Київ, 06 квітня 2004 – Україна торує собі шлях на африканський континент. Про це у вівторок говорив прем’єр-міністр Віктор Янукович під час зустрічі з лівійським колегою Шокрі Мохамедом Гаремом. Глава українського уряду підкреслив, що Лівія є одним з найважливіших партнерів України в африканському та в середземноморському регіонах. Сторони підписали договори про співпрацю в галузі туризму і в митній сфері. Вони планують створити спільну міждержавну робочу комісію, що дозволить поглибити двосторонній діалог в усіх сферах. Лівійський гість також зустрівся зі спікером парламенту Володимиром Литвином та з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком.
Буквально відразу ж після того, як ООН зняла з Лівії санкції, перший високопоставлений візит нанесла сюди саме українська делегація на чолі з Леонідом Кучмою. Київ домовився з Тріполі, що українські залізничники будуватимуть тут залізничну гілку, яка простягнеться майже на тисячу кілометрів – від Середземного моря вглиб країни. Вартість проекту астрономічна – майже 2 мільярди доларів. Лівія також повідомила, що має намір придбати українські літаки Ан-140 й співробітничати у сільському господарстві та в металургійній галузі. Вона хотіла б залучити до роботи в себе і українських лікарів-офтальмологів. А українські будівельники збираються прокласти в Лівії сучасну автотрасу, вартість якої становитиме близько 200 мільйонів доларів. Україна зацікавлена й у головному багатстві Лівії – нафті. Голова правління національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрій Бойко на прес-конференції в грудні повідомив, що Україна має намір узяти в концесію чотири нафтогазоносних блоки. Котрі, з великою часткою ймовірності, "Нафтогаз України" освоюватиме за участю якогось потужного іноземного інвестора.
Разом з тим, як зазначив в інтерв’ю для радіо "Свобода" член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима, зважаючи на наш потенціал щодо розробки нафтових і газових родовищ, інфраструктури, технічного потенціалу й досвіду будівництва нафтопроводів та газопроводів, Україна вже давно мала б вийти з цим на зовнішні ринки. Однак достатньої активності тут, на жаль, не спостерігається. "Це у першу чергу стосується участі України у післявоєнному Іраку та в значно спокійнішій після зняття санкцій Лівії. Тут перспективи є значно кращі. Я вітаю ці кроки. Але хотів би побачити реальні результати, де – українські спеціалісти й українські структури, які мають чималий досвід, можливо, найбільший на пострадянському просторі... Я вважаю, що на місці Муамара Каддафі я б зацікавився українськими компаніями. Наскільки активно ми робимо свої пропозиції, аби зацікавити лівійську сторону, час покаже. Я думаю, що візит лівійського прем’єр-міністра не просто є візитом ввічливості, а є знаком позитивним для НАК "Нафтогаз", – переконаний народний депутат Олександр Гудима.
Тим часом інші українські експерти називають приїзд до Києва керівника лівійського уряду Шокрі Мохамеда Гарема саме візитом ввічливості. І ставлять під сумнів реальність українських будівничих та нафтогазовидобувних планів на лівійських теренах. Коментуючи на прохання радіо "Свобода" ситуацію, віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов сказав, що його колеги з самого початку скептично ставилися до вагомих перспектив України на лівійському ринку. Минуло півроку, а "великих успіхів досі не видно”. “І взагалі,-підсумував Богомолов,- якихось таких речей, які б підтверджували в принципі існування якоїсь плідної економічної співпраці між Україною і Лівією, також ми не бачимо. Я думаю, що, якщо подивитися у зворотному напрямку, якщо повернутися до тих часів, коли був пік політичний у цих стосунках, чи політичного, скажімо, оформлення тих економічних інтересів, то йшлося, я думаю про таке в принципі для Лівії. Ми знаємо, як розвивалася зовнішня політика Лівії останнім часом. Як раптом і несподівано для багатьох лівійське керівництво повернулося обличчям до Заходу після тривалої відсутності комунікації. І бачимо також, що є всі ознаки того, що Лівія зробила свій вибір. На користь покращення стосунків, навіть на користь поступок і дуже значних, порівняно з попередніми своїми такими антизахідними позиціями".
Одне слово, на думку віце-президента Центру близькосхідних досліджень Олександра Богомолова, торік у жовтні Лівія сприймала Україну як запасний аеродром. Однак тепер Тріполі зробив політичну та інвестиційну ставку на Західну Європу та США.
Буквально відразу ж після того, як ООН зняла з Лівії санкції, перший високопоставлений візит нанесла сюди саме українська делегація на чолі з Леонідом Кучмою. Київ домовився з Тріполі, що українські залізничники будуватимуть тут залізничну гілку, яка простягнеться майже на тисячу кілометрів – від Середземного моря вглиб країни. Вартість проекту астрономічна – майже 2 мільярди доларів. Лівія також повідомила, що має намір придбати українські літаки Ан-140 й співробітничати у сільському господарстві та в металургійній галузі. Вона хотіла б залучити до роботи в себе і українських лікарів-офтальмологів. А українські будівельники збираються прокласти в Лівії сучасну автотрасу, вартість якої становитиме близько 200 мільйонів доларів. Україна зацікавлена й у головному багатстві Лівії – нафті. Голова правління національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрій Бойко на прес-конференції в грудні повідомив, що Україна має намір узяти в концесію чотири нафтогазоносних блоки. Котрі, з великою часткою ймовірності, "Нафтогаз України" освоюватиме за участю якогось потужного іноземного інвестора.
Разом з тим, як зазначив в інтерв’ю для радіо "Свобода" член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима, зважаючи на наш потенціал щодо розробки нафтових і газових родовищ, інфраструктури, технічного потенціалу й досвіду будівництва нафтопроводів та газопроводів, Україна вже давно мала б вийти з цим на зовнішні ринки. Однак достатньої активності тут, на жаль, не спостерігається. "Це у першу чергу стосується участі України у післявоєнному Іраку та в значно спокійнішій після зняття санкцій Лівії. Тут перспективи є значно кращі. Я вітаю ці кроки. Але хотів би побачити реальні результати, де – українські спеціалісти й українські структури, які мають чималий досвід, можливо, найбільший на пострадянському просторі... Я вважаю, що на місці Муамара Каддафі я б зацікавився українськими компаніями. Наскільки активно ми робимо свої пропозиції, аби зацікавити лівійську сторону, час покаже. Я думаю, що візит лівійського прем’єр-міністра не просто є візитом ввічливості, а є знаком позитивним для НАК "Нафтогаз", – переконаний народний депутат Олександр Гудима.
Тим часом інші українські експерти називають приїзд до Києва керівника лівійського уряду Шокрі Мохамеда Гарема саме візитом ввічливості. І ставлять під сумнів реальність українських будівничих та нафтогазовидобувних планів на лівійських теренах. Коментуючи на прохання радіо "Свобода" ситуацію, віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов сказав, що його колеги з самого початку скептично ставилися до вагомих перспектив України на лівійському ринку. Минуло півроку, а "великих успіхів досі не видно”. “І взагалі,-підсумував Богомолов,- якихось таких речей, які б підтверджували в принципі існування якоїсь плідної економічної співпраці між Україною і Лівією, також ми не бачимо. Я думаю, що, якщо подивитися у зворотному напрямку, якщо повернутися до тих часів, коли був пік політичний у цих стосунках, чи політичного, скажімо, оформлення тих економічних інтересів, то йшлося, я думаю про таке в принципі для Лівії. Ми знаємо, як розвивалася зовнішня політика Лівії останнім часом. Як раптом і несподівано для багатьох лівійське керівництво повернулося обличчям до Заходу після тривалої відсутності комунікації. І бачимо також, що є всі ознаки того, що Лівія зробила свій вибір. На користь покращення стосунків, навіть на користь поступок і дуже значних, порівняно з попередніми своїми такими антизахідними позиціями".
Одне слово, на думку віце-президента Центру близькосхідних досліджень Олександра Богомолова, торік у жовтні Лівія сприймала Україну як запасний аеродром. Однак тепер Тріполі зробив політичну та інвестиційну ставку на Західну Європу та США.
