Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 13:51

“Економічний журнал”


Марія Щур “Економічний журнал”

Київ, 21 березня 2004 року.

В ефірі українська програма радіо “Свобода”.

Марія Щур

Вітаю вас, шановні радіослухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Верховна Рада України у вівторок схвалила програму діяльності Кабінету Міністрів на 2004 рік під назвою “Послідовність. Ефективність. Відповідальність” і визнала задовільною виконання програми уряду за 2003 рік “Відкритість. Дієвість. Результативність”.

Водночас німецькі аналітики досить стримано оцінюють діяльність уряду Віктора Януковича. Як зауважив координатор групи німецьких економічних консультантів у Києві, співробітник Німецького інституту економічних досліджень Ларс Гандрікс, на окремих ділянках нинішній Кабінет Міністрів навіть зробив кроки в зворотному напрямку. З думкою експерта вас ознайомить Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Останнім часом, оцінюючи українські уряди, експерти порівнюють їхню діяльність з досягненнями Кабінету Міністрів Віктора Ющенка. Німецькі аналітики зазначають, що саме йому вдалося розпочати справжні реформи, наслідки яких відчуваються й нині.

Ларс Гандрікс (переклад)

Уряд Кінаха відзначився тим, що намагався нічого не робити. Він не зробив нічого шкідливого, але також і нічого позитивного. Підсумки ж діяльності уряду Януковича є неоднозначними.

На одних ділянках йому справді вдалося досягти помітних зрушень, на інших – він почав рухатися в зворотному напрямку, повернувшись до механізму державної інтервенції на ринку, виділення дотацій та контролю цін.

Надія Кандиба

Сказав співробітник Німецького інституту економічних досліджень Ларс Гандрікс. Серед найбільш проблематичних сфер діяльності уряду Віктора Януковича експерт назвав сільське господарство.

Ларс Гандрікс (переклад)

У сфері аграрної політики нинішній уряд рухається назад, повертаючись у 90-ті роки, коли на порядку денному було державне регулювання, контролювання експорту тощо.

Надія Кандиба

Як зазначив експерт, це дуже негативно впливає на розвиток українського аграрного сектору. Водночас у тих галузях, де відсутнє втручання уряду, можна спостерігати високі темпи економічного зростання.

Йдеться передусім про виробництво споживчих товарів, будівництво та торгівлю. Аналітик переконаний, що завдяки послідовному проведенню ринкових реформ Україна могла б досягти значно кращих показників. Однак від нинішнього Кабінету Міністрів, як зауважив Ларс Гандрікс, надходить дуже мало реформаторських імпульсів.

Ларс Гандрікс (переклад)

Ми дотримуємося думки, що в Україні ще не можна говорити про стабільність економічного зростання, оскільки здійснюється занадто мало заходів, які б підтримували цей процес.

Надія Кандиба

Сказав Ларс Гандрікс. Він застеріг, що не можна утримувати на високому рівні приріст валового внутрішнього продукту тільки за рахунок експорту виробів металургії та хімічної промисловості.

“Якщо в світі зменшиться попит на ці товари, то Україна постане перед серйозними проблемами”, - прогнозує німецький експерт. Небезпечним для України залишається також її надто сильна залежність від імпорту енергоносіїв з Росії.

Ларс Гандрікс (переклад)

В Україні, яка має одну з найбільш енергоємних у світі економік, не вживають достатньо заходів для того, щоб ефективніше використовувати енергію.

Надія Кандиба

Сказав експерт. Тому українське народне господарство сильно залежить від цін на нафту та газ. До позитивних досягнень уряду Віктора Януковича Ларс Гандрікс відніс проведення податкової реформи. Зменшення рівня прибуткового податку він назвав “мужнім кроком”.

Загалом же результати роботи нинішнього українського уряду, якому в окремих сферах бракує координованих дій, є скромнішими, ніж очікувалося, підсумував німецький експерт.

Надія Кандиба з Німеччини для радіо “Свобода”.

Марія Щур

Стратегічне партнерство між Польщею та Україною почало наповнюватись реальним змістом не лише в політичному аспекті, але в тому, що визначає дійсний рівень стосунків між двома країнами – в економіці.

Минулого року Україна обігнала Росію і стала головним торговельним партнером Польщі. Серед польських підприємців зростає зацікавлення українським ринком, що в свою чергу призводить до зросту польських інвестицій в Україні.

Засмучує хіба що те, що Польща в Україну везе переважно високотехнологічні товари, а Україна сировинні. З Варшави повідомляє Володимир Павлів:

Володимир Павлів

Згідно з офіційними даними польського Міністерства економіки, торговий оборот з Україною у минулому році становив 2,3 мільярда доларів. При цьому експорт польських товарів та послуг в Україну становив півтора мільярда доларів, а імпорт з України оцінюється в 740 мільйонів доларів.

Найбільше минулого року зріс експорт в Україну запчастин автомобілів “Деу-Ланос”, з котрих збираються готові машини на запорізькому заводі ЗАЗ-Деу.

Крім того, Україна купує у Польщі чимало й іншого технічного обладнання, а також продукти харчової промисловості. З України ж імпортується переважно залізна руда, кольорові метали, вироби хімічної промисловості.

Всього ж на Україну припадає 2,8 відсотків польського експорту і 1,1 відсотків імпорту. Таку диспропорцію керівник торгової місії при посольстві України у Польщі Дмитро Завтур пояснює просто:

Дмитро Завтур

Важкий ринок. Для нас для України – це вже важкий ринок, це європейський ринок.

Володимир Павлів

Натомість для польського бізнесу український ринок є перш за все ринком великим із незадоволеними потребами та зі все ще незначною конкуренцією. Тому польські підприємці не лише збільшують експорт в Україну, але й збільшують інвестиції в українську економіку.

Низькі ціни за електроенергію та опалювання, дешевша сировина та собівартість праці – це ті головні плюси, які заохочують польських підприємців інвестувати в Україні. Тільки за минулий рік польські інвестиції в Україні зросли на 50 відсотків, тобто зі ста до 150 мільйонів доларів.

Українські ж інвестиції в Польщі становлять суму близько 350 тисяч доларів. Перша значна спроба “Індустріального Союзу Донбасу” інвестувати у Польщі більше, ніж сто мільйонів доларів, нещодавно зазнала поразки.

А це, на думку керівника фірми “Оболонь-Польща” Ігоря Хранюка може знеохочувати й інших українських бізнесменів робити інвестиції у Польщі:

Ігор Хранюк

Перша спроба була невдалою, тому що є різного типу фобії, я думаю, в Польщі у всіх: починаючи від найвищих урядових чинників, кінчаючи простими людьми. І це треба просто побороти.

Володимир Павлів

Ігор Хранюк говорить теж про те, що на перешкоді нормальним економічним стосункам між Польщею та Україною стояли також несприятливі національні законодавства обох країн у цій сфері, зокрема занадто високі митні ставки.

Проблемою в торгових стосунках між Польщею та Україною є також відсутність рішення українського уряду щодо повернення податку на додану вартість.

З 1-го травня цього року Польща стане повноправним членом Європейського Союзу, і з того моменту торгово-економічні стосунки між Україною та Польщею будуть вже регулюватися за загальними правилами ЄС.

Володимир Павлів для радіо “Свобода”, Варшава.

Марія Щур

Польща та Сполучені Штати продовжують підтримувати проект експорту каспійської нафти українським нафтогоном.

“Каспійської нафти вистачить і для того, аби завантажити нею і нафрогін Одеса-Броди, і нафтогін Баку-Тбілісі-Джейхан”. Таку заяву зробив під час телемосту з Варшави заступника Державного секретаря США у справах Європи і Євразії Стівен Пайфер, спростовуючи чутки про те, що, буцімто, українська труба іще довго залишиться сухою, каспійська ж нафта піде іншим трубопроводом.

У телемості між Україною та Польщею також взяв участь посол США в Україні Джон Гербст. Розповідає наш київський кореспондент Сергій Кисельов.

Сергій Кисельов

Стівен Пайфер та Джон Гербст побували у Варшаві на тристоронній польсько-українсько-американській консультативній зустрічі.

За словами Стівена Пайфера, найбільше часу під час тристоронньої зустрічі у Варшаві забрало обговорення питання майбутньої роботи нафтогону “Одеса-Броди”.

Пан Пайфер спростував чутки про те, ніби ця труба ще довго лежатиме сухою, натомість нафта,мовляв, піде трубопроводом Баку-Тбілісі-Джейхан. За словами американського дипломата…

Стівен Пайфер (переклад)

Усі три сторони зацікавлені в тому, щоб якнайшвидше було реалізоване рішення, ухвалене Кабінетом міністрів України щодо транспортування каспійської нафти через цей нафтогін – з Одеси до Бродів. Ми сподіваємося, що досить швидко в Україні можуть бути завершені всі дискусії з приводу комерційних аспектів цієї операції.

Сергій Кисельов

Сергій Кисельов для радіо “Свобода”, Київ.

Марія Щур

Питання нафтогону “Одеса-Броди” також порушувалося під час переговорів у Москві між президентом України Леонідом Кучмою та президентом Росії Володимиром Путіним. Російські оглядачі негативно оцінили результат цих переговорів. Тему продовжить з Москви Віталій Портников.

Віталій Портников

Bнтернет-видання “Газєта.ру” вважає, що після зустрічі із М.Фрадковим Л.Кучма відправився до Києва нервовим і втомленим.

Втім, цей висновок інтернет-видання робить не з точки зору того, як виглядав Л.Кучма на телевізійному екрані, а тому, що прем’єр-міністр В.Янукович якраз напередодні візиту українського Президента до російської столиці вирішив, що Україні більше непотрібні робочі групи експертів, які займаються двома найважливішими питаннями російсько-українських взаємин.

Це питання щодо газотранспортного консорціуму за участю Росії і Німеччини, і група, яка займалася нафтопроводом Одеса-Броди.

Інтернет-видання підкреслює, що, можливо, ці експерти і не займалися цими проектами, однак, принаймні, робили вигляд, що займаються, а тепер і вигляду Україна робити не бажає.

“Україна відмовилася від Росії,” – такий висновок робить інтернет-видання на засаді розпоряджень прем’єр-міністра України В.Януковича. І вважає, що якраз Л.Кучма і прибув до Москви рятувати і проекти, і власні позиції. І це йому не вдалося.

Віталій Портников, радіо “Свобода”, Москва.

Марія Щур

У четвер з’явилося повідомлення про те, що Україна та Казахстан планують підписати наступного місяця угоду про постачання казахстанської нафти через український нафтопровід Одеса-Броди.

Проте, західні аналітики продовжують вважати, що у питанні транспортування нафти Київ намагається всидіти на двох стільцях.

З огляду на відставку міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова та зменшення експортних тарифів для російських експортерів, що вивозять свою нафту через нафтотермінал “Південний”, аналітики американської компанії “World Markets Research” доходять висновку, що своїми діями український уряд знову ставить під питання своє рішення щодо транспортування каспійської нафти до Європи.

Нещодавно уряд скоротив експортні тарифи для російської компанії “Транснєфть” за використання Південнодніпровських нафтогонів та нафтотерміналу Південний з 14 доларів за тонну до 6, тобто більше, ніж удвічі.

Це рішення, а також угода між українською державною компанією “УкрТрансНафта” та російською “Транснєфть” дає росіянам значні важелі, адже 90 % всієї нафти, що транспортується Україною, є російського походження.

На думку американського аналітика Ендрю Неффа, збільшення кількості російської нафти, що її перекачують українськими нафтогонами та нафтотерміналом “Південний”, ускладнює для уряду пошук каспійської нафти, бо термінал може качати нафту лише в один бік.

До цих проблем Ендрю Нефф додає ще відставку Сергія Єрмілова, якого аналітики вважали найпослідовнішим прихильником європейського напрямку транспортування нафти.

Хоча офіційно його відставка була пов’язана з порушеннями у процесі приватизації в економічному секторі та недостатньою кількістю вугільних резервів, оглядачі підозрюють, що справжня причина була в тому, що Єрмілов ставив під сумнів угоду між “УкрТрансНафтою” та “Транснєфтью” щодо використання українських нафтогонів та щодо офшорної компанії, яка мала бути оператором терміналу “Південного”.

Як наголошує аналітик компанії “World Markets Research”, після того, як за подібні незручні питання щодо газотранспортного консорціуму з Росією у відставку відправили віце-прем’єра з енергетичних питань Віталія Гайдука, звільнення Єрмілова вже не було неочікуваним.

Таким чином, як робить висновок аналітик, уряд робить усе, щоб підірвати власне стратегічне рішення у питанні нафтогону “Одеса-Броди.

Економіка стає значним політичним питанням і в Америці. Американці незадоволені станом національної економіки і загальним напрямком країни. Розповідає наш кореспондент у Нью Йорку Юрій Дулерайн.

Юрій Дулерайн

На першому місці серед проблем, що турбують американців, стоїть економіка. Її стан опитувані вважають удвічі важливішим, ніж іракський конфлікт, дефіцит федерального бюджету чи ціни на бензин, які останнім часом різко пішли вгору.

Разом з тим половина американців, як показує опитування, виставляють позитивну оцінку діяльності президента Буша. З історії відомо, що починаючи від 1948 року, всі діючі президенти, чию діяльність у рік виборів схвалювало принаймні 50% американців, були успішно переобрані.

Цими днями у радіовиступі президент Буш сказав, що економіка в цілому міцнішає, хоча певні регіони країни все ще пасуть задніх:

Джордж Буш (переклад)

Деякі політичні діячі у Вашингтоні, маючи до діла з цією новою проблемою, хотіли б удатися до старих, неефективних рішень.

Вони хотіли б підвищити федеральні податки..., але це не допоможе у створенні нових робочих місць...

Ця стара політика оподаткування й витрачання народних грошей є шляхом до економічної катастрофи.

Юрій Дулерайн

Заявив президент Буш, обстоюючи свою політику скорочення податків. Одначе, за даними Інституту Геллапа, більшість американців, хоча й незначна (47% проти 44%) вважають, що економічні обставини погіршились. Цей брак оптимізму, навіть серед відданих прихильників Буша, непокоїть людей президента.

Юрій Дулерайн, для радіо “Свобода”, Нью-Йорк.

Марія Щур

З Америки знову до України. В Україні мало не щомісяця з’являються дорогі магазини, ціни в яких важко назвати загальнодоступними. Але більшість українців продовжують купувати собі речі на базарах.

Адже, не зважаючи на швидкі темпи економічного розвитку, про які цього тижня звітував у Верховній Раді прем’єр Віктор Янукович, середня зарплата пересічного українця ледь перевищує 300 гривень.

Цієї суми, може вистачити хіба що на купівлю пари черевиків. Звичайно ж, якщо не витрачати зароблені гроші на харчі та комунальні послуги, на кажучи вже про т.зв. культурні потреби – книжки, театр тощо.

Відтак, сучасні базари надають змогу пересічному українцеві час від часу оновлювати свій гардероб. І водночас забезпечують робочими місцями десятки тисяч людей.

Хоча багато хто з продавців і нарікає, що купівельна спроможність українців дедалі зменшується, все ж кількість яток, зокрема на київських ринках, продовжує збільшуватися. Навідатися на один з таких базарів і дізнатися про те, що хвилює сьогодні продавців, котрі мають тут “Свою справу” вирішила Ірина Біла. Ïй слово.

Ірина Біла

Охочих поспілкуватися зі мною продавців на Оболонському ринку Києва майже не було. Після кількох невдалих спроб розговорити про життя-буття когось із тих, хто стоїть від мене по інший бік прилавку, нарешті вдалося знайти одну приємну жінку, яка одразу ж поставила умову – не називати її справжнє ім’я.

“Нехай буде Марина Медвєдєва”, - попросила вона, і наша розмова розпочалася.

Марина Медвєдєва

На базарі я працюю з 1990 року. Раніше було легше працювати, було менше точок, конкуренція була менша, ніж тепер. Зараз конкуренція дуже велика, податки з’їдають все.

Працювати набагато тяжче, ніж було в 1990-му році.

Ірина Біла

А можете точніше про податки? Яку частину Вашого заробітку вони складають?

Марина Медвєдєва

Ми платимо єдиний податок – 70 гривень. І місця дуже дорогі - 700 гривень за місце кожен місяць платимо. Так що зараз працювати дуже важко і можна навіть сказати, що невигідно.

Ірина Біла

А ким Ви раніше працювали?

Марина Медвєдєва

Я раніше працювала медсестрою, зарплата теж не ахті. І коли з роботи звільнилася, а зараз не дуже то й можна знайти гарну роботу, щоб піти і заробляти. А якщо я зараз піду, то буду заробляти 100 гривень.

Що таке 100 гривень? Так це ж ще і відповідальність. Це ж не таке, що я прийшла і пішла. Це ж не таке, як тут: продала - не продала.

Ірина Біла

Ви за місце сплачуєте, податки. Ще якісь видатки у Вас є?

Марина Медвєдєва

Нас контролює податкова інспекція, кожен раз приходять, придираються, то немає цінника, то ще чогось немає. Одразу виписують штрафи, і штрафи – п’яти-десятикратні податки, що не обкладаються, але менше не виписують.

Ірина Біла

А люди почали більше купувати, чи навпаки?

Марина Медвєдєва

Люди зараз купляють набагато менше, тому що гроші зараз всі йдуть на продукти. Людям треба їсти кожен день, а кофточку купили, і вони її можуть носити 3 і 4, і 5 років.

Ірина Біла

Де Ви берете одяг?

Марина Медвєдєва

Хмельницький, Одеса, Москва. Їздимо за товаром, привозимо. Це також дуже великі кошти: дорога туди-назад. А якщо у Москву, то це – закордон. Але якби було невигідно, то не їздили б.

Ірина Біла

А іншої роботи, вигіднішої не можна знайти?

Марина Медвєдєва

В принципі для нас дуже важко, в основному зараз є попит тільки на молодь. Якщо зараз кудись підеш на роботу, то треба люди 35-40 років. В нашому віці ніхто на нас не дивиться.

Мені лишилося 4 роки до пенсії. Кому я потрібна?

Ірина Біла

Але закінчувати розмову жінка не хотіла на песимістичній ноті і знову повторила фразу: “Не вигідно – не працювала б”. “На хліб вистачає – і то добре”, - сказала вона.

Ірина Біла для радіо “Свобода”, Київ.

Марія Щур

І на закінчення до нашої історичної рубрики.

У минулій передачі ми розповідали про інженера-залізничника, підприємця та засновника донбаського міста Єнакієва Федора Єнакієва. Неподалік цього міста знаходиться місто Горлівка, теж назване на честь свого засновника.

Про гірничого інженера, підприємця і засновника міста Петра Горлова розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1859 року син підприємця, двадцятирічний шляхтич Петро Горлов закінчив Петербурзький інститут Корпусу гірничих інженерів і приїхав працювати на Лисичанську копальню на березі Сіверського Дінця.

Упродовж наступної чверті століття він розвідував у Донбасі поклади вугілля, будував та експлуатував шахти.

1867 року за 6 кілометрів від заснованих запорозькими козаками слобід Зайцевого та Микитівки у Бахмутському повіті Горлов заклав вугільну копальню. У заснованому поруч селищі він збудував майстерню та будинки для робітників, лікарню, школу і чотирирічне гірниче училище.

У середині 80-х років селище та залізнична станція Корсунь за іменем засновника отримали назву Горлівка. Наприкінці ХІХ століття у селищі вже мешкало 10 тисяч осіб, а 1916 року воно набуло статус заштатного міста.

1868 року Горлов був запрошений підприємцем Самуїлом Поляковим для будівництва копалень та металургійного заводу уздовж лінії нової Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

Спочатку інженер організував видобуток вугілля тільки для потреб залізниці, насамперед для паровозів та водокачок. А 1873 року на замовлення “Товариства південноросійської кам’яновугільної промисловості” Горлов збудував неподалік села Залізного одну з найбільших серед тодішніх шахт Донбасу під назвою “Корсуньська копальня №1”.

Вона була розрахована на промисловий видобуток вугілля і мала найкраще у Донбасі технічне оснащення. 1890 року на копальні був отриманий перший кокс, а через 3 роки видобуто 5 мільйонів пудів вугілля.

Наприкінці 1870-х років Горлов оселився у Харкові, був там обраний гласним Міської думи, брав участь у проектуванні будинків біржі та Думи. 1885 року він переїхав на Кавказ і розробляв там Тквібульске вугільне родовище.

Згодом Горлов будував вугільні копальні уздовж Уссурійської залізниці на Далекому Сході, забезпечував водою Середньо-Азійську залізницю, організовував розробку покладів вугілля у Маньчжурії. Він – автор “Історії гірничо-заводської справи на території Донецького кряжа та поблизу Керчі”.

Петро Горлов помер 1915 року. Більшовики конфіскували збудовані ним шахти, а “Корсуньську копальню №1” перейменували на “Кочегарку”. 1989 року іменем Петра Горлова названий перевал на Північно-Східному Памирі, а 1991 року – перевал на Центральному Тянь-Шані.

Марія Щур

Промислове піднесення на початку ХХ століття охопило не тільки Донбас. У ті роки в Одесі та Києві зароджувалося кіновиробництво. Розповідь про одеського кінопромисловця Мирона Гросмана слухайте у нашій наступній передачі.

А на цьому я, ведуча програми “Економічний журнал”, Марія Щур прощаюся з вами. На все добре! Залишайтеся на хвилі “Свободи”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG