Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 11:52

В мiстi Бечей, що в сербському краю Воєводина, з приводу Великоднiх свят влаштували спiльну молитву православних i католикiв.


Михайло Рамач

Белград, 12 квiтня 2004 – Бiльшiсть сербiв належить до православної церкви. Щодо iнших нацiональних громад, хорвати є католиками, угорцi католиками та протестантами. В Сербiї є кiлькасот тисяч слов’ян, котрi сповiдують iслам. Взаємнi вiтання iєрархiв на Рiздво, Великдень, Байрам та iншi церковнi свята стали традицiєю, якої не переривали i в часи вiйн, коли мiжетнiчнi вiдносини помiтно погiршилися. Державнi дiячi останнiм часом не забувають звернутися з вiтаннями до усiх релiгiйних громад. Усi святкують у своїх церквах, згiдно зі своїми релiгiями та звичаями. Лише час вiд часу трапляється, що в церковних урочистостях беруть участь iєрархи та вiруючi рiзних релiгiй.

Свого роду винятком стало мiсто Бечей, що в краю Воєводина. Там серби i угорцi спiльно святкують Великдень. Мiсцевий православний священик Синиша Панич та його католицький колега Ласло Фудерер, за згодою своїх єпископiв, у недiлю вiдправили спiльне богослужiння на центральному майданi. У зверненнi до прихожан вони зазначили, що Iсус Христос страждав i помер за всiх християн, вiн закликає їх подiлити великодню радiсть. Вiдтак до зiбраних звернувся мер мiста, котрий нагадав, що в Бечеї двi громади упродовж столiть дiлили горе , радiсть та хлiб-сiль. Зрештою, сербська церква і угорський костьол побудованi на тому самому майданi. В мiстi не було iнцидентiв i за часу влади Слободана Милошевича, котрий розбурхував мiжетнiчну нетолерантнiсть.

Мiсцевi оглядачi пояснюють, що спiльне богослужiння стало можливим зявдяки тому, що священики – сусiди, та ще й завзятi рибалки. А рибалками були, згiдно з Бiблiєю, й первозваннi апостоли, брати Петро та Андрiй.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG