Київ, 30 березня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Чи порушуватиме новий закон “Про вибори Президента” права громадян? Коментарі експертів;
- Соціальні права військовослужбовців;
- На Луганщині тривають конфлікти навколо земельних паїв;
- Наша постійна рубрика “Голоси скривджених”.
18-го березня Верховна Рада України ухвалила закон “Про вибори Президента України”. За таке рішення проголосувало 400 народних депутатів.
Переважна більшість парламентаріїв схвально оцінили цей закон, вважаючи його демократичним. Водночас деякі українські аналітики переконані, що будь-який демократичний закон не може стати на перешкоді різним зловживанням з боку влади.
Крім цього Комітет виборців України заявив, що цей закон порушує права людини, оскільки у документі відсутня норма про офіційне спостереження за виборами з боку представників громадських організацій.
З подробицями Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Комітет виборців України висловив обурення тим фактом, що в прийнятому законі України “Про вибори Президента України” було вилучено положення про офіційних спостерігачів від українських громадських організацій.
У поширеній з цього приводу заяві КВУ розцінює такі дії як свідому і цілеспрямовану кампанію, метою якої є знищення в Україні інституції незалежних громадських спостерігачів.
Говорить представник КВУ Олександр Черненко.
Олександр Черненко
КВУ вже чотири роки бореться за те, що в законодавстві України були присутні спостерігачі офіційні від громадських організацій, як це було на початку 90-х, і як цього вимагають різні міжнародні угоди, які ратифікувала Україна.
Таким чином громадські організації України відлучені від виборчого процесу, спостереження за виборчим процесом, що суперечить думці 90% громадян України.
Марина Пирожук
Олександр Черненко каже, що положення про офіційних спостерігачів від громадських організацій вилучено і в проекті закону “Про вибори народних депутатів України”, який ухвалений ВР у першому читанні.
КВУ зазначає, що народні депутати надалі продовжують вперто ігнорувати їх позицію стосовно необхідності моніторингу виборчих кампаній з боку недержавних організацій.
Він звернувся до народних депутатів із закликом прислухатися до думки виборців та виконати міжнародні зобов‘язання України і під час голосування в другому читанні проекту закону України про вибори народних депутатів повторно внести й підтримати вилучену статтю, що визначає правовий статус спостерігачів від громадських організацій.
Соціолог Сергій Макеєв, оцінюючи закон “Про вибори Президента”, відзначає, що 400 депутатських голосів зовсім не свідчать про якість документа, а про те, що цей закон задовольняє різні політичні сили, що є, на його думку, тривожним сигналом.
Таку думку поділяє й політолог Володимир Полохало. За його словами, закон “Про вибори Президента” не стане перешкодою для прихованого використання адмінресурсу і маніпулятивних тіньових технологій. Скорочення терміну президентської кампанії Полохало кваліфікує як посягання на виборчі права громадян.
Володимир Полохало
Практично в жодного громадянина не запитали, як він реагує, і наскільки це в його інтересах, скорочення виборчої кампанії?
В умовах складнощів і хитрощів політичної гри, звичайно, рядовому українському виборцю буде важко розібратися в перевагах і у вадах тих чи інших політичних гравців, які будуть виборювати найвищу посаду в державі. А це означає, що перевагу матимуть ті, хто володіє інформаційним ресурсом, і хто, як інструментом, для маніпулювання громадською думкою.
Таким чином скорочення цієї кампанії прямо суперечить праву людини на вільний вибір, на вільне волевиявлення, оскільки в реальних українських умовах це вільне волевиявлення буде спотворене.
Надія Шерстюк
Реформування Збройних Сил України передбачає скорочення кількості офіцерів середньої ланки. Правозахисники побоюються, що кілька тисяч людей фактично опиняються “за бортом” звичного життя. Вони потребують певної адаптації і захисту своїх прав, у першу чергу, прав соціальних.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Проблемами соціальної адаптації військовослужбовців займається Іван Галенко, директор Інституту європейської безпеки та конверсії. Його позиція щодо захисту прав скорочених військових кадрів досить жорстка.
Іван Галенко
Соціальні проблеми були закладені ще законом “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Тоді, ще в 91-му році, слова “соціальні гарантії” поставили слово “соціальний захист”. Ми думали тоді, коли обговорювали це питання з військовослужбовцями, які звільнялися, що це була помилка або нерозуміння.
Але потім з’ясувалося через 10 років, що просто група людей вирішила “кришувати” по цій темі, і тоді за звичним рекетирськими схемами вирішили взяти цей процес під свій власний контроль, розраховуючи на великі бюджетні інвестиції в соціальній проблемі, пов’язаній з армією.
І на більше офіцерам не приходилося розраховувати в тій ситуації.
Богдана Костюк
Тим часом, якраз на початку 90-х років, якщо вірити ЗМІ...
Іван Галенко
Так, саме закон (можна подивитися на дату його прийняття)... Саме для багатьох було несподіванкою, що замість соціальних гарантій держави перед людьми, які підписали контракт на 25 років, їм пропонується “криша” чийогось клану від імені держави.
Передбачалася не соціальна турбота за цими людьми, а передбачалося, що будуть виділені бюджетні гроші, і ці гроші будуть розподілені між тими, хто “кришує”.
Богдана Костюк
Пане Іване, а що можна сказати тоді про ті міжнародні програми, спрямовані на перепідготовку?
Іван Галенко
Програма “Тасіс”, яку підписав тоді В.М.Мартаросян, - це була фікція. З 12 мільйонів доларів в Україну прийшло всього-на-всього десь 300 тисяч доларів у вигляді комп’ютерів. Всі інші гроші пішли на фінансування приїздів іноземних консультантів.
Це була міжнародна відмиваловська схема, в яку був активно включений Комітет соціального захисту військовослужбовців та відставників при Кабінеті Міністрів.
Богдана Костюк
“І досі, - стверджує Іван Галенко, - офіцер, опиняючись у широкому світі, залишається без професії, без грошей, без житла, а іноді без родини”.
За даними Національного координаційного центру адаптації звільнених військовослужбовців, спеціальні курси минулого року закінчили тільки дев’ятсот осіб. Ще триста офіцерів розпочали навчання у вересні минулого, закінчили у січні нинішнього року. А звільненими у запас стануть цього року кілька тисяч осіб.
Надія Шерстюк
Група селян з Біловодського району Луганської області звернулась до обласної адміністрації зі скаргою на те, що власники нових сільгосппідприємств, які виникли на базі колишніх колгоспів, не сплачують селянам зарплати, не оплачують використання земельних і майнових паїв. До того ж, як стверджують селяни, при цьому розкрадається їхнє майно.
І це не поодиноке звернення мешканців сільських районів Луганщини до обласного керівництва.
Ситуацію на місці з’ясовував Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Мешканці села Бараніківки Біловодського району звернулися зі скаргою до свого депутата Луганської обласної ради О.Єфремова, який є і головою обласної адміністрації. Вони скаржаться, що керівництво агрофірми “Схід”, яке володіє їхніми земельними і майновими паями відмовляється виплачувати зарплату з 2001-го року, не виконує умов угоди про оренду землі і майна.
30 власників земельних і майнових паїв розірвали угоду у зв’язку з таким станом речей і заявили, що вони хочуть самі хазяйнувати на своїй землі.
Районна влада, як повідомляють селяни, байдуже поставилася до порушення їхніх прав. Але найболючішою проблемою для селян на сьогодні є неналежно оформлена за законом власність на землю.
Ось як цю ситуацію коментує мешканець села Бараніківки Микола Анусов:
Микола Анусов
Справа в тому, що йдуть грубі порушення закону “Про виділення землі в натурі” ст. 11-12. Державні акти на право державної власності не можуть бути виданні без виділення землі в натурі.
В нашому варіанті видають державні акти, не виділивши землю в натурі. Маючи цей державний акт, людина не може приступити до роботи на цій ділянці, тому що не виділена земля в натурі і не забиті межові знаки.
Василь Соколенко
Луганські селяни у зв’язку з тим, що не знаходять підтримки і порозуміння ні з районним, ні з обласним керівництвом, почали масово звертатися до громадських організацій.
Так Правозахисний комітет, очолюваний М.Козирєвим, зараз тримає на контролі декілька десятків скарг Антрацитівського, Станичнолуганського, Краснодонського і Біловодського районів. Селяни у переважній більшості скаржаться на свавілля нових власників землі, які займаються здирництвом, не платять за оренду землі у відповідності з чинним законодавством, розпоряджаються безоплатно майном селян.
Відповідаючи на запитання кореспондента радіо “Свобода” про причини такого ставлення керівників сільгосппідприємств до селян, юрист-консультант Луганського правозахисного комітету Геннадій Красильников заявив: “Це відбувається тому, що в переважній більшості селяни передали своє майно без належно оформлених угод, і про це добре знають керівники новостворених сільгосппідприємств”. Вони, за словами Г.Красильникова, користуються юридичною безграмотністю селян, які, до того ж, роз’єднані у своїх вимогах.
“Але цей період вже минає. Зараз селяни почали об’єднуватися, як, наприклад, у Новопсковському районі в асоціації власників землі. І це дасть їм змогу відстоювати свої права,” – таку думку висловив Г.Красильников.
Надія Шерстюк
І на закінчення передачі рубрика “Голоси скривджених”. Родина Стець-Денкович вже другий рік намагається добитися справедливості у справі вбивства їхнього сина. Торік у серпні на очах у численних свідків був вбитий 22-річний хлопець і важко поранений його 18-річний брат.
Про те, як відбувалися судові засідання, наша колега Галина Терещук розпитувала сестру потерпілих Світлану Стець-Денькович.
Галина Терещук
Торік у серпні Ігор Стець повернувся з війська. 29-го серпня він разом із молодшим братом Леонідом зайшов у кафе у рідному селі Задільсько-Сколівського району. Туди ж на мотоциклах приїхали двоє хлопців, ще на той час неповнолітні, із сусіднього села Верхньосиневицьке.
Вони почали зачіпати усіх відвідувачів кафе, у тому числі й братів Стеців. Хлопці вийшли на вулицю.
Як з’ясувалось, молодики мали ножі і напали на братів. 22- річний Ігор помер на місці, а Леонід потрапив у шпиталь з важкими пораненнями. 3 години лікарі рятували йому життя.
Родина потерпілих звернулась із заявою в правоохоронні органи Сколівського району відразу після похорону Ігоря. Але уже на той час жодних речових доказів у міліції не виявилось: одяг нападників був випраний, на ножі не було відбитків пальців.
Говорить Світлана Стець-Денькович.
Світлана Стець-Денькович
Ту справу дуже довго тягнули, закручували. Ми почали дзвонити. Коли Генеральна прокуратура дає вказівку до такого то числа здати справу, то справа робиться за 4 дні і здається в суд.
Галина Терещук
Досудове слідство встановило винних у злочині, його обставини. Нападникам загрожував термін від 7-ми до 10-ти років позбавлення волі.
Втім на першому судовому засіданні за головування судді Богдана Кузіва свідки почали змінювати свої покази.
Світлана Стець-Денькович
Йде суд. Всі кажуть, що вони не пам’ятають, що вони пам’ятають фрагментально. Справа була до суду здана 28.11.
Галина Терещук
Прокурор змінив постанову про обвинувачення, що, мовляв, хлопці приїхали в село без злих намірів. Постанова побудована на свідченнях на кшталт “не знаю”, “не пам’ятаю” і таке інше, ніякого вбивства у селі не було, а лише вчинене хуліганство.
Якщо Сколівський районний суд визнає таку постанову, то нападники отримають умовний термін покарання.
Мама потерпілих і Леонід Стець написали заяву в суд, що вони відмовляються приходити на судові засідання, які нагадують концерт.
Світлана Стець-Денькович
Коли знаєш, що вбили дитину, а то був самозахист. Вона каже, що мотоцикл є речовим доказом, а він проданий. Вона каже: “Я не мала грошей і продала незнайомим людям”. Ми знаємо, яким незнайомим людям продали мотоцикл, бо це в наше село.
Галина Терещук
Сколівський суд родина називає “найгуманнішим” у світі, коли очевидні факти побиття і смерть людини суд не помічає.
“Це не судові засідання, а цирк, де з нас просто знущаються,” - вважає родина Стець.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”, яку сьогодні для вас уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав звукооператор Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.
Ми вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Чи порушуватиме новий закон “Про вибори Президента” права громадян? Коментарі експертів;
- Соціальні права військовослужбовців;
- На Луганщині тривають конфлікти навколо земельних паїв;
- Наша постійна рубрика “Голоси скривджених”.
18-го березня Верховна Рада України ухвалила закон “Про вибори Президента України”. За таке рішення проголосувало 400 народних депутатів.
Переважна більшість парламентаріїв схвально оцінили цей закон, вважаючи його демократичним. Водночас деякі українські аналітики переконані, що будь-який демократичний закон не може стати на перешкоді різним зловживанням з боку влади.
Крім цього Комітет виборців України заявив, що цей закон порушує права людини, оскільки у документі відсутня норма про офіційне спостереження за виборами з боку представників громадських організацій.
З подробицями Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Комітет виборців України висловив обурення тим фактом, що в прийнятому законі України “Про вибори Президента України” було вилучено положення про офіційних спостерігачів від українських громадських організацій.
У поширеній з цього приводу заяві КВУ розцінює такі дії як свідому і цілеспрямовану кампанію, метою якої є знищення в Україні інституції незалежних громадських спостерігачів.
Говорить представник КВУ Олександр Черненко.
Олександр Черненко
КВУ вже чотири роки бореться за те, що в законодавстві України були присутні спостерігачі офіційні від громадських організацій, як це було на початку 90-х, і як цього вимагають різні міжнародні угоди, які ратифікувала Україна.
Таким чином громадські організації України відлучені від виборчого процесу, спостереження за виборчим процесом, що суперечить думці 90% громадян України.
Марина Пирожук
Олександр Черненко каже, що положення про офіційних спостерігачів від громадських організацій вилучено і в проекті закону “Про вибори народних депутатів України”, який ухвалений ВР у першому читанні.
КВУ зазначає, що народні депутати надалі продовжують вперто ігнорувати їх позицію стосовно необхідності моніторингу виборчих кампаній з боку недержавних організацій.
Він звернувся до народних депутатів із закликом прислухатися до думки виборців та виконати міжнародні зобов‘язання України і під час голосування в другому читанні проекту закону України про вибори народних депутатів повторно внести й підтримати вилучену статтю, що визначає правовий статус спостерігачів від громадських організацій.
Соціолог Сергій Макеєв, оцінюючи закон “Про вибори Президента”, відзначає, що 400 депутатських голосів зовсім не свідчать про якість документа, а про те, що цей закон задовольняє різні політичні сили, що є, на його думку, тривожним сигналом.
Таку думку поділяє й політолог Володимир Полохало. За його словами, закон “Про вибори Президента” не стане перешкодою для прихованого використання адмінресурсу і маніпулятивних тіньових технологій. Скорочення терміну президентської кампанії Полохало кваліфікує як посягання на виборчі права громадян.
Володимир Полохало
Практично в жодного громадянина не запитали, як він реагує, і наскільки це в його інтересах, скорочення виборчої кампанії?
В умовах складнощів і хитрощів політичної гри, звичайно, рядовому українському виборцю буде важко розібратися в перевагах і у вадах тих чи інших політичних гравців, які будуть виборювати найвищу посаду в державі. А це означає, що перевагу матимуть ті, хто володіє інформаційним ресурсом, і хто, як інструментом, для маніпулювання громадською думкою.
Таким чином скорочення цієї кампанії прямо суперечить праву людини на вільний вибір, на вільне волевиявлення, оскільки в реальних українських умовах це вільне волевиявлення буде спотворене.
Надія Шерстюк
Реформування Збройних Сил України передбачає скорочення кількості офіцерів середньої ланки. Правозахисники побоюються, що кілька тисяч людей фактично опиняються “за бортом” звичного життя. Вони потребують певної адаптації і захисту своїх прав, у першу чергу, прав соціальних.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Проблемами соціальної адаптації військовослужбовців займається Іван Галенко, директор Інституту європейської безпеки та конверсії. Його позиція щодо захисту прав скорочених військових кадрів досить жорстка.
Іван Галенко
Соціальні проблеми були закладені ще законом “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Тоді, ще в 91-му році, слова “соціальні гарантії” поставили слово “соціальний захист”. Ми думали тоді, коли обговорювали це питання з військовослужбовцями, які звільнялися, що це була помилка або нерозуміння.
Але потім з’ясувалося через 10 років, що просто група людей вирішила “кришувати” по цій темі, і тоді за звичним рекетирськими схемами вирішили взяти цей процес під свій власний контроль, розраховуючи на великі бюджетні інвестиції в соціальній проблемі, пов’язаній з армією.
І на більше офіцерам не приходилося розраховувати в тій ситуації.
Богдана Костюк
Тим часом, якраз на початку 90-х років, якщо вірити ЗМІ...
Іван Галенко
Так, саме закон (можна подивитися на дату його прийняття)... Саме для багатьох було несподіванкою, що замість соціальних гарантій держави перед людьми, які підписали контракт на 25 років, їм пропонується “криша” чийогось клану від імені держави.
Передбачалася не соціальна турбота за цими людьми, а передбачалося, що будуть виділені бюджетні гроші, і ці гроші будуть розподілені між тими, хто “кришує”.
Богдана Костюк
Пане Іване, а що можна сказати тоді про ті міжнародні програми, спрямовані на перепідготовку?
Іван Галенко
Програма “Тасіс”, яку підписав тоді В.М.Мартаросян, - це була фікція. З 12 мільйонів доларів в Україну прийшло всього-на-всього десь 300 тисяч доларів у вигляді комп’ютерів. Всі інші гроші пішли на фінансування приїздів іноземних консультантів.
Це була міжнародна відмиваловська схема, в яку був активно включений Комітет соціального захисту військовослужбовців та відставників при Кабінеті Міністрів.
Богдана Костюк
“І досі, - стверджує Іван Галенко, - офіцер, опиняючись у широкому світі, залишається без професії, без грошей, без житла, а іноді без родини”.
За даними Національного координаційного центру адаптації звільнених військовослужбовців, спеціальні курси минулого року закінчили тільки дев’ятсот осіб. Ще триста офіцерів розпочали навчання у вересні минулого, закінчили у січні нинішнього року. А звільненими у запас стануть цього року кілька тисяч осіб.
Надія Шерстюк
Група селян з Біловодського району Луганської області звернулась до обласної адміністрації зі скаргою на те, що власники нових сільгосппідприємств, які виникли на базі колишніх колгоспів, не сплачують селянам зарплати, не оплачують використання земельних і майнових паїв. До того ж, як стверджують селяни, при цьому розкрадається їхнє майно.
І це не поодиноке звернення мешканців сільських районів Луганщини до обласного керівництва.
Ситуацію на місці з’ясовував Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Мешканці села Бараніківки Біловодського району звернулися зі скаргою до свого депутата Луганської обласної ради О.Єфремова, який є і головою обласної адміністрації. Вони скаржаться, що керівництво агрофірми “Схід”, яке володіє їхніми земельними і майновими паями відмовляється виплачувати зарплату з 2001-го року, не виконує умов угоди про оренду землі і майна.
30 власників земельних і майнових паїв розірвали угоду у зв’язку з таким станом речей і заявили, що вони хочуть самі хазяйнувати на своїй землі.
Районна влада, як повідомляють селяни, байдуже поставилася до порушення їхніх прав. Але найболючішою проблемою для селян на сьогодні є неналежно оформлена за законом власність на землю.
Ось як цю ситуацію коментує мешканець села Бараніківки Микола Анусов:
Микола Анусов
Справа в тому, що йдуть грубі порушення закону “Про виділення землі в натурі” ст. 11-12. Державні акти на право державної власності не можуть бути виданні без виділення землі в натурі.
В нашому варіанті видають державні акти, не виділивши землю в натурі. Маючи цей державний акт, людина не може приступити до роботи на цій ділянці, тому що не виділена земля в натурі і не забиті межові знаки.
Василь Соколенко
Луганські селяни у зв’язку з тим, що не знаходять підтримки і порозуміння ні з районним, ні з обласним керівництвом, почали масово звертатися до громадських організацій.
Так Правозахисний комітет, очолюваний М.Козирєвим, зараз тримає на контролі декілька десятків скарг Антрацитівського, Станичнолуганського, Краснодонського і Біловодського районів. Селяни у переважній більшості скаржаться на свавілля нових власників землі, які займаються здирництвом, не платять за оренду землі у відповідності з чинним законодавством, розпоряджаються безоплатно майном селян.
Відповідаючи на запитання кореспондента радіо “Свобода” про причини такого ставлення керівників сільгосппідприємств до селян, юрист-консультант Луганського правозахисного комітету Геннадій Красильников заявив: “Це відбувається тому, що в переважній більшості селяни передали своє майно без належно оформлених угод, і про це добре знають керівники новостворених сільгосппідприємств”. Вони, за словами Г.Красильникова, користуються юридичною безграмотністю селян, які, до того ж, роз’єднані у своїх вимогах.
“Але цей період вже минає. Зараз селяни почали об’єднуватися, як, наприклад, у Новопсковському районі в асоціації власників землі. І це дасть їм змогу відстоювати свої права,” – таку думку висловив Г.Красильников.
Надія Шерстюк
І на закінчення передачі рубрика “Голоси скривджених”. Родина Стець-Денкович вже другий рік намагається добитися справедливості у справі вбивства їхнього сина. Торік у серпні на очах у численних свідків був вбитий 22-річний хлопець і важко поранений його 18-річний брат.
Про те, як відбувалися судові засідання, наша колега Галина Терещук розпитувала сестру потерпілих Світлану Стець-Денькович.
Галина Терещук
Торік у серпні Ігор Стець повернувся з війська. 29-го серпня він разом із молодшим братом Леонідом зайшов у кафе у рідному селі Задільсько-Сколівського району. Туди ж на мотоциклах приїхали двоє хлопців, ще на той час неповнолітні, із сусіднього села Верхньосиневицьке.
Вони почали зачіпати усіх відвідувачів кафе, у тому числі й братів Стеців. Хлопці вийшли на вулицю.
Як з’ясувалось, молодики мали ножі і напали на братів. 22- річний Ігор помер на місці, а Леонід потрапив у шпиталь з важкими пораненнями. 3 години лікарі рятували йому життя.
Родина потерпілих звернулась із заявою в правоохоронні органи Сколівського району відразу після похорону Ігоря. Але уже на той час жодних речових доказів у міліції не виявилось: одяг нападників був випраний, на ножі не було відбитків пальців.
Говорить Світлана Стець-Денькович.
Світлана Стець-Денькович
Ту справу дуже довго тягнули, закручували. Ми почали дзвонити. Коли Генеральна прокуратура дає вказівку до такого то числа здати справу, то справа робиться за 4 дні і здається в суд.
Галина Терещук
Досудове слідство встановило винних у злочині, його обставини. Нападникам загрожував термін від 7-ми до 10-ти років позбавлення волі.
Втім на першому судовому засіданні за головування судді Богдана Кузіва свідки почали змінювати свої покази.
Світлана Стець-Денькович
Йде суд. Всі кажуть, що вони не пам’ятають, що вони пам’ятають фрагментально. Справа була до суду здана 28.11.
Галина Терещук
Прокурор змінив постанову про обвинувачення, що, мовляв, хлопці приїхали в село без злих намірів. Постанова побудована на свідченнях на кшталт “не знаю”, “не пам’ятаю” і таке інше, ніякого вбивства у селі не було, а лише вчинене хуліганство.
Якщо Сколівський районний суд визнає таку постанову, то нападники отримають умовний термін покарання.
Мама потерпілих і Леонід Стець написали заяву в суд, що вони відмовляються приходити на судові засідання, які нагадують концерт.
Світлана Стець-Денькович
Коли знаєш, що вбили дитину, а то був самозахист. Вона каже, що мотоцикл є речовим доказом, а він проданий. Вона каже: “Я не мала грошей і продала незнайомим людям”. Ми знаємо, яким незнайомим людям продали мотоцикл, бо це в наше село.
Галина Терещук
Сколівський суд родина називає “найгуманнішим” у світі, коли очевидні факти побиття і смерть людини суд не помічає.
“Це не судові засідання, а цирк, де з нас просто знущаються,” - вважає родина Стець.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”, яку сьогодні для вас уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав звукооператор Михайло Петренко.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”!
