Прага, 20 березня 2004 року.
Наталя Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші та найцікавіші події у світі. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко. І на початку програми з оглядом міжнародних подій вас ознайомить мій колега Василь Дарчук.
Василь Дарчук
Почнемо від подій у краї Косово, де на початку тижня у місті Косовська Митровиця знову вибухнули вуличні бої між місцевими албанцями і сербами, які тепер тут становлять етнічну меншість. У середу спорадичні сутички переросли у криваве побоїще і поширилися на інші містечка краю. Унаслідок сутичок загинуло понад 30 осіб і принаймні 500 були поранені. Миротворчим підрозділам НАТО не вдалося утихомирити розлючений натовп.
Керівник адміністрації ООН у Косово Гаррі Голкері негайно попросив підмогу для наведення порядку у Митровиці. Наступного дня до Митровиці прибуло кількасот американських, британських та італійських військовослужбовців. Найближчими днями сюди мали би прибути ще 600 британських солдатів. Тим часом працівників ООН евакуйовано з Митровиці, де сутички тривали до суботи.
Ініціаторами нинішніх сутичок вважають місцевих албанців, які підпалили сербські православні церкви у Пріштіні і Митровиці. Міністр закордонних справ Сербії і Чорногорії Свиланович склав вину за напади і на албанських лідерів Косова, які не зупинили насилля.
Погроми у Косово викликали широкі протести у Сербії. У Белграді відбулася демонстрація протесту, в якій взяли участь понад 10 тисяч людей. Учасники протестів вимагали від уряду негайних заходів для захисту сербського населення в Косово. Учасники протестів у Белграді закидали камінням посольство США, намагалися зірвати прапор з будинку албанського посольства, а також підпалили мусульманську мечеть у столиці Сербії.
Наступна наша тема – становище в Іраку, де і минулого тижня тривав неспокій, терористичні акти і напади на коаліційні сили.
У вівторок унаслідок вибуху в центрі Багдада знову загинуло сім осіб і тридцять п’ять були поранені. За повідомленнями поліції і коаліційного командування, начинений вибухівкою автомобіль підірвано неподалік від одного з готелів. Готель частково зруйновано, а сусідні будинки зазнали серйозних пошкоджень. Як припускає поліція, терористичний акт здійснив терорист-смертник, який сидів за рулем автомобіля.
Тим часом у Багдаді обстріляно ще два готелі. Відразу ж наступного дня здійснено терористичний акт у місті Басра. Унаслідок вибуху загинули двоє людей і кілька було поранено. Повідомлення про нові теракти і диверсії протягом тижня надходили і з інших частин Іраку. У місті Баакуба убито трьох іракських журналістів з телебачення, яке фінансує коаліційне командування. У четвер унаслідок мінометного обстрілу Багдадського аеропорту загинули два американські військовослужбовці.
Віце-президент США Дік Чейні заявив у зв’язку з посиленням терористичної активності в Іраку, що спроби перешкодити установленню демократії в Іраку приречені на невдачу. У п’ятницю до Іраку прилетів держсекретар США Колін Пауел, який відразу ж після прибуття виступив перед американськими військовослужбовцями. За його словами, скинувши режим Саддама Хусейна, війська коаліції усунули загрозу для регіону і всього світу.
Тим часом новий прем’єр-міністр Іспанії Хосе Сепатеро заявив про намір вивести з Іраку іспанські підрозділи, якщо контроль над країною не перебере ООН.
До цього варто додати, що фахівці, які за дорученням Конгресу США досліджують фінансові документи колишнього іракського режиму, виявили, що Саддам Хусейн разом зі своїми найближчими соратниками привласнив близько десяти мільярдів доларів із виручених коштів у рамках програми «Нафта за харчі», передбаченої за часів санкцій для допомоги іракському населенню.
І на закінчення - наша третя нітрохи не веселіша тема – ситуація уздовж афгансько-пакистанського кордону, де в гірських районах тривають запеклі бої між пакистанськими підрозділами з одного боку і загонами талібів та “Аль-Кайди” з другого.
Згідно з четверговими повідомленнями, в оточення потрапив один із лідерів “Аль-Кайди” Айман аз-Зауахрі, права рука Осами бін Лядена. Проте незабаром пакистанський генерал Шаукат Султан спростував ці повідомлення, взявши під сумнів навіть присутність Зауахрі в регіоні. Журналісти при цьому підкреслюють, що повідомлення про оточення Зауахрі надійшло неначебто від самого президента Пакистану Мушаррафа.
Згідно з повідомленнями, бої уздовж афгансько-пакистанського кордону тривають вже кілька днів підряд. Обидві сторони зазнають великих втрат. Дещо раніше надходили повідомлення також про те, що в районі боїв перебуває Осама бін Ляден.
Додаймо до цього, що Конгрес США проголосував за подвоєння суми нагороди за інформацію, яка допоможе заарештувати Осаму бін Лядена, якого вважають головним організатором терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні 2001-го року. Тепер ця сума становить 50 мільйонів доларів.
Наталя Мусієнко
На початку тижня у Сан-Франциско розпочався судовий процес над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком, який вже більше п’яти років перебуває у руках американського правосуддя. Про те, як спостерігачі оцінюють перспективи цього процесу, розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.
Сергій Куделя
Доля Павла Лазаренка буде залежати від рішення дванадцяти присяжних, а, точніше, навіть одного з них. Адже вина чи невинність Лазаренка повинна бути визнана одноголосно усіма присяжними. Їх обирають з числа простих американських громадян – жителів штату. А особа кожного присяжного повинна залишатися невідомою аж до кінця судового процесу, щоб унеможливити тиск чи підкуп. Цілком ймовірно, що більшість, якщо не всі присяжні Федерального суду Північної Каліфорнії мають дуже поверхове уявлення про Україну, забарвлене скандалами останніх років. Тому як і сторона обвинувачення, так і сторона захисту будують свої аргументи, використовуючи поширені стереотипи, які існують у свідомості американців стосовно колишніх радянських республік.
Згідно з першим стереотипом, яким скористається обвинувачення, пострадянський простір занурений у корупцію та злидні, оскільки державна влада там не дбає про власних громадян, а займається виключно самозбагаченням. Звідси бідні емігранти, дешева робоча сила, техногенні катастрофи та корупційні скандали. З іншого боку, як наголошує захист, у більшості колишніх радянських республік при владі збереглися комуністи, які продовжують переслідувати політичну опозицію, утискати свободу слова та позбавляти своїх громадян справедливого правосуддя. Звідси політичні біженці, вбиті журналісти та фальсифіковані вибори.
Отже, якщо для сторони обвинувачення Лазаренко - це уособлення пострадянської корумпованої влади, то для сторони захисту навпаки - жертва цієї влади. Вирок у справі Лазаренка буде, ймовірно, залежати від того, який з цих двох стереотипів переможе у свідомості присяжних.
Водночас професор політології Йельського університету Кейт Дарден, який досліджує проблеми корупції в Україні, в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав, що слабкістю в аргументах захисту є спроба виправдати багатство Лазаренка політичною необхідністю: “Вони намагатимуться частково довести, що ці гроші були необхідні Лазаренку для виживання в українській політиці. Це особливо слабка ланка захисту. Адже можна навести приклад Олександра Мороза, який є відносно чистою фігурою в українській політиці. Віктор Ющенко також відносно чистий. Це люди, які не були настільки корумпованими, як Лазаренко, і одночасно їм вдалося залишитися впливовими політичними гравцями. Хтось може мати якісь маленькі гріхи, але отримувати додаткову зарплату у розмірі більше 100 мільйонів доларів - це щось зовсім інше. Це навряд чи можна назвати прожитковим мінімумом, необхідним для виживання в українській політиці. Однак я вважаю обґрунтованим інший аргумент захисту: щодо політичної вмотивованості переслідування Лазаренка та вибіркового застосування правосуддя проти нього”.
Адвокат Лазаренка Деніел Горовіц заявив, що захистом зібрані докази понад 30 фактів переслідування Генеральною прокуратурою України людей за політичними мотивами та прямою вказівкою президента Кучми. На його думку, "для Кучми це може обернутися гучним кримінальним процесом на території США чи іншої демократичної держави". Однак професор Дарден сумнівається, що судовий процес над Лазаренком дозволить громадськості дізнатися нові факти про президента Кучму.
Кейт Дарден
Що нового ми зможемо дізнатися про Кучму та його корумповану діяльність? Мені здається, що нам уже дуже багато стало відомо про це. Тому ми навряд чи отримаємо нові несподівані викриття.
Сергій Куделя
Водночас Дарден зазначив, що будь-який вирок американського суду не змінить репутацію Лазаренка в Україні.
Кейт Дарден
Я не думаю, що це вплине на внутрішню ситуацію в Україні. Переважна більшість українців вважає Лазаренка винним - якщо не у порушенні американських законів, то, принаймні, у викраденні мільйонів доларів з державного бюджету, тобто, грошей українських платників податків.
Наталя Мусієнко
Несподівані результати парламентських виборів в Іспанії через три дні після терактів у Мадриді мають докорінно змінити зовнішню політику країни – в її ставленні і до Європейського Союзу та США, і до іракської війни та нинішньої участі іспанських військ в окупації Іраку. Про це далі - Сергій Драчук.
Сергій Драчук
Прихильники Соціалістичної робітничої партії Іспанії святкують. “Іспанія соціалістична!” - вигукують вони. Владна протягом останніх восьми років Народна партія консервативного спрямування втратила не просто абсолютну парламентську більшість, вона програла вибори соціалістам. А ще щойно перед виборами, ба, вранці виборчої неділі опитування давали перевагу народовцям. Та з’ясувалося, що настрої виборців встигли різко змінитися. Оглядачі вважають, що саме нещодавні вибухи в потягах у Мадриді, які забили вже 200 осіб і півтори тисячі поранили, привели до влади соціалістів. Їхній керівник Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро стане прем’єром і формуватиме новий уряд країни. Хоча Соціалістична партія й не здобула абсолютної більшості, вона має намір самостійно створити уряд меншості, а з суперечливих політичних питань збирається консультуватися з іншими партіями в парламенті.
Та є кілька питань, у яких партія вже знає, що робитиме. Одне з найперших – це помітна участь іспанських бойовиків у діяльності коаліційних сил під проводом США в Іраці. Дотеперішня влада прем’єр-міністра Хосе-Марії Азнара рішуче підтримала США і Велику Британію в їхньому вторгненні до Іраку, і попри те, що проти були 90% іспанських громадян. Іспанський контингент в Іраці з 1254 осіб – шостий за численністю відразу після українського.
Нині стає дедалі більше свідчень того, що теракти в Мадриді могли скоїти радикальні ісламістські кола, пов’язані з мережею “Аль-Кайда”. Ймовірно, як покарання за таку політику Іспанії. Тепер Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро нагадує: “Я багато разів казав, що війна в Іраці – це велика катастрофа, а окупація і далі залишається катастрофою. Вона не спричинила нічого іншого, як нове насильство і нову ненависть. І це мусить бути наукою”.
Такою наукою, за словами Сепатеро, є результат виборів. Іншою буде відхід іспанських військ з Іраку. Щоправда, Сепатеро залишає собі простір для маневру: він дає знати, що іспанці можуть таки лишитися в Іраці, якщо всю операцію під егіду візьме ООН.
Так само різкі його слова про президента США Джорджа Буша та прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера вживаються з примирливими: “Панове Буш і Блер мали б трохи подумати і покритикувати самі себе. Не можна все робити напролом. Не можна організовувати війну на брехні”. Та водночас він пообіцяв мати щирі взаємини з усіма урядами світу, і особливо з американським. А його телефонну розмову з Блером у Лондоні схарактеризували як теплу і дружню.
На 180 градусів, як кажуть спостерігачі, зміниться і європейська політика Іспанії. Країна знову повернеться до своїх традиційних зв’язків із континентальною Європою, тоді, як дотеперішня влада зосереджувалась на США і Британії. А ще Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро збирається відійіти від блокування новоствореної європейської Конституції.
Щойно переможений уряд намагався зберегти для Іспанії непропорційно великі права голосу, що їх передбачала одна з попередніх європейських угод, яку нині з розширенням ЄС багато країн прагнуть змінити. Тепер позиція наступного іспанського прем’єра збільшує шанс, що Конституцію вдасться ухвалити найближчим часом.
Наталя Мусієнко
Тим часом міністр фінансів Великої Британії оприлюднив бюджет на наступний рік, що передбачає значні додаткові видатки на боротьбу з тероризмом, а також на програми військового відомства. Тим часом, Британія отримала чергове попередження від ісламських терористів про удар, який вони готують на території Британії. Повідомляє наш кореспондент у Лондоні Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Сума у 6 млрд. фунтів стерлінгів (це близько 10 млрд. доларів) - це той мінімум, який спецслужбам і армії потрібен для посилення заходів безпеки у світлі терористичної загрози. Чергове підтвердження неминучості удару на Великобританію надійшло у четвер, коли близьке до “Аль-Кайди” ісламське войовниче угруповання, що взяло на себе відповідальність за вибухи в Мадриді, заявило, що Британія може бути його наступною ціллю.
Арабська газета “Аль-Кудс аль-Арабі” повідомила на своїй інтернетівській сторінці, що одержала заяву бригади “Абу Хафс аль-Масрі”, в ній угруповання підтвердило свою відповідальність за вибухи 11 березня в Іспанії, внаслідок яких загинуло 200 осіб. Воно заявило, що оголошує перемир’я щодо Іспанії, аби дати змогу новому уряду цієї країни виконати свою обіцянку щодо виводу військ з Іраку. А далі група перелічила свої можливі наступні цілі: “Наша бригада готується до наступного удару. Де це буде: в Японії, Америці, Італії, Великій Британії, Саудівській Аравії чи Австралії,” - мовиться у заяві.
У четвер міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро сказав із приводу терористичної загрози на пресовій конференції у Лондоні: “Терористи можуть вибрати конкретні мішені і вони можуть використати якусь конкретну мішень як виправдання, але справжня мішень терористів – це весь цивілізований світ і люди будь-якого віровизнання.”
Міністр фінансів Великої Британії Гордон Браун пообіцяв надати додаткові кошти на воєнні програми за участю Великої Британії. Нині на фінансування чекають великі проекти, які з’їдять протягом наступних двох років значну частку фінансів. Це, зокрема, десять мільярдів на будівництво двох авіаносців і 150-ти винищувачів, і двадцять мільярдів на спільноєвропейський військовий літак “Euro Fighter”.
Проте, нинішній бюджет має як ніколи багато критиків. Річ у тім, що збільшення бюджетних видатків вимагає компенсації, і вже відомо, хто постраждає у першу чергу. Гордон Браун заявив, що скоротить 40 тис. робочих місць державних службовців. Передусім ідеться про персонал Міністерства праці і пенсій, податкової служби, митної і акцизної служби, і Міністерства освіти.
Конгрес британських профспілок висловив своє обурення із цього приводу. Конгрес заявив, що таке скорочення стане ударом для роботи засадничих служб. Але міністр фінансів захищає свій план. Він сказав, що замовив дослідження проблеми уже рік тому. Він має намір об’єднати податкову службу з митною і акцизною. Він сказав: “Я думаю, люди розуміють, що із запровадженням нових технологій, комп’ютеризацію служб, а також через злиття двох служб в одну тут можна серйозно заощадити.”
Але профспілки і державні службовці шоковані з розмаху скорочень. Вони сьогодні провадять низку зустрічей, аби спланувати зорганізовані контрзаходи.
Наталя Мусієнко
У той час, як стосунки між Заходом і Росією дедалі напружуються, оглядачі зосереджують свою увагу на спробах Росії посилити свій вплив на пострадянські країни. Особливе їхнє занепокоєння викликають намагання Росії дестабілізувати ситуацію в Балтійських державах всього за кілька тижнів до їхнього приєднання до НАТО та Європейського Союзу. Тему продовжує Марія Щур.
Марія Щур
За останні 13 років у Литві змінилося 12 урядів. Тепер очікується, що й президента відправлять у відставку через скандал, у центрі якого опинився російський бізнесмен. Юрій Борисов був головним спонсором виборчої кампанії литовського президента Роландаса Паксаса. Його внесок оцінюється від пів - до мільйона доларів, що є значною сумою з огляду на розмір країни. У відповідь за таку «ласкавість» Борисов в обхід всіх процедур отримав від президента країни литовське громадянство.
Як підозрюють литовські спеціальні служби, Борисов має зв’язок з російськими кримінальними групами. А російська приватна рекламна компанія “Алмакс”, яка готувала передвиборчу кампанію Паксаса, за даними литовських спецслужб, має контакт з російською розвідкою. Тож на підставі цієї інформації, Паксаса звинувачують у тому, що він загрожує національній безпеці країни, бо породжує корупцію або закриває на неї очі, розкриває державні таємниці та перебуває під впливом приватних бізнес-інтересів.
На думку британського спеціалізованого видання “Jane''s Intelligence Digest”, останні події свідчать про те, що Москва не полишила надій контролювати увесь пострадянський простір. Якщо вона може дозволити собі такі дії у Литві, країні, яка незабаром стане членом НАТО і досі мала стабільні стосунки з Росією, то чого можна очікувати від Росії у стосунках з такими країнами, як Україна чи Грузія? - запитують британські аналітики. Ці країни, а також решту балтійських держав британські аналітики вважають вразливими з огляду на велику російську меншину.
Серйозне занепокоєння оглядачів викликає і звичка Росії покладатися на шпигунські методи вирішення своїх зовнішньополітичних проблем. Масштаби цієї проблеми уже почали усвідомлювати в Литві. У лютому з цієї країни було вислано трьох російських дипломатів за «діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом». У Литві їх звинувачували у намаганнях отримати таємну інформацію щодо імпічменту президента і вплинути на перебіг приватизації.
Інший західний оглядач, аналітик із Вашингтонського Інституту стратегічних та політичних досліджень Володимир Сокор звертає увагу на ще одну проблему, пов’язану з пострадянським простором і Росією. Йдеться про відмову Росії виконувати зобов’язання щодо виведення військ з Молдови і Грузії і намагання змінити умови договору про звичайні озброєння таким чином, щоб не допустити покращення обороноздатності Балтійських держав. Американський експерт вважає, що НАТО повинне проявити твердість у цих питаннях і не допустити, щоб країна поза Альянсом диктувала свої умови.
Наталя Мусієнко
Минає один рік від початку воєнної кампанії, очолюваної Сполученими Штатами Америки в Іраку. Президент Джордж Буш торік першого травня повідомив про завершення головних збройних операцій на іракській території. У грудні затримано колишнього лідера Саддама Хусейна. Однак, попри успіх воєнної операції, по сьогодні залишається складним питання гарантування безпеки у тій країні. А в результаті терористичних нападів і далі гинуть люди, зокрема, серед цивільного населення.
З іншого боку, не без ускладнень просуваються вперед політичні перетворення, причому очолювана США коаліція планує 30 червня передати владні суверенні повноваження іракцям. Напередодні воєнної кампанії в Іраку в Раді безпеки ООН мали місце гострі словесні баталії між традиційними союзниками: США і Великобританією з одного боку, і супротивниками війни: Францією і Німеччиною з іншого.
Генеральний секретар ООН Кофі Аннан з огляду на відсутність гарантій безпеки, минулого літа відкликав міжнародну місію з Багдада. Хоча останнім часом і в цьому плані настали певні зрушення не лише всередині ООН, а також в політиці коаліційних сил. Зрештою, тимчасова іракська урядова рада днями звернулася за допомогою до ООН. Тему продовжує Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Іракська урядова рада у своєму офіційному зверненні до генерального секретаря ООН Кофі Аннана закликає його надіслати команду міжнародних експертів, які допомогли б у формуванні нової тимчасової влади, котра повинна перебрати суверенні повноваження 30 червня від очолюваної коаліції.
В листі, що його надіслав теперішній президент Урядової ради, шиїтський представник Мохамед Бахр Улум, висловлено також прохання надати технічну допомогу на підготовку загальних виборів, які мали б відбутися в Іраку до кінця січня наступного року. Про це заявив в Багдаді речник іракської Урядової ради.
Сполучені Штати Америки вже раніше закликали ООН взяти на себе роль у політичних перетвореннях в Іраку. Адене Синьо, речник коаліції, привітав ініціативу 25-ти іракських представників, членів Урядової ради. Він також повідомив, що аналогічний лист буде передано ООН і від США.
Згідно з пресовими повідомленнями з Багдада, деякі іракські шиїтські лідери висловили також невдоволення останнім звітом команди експертів ООН, яку очолював Аль-Ахдар аль-Ібрагімі. Зокрема, деяким шиїтським представникам не сподобалось, що Ібрагімі визнав неможливим проведення загальних виборів протягом наступних шістьох місяців – чого домагався шиїтський релігійний лідер Аятола аль-Систані. Шиїтські представники висловили побажання, щоб в обговоренні у справі політичних перетворень в Іраку взяла участь команда експертів з ООН, однак, без спеціального посланника Ібрагімі.
Генеральний секретар ООН Кофі Аннан, виступаючи у четвер в Нью-Йорку щодо поновлення міжнародної місії на іракській території, сказав: “Якщо ми вирішимо розпочати на їхнє прохання нашу діяльність в середині тієї країні, ми не обмежимо наші зусилля лише формуванням нової влади Іраку до 30 червня. Ми маємо намір іти далі і співпрацювати з іракцями у підготовці правових рамок для виборчого процесу наступного року у підготовці самих загальнонаціональних виборів та у формуванні повноцінної влади, яку б визнало міжнародне товариство”.
На думку Аннана, для участі ООН у відбудові Іраку необхідно створити нові передумови, зокрема, поліпшити ситуацію з гарантуванням безпеки. Як повідомив кореспондент “Радіо Свобода” штаб-квартири ООН в Нью-Йорку, не виключено, що Рада безпеки цього міжнародного форуму ухвалить нову резолюцію, якою буде надано легітимності наступній фазі політичних перетворень в Іраці після 30 червня та визначено новий статус для коаліційних сил, очолюваних США на іракській території. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Говорить “Радіо Свобода”!
Наталя Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші та найцікавіші події у світі. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко. І на початку програми з оглядом міжнародних подій вас ознайомить мій колега Василь Дарчук.
Василь Дарчук
Почнемо від подій у краї Косово, де на початку тижня у місті Косовська Митровиця знову вибухнули вуличні бої між місцевими албанцями і сербами, які тепер тут становлять етнічну меншість. У середу спорадичні сутички переросли у криваве побоїще і поширилися на інші містечка краю. Унаслідок сутичок загинуло понад 30 осіб і принаймні 500 були поранені. Миротворчим підрозділам НАТО не вдалося утихомирити розлючений натовп.
Керівник адміністрації ООН у Косово Гаррі Голкері негайно попросив підмогу для наведення порядку у Митровиці. Наступного дня до Митровиці прибуло кількасот американських, британських та італійських військовослужбовців. Найближчими днями сюди мали би прибути ще 600 британських солдатів. Тим часом працівників ООН евакуйовано з Митровиці, де сутички тривали до суботи.
Ініціаторами нинішніх сутичок вважають місцевих албанців, які підпалили сербські православні церкви у Пріштіні і Митровиці. Міністр закордонних справ Сербії і Чорногорії Свиланович склав вину за напади і на албанських лідерів Косова, які не зупинили насилля.
Погроми у Косово викликали широкі протести у Сербії. У Белграді відбулася демонстрація протесту, в якій взяли участь понад 10 тисяч людей. Учасники протестів вимагали від уряду негайних заходів для захисту сербського населення в Косово. Учасники протестів у Белграді закидали камінням посольство США, намагалися зірвати прапор з будинку албанського посольства, а також підпалили мусульманську мечеть у столиці Сербії.
Наступна наша тема – становище в Іраку, де і минулого тижня тривав неспокій, терористичні акти і напади на коаліційні сили.
У вівторок унаслідок вибуху в центрі Багдада знову загинуло сім осіб і тридцять п’ять були поранені. За повідомленнями поліції і коаліційного командування, начинений вибухівкою автомобіль підірвано неподалік від одного з готелів. Готель частково зруйновано, а сусідні будинки зазнали серйозних пошкоджень. Як припускає поліція, терористичний акт здійснив терорист-смертник, який сидів за рулем автомобіля.
Тим часом у Багдаді обстріляно ще два готелі. Відразу ж наступного дня здійснено терористичний акт у місті Басра. Унаслідок вибуху загинули двоє людей і кілька було поранено. Повідомлення про нові теракти і диверсії протягом тижня надходили і з інших частин Іраку. У місті Баакуба убито трьох іракських журналістів з телебачення, яке фінансує коаліційне командування. У четвер унаслідок мінометного обстрілу Багдадського аеропорту загинули два американські військовослужбовці.
Віце-президент США Дік Чейні заявив у зв’язку з посиленням терористичної активності в Іраку, що спроби перешкодити установленню демократії в Іраку приречені на невдачу. У п’ятницю до Іраку прилетів держсекретар США Колін Пауел, який відразу ж після прибуття виступив перед американськими військовослужбовцями. За його словами, скинувши режим Саддама Хусейна, війська коаліції усунули загрозу для регіону і всього світу.
Тим часом новий прем’єр-міністр Іспанії Хосе Сепатеро заявив про намір вивести з Іраку іспанські підрозділи, якщо контроль над країною не перебере ООН.
До цього варто додати, що фахівці, які за дорученням Конгресу США досліджують фінансові документи колишнього іракського режиму, виявили, що Саддам Хусейн разом зі своїми найближчими соратниками привласнив близько десяти мільярдів доларів із виручених коштів у рамках програми «Нафта за харчі», передбаченої за часів санкцій для допомоги іракському населенню.
І на закінчення - наша третя нітрохи не веселіша тема – ситуація уздовж афгансько-пакистанського кордону, де в гірських районах тривають запеклі бої між пакистанськими підрозділами з одного боку і загонами талібів та “Аль-Кайди” з другого.
Згідно з четверговими повідомленнями, в оточення потрапив один із лідерів “Аль-Кайди” Айман аз-Зауахрі, права рука Осами бін Лядена. Проте незабаром пакистанський генерал Шаукат Султан спростував ці повідомлення, взявши під сумнів навіть присутність Зауахрі в регіоні. Журналісти при цьому підкреслюють, що повідомлення про оточення Зауахрі надійшло неначебто від самого президента Пакистану Мушаррафа.
Згідно з повідомленнями, бої уздовж афгансько-пакистанського кордону тривають вже кілька днів підряд. Обидві сторони зазнають великих втрат. Дещо раніше надходили повідомлення також про те, що в районі боїв перебуває Осама бін Ляден.
Додаймо до цього, що Конгрес США проголосував за подвоєння суми нагороди за інформацію, яка допоможе заарештувати Осаму бін Лядена, якого вважають головним організатором терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні 2001-го року. Тепер ця сума становить 50 мільйонів доларів.
Наталя Мусієнко
На початку тижня у Сан-Франциско розпочався судовий процес над колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком, який вже більше п’яти років перебуває у руках американського правосуддя. Про те, як спостерігачі оцінюють перспективи цього процесу, розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.
Сергій Куделя
Доля Павла Лазаренка буде залежати від рішення дванадцяти присяжних, а, точніше, навіть одного з них. Адже вина чи невинність Лазаренка повинна бути визнана одноголосно усіма присяжними. Їх обирають з числа простих американських громадян – жителів штату. А особа кожного присяжного повинна залишатися невідомою аж до кінця судового процесу, щоб унеможливити тиск чи підкуп. Цілком ймовірно, що більшість, якщо не всі присяжні Федерального суду Північної Каліфорнії мають дуже поверхове уявлення про Україну, забарвлене скандалами останніх років. Тому як і сторона обвинувачення, так і сторона захисту будують свої аргументи, використовуючи поширені стереотипи, які існують у свідомості американців стосовно колишніх радянських республік.
Згідно з першим стереотипом, яким скористається обвинувачення, пострадянський простір занурений у корупцію та злидні, оскільки державна влада там не дбає про власних громадян, а займається виключно самозбагаченням. Звідси бідні емігранти, дешева робоча сила, техногенні катастрофи та корупційні скандали. З іншого боку, як наголошує захист, у більшості колишніх радянських республік при владі збереглися комуністи, які продовжують переслідувати політичну опозицію, утискати свободу слова та позбавляти своїх громадян справедливого правосуддя. Звідси політичні біженці, вбиті журналісти та фальсифіковані вибори.
Отже, якщо для сторони обвинувачення Лазаренко - це уособлення пострадянської корумпованої влади, то для сторони захисту навпаки - жертва цієї влади. Вирок у справі Лазаренка буде, ймовірно, залежати від того, який з цих двох стереотипів переможе у свідомості присяжних.
Водночас професор політології Йельського університету Кейт Дарден, який досліджує проблеми корупції в Україні, в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав, що слабкістю в аргументах захисту є спроба виправдати багатство Лазаренка політичною необхідністю: “Вони намагатимуться частково довести, що ці гроші були необхідні Лазаренку для виживання в українській політиці. Це особливо слабка ланка захисту. Адже можна навести приклад Олександра Мороза, який є відносно чистою фігурою в українській політиці. Віктор Ющенко також відносно чистий. Це люди, які не були настільки корумпованими, як Лазаренко, і одночасно їм вдалося залишитися впливовими політичними гравцями. Хтось може мати якісь маленькі гріхи, але отримувати додаткову зарплату у розмірі більше 100 мільйонів доларів - це щось зовсім інше. Це навряд чи можна назвати прожитковим мінімумом, необхідним для виживання в українській політиці. Однак я вважаю обґрунтованим інший аргумент захисту: щодо політичної вмотивованості переслідування Лазаренка та вибіркового застосування правосуддя проти нього”.
Адвокат Лазаренка Деніел Горовіц заявив, що захистом зібрані докази понад 30 фактів переслідування Генеральною прокуратурою України людей за політичними мотивами та прямою вказівкою президента Кучми. На його думку, "для Кучми це може обернутися гучним кримінальним процесом на території США чи іншої демократичної держави". Однак професор Дарден сумнівається, що судовий процес над Лазаренком дозволить громадськості дізнатися нові факти про президента Кучму.
Кейт Дарден
Що нового ми зможемо дізнатися про Кучму та його корумповану діяльність? Мені здається, що нам уже дуже багато стало відомо про це. Тому ми навряд чи отримаємо нові несподівані викриття.
Сергій Куделя
Водночас Дарден зазначив, що будь-який вирок американського суду не змінить репутацію Лазаренка в Україні.
Кейт Дарден
Я не думаю, що це вплине на внутрішню ситуацію в Україні. Переважна більшість українців вважає Лазаренка винним - якщо не у порушенні американських законів, то, принаймні, у викраденні мільйонів доларів з державного бюджету, тобто, грошей українських платників податків.
Наталя Мусієнко
Несподівані результати парламентських виборів в Іспанії через три дні після терактів у Мадриді мають докорінно змінити зовнішню політику країни – в її ставленні і до Європейського Союзу та США, і до іракської війни та нинішньої участі іспанських військ в окупації Іраку. Про це далі - Сергій Драчук.
Сергій Драчук
Прихильники Соціалістичної робітничої партії Іспанії святкують. “Іспанія соціалістична!” - вигукують вони. Владна протягом останніх восьми років Народна партія консервативного спрямування втратила не просто абсолютну парламентську більшість, вона програла вибори соціалістам. А ще щойно перед виборами, ба, вранці виборчої неділі опитування давали перевагу народовцям. Та з’ясувалося, що настрої виборців встигли різко змінитися. Оглядачі вважають, що саме нещодавні вибухи в потягах у Мадриді, які забили вже 200 осіб і півтори тисячі поранили, привели до влади соціалістів. Їхній керівник Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро стане прем’єром і формуватиме новий уряд країни. Хоча Соціалістична партія й не здобула абсолютної більшості, вона має намір самостійно створити уряд меншості, а з суперечливих політичних питань збирається консультуватися з іншими партіями в парламенті.
Та є кілька питань, у яких партія вже знає, що робитиме. Одне з найперших – це помітна участь іспанських бойовиків у діяльності коаліційних сил під проводом США в Іраці. Дотеперішня влада прем’єр-міністра Хосе-Марії Азнара рішуче підтримала США і Велику Британію в їхньому вторгненні до Іраку, і попри те, що проти були 90% іспанських громадян. Іспанський контингент в Іраці з 1254 осіб – шостий за численністю відразу після українського.
Нині стає дедалі більше свідчень того, що теракти в Мадриді могли скоїти радикальні ісламістські кола, пов’язані з мережею “Аль-Кайда”. Ймовірно, як покарання за таку політику Іспанії. Тепер Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро нагадує: “Я багато разів казав, що війна в Іраці – це велика катастрофа, а окупація і далі залишається катастрофою. Вона не спричинила нічого іншого, як нове насильство і нову ненависть. І це мусить бути наукою”.
Такою наукою, за словами Сепатеро, є результат виборів. Іншою буде відхід іспанських військ з Іраку. Щоправда, Сепатеро залишає собі простір для маневру: він дає знати, що іспанці можуть таки лишитися в Іраці, якщо всю операцію під егіду візьме ООН.
Так само різкі його слова про президента США Джорджа Буша та прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера вживаються з примирливими: “Панове Буш і Блер мали б трохи подумати і покритикувати самі себе. Не можна все робити напролом. Не можна організовувати війну на брехні”. Та водночас він пообіцяв мати щирі взаємини з усіма урядами світу, і особливо з американським. А його телефонну розмову з Блером у Лондоні схарактеризували як теплу і дружню.
На 180 градусів, як кажуть спостерігачі, зміниться і європейська політика Іспанії. Країна знову повернеться до своїх традиційних зв’язків із континентальною Європою, тоді, як дотеперішня влада зосереджувалась на США і Британії. А ще Хосе-Луїс Родрігес Сепатеро збирається відійіти від блокування новоствореної європейської Конституції.
Щойно переможений уряд намагався зберегти для Іспанії непропорційно великі права голосу, що їх передбачала одна з попередніх європейських угод, яку нині з розширенням ЄС багато країн прагнуть змінити. Тепер позиція наступного іспанського прем’єра збільшує шанс, що Конституцію вдасться ухвалити найближчим часом.
Наталя Мусієнко
Тим часом міністр фінансів Великої Британії оприлюднив бюджет на наступний рік, що передбачає значні додаткові видатки на боротьбу з тероризмом, а також на програми військового відомства. Тим часом, Британія отримала чергове попередження від ісламських терористів про удар, який вони готують на території Британії. Повідомляє наш кореспондент у Лондоні Олекса Семенченко.
Олекса Семенченко
Сума у 6 млрд. фунтів стерлінгів (це близько 10 млрд. доларів) - це той мінімум, який спецслужбам і армії потрібен для посилення заходів безпеки у світлі терористичної загрози. Чергове підтвердження неминучості удару на Великобританію надійшло у четвер, коли близьке до “Аль-Кайди” ісламське войовниче угруповання, що взяло на себе відповідальність за вибухи в Мадриді, заявило, що Британія може бути його наступною ціллю.
Арабська газета “Аль-Кудс аль-Арабі” повідомила на своїй інтернетівській сторінці, що одержала заяву бригади “Абу Хафс аль-Масрі”, в ній угруповання підтвердило свою відповідальність за вибухи 11 березня в Іспанії, внаслідок яких загинуло 200 осіб. Воно заявило, що оголошує перемир’я щодо Іспанії, аби дати змогу новому уряду цієї країни виконати свою обіцянку щодо виводу військ з Іраку. А далі група перелічила свої можливі наступні цілі: “Наша бригада готується до наступного удару. Де це буде: в Японії, Америці, Італії, Великій Британії, Саудівській Аравії чи Австралії,” - мовиться у заяві.
У четвер міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро сказав із приводу терористичної загрози на пресовій конференції у Лондоні: “Терористи можуть вибрати конкретні мішені і вони можуть використати якусь конкретну мішень як виправдання, але справжня мішень терористів – це весь цивілізований світ і люди будь-якого віровизнання.”
Міністр фінансів Великої Британії Гордон Браун пообіцяв надати додаткові кошти на воєнні програми за участю Великої Британії. Нині на фінансування чекають великі проекти, які з’їдять протягом наступних двох років значну частку фінансів. Це, зокрема, десять мільярдів на будівництво двох авіаносців і 150-ти винищувачів, і двадцять мільярдів на спільноєвропейський військовий літак “Euro Fighter”.
Проте, нинішній бюджет має як ніколи багато критиків. Річ у тім, що збільшення бюджетних видатків вимагає компенсації, і вже відомо, хто постраждає у першу чергу. Гордон Браун заявив, що скоротить 40 тис. робочих місць державних службовців. Передусім ідеться про персонал Міністерства праці і пенсій, податкової служби, митної і акцизної служби, і Міністерства освіти.
Конгрес британських профспілок висловив своє обурення із цього приводу. Конгрес заявив, що таке скорочення стане ударом для роботи засадничих служб. Але міністр фінансів захищає свій план. Він сказав, що замовив дослідження проблеми уже рік тому. Він має намір об’єднати податкову службу з митною і акцизною. Він сказав: “Я думаю, люди розуміють, що із запровадженням нових технологій, комп’ютеризацію служб, а також через злиття двох служб в одну тут можна серйозно заощадити.”
Але профспілки і державні службовці шоковані з розмаху скорочень. Вони сьогодні провадять низку зустрічей, аби спланувати зорганізовані контрзаходи.
Наталя Мусієнко
У той час, як стосунки між Заходом і Росією дедалі напружуються, оглядачі зосереджують свою увагу на спробах Росії посилити свій вплив на пострадянські країни. Особливе їхнє занепокоєння викликають намагання Росії дестабілізувати ситуацію в Балтійських державах всього за кілька тижнів до їхнього приєднання до НАТО та Європейського Союзу. Тему продовжує Марія Щур.
Марія Щур
За останні 13 років у Литві змінилося 12 урядів. Тепер очікується, що й президента відправлять у відставку через скандал, у центрі якого опинився російський бізнесмен. Юрій Борисов був головним спонсором виборчої кампанії литовського президента Роландаса Паксаса. Його внесок оцінюється від пів - до мільйона доларів, що є значною сумою з огляду на розмір країни. У відповідь за таку «ласкавість» Борисов в обхід всіх процедур отримав від президента країни литовське громадянство.
Як підозрюють литовські спеціальні служби, Борисов має зв’язок з російськими кримінальними групами. А російська приватна рекламна компанія “Алмакс”, яка готувала передвиборчу кампанію Паксаса, за даними литовських спецслужб, має контакт з російською розвідкою. Тож на підставі цієї інформації, Паксаса звинувачують у тому, що він загрожує національній безпеці країни, бо породжує корупцію або закриває на неї очі, розкриває державні таємниці та перебуває під впливом приватних бізнес-інтересів.
На думку британського спеціалізованого видання “Jane''s Intelligence Digest”, останні події свідчать про те, що Москва не полишила надій контролювати увесь пострадянський простір. Якщо вона може дозволити собі такі дії у Литві, країні, яка незабаром стане членом НАТО і досі мала стабільні стосунки з Росією, то чого можна очікувати від Росії у стосунках з такими країнами, як Україна чи Грузія? - запитують британські аналітики. Ці країни, а також решту балтійських держав британські аналітики вважають вразливими з огляду на велику російську меншину.
Серйозне занепокоєння оглядачів викликає і звичка Росії покладатися на шпигунські методи вирішення своїх зовнішньополітичних проблем. Масштаби цієї проблеми уже почали усвідомлювати в Литві. У лютому з цієї країни було вислано трьох російських дипломатів за «діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом». У Литві їх звинувачували у намаганнях отримати таємну інформацію щодо імпічменту президента і вплинути на перебіг приватизації.
Інший західний оглядач, аналітик із Вашингтонського Інституту стратегічних та політичних досліджень Володимир Сокор звертає увагу на ще одну проблему, пов’язану з пострадянським простором і Росією. Йдеться про відмову Росії виконувати зобов’язання щодо виведення військ з Молдови і Грузії і намагання змінити умови договору про звичайні озброєння таким чином, щоб не допустити покращення обороноздатності Балтійських держав. Американський експерт вважає, що НАТО повинне проявити твердість у цих питаннях і не допустити, щоб країна поза Альянсом диктувала свої умови.
Наталя Мусієнко
Минає один рік від початку воєнної кампанії, очолюваної Сполученими Штатами Америки в Іраку. Президент Джордж Буш торік першого травня повідомив про завершення головних збройних операцій на іракській території. У грудні затримано колишнього лідера Саддама Хусейна. Однак, попри успіх воєнної операції, по сьогодні залишається складним питання гарантування безпеки у тій країні. А в результаті терористичних нападів і далі гинуть люди, зокрема, серед цивільного населення.
З іншого боку, не без ускладнень просуваються вперед політичні перетворення, причому очолювана США коаліція планує 30 червня передати владні суверенні повноваження іракцям. Напередодні воєнної кампанії в Іраку в Раді безпеки ООН мали місце гострі словесні баталії між традиційними союзниками: США і Великобританією з одного боку, і супротивниками війни: Францією і Німеччиною з іншого.
Генеральний секретар ООН Кофі Аннан з огляду на відсутність гарантій безпеки, минулого літа відкликав міжнародну місію з Багдада. Хоча останнім часом і в цьому плані настали певні зрушення не лише всередині ООН, а також в політиці коаліційних сил. Зрештою, тимчасова іракська урядова рада днями звернулася за допомогою до ООН. Тему продовжує Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Іракська урядова рада у своєму офіційному зверненні до генерального секретаря ООН Кофі Аннана закликає його надіслати команду міжнародних експертів, які допомогли б у формуванні нової тимчасової влади, котра повинна перебрати суверенні повноваження 30 червня від очолюваної коаліції.
В листі, що його надіслав теперішній президент Урядової ради, шиїтський представник Мохамед Бахр Улум, висловлено також прохання надати технічну допомогу на підготовку загальних виборів, які мали б відбутися в Іраку до кінця січня наступного року. Про це заявив в Багдаді речник іракської Урядової ради.
Сполучені Штати Америки вже раніше закликали ООН взяти на себе роль у політичних перетвореннях в Іраку. Адене Синьо, речник коаліції, привітав ініціативу 25-ти іракських представників, членів Урядової ради. Він також повідомив, що аналогічний лист буде передано ООН і від США.
Згідно з пресовими повідомленнями з Багдада, деякі іракські шиїтські лідери висловили також невдоволення останнім звітом команди експертів ООН, яку очолював Аль-Ахдар аль-Ібрагімі. Зокрема, деяким шиїтським представникам не сподобалось, що Ібрагімі визнав неможливим проведення загальних виборів протягом наступних шістьох місяців – чого домагався шиїтський релігійний лідер Аятола аль-Систані. Шиїтські представники висловили побажання, щоб в обговоренні у справі політичних перетворень в Іраку взяла участь команда експертів з ООН, однак, без спеціального посланника Ібрагімі.
Генеральний секретар ООН Кофі Аннан, виступаючи у четвер в Нью-Йорку щодо поновлення міжнародної місії на іракській території, сказав: “Якщо ми вирішимо розпочати на їхнє прохання нашу діяльність в середині тієї країні, ми не обмежимо наші зусилля лише формуванням нової влади Іраку до 30 червня. Ми маємо намір іти далі і співпрацювати з іракцями у підготовці правових рамок для виборчого процесу наступного року у підготовці самих загальнонаціональних виборів та у формуванні повноцінної влади, яку б визнало міжнародне товариство”.
На думку Аннана, для участі ООН у відбудові Іраку необхідно створити нові передумови, зокрема, поліпшити ситуацію з гарантуванням безпеки. Як повідомив кореспондент “Радіо Свобода” штаб-квартири ООН в Нью-Йорку, не виключено, що Рада безпеки цього міжнародного форуму ухвалить нову резолюцію, якою буде надано легітимності наступній фазі політичних перетворень в Іраці після 30 червня та визначено новий статус для коаліційних сил, очолюваних США на іракській території. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.
Говорить “Радіо Свобода”!
