Белград, 29 березня 2004 – Американський дипломат у розмовах з головою Мiжнародної адмiнiстрацiї Гаррi Голкерi, президентом Косова Iбрагiмом Руґовою та iншими урядовцями й представниками мiсцевих сербiв рiшуче засудив терор та насильство. Ґросманн зазначив, що кризу можливо подолати лише шляхом дiалогу. Сербськi джерела повiдомляють, що Сполученi Штати надання допомоги обумовлюють вiдбудовою спалених сербських селищ та поверненням сербських бiженцiв. Албанськомовнi ЗМI цього не згадують.
Адмiрал Джонсон упродовж березня двiчi перебував у Приштинi. Пiд час третього вiзиту вiн ствердив, що мiжнароднi сили наразi повнiстю контролюють ситуацiю в провiнцiї. За його словами, основними завданнями усiх полiтичних чинникiв є вiдновлення дiалогу й довiр’я мiж двома громадами.
А до Белграда у зв’язку з ситуацiєю у Косовi прибули директори мiнiстерств закордонних справ Францiї, Iталiї та Нiмеччини. Вони також виступили за полiтичне врегулювання кризи та дiалог. На думку оглядачiв, йдеться про свого роду подiл працi мiж Вашингтоном та Брюсселем: американська сторона робить тиск на Приштину, європейська – на Белград.
В офiцiйних заявах Воїслава Коштуницi та Iбрагiма Руґови досi не було жодних натякiв щодо вимог закордонних посередникiв. Сербський прем’єр наполягає на кантонізацiї й стверджує, що вiн при цьому не має на увазi остаточний подiл провiнцiї. Косовський президент повторює, що нормалiзацiя обумовлена проголошенням незалежностi. Невiдомо, до якої мiри вони готовi на поступки за зачиненими дверима.
На сторiнках сербської та албанськомовної преси тим часом продовжується пропагандистська вiйна. Посилаючися на настрiй бiльшостi населення, ЗМI майже беззастережно пiдтримують нацiональних лiдерiв та закликають їх не попускати.
Миротворчi сили сьогоднi пiдвищили рiвень бойової готовностi в Призренi, що на заходi Косова, оскiльки надiйшла iнформацiя, що етнiчнi албанцi планували влаштувати манiфестацiю. Iнцидентiв не було.
Адмiрал Джонсон упродовж березня двiчi перебував у Приштинi. Пiд час третього вiзиту вiн ствердив, що мiжнароднi сили наразi повнiстю контролюють ситуацiю в провiнцiї. За його словами, основними завданнями усiх полiтичних чинникiв є вiдновлення дiалогу й довiр’я мiж двома громадами.
А до Белграда у зв’язку з ситуацiєю у Косовi прибули директори мiнiстерств закордонних справ Францiї, Iталiї та Нiмеччини. Вони також виступили за полiтичне врегулювання кризи та дiалог. На думку оглядачiв, йдеться про свого роду подiл працi мiж Вашингтоном та Брюсселем: американська сторона робить тиск на Приштину, європейська – на Белград.
В офiцiйних заявах Воїслава Коштуницi та Iбрагiма Руґови досi не було жодних натякiв щодо вимог закордонних посередникiв. Сербський прем’єр наполягає на кантонізацiї й стверджує, що вiн при цьому не має на увазi остаточний подiл провiнцiї. Косовський президент повторює, що нормалiзацiя обумовлена проголошенням незалежностi. Невiдомо, до якої мiри вони готовi на поступки за зачиненими дверима.
На сторiнках сербської та албанськомовної преси тим часом продовжується пропагандистська вiйна. Посилаючися на настрiй бiльшостi населення, ЗМI майже беззастережно пiдтримують нацiональних лiдерiв та закликають їх не попускати.
Миротворчi сили сьогоднi пiдвищили рiвень бойової готовностi в Призренi, що на заходi Косова, оскiльки надiйшла iнформацiя, що етнiчнi албанцi планували влаштувати манiфестацiю. Iнцидентiв не було.
