Прага, 15 квітня 2004 – Становище в Іраку залишається в центрі уваги західних оглядачів, більшість з яких складають вину за розширення конфлікту на адміністрацію президента Буша. Дотеперішні силові методи вирішення кризи засвідчили, як вважають більшість оглядачів, що нині слід зосередити увагу на дипломатичних зусиллях і на підтримці з боку ООН.
На думку газети «Крісчен саєнс монітор», нинішнє розширення бойових дій в Іраку засвідчило, що адміністрації Буша ідеться не стільки про війну проти бойовиків, терористів і захоплювачів заложників, скільки про узаконення свого перебування у цій країні. У рамках цих зусиль США збільшують свою присутність і підтримують так звану «човникову дипломатію» спеціального посланника ООН Лахдара Брагімі. Брагімі тим часом намагається укомплектувати склад майбутнього іракського керівництва із людей, які переберуть владу від тимчасової американської адміністрації в Багдаді 30 червня і які мали б широку підтримку з боку іракських етнічних та релігійних груп. Учора Брагімі запропонував форму нового керівництва, в якому буде прем’єр-міністр, президент, два віце-президенти і, можливо, консультативний орган, який мав би функціонувати до виборів, що відбудуться у січні наступного року. На думку газети, найбільшою сьогоднішньою проблемою буде знайти відповідних людей для нового уряду й армії, охочих ризикувати їхнім життям заради демократії в умовах зростання опору проти демократичних змін. Сполучені Штати, підкреслює газета, не подумали про цю проблему заздалегідь, тобто перед початком воєнної акції.
Тим часом коментатор газети «Вашингтон пост» Джім Гоуґланд, як і низка інших оглядачів, критикує тактику коаліційного командування в Іраку, яка викликала ескалацію кризи і, за його словами, шок серед населення США. Проте під час останньої прес-конференції, веде далі автор, президент Буш не доклав зусиль, щоб заспокоїти іракців або американців.
Вихід із кризи коментатор бачить у переданні влади іракським політичним діячам, а не технократам, податливим на вимоги США. Інакше, як підкреслює автор, утримування влади за кулісами виявиться неефективним і морально не виправданим.
Газета «Вашингтон пост» містить також редакційну статтю на цю ж тему. Коментуючи останню прес-конференцію президента Буша, газета наголошує на факті, що президент Буш атакував його критиків, замість реагувати на предмет критики і на заклики до міжнародної співпраці у справі врегулювання і відбудови Іраку, а також на порівняння журналістів ситуації в Іраку з війною у В’єтнамі. Проте газета схвально оцінює пояснення Бушем мети дальшої кампанії в Іраку, тобто установлення стабільності і демократії.
