Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:22

Приватизація не вписується в сучасну модель розбудови держави, стверджують деякі праві угорські партії


Василь Плоскіна Приватизація не вписується в сучасну модель розбудови держави, стверджують деякі праві угорські партії

Угорщина, 6 квітня 2004 – Угорські громадяни вперше обиратимуть депутатів до Європарламенту. Непогані шанси увійти до нього мають як ліві, так і праві угорські партії. Однак консервативна урядова опозиція прагне ще більших гарантій від угорського виборця. Для цього вона обрала тактику, яку публіцист Дьєрдь Болґар називає невпинною демагогією. Угорські праві, наприклад, стверджують, що зараз при ліво-ліберальному уряді громадянам стало жити аж ніяк не краще і зовсім не весело. Мовляв, перед парламентськими виборами у 2002 році була інша справа. Серед іншого консерватори виступають і проти приватизації у сфері охорони здоров’я. Тим не менше закордонні експерти називають угорську приватизацію найуспішнішою серед посткомуністичних країн. У чому тут полягає невідповідність?

В Угорщині перші вибори до Європарламенту відбудуться у червні. І чим ближче до цієї дати, тим більше звинувачень висувають праві партії на адресу правлячої коаліції. Звичайно, не всі вони мають під собою правдиве підґрунтя, особливо щодо зниження добробуту населення і зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП). Хитрують консерватори і тоді, коли кажуть, що приватизація в Угорщині провалилася.

Як не дивно, реальна приватизація в Угорщині почалася не при консерваторах, які перемогли на перших демократичних парламентських виборах в Угорщині 1990 року, а лише за добрих 4 роки. Тоді консерваторів змінили соціалісти в союзі з вільними демократами. Пік приватизації припав на 1997-2001 роки. Практика засвідчила, що там, де державне майно потрапило в приватні руки, справи пішли ефективніше. У приватний сектор почали вкладатися іноземні інвестиції. Державний сектор, навпаки, потрапив у смугу економічної стагнації і жодні асигнування не змінюють справи на краще. Лихоманка трясе сільське господарство цієї країни й металургійну промисловість. Наприклад, притчею во язицех останніми роками в Угорщині стала галузь охорони здоров’я. Очолюють міністерство здібні організатори, але вдіяти нічого не можуть, тому що сфера дотаційна, як за часів соціалізму і реального господаря нема. При цьому опозиційні праві партії і чути не хочуть про приватизацію, скажімо, лікарень, медичного обладнання, здачі його в оренду приватним хірургам тощо. Їх зовсім не переконує позитивний досвід ринкових відносин, наприклад, в аптечній справі, приватне медичне страхування і повний госпрозрахунок приймалень домашніх лікарів.

Один із провідних політиків угорської ліберальної партії – Союзу вільних демократів зауважив на одному з диспутів таке:

“Роздивіться довкола в угорській економіці й придивіться до сьогоднішніх суспільних відносин. Там, де домінує приватна сфера, там добре йдуть справи і в нас, і на Заході. А де діє закритий державний сектор, до якого не можуть добитися іноземні інвестори, все залишилося, ніби за соціалізму”, - сказав політик.

Звичайно, якщо охорона здоров’я громадян потрапить у приватні руки, то вона матиме великі відмінності від класичної моделі ринкової економіки. В ній можуть бути наявними хіба деякі елементи ринку. Але назагал йдеться про більший фінансовий маневр цієї галузі і створення таких умов господарювання, які будуть сприятливими і для іноземного капіталу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG