Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:29

Чи виживуть україномовні ЗМІ в Криму без державної підтримки?


Володимир Притула

Симферополь, 14 квітня 2004 - У Симферополі за ініціативи Комітету з моніторингу свободи преси в Криму і Міжнародного фонду “Відродження” в середу пройшов “круглий стіл” на тему “Проблеми і перспективи україномовних засобів масової інформації в Криму”. Його учасники відзначили відсутність у владних структур України та автономії належної уваги до розвитку в Криму україномовних мас-медіа, внаслідок чого останні зазнають серйозних труднощів у своїй діяльності. І це негативно впливає на стабільність етнополітичної ситуації, на розвиток української мови в регіоні, на процеси задоволення етнокультурних прав українського населення автономної республіки.

Учасники “круглого столу” привітали рішення президії Верховної Ради АРК про заснування україномовного додатку до парламентської газети “Кримскіє ізвєстія” “Кримський діалог”, але звернули увагу на те, що за останні 2 місяці вийшло лише одне число цього видання і подальші його перспективи незрозумілі. Водночас домінуючою на цьому заході була стурбованість долею україномовних мас-медіа в Криму взагалі. Зокрема, відзначалося, що єдина, найстаріша і найпопулярніша в Криму україномовна громадсько-політична і просвітницька газета “Кримська світлиця” з початку року не має фінансової підтримки з Держбюджету України, не включена вона і в перелік видань, які одержують фінансову підтримку з Республіканського бюджету АРК. Досі ні український, ні кримський уряди не виконали жодного пункту доручень Президента України Леоніда Кучми “Про створення належних умов діяльності газети “Кримська світлиця” від 28 березня 2002 року .

Не виконане доручення голови Верховної Ради автономії Бориса Дейча щодо включення єдиної в Криму україномовної дитячої газети “Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК. Враховуючи те, що кримська влада фінансує три російськомовні видання для дітей та юнацтва, логічно вимагати подібного фінансування хоча б одного україномовного. Стурбованість висловлювалася і станом Української редакції Державної телерадіокомпанії “Крим”, низьким рівнем її матеріального забезпечення та технічного оснащення, мізерним обсягом україномовних теле- і радіопрограм ДТРК “Крим”.

Каже голова кримського відділення Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік УЕАН Петро Вольвач:

“Нас просто дивує непослідовність кримської влади. З одного боку, вона декларує етнічну толерантність та політичну стабільність, з іншого відверто ігнорує законні інтереси українців, які є національною меншиною в Криму. Наприклад, на підтримку російськомовних видань кримський бюджет виділяє майже три мільйони гривень, на підтримку видань, що виходять кримськотатарською мовою, – близько 200 тисяч. А на україномовні засоби масової інформації – нічого. Навіть постанову про видання україномовного додатку “Кримський діалог” досі не виконано. Хіба ж це не дискримінація кримських українців? “

Враховуючи державний статус української мови, історичні умови розвитку української спільноти в Криму і той факт, що етнічні українці є національною меншиною в автономній республіці, учасники “круглого столу” звернулися до Президента, Кабінету міністрів і Верховної Ради України з проханням відновити державну фінансову підтримку єдиної в АРК громадсько-політичної і просвітницької газети “Кримська світлиця”, надати їй організаційне і матеріальне сприяння у розв’язанні проблем з приміщенням, телефонами, транспортом, кадрами, до Верховної Ради і Ради міністрів Криму – з проханням включити єдину в Криму україномовну дитячу газету “Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК, сприяти відкриттю при Таврійському Національному Університеті ім.Вернадського відділення журналістики Львівського Державного Університету для підготовки україномовних кадрів для кримських ЗМІ і забезпечити регулярний вихід україномовного додатку до парламентської газети “Кримскіє ізвєстія” “Кримський діалог”.

Учасники “круглого столу” закликали також Держкомітет з телебачення і радіомовлення України збільшити час україномовних теле- і радіопрограм програм ДТРК “Крим”; запровадити на кримському державному телебаченні програму щоденних україномовних телевізійних новин і надати Українській редакції ДТРК “Крим” фінансову, матеріальну та організаційну допомогу для зміцнення її матеріально-технічної і кадрової бази. Попри те, що державні чиновники практично проігнорували цей захід з такої актуальної для автономії проблеми, кримська громадськість усе ж сподівається на те, що власті і в Києві, і в Симферополі таки її почують.
XS
SM
MD
LG