Нью-Йорк, 30 березня 2004 - Діячі в ООН, що нажилися на програмі, нині скасованій, “Нафта в обмін на продовольство” для Іраку, намагаються тепер блокувати розслідування величезного скандалу з хабарництвом. З таким звинуваченням виступили провідні американські газети.
Йдеться про колосальні суми, отримані, як стверджують, висопоставленими діячами ООН, які були керівниками, координаторами й ревізорами програми “Нафта в обмін на продовольство”. Ця програма, започаткована 1997 року, дозволяла режимові Саддама Гусейна продавати необмежену кількість нафти з тим, щоб на прибуток купувати продовольство й медикаменти для населення Іраку. Обсяг програми, поки її не закрили торік у листопаді, перевищував 100 мільярдів доларів. Директором програми генеральний секретар ООН Кофі Аннан призначив свого близького приятеля й помічника Бенона Севана. Контракт на адміністрування програми отримала швейцарська фірма ”Cotecna”, звідки щойно перед тим звільнився син генсека, Коджо Аннан. Як зазначає “The Washington Post”, притягальна для злодіїв особливість програми “Нафта в обмін на продоворльство” полягала в тому, що за кожен проданий Іраком барель нафти 3% комісійних йшли ООН, з них 2,2 % – на адміністративні видатки. Крім того, розгулові корупції сприяла засекреченість. Кому саме продавали нафту, хто постачав товари й ліки Іракові - вважалося комерційною таємницею. Гроші йшли, як пише “The New York Times”, виключно через французький банк “Paribas”, а постачальниками були здебільшого французькі та російські компанії. Так от, за даними “The Wall Street Journal”, принаймні 11 мільярдів доларів зникло без сліду, кінців не знайшли. З’ясувалося також, що Саддам поклав до кишені, як мінімум ,5 мільярдів доларів завдяки фіктивним націнкам. Він використовував нафту як хабар для закордонних друзів і прибічників. Коли у новому Іраку відкрили архіви старого режиму і газета “al-Mada” опублікувала список хабарників, то виявилося, що серед 270 імен і назв найбільше було російських - 46 позицій, а також французькі й українські. Зокрема, 6 мільйонів барелів Саддам подарував українській компартії, один мільйон – українській соціалістичній партії, ще мільйон барелей отримала соціал-демократична партія України, мільйон барелей нафти передали компанії “Енергетичні ресурси”. Для довідки: кожен барель нафти коштував тоді десь 25 доларів.
У зв’язку з викривальними публікаціями, Кофі Аннан розпорядився провести ретельне розслідування, але французькі та російські дипломати заблокували резолюцію Ради Безпеки. Як нагадує коментатор “The New York Times” Уільям Сефайр, саме Франція і Росія були найбільшими прихильниками Саддама перед війною.
Йдеться про колосальні суми, отримані, як стверджують, висопоставленими діячами ООН, які були керівниками, координаторами й ревізорами програми “Нафта в обмін на продовольство”. Ця програма, започаткована 1997 року, дозволяла режимові Саддама Гусейна продавати необмежену кількість нафти з тим, щоб на прибуток купувати продовольство й медикаменти для населення Іраку. Обсяг програми, поки її не закрили торік у листопаді, перевищував 100 мільярдів доларів. Директором програми генеральний секретар ООН Кофі Аннан призначив свого близького приятеля й помічника Бенона Севана. Контракт на адміністрування програми отримала швейцарська фірма ”Cotecna”, звідки щойно перед тим звільнився син генсека, Коджо Аннан. Як зазначає “The Washington Post”, притягальна для злодіїв особливість програми “Нафта в обмін на продоворльство” полягала в тому, що за кожен проданий Іраком барель нафти 3% комісійних йшли ООН, з них 2,2 % – на адміністративні видатки. Крім того, розгулові корупції сприяла засекреченість. Кому саме продавали нафту, хто постачав товари й ліки Іракові - вважалося комерційною таємницею. Гроші йшли, як пише “The New York Times”, виключно через французький банк “Paribas”, а постачальниками були здебільшого французькі та російські компанії. Так от, за даними “The Wall Street Journal”, принаймні 11 мільярдів доларів зникло без сліду, кінців не знайшли. З’ясувалося також, що Саддам поклав до кишені, як мінімум ,5 мільярдів доларів завдяки фіктивним націнкам. Він використовував нафту як хабар для закордонних друзів і прибічників. Коли у новому Іраку відкрили архіви старого режиму і газета “al-Mada” опублікувала список хабарників, то виявилося, що серед 270 імен і назв найбільше було російських - 46 позицій, а також французькі й українські. Зокрема, 6 мільйонів барелів Саддам подарував українській компартії, один мільйон – українській соціалістичній партії, ще мільйон барелей отримала соціал-демократична партія України, мільйон барелей нафти передали компанії “Енергетичні ресурси”. Для довідки: кожен барель нафти коштував тоді десь 25 доларів.
У зв’язку з викривальними публікаціями, Кофі Аннан розпорядився провести ретельне розслідування, але французькі та російські дипломати заблокували резолюцію Ради Безпеки. Як нагадує коментатор “The New York Times” Уільям Сефайр, саме Франція і Росія були найбільшими прихильниками Саддама перед війною.
