Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:12

Українські і російські політики сперечаються про мову в Україні.


Тарас Марусик

Київ, 19 квітня 2004 року.

Тарас Марусик

Від сьогодні мовлення на загальнонаціональних каналах та радіопрограмах має здійснюватись виключно українською мовою. Однак, як сказав голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод, зазначене рішення не зобов’язує телерадіоорганізації вже зараз переоформлювати ліцензії, одержані раніше, якщо в них вказується, що вони можуть мовити не тільки українською . Переоформлення ліцензій Нацрада здійснюватиме поступово. Стовідсоткове виконання рекомендацій щодо мови програм, починаючи з 19 квітня, стосуватиметься нових телерадіокомпаній, які хочуть одержати ліцензію на мовлення.

Рішення Нацради не сподобалося багатьом російським політикам. Фракція ЛДПР запропонувала Держдумі Російської Федерації відкласти ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору і Договору між РФ та Україною про російсько-український кордон, якщо воно не буде скасоване. Депутат від фракції ЛДПР Олексій Островський вніс на розгляд Держдуми проект заяви “Про становище російськомовних ЗМІ в Україні”. Він пропонує скоригувати зовнішню політику Росії і чинити політичний тиск на керівництво України з метою недопущення дискримінації російськомовного населення. Не задоволений рішенням Нацради і спікер Державної Думи Росії Борис Гризлов.

Координатор парламентської більшості Степан Гавриш, коментуючи реакції російських політиків, сказав радіо “Свобода”, що вищі державні інститути влади Російської Федерації не вперше намагаються суттєво втрутитися в українську національну політику.

Степан Гавриш

Попри всі обставини, дискусії, це питання, яке пов’язане з мовою в інформаційному просторі України, де 2/3 займає саме російська мова, спроби діями української влади врегулювати це питання не може бути проблемою такої достатньо гострої, а з другого боку, тискової позиції з боку Росії. Особливо в час, коли ми ведемо діалог щодо ратифікації закону про ЄЕП, про спільну акваторію Керченської протоки, про демаркацію україно-російського кордону.

Тарас Марусик

Степан Гавриш вважає, що подібні заяви не мають нічого спільного з домовленостями між двома президентами – Кучмою і Путіним – про врегулювання будь-яких проблем в українсько-російських відносинах шляхом переговорів. На переконання народного депутата, статус української як державної визначений не тільки Конституцією України, але й законом “Про телебачення і радіомовлення”.

Степан Гавриш

Звичайно, ніхто не ставить перед собою на меті, щоб будь-яким чином із мовного простору зникла російська мова. Тому я вважаю, що це питання виключно українське, і саме ми тут маємо домовитися про виконання чинного законодавства, в тому числі і тими, хто, отримуючи ліцензії, підписуючи відповідні зобов’язання, ніколи їх не виконували.

Тарас Марусик

А тепер думка іншого відомого українського політика, голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка.

Борис Тарасюк

Така реакція нічого, крім подиву не може викликати у нормальних людей, особливо людей, які прагнуть будувати свою державу, шанувати свою мову. Було б дивним, наприклад, почути аналогічну, так би мовити, реакцію, якби, скажімо, у Франції щось аналогічне відбулося. Важко собі уявити, щоб Франція не опікувалася французькою мовою. Так само і в Україні. Коли Україна опікується українською мовою, чому така гостра реакція з боку Росії? Це абсолютно неадекватна, на мою думку, реакція. Це реакція, яка ближче до істерії.

Тарас Марусик

Тим часом голова Верховної Ради Володимир Литвин в інтерв‘ю телеканалу ICTV назвав рішення Нацради про українську мову "сокирним," що має "хвилинний характер." Усі повинні володіти українською мовою, але не примусом, вважає Литвин. Проти рішення Нацради виступила і Комуністична партія України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG