Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:11

“Тиждень регіонів”: вибори міського голови Мукачевого, котрі відбудуться 18-го квітня, і які привернули до себе увагу багатьох міжнародних організацій; згадаємо про розчарування багатьох львів’ян політичною ситуацією в регіоні і Україні; а наш кореспондент у Луганську розповість про новітню політичну мімікрію тамтешнього чиновництва, котре перед виборами, мов чутливий флюгер, уловлює найменші подихи політичних вітрів перед наступними президентськими виборами.


Володимир Ляшко

Аудіозапис програми. Перша частина. Аудіозапис програми. Друга частина.

Київ, 17 квітня 2004 року.

Володимир Ляшко

Говорить радіо “Свобода”!

Ви слухаєте програму “Тиждень регіонів”, дайджест найважливіших подій, якими жили регіони України впродовж останніх днів, і про які повідомляли наші кореспонденти.

З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітають журналіст Володимир Ляшко, звукооператор Сергій Балабанов.

Серед інших тем мова сьогодні піде про:

- вибори міського голови Мукачевого, котрі відбудуться 18-го квітня, і які привернули до себе увагу багатьох міжнародних організацій;

- згадаємо про розчарування багатьох львів’ян політичною ситуацією в регіоні і Україні;

- а наш кореспондент у Луганську розповість про новітню політичну мімікрію тамтешнього чиновництва, котре перед виборами, мов чутливий флюгер, уловлює найменші подихи політичних вітрів перед наступними президентськими виборами.

Отже, у Мукачевому на Закарпатті в неділю повторні вибори міського голови. Вони, мов своєрідний лакмусовий папірець, котрий виявить, які виборчі технології застосовуватимуться в Україні восени на президентських виборах.

А поки що всі готелі міста переповнені приїжджими: народними депутатами, представниками Комітету виборців України та інших громадських організацій.

Жителі Мукачевого все ж сподіваються, що вибори пройдуть чесно і прозоро.

На цю тему матеріал Анастасії Осадчук.

Анастасія Осадчук

Мукачівські вибори мають всі шанси потрапити в підручники з історії та юриспруденції та стати темою для політтехнологічних досліджень.

Сьогодні ніхто з впевненістю не може заявити, що вибори мукачівського мера 18-го квітня будуть легітимними, бо в Мукачевому мали місце численні юридичні, законодавчі порушення, що супроводжували виборчий процес.

Голова тимчасової парламентської слідчої комісії з питань виборів міського голови Мукачевого Ю.Оробець має власну оцінку подіям у Мукачевому.

Юрій Оробець

Сталося так, що указом Президента призначений маловідомий і малодіяльний член СДПУ(О) Опачко. Це відбулося з порушенням всіх міжнародних норм і тих договорів, які підписала Україна стосовно місцевого самоврядування. Це викликало негативну реакцію в Раді Європі. Зараз Комітет з питань місцевого самоврядування у Раді Європи здійснює моніторинг на виборах мера Мукачевого.

Дуже шкода, що Мукачеве стало епіцентром відпрацювання “чорних” виборчих технологій на президентські вибори України. Ось так!

Анастасія Осадчук

Відомо, що опозиційні політики робили припущення, ніби за добу до виборів, 17-го квітня, опозиційних кандидатів на посаду мера Мукачевого можуть зняти з виборчих перегонів і їхні прізвища не будуть у виборчих бюлетенях.

Думка з цього приводу Ю.Оробця.

Юрій Оробець

Я переконаний, що такі спроби будуть, але сили на це немає, бо ніяких правових підстав немає. Ведеться з його сторони, наскільки я розумію, кампанія у рамках закону. Він, власне, розуміє про такі можливості.

В той же час пан Нусер незаконно зареєстрований, оскільки є численні рішення судів, які забороняють йому балотуватися з огляду на те, що на попередніх виборах здійснювалася роздача грошей: команда Нусера пропонувала виборцям 20 гривень за один голос. Про це я доповідав з трибуни ВР як голова тимчасової слідчої комісії. Ці факти купівлі голосів, факти порушень – це все зареєстровано в судах, і є відповідні рішення і місцевого суду, і Апеляційного Суду про те, що він не має права балотуватися.

Однак в даному випадку територіальна комісія робить вигляд, що немає таких рішень, по крайній мірі все робиться для того, щоб це не виконувалося.

Анастасія Осадчук

Сьогодні в Мукачевому відбувся круглий стіл на тему “Місцеві вибори в Україні: актуальні проблеми та перспективи їх вирішення”, в якому брали участь кандидати на посаду міського голови Мукачевого, народні депутати, члени виборчих місій, представники влади, дипломатичних місій та міжнародних організацій. Всі перераховані вище особи будуть також спостерігати за виборами в Мукачевому.

Про присутніх міжнародних оглядачів 18-го квітня в Мукачевому розповідає Ю.Оробець.

Юрій Оробець

Приїжджає великий загін журналістів з усіх мас-медіа і приїжджають представники всіх посольств. Я знаю, що були тут представники і Америки, і Угорщини, і Канади, і Швеції, і багатьох інших країн, і представники Комітету з питань самоврядування Ради Європи, а також громадські організації, які займаються контролем на виборах. За моєю інформацією, десь буде 15-20 спостерігачів на виборчій дільниці.

Буде присутня преса і відкрито фальсифікували на виборчих дільницях, я думаю, буде непорадно, нікому не буде поважно. Тому у влади великі проблеми.

Ви знаєте, на моє глибоке переконання, якщо відбудуться вибори, то відбудуться і кадрові перестановки.

Володимир Ляшко

Репортаж А.Осадчук прозвучав в програмі “Україна регіональна” в п’ятницю.

Соціологи констатують, що значна кількість жителів Львівщини, близько третини, зневірені у політичних партіях, які є в Україні, і перебувають у повній невизначеності щодо кандидатури на наступних президентських виборах.

Однак все більше жителів Львова і області виявляють свою прихильність опозиційним партіям. Про це свідчать соціологічні опитування, проведені Українським центром вивчення громадської думки “Соціоінформ” на замовлення Львівської обласної ради.

Повідомляє Галина Терещук.

Галина Терещук

Як зазначив директор центру “Соціоінформ” В.Підгорнов , соціологи опитали понад 3 тисячі респондентів віком від 18 років і старших. Інтерв’ю проводилося за місцем проживання людини і викликало зацікавлення з боку мешканців.

Запевняв пан Підгорнов у тому, що дані дуже наближені до реальної ситуації в регіоні, а саме щодо ставлення людей до тієї чи іншої політичної партії і рівень їхньої довіри до них.

На запитання, наскільки можна вірити опитуванню, зробленому на замовлення облради, і чи не є воно підлаштоване під представницький орган, В.Подгорнов відповів:

Володимир Подгорнов

Немає смислу лукавити або якось підтягувати якісь дані, бо наш товар є достовірною інформацією. Ми створені не на один рік, і ми думаємо ще працювати багато років в цьому напрямку.

Галина Терещук

Соціологічне опитування проводилося у Львові та області, але більшу зацікавленість виявляли мешканці сіл, які доволі політизовані.

Найвищий рівень довіри у респондентів має НРУ. І це попри те, що з її партії вийшли чимало відомих політиків. Втім, НРУ люди уособлюють з іменем В.Чорновола і з тим, що саме ця партія зіграла важливу роль у встановлені незалежності України.

Високий рейтинг має і партія “Батьківщина”. А це значить, що люди довіряють опозиції.

Цікаво, що у списку лідерів є і НДП, яка в області практично залишається бездіяльною.

Ось як цей факт прокоментував заступник голови Львівської облради, політолог Андрій Парубій:

Андрій Парубій

Якщо ми бачимо високий рівень довіри націонал-демократичної ідеології, певне перегукування між народно-демократично і національно-демократичною забезпечує високий рейтинг політичній партії, і свого часу це підняло високий рівень до спілки.

Як показали дані соцопитування, що ключовим питанням для будь-якої політичної партії ... відомі.

Галина Терещук

Найбільшою недовірою серед мешканців Львівщини, хоча це спрогнозувати можна було б і без проведення опитування, користується КПУ і СДПУ(О).

Одночасно найбільш відомою серед респондентів є теж КПУ, НРУ та СДПУ(О). А найменше люди знають про всеукраїнське об’єднання “Свобода” та УРП “Собор”. І це пояснюється зміною назви СНПУ на всеукраїнське об’єднання “Свобода”, а також те, що УРП об’єдналася з партією ”Собор”. До того ж, УРП “Собор” у регіоні не має свого лідера із чіткою позицією.

Дещо несподіваною для замовників опитування стало те, що 30% мешканців України є цілком байдужі до політичних процесів в державі і діяльності тих чи інших партій, у яких респонденти просто розчарувалися.

Чи можуть саме ці 30% зіграти вирішальну роль на виборах Президента України? Відповідає депутат облради А.Парубій.

Андрій Парубій

Величезна кількість людей сьогодні не довіряють жодній ідеології. Більше того, коли ми ставимо питання, за кого будуть голосувати, то від 15% до 30% говорять: або важко відповісти, або ні за кого. Тобто, все одно існує досить велика апатія і невизначеність.

Я думаю, що ці відсотки – це є резерв для тієї переструктуризації, яка, на мою думку, відбувається. Тобто, люди, які сьогодні однаково не вірять тим традиційним ідеологіям, а швидше, навіть не ідеологіям, а виробникам цих ідеологій.

Галина Терещук

Власне, ці 600 тисяч респондентів і можна сьогодні вважати резервом для якоїсь нової політичної сили або просто протесним електоратом.

Володимир Ляшко

Цікаві і прикметні процеси починаються в середовищі чиновництва Луганщини. Служивий люд швиденько міняє свої політичні вподобання. Керівники міст, відомі діячі регіонального рівня все частіше заявляють про вихід з провладних партій на кшталт СДПУ(О) і переходять до УНП з боку “НУ” В.Ющенка.

Ситуацію аналізує наш луганський кореспондент Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Серед політично стурбованих партійних активістів Луганська сьогодні обговорюється ледь не сенсаційна новина: декілька членів криміської міської організації СДПУ(О) змінили свою партійну орієнтацію і написали заяви про вступ до УНП.

Чим же спричинена така кардинальна зміна ідеологічних орієнтирів? Розповідає голова обласної організації УНП Валентин Ткалич.

Валентин Ткалич

В зв’язку з кардинальною зміною виборчого законодавства на теренах Луганщини серед політичних партій і політичного загалу почався рух переходу від певних політичних сил до інших політичних сил.

Що мається на увазі? Наприклад, у Кримінському районі група високопосталених партійців СДПУ(О) місцевого рівня (а це депутати районної ради та мер міста Кримінне) переходять до блоку В.Ющенка “НУ” через УНП. Тобто, вони бачать перспективу свого зросту, своєї самореалізації у блоці В.Ющенка та в УНП.

Василь Соколенко

До цього слід додати, що кримінські, вже колишні об’єднані соціал-демократи перейшли до УНП тому, що керівництво міської ради конфліктує з начальниками районної адміністрації. І протистояння набуло такої напруги, що районні керівники навіть не дозволяли журналістам міської газети бути присутніми на нарадах адміністрації.

Водночас у самому Луганську, за неофіційною інформацією, керівники міської ради почали консультації про вступ хто до КПУ, а хто до СПУ. А деякі чиновники вже навіть встигли дати інтерв’ю з цього приводу.

Зараз збільшують свій, так би мовити, потенціал обласні осередки партії “Регіони України”, партії “Трудова Україна”, а також комуністи і соціалісти.

Для прагматичних місцевих політиків і підприємців саме партії Симоненка і Мороза є такими, котрі забезпечать, як їм здається, мандатами народних депутатів.

До речі, ліві політичні сили Луганщини до так званого “міграційного процесу” теж ставляться досить прагматично і сприймають у неофітів не вірність ідеям, а вагу гаманця та можливість вирішувати проблеми.

Володимир Ляшко

На Рівненщині увосьме залунали “Великодні дзвони Холмщини”. Область у післявоєнний час прийняла на свої землі тисячі переселенців з території Польщі. Тепер вони активно готуються до 60-х роковин депортації українців з їхніх древніх автохтонних територій.

У ці дні стало відомо, що уряд В.Януковича відмовився вшанувати пам’ять жертв сумнозвісної антиукраїнської операції “Вісла”, котру провів польський уряд під патронатом Сталіна в 1947-му році.

Слухаємо репортаж Валентини Одарченко з Рівного.

Валентина Одарченко

Пісню, котру виконав на вечорі ансамбль Рівненського гуманітарного університету “Горина”, холмщаки вважають пророчою. В ній ідеться про оберіг холмського краю, ікону Богоматері, привезену Данилом Галицьким до новозбудованого храму. Ікона захищала місто від ворогів, а коли покидала холмський край, для українців Холмщини наставали часи смути і гонінь.

Упродовж майже 60 років ікону вважали втраченою в горнилі Другої Світової. Та кілька років тому її повернула музею Волинської ікони онука колишнього настоятеля храму. Відреставрована берегиня стала чільним експонатом музею.

Можливо, в цьому є якийсь символізм – холмщакам уже ніколи не повернутись на прадідівські землі, однак їхня святиня не втрачена, і її чудодійна сила допомагає їм вижити і зберегти свої неповторні традиції і культуру.

Власне, останніми своїми перемогами (а це надання холмщакам статусу учасників війни) вони вдячні і божому провидінню, і наполегливій роботі голови Конгресу холмщаків Олександра Боровика разом зі своїми однодумцями в більшості областей України.

Власне, так вчинили народні обранці, щоб хоч якось компенсувати переселеним з батьківських земель людям їхні моральні і матеріальні втрати.

Разом з тим холмщаки розуміють, що логічно правильним було б надання їм статусу депортованих.

Говорить Голова Конгресу холмщаків Олександр Боровик.

Олександр Боровик

Ми будемо й інші права виборювати через суд на основі угоди про переселення, в якій написано, що всі українці, які полишили землю, повинні отримати в Україні в тих розмірах, але не більше 15 гектар на господарство. Це наша також основна мета.

Валентина Одарченко

Професор Рівненського гуманітарного університету Йосип Пацула нагадав землякам про необхідність гуртуватися заради збереження етнокультурної спадщини й отримання моральних і матеріальних відшкодувань від українського уряду.

Йосип Пацула

Той, кого перевозили через Буг у пелюшках, сьогодні вже пенсіонер. А батьки, на чиє ім’я тоді були виписані евакуаційні листи, у своїй більшості почивають вічним сном, як писав Т.Шевченко, “хоч і в нашій та не своїй землі”. Із півмільйонна людей, групи які пересікли в 1946-1947 роках кордон, сьогодні залишилися в живих щонайбільше кожен п’ятий чи кожен шостий.

Кажуть, що на державному рівні влада не планує відзначати цю дату, бо не хочуть псувати Рік Польщі в Україні. Так можуть говорити хіба що невігласи, що не знають ні української, ні польської історії. Адже водночас з українцями звідти до Польщі (я маю на увазі з Волині і Галичини) було депортовано в два рази більше поляків і євреїв, ніж українців сюди.

Валентина Одарченко

Великодній вечір відвідали близько дев’ятисот холмщаків, підляшців і надсянців. Тут звучали спогади, давні пісні і власні вірші, присвячені рідному краю.

Мешканка Острога Надія Прус ,як і решта холмщаків, вірить у те, що віднайдена Ікона Холмської Божої Матері і нині покриває благословенним омофором своїх краян, даючи їм наснагу й любов до Волинського краю, який дав холмщакам бажаний притулок неподалік від рідної землі.

Володимир Ляшко

Наприкінці березня з Харківської колонії для хворих на туберкульоз вийшов на волю керівник київської організації УНА-УНСО Ігор Мазур. Одразу після звільнення він заявив журналістам, що вважає себе політв’язнем. Він наголосив, що і надалі продовжуватиме свою діяльність.

Нагадаємо, що після подій у Києві 9-го березня 2001-го року, коли відбулися сутички між представниками влади і опозицією, більше 10 членів УНА-УНСО були ув’язненні і засуджені до кількох років позбавлення волі.

У київській студії мій колега Павло Вольвач розмовляв з Ігорем Мазуром. До розмови долучилися члени УНА-УНСО Андрій Бондаренко та колишній політв’язень Олег Бурячок.

Ігор Мазур

Мене проводжало більше сотні чоловік. Проривалися з інших бараків, віддавали останній час, цигарки представникам адміністрації, щоб тільки вирватися у мій барак, щоб провести. Я скажу просто таку річ, що випили 7 літрів чифіру і 3 літри кави. Тобто, скільки треба було людей для цього?

Павло Вольвач

Ігорю, а якщо відійти від святкових реалій зони і підійти до більш буденного. Як жилося, як живеться не лише тобі, а взагалі контингенту, скажемо так, адміністрації?

Ігор Мазур

Головні питання які на зоні? Це, по-перше, харчування; по-друге, хворі люди. Їх виганяють на роботу і виганяти можуть в дощову погоду, хоча вони туберкульозники. Але в дощ вони йдуть і грузять сміття, наприклад. Це болото. Вони мокрі. Потім вони йдуть і, зрозуміло, що немає умов, де сушитися, сушилок немає, тобто, вони чіпляють на ті самі бильця ліжок і сплять в цьому ж приміщенні. Приміщення невелике, десь приблизно 20 квадратних метрів, і в ньому може бути більше 20 чоловік.

Нари по закону не повинні бути двоповерхові в туберкульозних лікарнях, а вони двоповерхові. Зрозуміло, що туберкульоз прогресує.

Павло Вольвач

Ігорю, як писав Варлам Шаламов, досвід ув’язнення є негативним в будь-якому сенсі. Хто виходить звідки, вони намагаються якомога швидше забути той досвід. А ти, я так зрозумів, будеш і надалі слідкувати за тим, що відбувається там за забором і продовжувати відстоювати права ув’язнених?

Ігор Мазур

Я побачив на прикладі того ж візиту Луценка. Він приїхав, повоював трошки за ліки, за харчування. Через тиждень почали давати молоко і яйця, яких не було до того більше, ніж півроку, взагалі, причому, почали давати регулярно.

Я бачу, що, наприклад, коли приїжджає людина з Києва, то вона має певні...

Павло Вольвач

Тобто, ти плануєш якось...

Ігор Мазур

Я хочу мати гарне посвідчення, яке мені допоможе не тільки там на ЖВК 17 людям допомогти, але якщо питання виникне в якісь іншій зоні, то... Ми вже потрошечку стали зеками на все життя.

Андрій Бондаренко

Справа вся в тому, що чому так серйозно ставиться питання з приводу людей, які ув’язнені? Тому що суспільство відвертається від тих зеків. Там дуже багато людей, яких виховні, наприклад, там в ті самій колонії...

Павло Вольвач

Система штрафів могла б бути.

Андрій Бондаренко

Звичайно. Там не роблять з людей громадянина, там не виховують.. Це не нормальне абсолютно явище.

Ігор Мазур

Страх допомагає їм ніби тримати зеків у покорі.

Олег Бурячок

До речі, сама небезпечна таємниця, яку не говорить адміністрація, а що Ігор говорив, що ЖВК, Жовтнева виправна колонія, а в мене була ШВК, Шепетівська виправна колонія, давно вже відмінили. Після того, як Трудовий кодекс ввели, здається, і взагалі Конституцію, ніхто не може змусити людину працювати без її волі. Всі виправні колонії, всі зони в Україні називають “ВК” (виправні колонії), а поняття “ВТК” вже давно...

Павло Вольвач

А по своєму вироку не лише ти, а й хлопці, ви якось будете його оскаржувати?

Андрій Бондаренко

Справа зараз в Страсбургзькому суді.

Павло Вольвач

От в світлі цього рішення.

Андрій Бондаренко

Ми хочемо все ж таки, щоб нас вважали патріотами, а не злочинцями.

Павло Вольвач

І щоб це юридично вилилося в яку формулу? Що ви політичні в’язні?

Андрій Бондаренко

Практично Європа це вже визнала, а Україна все ж таки визнала те, що ми йшли 9-го березня на демонстрацію і, можливо, навіть приймали участь у цих сутичках як чоловіки, як українці, які відстоювали інтереси держави.

Павло Вольвач

А якщо Україна це визнає, то це мусить за собою тягнути якісь юридичні висновки: з вас знімуть судимість чи ...?

Андрій Бондаренко

Само собою.

Олег Бурячок

Є ж такі статті.

Ігор Мазур

Реабілітація.

Володимир Ляшко

У Симферополі з ініціативи Комітету з моніторингу преси в Криму та міжнародного фонду “Відродження” пройшов круглий стіл на тему “Проблеми і перспективи україномовних засобів масової інформації в Криму”.

Його учасники відзначили відсутність у владних структур України і автономії належної уваги до розвитку на півострові україномовних мас-медіа. Внаслідок чого останні зазнають серйозних труднощів, що негативно позначається на стабільності етнополітичної ситуації обмежує законні права українського населення в Криму.

Повідомляє Володимир Притула.

Володимир Притула

Учасники круглого столу привітали рішення президії Верховної Ради АРК про заснування україномовного додатку до парламентської газети “Кримскіє ізвєстія” “Кримський діалог”, але звернули увагу на те, що за останні 2 місяці вийшло лише одне число цього видання і подальші його перспективи незрозумілі.

Водночас, домінуючою на цьому заході була стурбованість долею україномовних мас-медіа в Криму взагалі. Зокрема, відзначалося, що єдина, найстаріша і найпопулярніша в Криму україномовна громадсько-політична і просвітницька газета “Кримська світлиця” з початку року не отримує фінансової підтримки з Держбюджету України, не включена вона і в перелік видань, які отримують фінансову підтримку з Республіканського бюджету АРК.

Досі ні український, ні кримський уряди не виконали жодного пункту доручень Президента України Леоніда Кучми “Про створення належних умов діяльності газети “Кримська світлиця” від 28-го березня 2002-го року.

Досі не виконане доручення голови Верховної Ради автономії Бориса Дейча щодо включення єдиної в Криму україномовної дитячої газети “Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК.

Враховуючи, що кримська влада фінансує три російськомовні видання для дітей та юнацтва, то логічно вимагати подібного фінансування хоча б одного україномовного.

Стурбованість висловлювалася і станом Української редакції Державної телерадіокомпанії “Крим”, низьким рівнем її матеріального забезпечення та технічного оснащення, мізерним обсягом україномовних теле- і радіопрограм ДТРК “Крим”.

Каже голова кримського відділення Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік УЕАН Петро Вольвач.

Петро Вольвач

Нас просто дивує непослідовність кримської влади. З одного боку, вона декларує етнічну толерантність та політичну стабільність, з іншого боку, відверто ігнорує законні інтереси українців, які є національною меншиною в Криму.

Наприклад, на підтримку російськомовних видань кримський бюджет виділяє майже три мільйони гривень, на підтримку видань, що виходять кримськотатарською мовою, близько 200 тисяч. А на україномовні засоби масової інформації нічого.

Навіть постанову про видання україномовного додатку “Кримський діалог” досі не виконано.

Володимир Притула

Враховуючи державний статус української мови, історичні умови розвитку української спільноти в Криму і той факт, що етнічні українці є національною меншиною в автономній республіці, учасники круглого столу звернулися до Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України з проханням відновити державну фінансову підтримку єдиної в АРК громадсько-політичної і просвітницької газети “Кримська світлиця”, надати їй організаційне і матеріальне сприяння у розв’язанні проблем з приміщенням, телефонами, транспортом, кадрами.

А до Верховної Ради і Ради міністрів Криму з проханням включити єдину в Криму україномовну дитячу газету “Джерельце” у перелік видань, яким надається фінансова допомога з Республіканського бюджету АРК, сприяти відкриттю при Таврійському національному університеті ім. Вернадського відділення журналістики Львівського Державного Університету для підготовки україномовних кадрів для кримських ЗМІ і забезпечити регулярний вихід україномовного додатку до парламентської газети “Кримскіє ізвєстія” “Кримський діалог”.

Учасники круглого столу закликали також Держкомітет з телебачення і радіомовлення України збільшити час україномовних теле- і радіопрограм програм ДТРК “Крим”; запровадити на кримському державному телебаченні програму щоденних україномовних телевізійних новин і надати Українській редакції ДТРК “Крим” фінансову, матеріальну та організаційну допомогу для зміцнення її матеріально-технічної і кадрової бази.

Попри те, що державні чиновники практично проігнорували цей захід з такої актуальної для автономії проблеми, кримська громадськість усе ж сподівається на те, що власті і в Києві, і в Симферополі таки її почують.

Володимир Ляшко

Ви слухали програму “Тиждень регіонів”. До ефіру її підготував і провів Володимир Ляшко, звукооператор Сергій Балабанов.

Бажаємо слухачам приємних вихідних.

До зустрічі в ефірі!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG