Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:25

Володимир Полохало не згоден із Кейтом Дарденом в оцінках наслідків провалу конституційної реформи.


Сергій Куделя

Прага, 9 квітня 2004 – Український політолог не згоден із політологом американським в оцінках наслідків провалу конституційної реформи. Шеф-редактор журналу «Політична думка» Володимир Полохало вважає, що професор політології Йельського університету Кейт Дарден – це досить авторитетний, досить об’єктивний і в усякому разі професійний дослідник, але висловив не аналітичні, а оціночні судження про становище в Україні.

Нагадаю, що Кейт Дарден в інтерв’ю для радіо “Свобода” висловив думку, що провал конституційної реформи став втраченим шансом демократизації України. Обмеження президентської влади в Україні могло стати першим кроком на шляху демонтажу наявної в державі системи політичного шантажу та корупції, сказав він, а відхилення парламентом законопроєкту про зміни до Конституції позбавило Україну шансу розпочати перехід до демократичнішої форми правління.

Володимир Полохало в інтерв’ю для радіо “Свобода” не зміг погодитися з цією думкою: «Це мій колега не до кінця розібрався, можливо, тому що перебуває за межами України. Він не включає до свого аналізу всі абсолютно мотиви і чинники, які спонукали Кучму розпочати політичну реформу.

І тут просто треба згадати про те, що ініціатором цієї реформи став сам Кучма , саме тоді, коли ніхто від нього не очікував, тому що всім було відомо, не тільки експертам, не тільки політикам, але і широкому загалові, його неґативне ставлення, я б сказав, радикальний нігілізм щодо ролі парламенту і парламентаризму. І те, що він несподівано для всіх запропонував цю політичну реформу, використовуючи гасло перетворення президентсько-парламентської республіки на парламентську, пояснюється лише одним: президент не міг знайти або не бачив наступника, який би ґарантував йому політичну безпеку, безпеку його сім’ї і безпеку його капіталів.

Президент мав на увазі те, що керувати групами в парламенті набагато легше, ніж сподіватися на добру волю наступного президента. І смисл цієї політичної реформи полягає якраз не стільки в демократизації, не стільки в демократичному поступі, не в тому, щоб зміцнювати парламент, до якого він завжди ставився з антагонізмом, скільки в тому, щоб використати цей механізм самої політичної реформи як інструмент для політичних маневрів, і для того, щоб мати шанс утримувати політичну ініціативу, зрештою, за допомогою маніпулювання тими чи іншими політичними силами, підпорядкованими йому, мати більші ґарантії з погляду його власної перспективи.

Тобто, йдеться про те, що з самого початку для експертного співтовариства в Україні ( а ми проводили таке опитування) було зрозуміло, що президент затіяв певну політичну технологію, затіяв певну політичну маніпуляцію. Основним мотивом президента було не те, щоб Україна стала парламентською, демократичною і відповідала тим європейським стандартам чи стандартам країн із усталеною демократією», – наголосив Володимир Полохало.

Професор Кейт Дарден також говорив про спротив, який здійснювали фракції «Наша Україна» та БЮТ ухваленню конституційних змін. На його думку, така позиція представників правої опозиції була викликана виключно їхнім політичним розрахунком – цей компроміс не задовольняв особисто Ющенка та Тимошенко: «Він міг стати критичним кроком вперед для цілої держави, однак для них головною метою є перемога на президентських виборах».

Володимир Полохало звертає увагу, що, на його думку, мотиви опозиції все-таки дещо інші: «Це був елемент політичної гри з певною стратегією і певною тактикою. Коли закидають правій опозиції, зокрема БЮТ і блокові “Наша Україна”, те, що вони зі своїх меркантильних, прагматичних, шкурних міркувань бойкотували політичну реформу, тут є лише невелика частка істини. Вона полягає в тому, що справді в політичній конкуренції, в політичній боротьбі, маючи на увазі вплив і рейтинґ опозиції після парламентських виборів, будь-який політик, у будь-якій країні, в тому числі і США, буде старатися утримувати цей рейтинг і нарощувати його, тобто збільшувати довіру громадян».

Дарден помітив, що Ющенко та Тимошенко не мають достатніх сил у парламенті, і в разі затвердження пропонованих конституційних змін вони були б виключені з процесу ухвалення рішень. Тому, на думку американського фахівця, вони не зацікавлені в сильному парламенті.

Полохало ж помічає в цьому й інше: «Звісно, для опозиції було зрозуміло, що така політична реформа насамперед має на увазі ліквідацію самої політичної опозиції – у всякому разі не стільки ліквідацію, скільки усунення з політичної сцени, усунення їх як активних політичних гравців. І президент не приховував це». Тому опозиція й блокувала реформу, зауважив український політолог Володимир Полохало, критикуючи позицію американського політолога Кейта Дардена.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG