Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:19

“Країна Інкогніта”. Конституція УНР 1918 року.


Сергій Грабовський, Максим Стріха “Країна Інкогніта”. Конституція УНР 1918 року.

Київ, 13 квітня 2004

Олекса Боярко

Радіожурнал “Країна Інкогніта”– це спільний пошук історичної істини. “Країна Інкогніта” – це знайомство з маловідомими сторінками життя України. “Країна Інкогніта” для тих, хто не боїться долати чужі та власні забобони і упередження.

Сергій Грабовський

Говорить радіо “Свобода”. Вітаємо вас, шановні слухачі! Чи знаєте ви, що в Україні виборчі права жіноцтва були проголошені на два роки раніше, ніж у Сполучених Штатах Америки? І що зафіксувала ці права Конституція Української Народної Республіки? З вами, як завжди, Сергій Грабовський, журналіст радіо “Свобода”, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників.

Звучить уривок з Конституції УНР

Відновивши своє державне право, яко Українська Народня Республіка, Україна для кращої оборони свого краю, для певнішого забезпечення права і охорони вільностей, культури і добробуту своїх громадян, проголосила себе і нині єсть державою суверенною, самостійною і ні від кого не залежною.

Суверенне право в Українській Народній Республіці належить народові України, себто громадянам Української Народньої Республіки всім разом.

Се своє суверенне право народ здійснює через. Всенародні Збори України.

Територія Української Народньої Республіки неподільна, і без згоди Всенародніх Зборів 2/3 голосів присутніх членів не може відбутись ніяка зміна в границях Республіки або в правнодержавних відносинах якоїсь території до Республіки.

Не порушуючи єдиної своєї власти. Українська Народня Республіка надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи прінціпу децентралізації.

Націям України Українська Народня Республіка дає право на впорядкування своїх культурних прав в національних союзах.


Максим Стріха

У квітні 1918 року у тодішній Україні точилася напружена робота кращих інтелектуальних сил над Конституцією або ж, як було сказано Статутом про державний устрій “Права і вольності УНР”.

Нагадаю, в Росії на той час вже панували більшовики і влада належала радам робітничих і селянських депутатів, де-факто встановлювалася кривава партійна диктатура.

Натомість в Україні, творці української Конституції намагалися застосувати все найпередовіше, що було вироблене світовим демократичним досвідом.

І отже, та перша Конституція встановлювала не лишень виборчі права жінок, а й скажімо, скасовувала смертну кару, встановлювала не лишень найширше місцеве самоврядування, а й національно-персональну автономію відразу для громадян України трьох національностей: польської, єврейської та великоруської і ще декількох національностей, якщо того побажають по 10 тисяч їхніх представників.

Сергій Грабовський

А власне, чи було тодішнє українське суспільство у буремному 1918 році готове до закладених у Конституцію УНР демократичних норм? До нашої розмови підключається знаний історик Владислав Верстюк.

Владислав Верстюк

Так однозначно на це питання відповісти важко, скажімо, наприкінці 1917 року. В листопаді всеукраїнське суспільство дружно голосувало на виборах у Всеросійські установчі збори за українські демократичні партії, це була така підказка , що, начебто, воно було готове до тих демократичних всеголосних форм життя.

Сама робота Центральної Ради теж до певної міри свідчила, що демократичні форми є. Але були такі речі, які говорили про інше. Скажімо, початок громадянської війни в суспільстві. Тобто, суспільство було роз’єднане на різні політичні табори, так що тут, очевидної і однозначної відповіді на це питання не вийде.

Максим Стріха

Але тим не менше українське суспільство пробуджувалося тоді до політичного життя. Я не говоритиму про всім відомі приклади, назву лишень один з історії своєї родини. Моя прабабуся Ганна Терентьєвна Бузницька-Бурчик, яка померла в 1975 році зустріла події 1917-1918 років цілком свідомою, уже на старості сповідалася мені в гріхові того часу. Під час голосування за установчі збори вона вкинула і свій бюлетень і бюлетень матері не писемної за соціалістів-федералістів на той час, коли мати попросила її проголосувати за хліборобів-власників.

Отже, лінія політичного поділу проходила в кожній родині в кожному поколінні. Це можна зрозуміти, адже на політиків, на інтелектуалів, на простих людей, бо бабуся тоді була молодою народною вчителькою із села на Полтавщині, звалилося те, про що вони декілька років не думали – незалежність.

І відтак, зрозуміла спроба творців української Конституції поставити до свого документу щонайвищу планку вимог.

Сергій Грабовський

І знову слово професору Владиславу Верстюку, котрий висловлює свій погляд на те, чи не виглядають творці Конституції УНР не більше, аніж “мрійниками”, що пропонували тогочасному суспільству політичні принципи майбутнього, можливо, дуже далекого.

Владислав Верстюк

Зовнішня агресія більшовицької Росії над звичайно дестабілізувало ситуацію, тут безумовно. І те, що суспільство було після світової війни і ми знаємо те, що громадянська війна ще продовжувалась, суспільство було електризоване. Але це зовсім не говорить про те, що воно не могло жити по цих нормах і ці норми були мрійницькими.

Я думаю, що якраз УНР дуже добре підходила до того стану, в якому було українське суспільство. Навіть не українська демократична республіка, знаєте, а українська народна республіка. Це була спеціально ця назва вибрана.

Сергій Грабовський

Говорить радіо “Свобода”. Максиме, я також хотів би зазначити певний прагматизм тодішніх мрійників, котрі багато в чому були чіткішими від творців теперішньої Конституції – як тих, хто виступає за її зміни, так і тих, хто обстоює незмінність чинного Основного Закону.

По-перше, кількість депутатів Усенародних зборів, на відміну від Верховної Ради України, не взята зі стелі – в ухваленій 29 квітня 1918 року Конституції записано, що один депутат має бути приблизно від 100 тисяч людності. Михайло Грушевський відстоював дещо іншу норму – депутат від 60 тисяч виборців, але з ним не погодилися.

По-друге, Конституція містить дуже широкі права самоврядування. Власне, у Конституції УНР місцеве самоврядування постає як одна із самостійних гілок влади. У цьому Конституція УНР, схоже, випереджає чинну – подібні положення з‘явилися тільки зараз у конституціях, скажімо, Скандинавських країн, які мають справді зразкову демократію. Взагалі, маємо зовсім інший, аніж зараз, принцип побудови держави – знизу догори.

От подивимося параграф 26 Конституції УНР: “Всякого рода справи місцеві порядкують виборні рада і управи громад, волостей і земель, їм належить єдина безпосередня місцева власть. Міністри Української Народньої Республіки тільки контролюють і координують їх діяльність (§ 46),безпосередньо і через визначених ними урядовців не втручаючись до справ, тим радам і управам призначених, а всякі спори в сіх справах рішає Суд Української Народньої Республіки ( § 59 і 62)” – все починається, за українськими традиціями, з територіальної громади, а не згори, не з Печерських пагорбів. І ще про права самоврядування – параграф 46: Яко вища виконавча власть Української Народньої Республіки (§ 22) Рада Народніх Міністрів її порядкує всіма справами, які зістаються поза межами діяльносте установ місцевої самоуправи (§ 24) або дотикають цілої Української Народньої Республіки, координує і контролює діяльність сих установ, не порушуючи законом установлених компетенцій їх, та приходить їм в поміч, коли вони до його звертаються. І, нарешті, за Конституцією УНР самоврядні громади мають право законодавчої ініціативи, відсутнє у чинній Конституції України. Але що цікаво: у всіх новітніх проектах конституційних змін, які начебто мають сприяти прогресу демократії в Україні, про місцеве самоврядування і досвід у цьому плані УНР навіть не згадують...

Максим Стріха

Якщо бути цілком точним, то комітет ВР на чолі з Анатолієм Матвієнком з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підготував низку змін, які стосуються саме гарантій для місцевого самоврядування, для самостійності територіальних громад.

Але ці норми виявились нецікавими для більшості, а відтак до сесійної зали просто напросто не дійшли. А тим часом Конституція УНР 1917 року справді побудована на самоврядності громад, окремих громадян, бо право законодавчої ініціативи належить і 100 тисячам громадян. І більше того, що 3 мільйони громадян можуть спричинити можуть достроково припини повноваження Всенародних зборів.

Більше того, величезна роль при цьому судової гілки влади, оскільки єдиним арбітром між місцевим самоврядуванням, громадянами і державною владою в особі Всенародних зборів і Ради народних міністрів виступає лишень суд.

Сергій Грабовський

Говорить радіо “Свобода”. Максиме, парадоксальне запитання: а наскільки сучасне українське суспільство здатне сприймати демократичні засади Конституції УНР? Знову до розмови підключається Владислав Верстюк.

Владислав Верстюк

Ті загальні демократичні права, які були відбиті в Конституції УНР, там загальне виборче право, скажемо. Вони і сьогодні можуть бути нормою якоюсь конституційною.

Земельний устрій України. Я теж думаю, що до цього можна було б передивитися. Я не знаю, чи треба його абсолютно копіювати, але можна б було при адміністративно-територіальній реформі звернуть увагу, як це питання вирішувалося у 1918 році.

Можна брати інші аспекти цієї Конституції. Я не думаю, що це вже ж такий архівний документ, в якому не можна б було знайти щось цікаве і потрібне для нашого часу.

Максим Стріха

Конституція УНР 1918 року містить дуже багато демократичних норм, до яких ми підходимо тільки зараз. Скажімо, пропорційний принцип виборів до парламенту.

Конституція УНР будувалася на принципах домінування представницької гілки влади. Вона не містить навіть самого поняття президента глави держави. Ці функції покладено по суті на Голову Всенародних зборів, але дуже цікаво, що, очевидно, в ті часи, коли республіка вже хиталася і впала того ж дня, коли було ухвалено конституцію, члени Центральної Ради відчували необхідність сильної руки. І відтак, існує переказ непідтверджений, власне, про обрання Михайла Грушевського президентом УНР, тобто обрання його на ту посаду, яку, власне, конституцією і не передбачено.

І ця дискусія про співвідношення президентсько-парламентські компоненти точиться в Україні і зараз. І зараз дуже багато хто прагне сильної руки, прагне уособлення влади, бо бачте тоді можна від цієї людини і вимагати. Хоча світова практика передбачає систему стримувань і противаг. Влада немає бути надміру сильною. Влада має бути ефективною і на це запитання по-своєму намагалися відповідати і творці Конституції УНР 1918 року.

Сергій Грабовський

Говорить радіо “Свобода”. І все ж таки – чим стала Конституція УНР, яка жодного дня не була чинною, оскільки у день її ухвалення був проведений державний переворот на користь автократії гетьмана Скоропадського? Слово історику Ігореві Гиричу.

Ігор Гирич

Проблема Конституції УНР 1918 року і в тому полягала, в принципі,, що Конституція 1918 року була непогано написана на письмі, але реально не була в ужитку.

Ця конституція писана, вона відразу стала пам’яткою, сказати б так, державницької думки, пам’ятка конституційної праці, а не реальною конституцією, яка б діяла.

Максим Стріха

Є правові документи, значення яких значно переважає, скажімо, практичні наслідки їхнього застосування. Для України такими документами є Конституція Пилипа Орлика 1710 року, найперша демократична конституція в Європі, хоч вона теж ніколи не діяла на території, власне, України, і Конституція УНР ухвалена наприкінці квітня 1918 року, яка теж фактично жодного року не діяла, але яка на довгі десятиліття лишилася найдемократичнішою конституцією України і взірцем для конституційних побудов пізнішого часу. Тож дуже прикро, коли до цього взірця ми часто лінуємося придивитися.

Сергій Грабовський

Отже питання часу – чи будуть жити демократичні норми та ідеї Конституції УНР у дні майбутньому? Вели радіожурнал Країна-Інкоґніта Максим Стріха і Сергій Грабовський. Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої загадки. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG