Нью-Йорк, 31 березня 2004 - Рівно рік пройшов від того дня, коли міська управа Нью-Йорка впровадила тотальну заборону куріння в ресторанах і барах великого міста. Що змінилося?
Закон про заборону куріння в ресторанах і барах мер Нью-Йорка Майкл Блумберг підписав рік тому під акомпанемент гучних протестів, під шелестіння судових повісток проти властей міста і барабанний бій демонстрантів під дверима citу-hall, ратуші тобто. Протестували не лише ординарні курці, а й власники ресторанів і барів, а цих підприємств громадського випивання й закушування у Нью-Йорку понад 20 тисяч. Економісти передбачали занепад туризму, бо ж, мовляв, європейські та латиноамериканські гості, не кажучи вже про азійських, всі поспіль курять, тож якщо позбавити їх застілля, оповитого тютюновим димом, це все одно, як виявляти негостинність. А туристи витрачають гроші не лише у ресторанах і барах, а й на готелі, екскурсійні поїздки, на бродвейські театри, бурлески, інші розваги, на сувеніри, на закупівлі-shopping у модних крамницях типу Блумінгдейл чи Бергдорф Гудмен і так далі. Вони дають Нью-Йоркові мільярди доларів річно. Одне слово, скептики передрікали фінансовий занепад – і все з приводу заборони куріння. Аж ось минув рік від того дня, як прийняли злощасний закон, відколи інспектори міського відділу охорони здоров”я кинулись перевіряти злачні місця. Запах тютюну коштує 2 тисячі доларів штрафу, а повторне порушення може позбавити власника ліцензії на продаж алкогольних напоїв. Треба сказати, що ньюйоркці закони поважають, особливо закони з такими гострими зубами, як заборона куріння. Навіть на Брайтон-Біч, де на кожному кроці – російські ресторани, де всі попередні заходи міських властей проти куріння вперто ігнорувалися як власниками, так і відвідувачами, навіть там тепер бачимо курців на вулиці під ресторанами. Так от, до першої річниці прийняття закону мер Блумберг опублікував звіт про вплив заборони на економіку міста. Виявилося, як не дивно, що до міської скарбниці надійшло податків від ресторанів і барів на півтора мільйона доларів більше, ніж за рік до того, що повітря у злачних місцях стало вшестеро чистіше, а прибутки їхні зросли.
Мало того, опитування показало, що більшість ньюйоркців схвалює заборону куріння. Приклад Нью-Йорка тепер наслідує Ірландія, де в тамтешніх знаменитих пабах відтак теж забороняють курити. Але ваш кореспондент, подібно до багатьох інших тютюнових грішників Нью-Йорка, носить траурну стрічку на рукаві.
Закон про заборону куріння в ресторанах і барах мер Нью-Йорка Майкл Блумберг підписав рік тому під акомпанемент гучних протестів, під шелестіння судових повісток проти властей міста і барабанний бій демонстрантів під дверима citу-hall, ратуші тобто. Протестували не лише ординарні курці, а й власники ресторанів і барів, а цих підприємств громадського випивання й закушування у Нью-Йорку понад 20 тисяч. Економісти передбачали занепад туризму, бо ж, мовляв, європейські та латиноамериканські гості, не кажучи вже про азійських, всі поспіль курять, тож якщо позбавити їх застілля, оповитого тютюновим димом, це все одно, як виявляти негостинність. А туристи витрачають гроші не лише у ресторанах і барах, а й на готелі, екскурсійні поїздки, на бродвейські театри, бурлески, інші розваги, на сувеніри, на закупівлі-shopping у модних крамницях типу Блумінгдейл чи Бергдорф Гудмен і так далі. Вони дають Нью-Йоркові мільярди доларів річно. Одне слово, скептики передрікали фінансовий занепад – і все з приводу заборони куріння. Аж ось минув рік від того дня, як прийняли злощасний закон, відколи інспектори міського відділу охорони здоров”я кинулись перевіряти злачні місця. Запах тютюну коштує 2 тисячі доларів штрафу, а повторне порушення може позбавити власника ліцензії на продаж алкогольних напоїв. Треба сказати, що ньюйоркці закони поважають, особливо закони з такими гострими зубами, як заборона куріння. Навіть на Брайтон-Біч, де на кожному кроці – російські ресторани, де всі попередні заходи міських властей проти куріння вперто ігнорувалися як власниками, так і відвідувачами, навіть там тепер бачимо курців на вулиці під ресторанами. Так от, до першої річниці прийняття закону мер Блумберг опублікував звіт про вплив заборони на економіку міста. Виявилося, як не дивно, що до міської скарбниці надійшло податків від ресторанів і барів на півтора мільйона доларів більше, ніж за рік до того, що повітря у злачних місцях стало вшестеро чистіше, а прибутки їхні зросли.
Мало того, опитування показало, що більшість ньюйоркців схвалює заборону куріння. Приклад Нью-Йорка тепер наслідує Ірландія, де в тамтешніх знаменитих пабах відтак теж забороняють курити. Але ваш кореспондент, подібно до багатьох інших тютюнових грішників Нью-Йорка, носить траурну стрічку на рукаві.
