Олекса Боярко
Радіожурнал “Країна Інкогніта”– це спільний пошук історичної істини. “Країна Інкогніта” – це знайомство з маловідомими сторінками життя України. “Країна Інкогніта” для тих, хто не боїться долати чужі та власні забобони і упередження.
Сергій Грабовський
Говорить радіо “Свобода” Вітаємо вас, шановні слухачі! Сьогодні ми вестимемо мову про високе й небесне, яке оселилося 160 років на одному із київських пагорбів. Та про надто вже земне, яке в останні роки стало пов‘язаним із цим небесним.
З вами сьогодні, як завжди, Сергій Грабовський, журналіст радіо “Свобода”, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників.
Віталій Пономарьов
У квітні 1838 року професор Київського університету Федоров запропонував заснувати університетську астрономічну обсерваторію.
Місце для неї було виділене на пагорбі неподалік нинішньої Львівської площі – на місці колишньої фортеці Мініха. Проект розробив автор проекту “червоного” корпусу університету архітектор Вікентій Беретті.
Зведення мурованого будинку обсерваторії розпочалося 1840 року, завершилося 9 лютого 1845 року і коштувало 27 737 рублів сріблом.
Під час будівництва призначений директором Федоров привіз із Мюнхена великий десятидюймовий телескоп, хронометри та інші інструменти.
Засновник Пулковської обсерваторії професор Струве прислав придбану в Німеччині бібліотеку з астрономії – 688 томів та 231 дисертація.
На час відкриття обсерваторії її штат складався з директора і одного астронома-спостерігача. Основні витрати на її утримання покривала плата за навчання студентів, частину коштів надавала держава.
1859 року міністр освіти доповів царю, що приміщення обсерваторії виявилося непридатним для встановлення привезеного з Мюнхена телескопа і дало значні тріщини.
У саду обсерваторії була зведена нова башта для телескопа, згодом із заходу до головної будівлі була прибудована меридіанна зала.
Обсерваторія видавала “Анали Київської Астрономічної Обсерваторії” та “Публікації Київської Астрономічної Обсерваторії”.
Під час Другої світової війни обсерваторія перебувала у Свердловську і повернулася до Києва 44-го року. У середині 50-х вона була переобладнана, а її штат збільшений до двадцяти двох співробітників.
Для участі обсерваторії у дослідженнях з Міжнародного геофізичного року у селі Лісниках та у Трипіллі були відкриті спостережні станції.
На початку нинішнього століття головний будинок обсерваторії був занесений до Державного реєстру національного культурного надбання.
Максим Стріха
Ще про Київську астрономічну обсерваторію, яку за проектом свого батька Вікентія Беретті будував його син, теж визначний київський архітектор Олександр Беретті.
В цьому будинку не могли, напевне, не бувати кирило-мефодіївці, Шевченко, Костомаров, Куліш. І вже, напевно, заходив сюди Микола Гулак із його астрономічно-математичними зацікавленнями.
З цим будинком, де упродовж 160 років день у день ведуться астрономічні спостереження, пов’язано чимало першорядних наукових відкриттів і чимало славних імен. Скажімо, Митрофана Хандрикова, відомого київського астронома, кінця позаминулого століття, автора популярного курсу на той час астрономії. Чи професора Сергія Всехсвятського, який теоретично передбачив існування кілець не лише в Сатурна, а й у інших великих планет. Їх згодом сфотографували американські “Вояджери”.
Сергій Грабовський
Але зараз над університетською обсерваторією нависла біда. Максиме, ти знаєш ситуацію не з третіх рук, отже, тобі слово.
Максим Стріха
Ще 27 квітня 2000 року Київська міська рада ухвалила рішення №109/830, яким встановлює: “погодити ЗАТ “Авіакомпанія “Віта”“ місце розташування житлового будинку по вул.Гоголівській, 32-в у Шевченківському районі на землях міської житлової забудови орієнтовною площею 0,22 га”.
Отже, на зеленому схилі над обсерваторією і садибою Орловського мав нависнути 18-поверховий елітний хмарочос із підземними гаражами і наземними стоянками автомобілів.
Тим часом постанова Раднаркому УРСР №1578 від 1 жовтня 1945 року, підписана особисто Хрущовим, забороняла будь-які будівельні роботи на сусідніх територіях без погодження керівництва обсерваторії.
Відтак віце-президент Авіакомпанії “Віта” Ніколін звернувся 3 липня 2001 року до директора обсерваторії Тельнюка-Адамчука з листом №50, де просив надати передбачене законом погодження на будівництво, при цьому він посилався на те, що питання про спорудження 18-поверхівки, яка затулятиме півнеба обсерваторії, вже погоджене з ректором університету академіком Скопенком.
При цьому активісти оборони “Олегової могили” у зверненні на адресу Мінкультури і Міністерства надзвичайних ситуацій стверджують: квитків на рейси Авіакомпанії “Віта” ніде не продають.
Такою була ситуація два роки тому. Тоді будівельний проект вдалося спинити. Як виявилося – лише тимчасово.
16 березня 2004 року популярний російський науковий сайт www.astronomer.ru розмістив тривожну інформацію: “Як нам стало відомо, в Києві готується розгром університетської обсерваторії, однієї з найстаріших у СНД, “новими українцями”.
За попередніми даними захоплення території здійснюється з допомогою керівництва Київського університету, а на місці обсерваторії планується побудувати котеджі для олігархії”.
Підставою для тривоги став лист ректора університету академіка Скопенка до київського міського голови Омельченка від 4 лютого 2004 року. Цей лист вартий того, щоб зацитувати основні його моменти: “Наявні тут (тобто на ділянці обсерваторії) будівлі і споруди будувались хаотично, розташовані на значних віддалях і використовуються нераціонально”.
А відтак ректор просить міську владу закріпити за університетом ту ж земельну ділянку, але вже “для будівництва житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою з реконструкцією (знесенням, перенесенням), існуючої обсерваторії”
Сергій Грабовський
Говорить радіо “Свобода”. Можливо, ти тут щось перебільшуєш? Давай послухаємо Президента Української астрономічної асоціації академіка Ярослава Яцківа.
Ярослав Яцків
Хоча це внутрішня справа КНУ імені Тараса Шевченка, але астрономічна спільнота України занепокоєна тим, що зараз пропонує керівництво цього університету.
Мається на увазі звернення до київського міського голови пана Олександра Омельченка, щоб землю виробничого статусу перевести в комунально-житловий статус і на місті історичної астрономічної обсерваторії КНУ побудувати житловий комплекс із трьох будинків. Фірма, яка буде робити цю будову, це так звана фірма “ТММ”, яка має досвід будівлі висотних елітних будинків.
Це абсолютно комерційний проект, але КНУ підписує інвестиційну угоду, що він віддає землю під житло, а взамін цього отримує певні, звичайно, чи матеріальні, чи грошові відшкодування в зв’язку з тим.
Отже, стара обсерваторія, якій 160 років, на якій розміщені історичні будівлі, яка є археологічним таким середовищем, де, можливо, колись будуть вестись якісь розкопки, тому що і сьогодні академік Толочко твердив мені, що це є таке чинне місце для можливих археологічних знахідок місця поховання Олега.
Планується на цьому місці робити підземні гаражі, тощо. Тому астрономічна спільнота єдина в своїй думці, що це не має відбутися і всі директори астрономічних установ України направили свої листи до ректора КНУ Віктора Скопенка з тим, що висловили занепокоєння, по-перше, що руйнується такий заклад науковий, який має історичні традиції. З другого боку, що не можна на цьому місці будувати житловий комплекс.
Ми говорили, щоб на цьому місці був просвітницький центр, де могли б приходити відвідувачі, знайомитися з сучасними досягненнями астрологічних наук, зокрема, і космонавтики.
Відбулися збори вченої ради обсерваторії. Був присутній ректор університету, де ректор пообіцяв подумати і поки що до червня місяця не приймати остаточних рішень. В червні місяці питання виноситься на засідання великої вченої ради КНУ.
Максим Стріха
Академік Яцків не випадково наголошував, йдеться про унікальне місце. Адже поруч з обсерваторією розташована, між іншим, ідеально збережена садиба Орловського, заснована визначним українським художником, людиною, яка вступила до петербурзької академії мистецтв завдяки Шевченкові. Саме в цій садибі, скажімо, доживав віку, тут і помер інший визначний український художник Микола Пиманенко. Зараз там дитячий санаторій.
Це місце ще унікальний зелений острівець в центрі столиці. Саме тут справді, за думкою археологів, найімовірніше розташована могила князя Олега.
Отже, вже ж давно громадськість міста висувала іншу альтернативу – створення ландшафтного історико-архітектурного заповідника “Олегова могила”, який би включав і історичну садибу художника Орловського, і астрономічну обсерваторію КНУ та прилеглу зону.
Виходячи зі специфіки навчальної обсерваторії та лікувального закладу, які тут діють, заповідник міг би виконувати і оздоровчо-освітню, і краєзнавчу, і мистецьку функцію, і просто був би зеленим осередком в центрі столиці, бо нажаль таких осередків у нас стає дедалі менше і менше
Сергій Грабовський
Максиме, ідею щодо створення певного комплексу на основі університетської обсерваторії зараз небайдужі науковці намагаються перевести у практичне річище. Знову говорить академік Ярослав Яцків.
Ярослав Яцків
Зараз спільнота астрономічна звернеться до Комітету з питань науки і освіти ВР, до відповідного комітету зі збереження історичних пам’яток.
Цей факт перетворення обсерваторного місця на житловий комплекс не повинен відбутися ні в якому разі.
Що стосується статусу обсерваторії, і підвищення її наукового рівня? Це питання окреме. Ми плануємо, залучаючи спонсорів, подумати, як цю територію привести до належного стану.
В мене була зустріч з директором обсерваторії Богданом Івановичем Гнатиком і ми домовились, що будемо створювати добродійний фонд у рамках астрономічної асоціації, який якраз буде акумулювати кошти на відновлення просвітницького статусу цього закладу.
Зараз, це діюча обсерваторія, 1 із 10 обсерваторій університетського типу в Україні і фактично одна із кращих університетських обсерваторій в Україні, бо в Україні є такого ж типу університетські обсерваторії і історично теж розміщені в центрі міста. Це в Харкові, в Одесі, в Львові, Миколаєві. І ніхто поки що там не ставить такого питання, як поставлено в столичному граді Києві.
Максим Стріха
Київ тут, схоже, намагається вибороти сумнівну першість. Ситуація відтерміновано до початку червня, але ризик того, що Київ найближчим часом надалі втратить не лише унікальну природну зону в центрі столиці, але й історичний науковий заклад ще дуже і дуже високий.
В цьому закладі не лише проводяться на високому рівні роботи з астрометрії й астрофізики, але й зібрано чимало рідкісних старовинних інструментів – меридіанний круг, два рефрактори Репсольда, астрограф Цейса, в бібліотеці є рідкісні стародруки ХVІ-ХVІІІ століть.
Тут би й створити, скажімо, музей науки і техніки, бо столиця України, на відміну від більшості великих столиць Європи такого музею позбавлена.
Але з іншого боку, чи довго проживе музей серед жител нуворишів? Надію вселяє те, що астрономи і наукова громадськість, і пам’яткоохоронці цього разу виявили неабияку солідарність.
Але все ж, закликаю слухачів, знайдіть час, прийдіть якогось дня в Київ на Обсерваторну 3, подивитись на астрономічну обсерваторію КНУ, яку будував свого часу Олександр Беретті, де, напевне, бували Шевченко, Костомаров, Куліш, Гулак, де робилися великі наукові відкриття, де збереглась неповторна атмосфера Києва ХІХ століття.
Скоро зусиллям нуворишів і керівництва КНУ такої можливості ми вже, може, й не матимемо.
Сергій Грабовський
Імануїл Кант двісті двадцять років тому зауважив, що дві речі зачудовують його: зоряне небо над головою і моральний обов‘язок всередині людини. Невже у стольному Києві не можна буде й надалі дивитися на зоряне небо через телескопи славетної університетської обсерваторії – через те, що у когось із владних осіб відсутні моральні зобов‘язання перед українцями?
Вели радіожурнал Країна Інкоґніта Максим Стріха і Сергій Грабовський. Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої загадки. Говорить радіо “Свобода”.
Радіожурнал “Країна Інкогніта”– це спільний пошук історичної істини. “Країна Інкогніта” – це знайомство з маловідомими сторінками життя України. “Країна Інкогніта” для тих, хто не боїться долати чужі та власні забобони і упередження.
Сергій Грабовський
Говорить радіо “Свобода” Вітаємо вас, шановні слухачі! Сьогодні ми вестимемо мову про високе й небесне, яке оселилося 160 років на одному із київських пагорбів. Та про надто вже земне, яке в останні роки стало пов‘язаним із цим небесним.
З вами сьогодні, як завжди, Сергій Грабовський, журналіст радіо “Свобода”, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників.
Віталій Пономарьов
У квітні 1838 року професор Київського університету Федоров запропонував заснувати університетську астрономічну обсерваторію.
Місце для неї було виділене на пагорбі неподалік нинішньої Львівської площі – на місці колишньої фортеці Мініха. Проект розробив автор проекту “червоного” корпусу університету архітектор Вікентій Беретті.
Зведення мурованого будинку обсерваторії розпочалося 1840 року, завершилося 9 лютого 1845 року і коштувало 27 737 рублів сріблом.
Під час будівництва призначений директором Федоров привіз із Мюнхена великий десятидюймовий телескоп, хронометри та інші інструменти.
Засновник Пулковської обсерваторії професор Струве прислав придбану в Німеччині бібліотеку з астрономії – 688 томів та 231 дисертація.
На час відкриття обсерваторії її штат складався з директора і одного астронома-спостерігача. Основні витрати на її утримання покривала плата за навчання студентів, частину коштів надавала держава.
1859 року міністр освіти доповів царю, що приміщення обсерваторії виявилося непридатним для встановлення привезеного з Мюнхена телескопа і дало значні тріщини.
У саду обсерваторії була зведена нова башта для телескопа, згодом із заходу до головної будівлі була прибудована меридіанна зала.
Обсерваторія видавала “Анали Київської Астрономічної Обсерваторії” та “Публікації Київської Астрономічної Обсерваторії”.
Під час Другої світової війни обсерваторія перебувала у Свердловську і повернулася до Києва 44-го року. У середині 50-х вона була переобладнана, а її штат збільшений до двадцяти двох співробітників.
Для участі обсерваторії у дослідженнях з Міжнародного геофізичного року у селі Лісниках та у Трипіллі були відкриті спостережні станції.
На початку нинішнього століття головний будинок обсерваторії був занесений до Державного реєстру національного культурного надбання.
Максим Стріха
Ще про Київську астрономічну обсерваторію, яку за проектом свого батька Вікентія Беретті будував його син, теж визначний київський архітектор Олександр Беретті.
В цьому будинку не могли, напевне, не бувати кирило-мефодіївці, Шевченко, Костомаров, Куліш. І вже, напевно, заходив сюди Микола Гулак із його астрономічно-математичними зацікавленнями.
З цим будинком, де упродовж 160 років день у день ведуться астрономічні спостереження, пов’язано чимало першорядних наукових відкриттів і чимало славних імен. Скажімо, Митрофана Хандрикова, відомого київського астронома, кінця позаминулого століття, автора популярного курсу на той час астрономії. Чи професора Сергія Всехсвятського, який теоретично передбачив існування кілець не лише в Сатурна, а й у інших великих планет. Їх згодом сфотографували американські “Вояджери”.
Сергій Грабовський
Але зараз над університетською обсерваторією нависла біда. Максиме, ти знаєш ситуацію не з третіх рук, отже, тобі слово.
Максим Стріха
Ще 27 квітня 2000 року Київська міська рада ухвалила рішення №109/830, яким встановлює: “погодити ЗАТ “Авіакомпанія “Віта”“ місце розташування житлового будинку по вул.Гоголівській, 32-в у Шевченківському районі на землях міської житлової забудови орієнтовною площею 0,22 га”.
Отже, на зеленому схилі над обсерваторією і садибою Орловського мав нависнути 18-поверховий елітний хмарочос із підземними гаражами і наземними стоянками автомобілів.
Тим часом постанова Раднаркому УРСР №1578 від 1 жовтня 1945 року, підписана особисто Хрущовим, забороняла будь-які будівельні роботи на сусідніх територіях без погодження керівництва обсерваторії.
Відтак віце-президент Авіакомпанії “Віта” Ніколін звернувся 3 липня 2001 року до директора обсерваторії Тельнюка-Адамчука з листом №50, де просив надати передбачене законом погодження на будівництво, при цьому він посилався на те, що питання про спорудження 18-поверхівки, яка затулятиме півнеба обсерваторії, вже погоджене з ректором університету академіком Скопенком.
При цьому активісти оборони “Олегової могили” у зверненні на адресу Мінкультури і Міністерства надзвичайних ситуацій стверджують: квитків на рейси Авіакомпанії “Віта” ніде не продають.
Такою була ситуація два роки тому. Тоді будівельний проект вдалося спинити. Як виявилося – лише тимчасово.
16 березня 2004 року популярний російський науковий сайт www.astronomer.ru розмістив тривожну інформацію: “Як нам стало відомо, в Києві готується розгром університетської обсерваторії, однієї з найстаріших у СНД, “новими українцями”.
За попередніми даними захоплення території здійснюється з допомогою керівництва Київського університету, а на місці обсерваторії планується побудувати котеджі для олігархії”.
Підставою для тривоги став лист ректора університету академіка Скопенка до київського міського голови Омельченка від 4 лютого 2004 року. Цей лист вартий того, щоб зацитувати основні його моменти: “Наявні тут (тобто на ділянці обсерваторії) будівлі і споруди будувались хаотично, розташовані на значних віддалях і використовуються нераціонально”.
А відтак ректор просить міську владу закріпити за університетом ту ж земельну ділянку, але вже “для будівництва житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою з реконструкцією (знесенням, перенесенням), існуючої обсерваторії”
Сергій Грабовський
Говорить радіо “Свобода”. Можливо, ти тут щось перебільшуєш? Давай послухаємо Президента Української астрономічної асоціації академіка Ярослава Яцківа.
Ярослав Яцків
Хоча це внутрішня справа КНУ імені Тараса Шевченка, але астрономічна спільнота України занепокоєна тим, що зараз пропонує керівництво цього університету.
Мається на увазі звернення до київського міського голови пана Олександра Омельченка, щоб землю виробничого статусу перевести в комунально-житловий статус і на місті історичної астрономічної обсерваторії КНУ побудувати житловий комплекс із трьох будинків. Фірма, яка буде робити цю будову, це так звана фірма “ТММ”, яка має досвід будівлі висотних елітних будинків.
Це абсолютно комерційний проект, але КНУ підписує інвестиційну угоду, що він віддає землю під житло, а взамін цього отримує певні, звичайно, чи матеріальні, чи грошові відшкодування в зв’язку з тим.
Отже, стара обсерваторія, якій 160 років, на якій розміщені історичні будівлі, яка є археологічним таким середовищем, де, можливо, колись будуть вестись якісь розкопки, тому що і сьогодні академік Толочко твердив мені, що це є таке чинне місце для можливих археологічних знахідок місця поховання Олега.
Планується на цьому місці робити підземні гаражі, тощо. Тому астрономічна спільнота єдина в своїй думці, що це не має відбутися і всі директори астрономічних установ України направили свої листи до ректора КНУ Віктора Скопенка з тим, що висловили занепокоєння, по-перше, що руйнується такий заклад науковий, який має історичні традиції. З другого боку, що не можна на цьому місці будувати житловий комплекс.
Ми говорили, щоб на цьому місці був просвітницький центр, де могли б приходити відвідувачі, знайомитися з сучасними досягненнями астрологічних наук, зокрема, і космонавтики.
Відбулися збори вченої ради обсерваторії. Був присутній ректор університету, де ректор пообіцяв подумати і поки що до червня місяця не приймати остаточних рішень. В червні місяці питання виноситься на засідання великої вченої ради КНУ.
Максим Стріха
Академік Яцків не випадково наголошував, йдеться про унікальне місце. Адже поруч з обсерваторією розташована, між іншим, ідеально збережена садиба Орловського, заснована визначним українським художником, людиною, яка вступила до петербурзької академії мистецтв завдяки Шевченкові. Саме в цій садибі, скажімо, доживав віку, тут і помер інший визначний український художник Микола Пиманенко. Зараз там дитячий санаторій.
Це місце ще унікальний зелений острівець в центрі столиці. Саме тут справді, за думкою археологів, найімовірніше розташована могила князя Олега.
Отже, вже ж давно громадськість міста висувала іншу альтернативу – створення ландшафтного історико-архітектурного заповідника “Олегова могила”, який би включав і історичну садибу художника Орловського, і астрономічну обсерваторію КНУ та прилеглу зону.
Виходячи зі специфіки навчальної обсерваторії та лікувального закладу, які тут діють, заповідник міг би виконувати і оздоровчо-освітню, і краєзнавчу, і мистецьку функцію, і просто був би зеленим осередком в центрі столиці, бо нажаль таких осередків у нас стає дедалі менше і менше
Сергій Грабовський
Максиме, ідею щодо створення певного комплексу на основі університетської обсерваторії зараз небайдужі науковці намагаються перевести у практичне річище. Знову говорить академік Ярослав Яцків.
Ярослав Яцків
Зараз спільнота астрономічна звернеться до Комітету з питань науки і освіти ВР, до відповідного комітету зі збереження історичних пам’яток.
Цей факт перетворення обсерваторного місця на житловий комплекс не повинен відбутися ні в якому разі.
Що стосується статусу обсерваторії, і підвищення її наукового рівня? Це питання окреме. Ми плануємо, залучаючи спонсорів, подумати, як цю територію привести до належного стану.
В мене була зустріч з директором обсерваторії Богданом Івановичем Гнатиком і ми домовились, що будемо створювати добродійний фонд у рамках астрономічної асоціації, який якраз буде акумулювати кошти на відновлення просвітницького статусу цього закладу.
Зараз, це діюча обсерваторія, 1 із 10 обсерваторій університетського типу в Україні і фактично одна із кращих університетських обсерваторій в Україні, бо в Україні є такого ж типу університетські обсерваторії і історично теж розміщені в центрі міста. Це в Харкові, в Одесі, в Львові, Миколаєві. І ніхто поки що там не ставить такого питання, як поставлено в столичному граді Києві.
Максим Стріха
Київ тут, схоже, намагається вибороти сумнівну першість. Ситуація відтерміновано до початку червня, але ризик того, що Київ найближчим часом надалі втратить не лише унікальну природну зону в центрі столиці, але й історичний науковий заклад ще дуже і дуже високий.
В цьому закладі не лише проводяться на високому рівні роботи з астрометрії й астрофізики, але й зібрано чимало рідкісних старовинних інструментів – меридіанний круг, два рефрактори Репсольда, астрограф Цейса, в бібліотеці є рідкісні стародруки ХVІ-ХVІІІ століть.
Тут би й створити, скажімо, музей науки і техніки, бо столиця України, на відміну від більшості великих столиць Європи такого музею позбавлена.
Але з іншого боку, чи довго проживе музей серед жител нуворишів? Надію вселяє те, що астрономи і наукова громадськість, і пам’яткоохоронці цього разу виявили неабияку солідарність.
Але все ж, закликаю слухачів, знайдіть час, прийдіть якогось дня в Київ на Обсерваторну 3, подивитись на астрономічну обсерваторію КНУ, яку будував свого часу Олександр Беретті, де, напевне, бували Шевченко, Костомаров, Куліш, Гулак, де робилися великі наукові відкриття, де збереглась неповторна атмосфера Києва ХІХ століття.
Скоро зусиллям нуворишів і керівництва КНУ такої можливості ми вже, може, й не матимемо.
Сергій Грабовський
Імануїл Кант двісті двадцять років тому зауважив, що дві речі зачудовують його: зоряне небо над головою і моральний обов‘язок всередині людини. Невже у стольному Києві не можна буде й надалі дивитися на зоряне небо через телескопи славетної університетської обсерваторії – через те, що у когось із владних осіб відсутні моральні зобов‘язання перед українцями?
Вели радіожурнал Країна Інкоґніта Максим Стріха і Сергій Грабовський. Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої загадки. Говорить радіо “Свобода”.
