Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:39

Що діється з парламентською більшістю?


Ірина Халупа Гості: Микола Оніщук – народний депутат України, позафракційний; Олексій Козаченко - народний депутат України, група “Центр”.












Аудіозапис програми. Перша частина. Аудіозапис програми. Друга частина.

Київ-Прага, 22 квітня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” починає своє мовлення. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Вітаємо всіх, хто зловив нашу хвилю!

А на цю хвилину ви нашу хвилю чуєте в діапазоні 31, 25 та 19 метрів на таких частотах: 9 855, 12 035, 15 115 кГц.

Сьогодні четвер, 22 квітня, 20-та година.

Наша тема: “Що діється з парламентської більшістю?”

Відповідь на це запитання з нами шукатимуть два народні обранці: Микола Оніщук, він сьогодні вже позафракційний; Олексій Козаченко - депутат від новоствореної групи Центр”.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь у “Вечірній Свободі”.

Багато хто не один раз говорив, що більшість не є такою унітарною, як дехто хотів би її бачити, адже в ній зібралися різні партії і різні інтереси. Але об’єднувало їх бажання підтримати Президента України. Однак навіть це бажання не завжди гарантувало, що депутати залишаться чи то в єдиній більшості, чи у фракції, чи групі, чи навіть у партії.

Отже, міграції в складі парламентській більшості тривають.

Сьогодні на сесії ВР було оголошено про створення нової групи “Центр”, куди увійшли і колишні більшовики, і колишні меншовики.

Вчора розпалася фракція Промисловців і підприємців та “Трудова Україна”. Внаслідок цього була утворена фракція “Трудова Україна”, куди ввійшло 28 депутатів на чолі з І. Шаровим.

Лідер партії “Трудова Україна” С.Тигіпко заявив, що розлучення “промисловців і підприємців” з “трудовиками” не є розколом, а кроком до політичної самоідентифікації партії. Він також заявив, що “Трудова Україна” планує йти на вибори до парламенту в 2006-му році самостійно.

Про те, чому для цього потрібно розлучатися з Партією промисловців та підприємців, а також про основні завдання та цілі новоутвореної фракції говорить уповноважений фракції, народний депутат Григорій Дашутін. Григорій Дашутін

Перш за все, відбувається політична структуризація, яка підкріпилася прийняттям останнім закону про пропорційну систему, яка буде працювати для ВР і у вибори місцевої ради.

Тому, якщо ми про це говоримо, про політичну структуризацію, ми повинні сьогодні робити ту потужну платформу для політичної окремої сили, політичної партії “Трудова Україна”. А “Промисловці та підприємці” – це теж є окрема партія, яка буде теж відбуватися. Тому тут немає нічого такого, тому що первинна це все-таки не фракція, а політична сила партії. Тому ми не вважаємо, що це пішов розкол.

Я скажу, що парламентські вибори в 2006-му році. Я думаю, що за два роки ми повинні все ж таки переглянути поведінку політичної дії, підґрунтя.

Ми виходимо знову меморандумом, програмою. І, дійсно, ми на сьогоднішній день все-таки поставити ставку і мету на створення середнього класу в Україні. Чому? Тому що сьогодні проблема, до речі, в Україні – це фаховий підхід робочих, які потрібні сьогодні майже на всіх підприємствах, сьогодні машинобудівельний комплекс потребує новітню робочу силу професійну. Тому ми ставимо питання, коли працедавці дають конкретну роботу для фахівців, які будуть отримувати високу зарплату.

Є сьогодні окрема партія зі своєю історією, зі своїми традиціями – це партія “Промисловців і підприємців”. І є окрема політична партія “Трудова Україна”. Мої прогнози, що на виборах 2006-го блоків буде набагато менше, тому що кожна партія все-таки, яка має ідеологічне підґрунтя, буде окремо йти.

Це нонсенс, коли в 2002-му році йшли в основному блоками і прив’язані до прізвища якогось: Іванов, блок Ющенка, БЮТ, блок Вітренко і так далі. Немає такого в світі, прив’язки до якогось прізвища. Є основа любої політичної сили, а це ідеологія.

Ірина Халупа

“Центр” – так називається нова група, до якої увійшло 16 народних обранців. До неї увійшли як вихідці з “НУ”, так і з більшості. Що це за група? Що їх об’єднує? Чого вони хочуть?

Тарас Чорновіл

Депутатська група “Центр” – це не є фракція від політичної партії, а тому основні засади її створення все-таки не стільки ідеологічні, скільки моральні і принципово-організаційні.

Ми проти того, щоб у ВР був диктат будь-кого: чи лідерів фракцій над своїми фракціями, коли втрачається голос одного депутата чи надфракційних утворень, коли, скажімо, Гавриш як координатор більшості від 200 з чимось депутатів заявляє якусь позицію. Ми за те, щоб кожен депутат міг висловити свою позицію. По-друге, ми проти отих торжищ, які йдуть у парламенті.

Якщо ми трошки збільшимо чисельність нашої групи, ми зможемо блокувати варіант отих торжищ, тому що наша група на торжища не хоче йти, як це було по конституційній реформі, і наші голоси будуть достатні для того, щоб такі торги не проводилися.

Ірина Халупа

Отже, які фактори впливають на зміни конфігурації українського парламенту: чи це криза, яка поглиблюється, чи то “броунівський рух” за принципом риби, яка шукає, де глибше?

На думку директора програм Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії Ростислава Павленка, якого сьогодні розпитував Тарас Марусик, ці міграції, перш за все, пов’язані з різними сценаріями політичних сил у підготовці до виборів у 2004-му році, тобто президентських виборів, і укладення нових союзів, скерованих на парламентські вибори у 2006-му році.

Ростислав Павленко

Я думаю, що деякі представники більшості будуть виставляти своїх кандидатів у 2004-му році не на перемогу, а на участь, що називається, для того, щоб привернути увагу громадян до своїх політичних сил і мати якусь надію на 2006 рік, і працювати таким чином і проти електорату Ющенка, і де в чому проти електорату Януковича. Зважаючи на це, намагатися ще якось торгуватися з Адміністрацією Президента і з Кабінетом Міністрів і за бізнес-справи, і, можливо, за підтримку їхніх політичних кампаній.

А переходи різні, скажімо, зміна конфігурації більшості, поява нових фракцій, розпад старих якраз пов’язані із тим, що зараз шукаються союзники, шукаються люди, яким ті чи інші політики можуть довіряти, і з якими вони можуть йти в якісь такі амбітні проекти.

І, власне, я думаю, що цей “броунівський рух” ще триватиме, бо ці проекти зараз збиратимуться, розпадатимуться, і дуже багато залежатиме від того, як діятимуть основні гравці, що далі запропонує Адміністрація Президента, як буде збирати під себе коаліцію Янукович, і, зрештою, чим відповість опозиція.

Тарас Марусик

А чи правильно говорити в цьому контексті, що більшість сиплеться?

Ростислав Павленко

Вона такою єдиною ніколи не була. І голосування 8 квітня - це було радше таким дуже демонстративним виявом цього факту. Але я думаю, що різні альянси ще збиратимуться і намагатимуться зібрати під свої прапори, ще і Янукович, і думаю, що Медведчук далі гратиме в дуже різні сценарії. Тут є певні прогнози щодо спроб спекулювати на лівому електораті, якогось там ситуативного союзу з Морозом і таке інше.

Тому більшість сиплеться в тому плані, що зараз кожен більш -менш значимий політик шукає для себе шансів і намагається піймати таку структуру альянсів і знайти собі таких союзників, аби забезпечити собі відомість у цьому році і якийсь шанс для проходження в парламент у 2006 році.

Досить багато говорили про те, що більшість буде ситуативною, а це характерно для українського парламенту. Згадайте, завжди отак в передвиборчий час депутати починають рухатися по різних фракціях, шукати для себе кращих варіантів. Тому голосуватимуть чи не голосуватимуть за те чи інше рішення, зважаючи не на якусь міфічну позицію більшості і навіть не на прямий тиск з боку Адміністрації Президента чи з боку уряду, а виходячи із того, що вони за кожне голосування матимуть навзамін і чи воно відповідає їхнім близькосяжним, дуже конкретним економічним інтересам.

Тому в цьому сенсі дуже важко говорити по меншість, як про якусь сталу спільноту, яка поділяє певні цінності і певну позицію, а голосування відбуватиметься мірою того, як хто кого зможе зацікавити.

Ірина Халупа

Це був Ростислав Павленко, політолог. Пане Оніщук, вітаю Вас і вітаю Вас, пане Козаченко, ще раз і дякую за участь у нашій розмові.

Пане Оніщук, мені здається, що мені треба Вас привітати з відновленою позафракційністю, правда?

Микола Оніщук

Можливо.

Ірина Халупа

Так, як це було два роки тому. Скажіть, будь ласка, ось ми чули, що пан Дашутін роз’яснював розпрощання промисловців і підприємців з “трудовиками” тим, що це політична структуризація, так би мовити, втілення в життя закону про вибори на пропорційній основі. Кожна партія тепер вирішує йти своїм шляхом, розбудовувати цю партію і розраховувати на свою ідеологічну платформу і підтримку тих принципів, які вона вкладає у свою програму.

Отже, де тоді залишаються позафракційні у такій конфігурації? Куди Ви тепер належите, пане Оніщук?

Микола Оніщук

Ще раз доброго вечора, пані Ірино, і доброго вечора шановним радіослухачам. Дійсно, чимало подій за останні 2 дні відбулося в українському парламенті, як і те, що стосується подій в Мукачевому.

І ви знаєте, що сьогодні ця тема була продовжена в обговоренні і те, що стосується процесів, які відбувалися у фракційному будівництві парламенту, ВР.

Одна із цих подій - це рішення двох політичних партій, зокрема, Партії промисловців та підприємців і “Трудової України” щодо саморозпуску фракції їхньої спільної та утворення на цій основі нових суб’єктів парламентського процесу.

Одна з них, як Ви дійсно зауважили, утворена. Що стосується представників у парламенті від Партії промисловців та підприємців, то ми теж маємо намір рухатися в напрямку утворення власного депутатського об’єднання.

Що було причиною? Ви знаєте, що багато із того, що говорили і експерти і респонденти, у яких брали інтерв’ю, частково на це вже запитання відповіли.

Те, що ми маємо архітектуру парламенту , до вчорашнього дня в значній мірі було пов’язано із результатами парламентських виборів у 2002 році.

Пройшло багато часу і в країні дещо, а в окремих питаннях - суттєво змінилося, в тому числі змінилося в тому, що стосується українського законодавства, яке регулює виборчу систему.

І правдою є те, що відтепер вибори і формування ВР будуть проходити на пропорційній основі, де місця мажоритарним депутатам не буде.

І природно, що ті політичні партії, які сьогодні є парламентськими і хотіли б ними залишитися, а, можливо, навіть і прирости в чисельності, мусять думати про свою стратегію на 2 роки, що залишилися до виборів. Фактично 1 рік, тому що рік, який передує виборам, по суті вже виборчий рік.

Ірина Халупа

Пане Оніщук, що ідеологічно відрізняє “Трудову Україну” від Партії промисловців і підприємців? І в одній, і другій партії низка крупних бізнесменів і підприємців. Хоча деякі називають їх “трудовиками”, а в іншій партії це промислові і підприємці.

Чи є якась ідеологічна різниця? Наскільки я змогла збагнути, навіть немає політичних великих розбіжностей, чому ви не можете бути разом?

Микола Оніщук

Ми досить ефективно і вже на протязі 2 років працювали разом. І правдою є те, що суттєвих ідеологічних відмінностей у програмах цих партій немає. Але це тільки на сьогодні.

Насправді є вже відомим, що одна і друга партія найближчим часом проведуть з’їзди, де розглянуть нові програми своїх партій. І наскільки я поінформований, то такі відмінності в частині позицій цих партій до окремих питань суспільного і державного життя все ж таки будуть.

Вони можуть бути не тільки в цьому питанні, вони можуть бути і в оцінці ситуації в країні, зокрема, вибори Президента 2004 року і т.і.

Принаймні, очевидно, що кожна із політичних сил сьогодні хотіла б мати свій власний інструментарій для вирішення партійних завдань.

Я думаю, що коли ми говоримо якраз от про цей випадок, то тут немає... краще говорити про реструктуризацію певних процесів, чим про розкол. Це дійсно так. І тут не було перетяжки в оцінках, які сьогодні звучали.

Ірина Халупа

Дякую, пане Оніщук. Пане Козаченко, на момент останніх парламентських виборів Ви були в Аграрній партії, чи не так?

Олексій Козаченко

Так. Я ще раз хочу привітатися. Добрий вечір, шановні радіослухачі!

Ірина Халупа

І у Вас також були певні мандри. Ви починали в 2002 році позафракційним і повернулись до цієї позиції минулого місяця. А тепер Ви у групі “Центр”, перейшовши з “Народовладдя” і фракції “Єдина Україна”.

Що Ви шукаєте у парламенті? Знайшли Ви в “Центрі” те, що треба?

Олексій Козаченко

Я Вам тоді нагадаю коротенько внутрішню історію нашого парламенту. Всі депутати, які обираються за мажоритарним принципом, автоматично в момент формування парламенту є позафракційними.

Потім ті депутати, які висувалися блоком “За ЄдУ” (я думаю, що всі його ще дуже добре пам’ятають) об’єдналися в єдину фракцію “За Єдину Україну”. І ця фракція існувала доти, доки вона існувала. Потім вона саморозпустилася і розпалася на блоки, на фракції і на групи. Я був у групі “Народовладдя”. Тобто говорити, що я десь блукав, то це не зовсім коректно.

Я хотів би пояснити, що відбулося сьогодні, що відбулося в парламенті, яким чином сформована група “Центр”, яку я представляю.

Ірина Халупа

Поясніть, пане Козаченко, мені не ясно, яка різниця між групою і фракцією. Фракції – це партії?

Олексій Козаченко

Це абсолютно точно, це суто парламентське внутрішнє структурування. За партійним принципом утворюються фракції, за непартійним утворюються групи.

Щодо прав внутріпарламентської структури, то це абсолютно рівнозначні утворення депутатські.

Ірина Халупа

Чи Ви можете сказати на сьогоднішній день, скільки мажоритарників, ваших колег знайшли у парламенті партію, яка відповідає їхньому баченню майбутнього України?

Чи, може, Ви знаєте з цього приводу, пане Оніщук, може, Ви можете щось сказати, пане Козаченко?

Олексій Козаченко

Ви знаєте, я Вам на це відповім наступним чином, що навідокремо від інших політичних переугруповань всередині парламенту утворені саме групи, група “Центр”, то це не є політичний проект.

Це є суто внутрішньопарламентський проект. Якщо я вам нагадаю останній ефір, на який я був запрошений на радіо “Свобода”, то мені ставили питання: “А що ж будуть робити мажоритарники у разі прийняття закону на пропорційній основі? Чи не закинуть вони роботу округів, чи не перестануть вони взагалі працювати на суспільство, на своїх виборців?”

Так от, сам факт реєстрації групи “Центр” (а про її ідеологію ми трошки пізніше поговоримо) є підтвердженням того, що саме мажоритарники не займаються, не переймаються проблемами виборів 2006 року, а переймаються проблемами сьогоднішньої ефективності роботи парламенту, роботи на суспільство, на виборця.

Ірина Халупа

Я забула, хто із ваших колег, протестуючи проти певного тиску з боку влади на мажоритарників, сказав, вийшовши з більшості чи з якоїсь фракції, що він не хоче бути “кнопкодавом”.

Олексій Козаченко

Це розхожа така назва - “кнопкодав”. Це ніхто не оригінальний. Справа в тому, що головним, на мій погляд (і не тільки мій, а погляд моїх колег), принципом ефективності роботи ВР є політична толерантність, можливість кожного депутата обстоювати свою позицію, співпадання таких парламентських пріоритетів і громадянського очікування.

Те, що відбувалося останнім часом у ВР (особливо це стосується роботи більшості), то там саме цього не відбувалося. Тобто, думка депутатів подавлялася, не висловлювалася. Надфракційні об’єднання демонстрували начебто волю депутатів. Насправді це не співпадало зі справжніми настроями депутатів, не відображало настрої виборців, не відображало найголовнішого : очікування виборців. І ті депутати, які утворили групу “Центр”, саме оцей уже порядок, який склався останнім часом у парламенті, хочуть переламати.

Ірина Халупа

Пане Оніщук, пан Чорновіл, колега пана Козаченка у новоствореній групі, сказав, що ця група буде дбати про моральні і принципово організаційні прикмети і напрямки своєї діяльності, що кожен депутат, який буде у цій групі, має право мати свою позицію, розробити свою позицію. І що група, перш за все, є проти торжищ, які так розвинулися у ВР. Що Ви можете сказати з цього приводу? Слова дуже високі, але парламент, погодьтеся, не має найвищий рейтинг серед українських громадян щодо, власне, таких високих моральних критеріїв.

Микола Оніщук

Я поділяю Вашу думку, пані Ірино, що, очевидно, тут є певний такий “романтизм” парламентський стосовно того, що усі проблеми можуть бути вирішені в парламенті, якщо створити позапартійне утворення.

Ірина Халупа

Але люди є люди. Вони будуть людьми – чи тут вони будуть, чи там.

Микола Оніщук

Так-так. Жодний політик, насправді, не є вільним від обставин, в тому числі від реалій політичного життя, ситуацій у парламенті. Я розумію, що колеги, які сьогодні утворили групу “Центр”, у значній мірі об’єдналися на сьогодні якби на такому видуху протестному, пов’язаному з тим, що була ліквідована система мажоритарних виборів.

Частина з них, мабуть (я не можу стверджувати), мала якісь проблеми у взаєминах зі своїм партійним чи фракційним керівництвом. На моє глибоке переконання, незабаром природньо життя, яке рухається незалежно від того, що думає про себе народний депутат чи які він речі цінує більше чи менше, підштовхне цю групу чи частину її членів до пошуку певної партійної ідеології і до пошуку того чи іншого політичного суб’єкту, який і буде суб’єктом виборчим.

Мені здається, що процеси, які відбуваються, їх все-таки варто оцінювати швидше позитивно, ніж негативно, не тому, що я у вас на передачі, а тому, що ми завжди воліли , щоб поступово структуризувати не тільки парламент, а й українське суспільство. І ось коли для цього можливості склалися, ми починаємо задкувати: це ще рано, бачите, партійні орієнтири не завжди моральні.

Наприклад, ми у групі депутатів, які сьогодні представляють у парламенті промисловців і підприємців, у політичній партії маємо абсолютно коректні, нормальні, етичні відносини. Все залежить, насправді, від людей, їхнього рівня культури, від рівня культури політичного, в тому числі, керівника.

Ірина Халупа

Пане Козаченко, що Ви можете додати до цього? Може, Ви з чимось не погоджуєтеся?

Олексій Козаченко

Я можу додати, що політичне структурування суспільства, безумовно, є річ необхідна. Я не хочу повертатися до проблематики виборів на пропорційній чи на змішаній системі. Я тільки хочу додати, що цьому суспільству дуже не вистачає ще одного – високоморальної політики. Група “Центр”...

Ірина Халупа

Але це від вас, політиків, залежить...

Олексій Козаченко

Це залежить від політиків, тому ми й акцентуємо увагу суспільства на тому, що ми хочемо повернутися до чесного парламентаризму. Ми хочемо зробити все, щоб парламентаризм в Україні був відроджений, тому що я можу говорити, що сьогодні парламентаризм у кризовому стані. І це дуже погано насамперед для суспільства.

Ірина Халупа

А що це таке, пане Козаченко, “чесний парламентаризм”?

Олексій Козаченко

Чесність є проста норма, яка сприймається будь-яким громадянином в силу його культурного розвитку.

Ірина Халупа

Я знаю, що чесність. А що “чесний парламентаризм”?

Олексій Козаченко

Парламентаризм, який побудований на чесних відносинах, на прямих відносинах. Не на, скажімо, маніпулюванні думками депутатів, не на маніпулюванні думками суспільними.

Ірина Халупа

Пане Оніщук, як Ви би пояснили “чесний парламентаризм”?

Микола Оніщук

Ви знаєте, я з розумінням ставлюсь до того, що зараз говорив мій колега, маючи на увазі, що і самі депутати, і громадяни-виборці, які їх обрали сьогодні, хочуть бачити владу більш справедливу і більш моральну.

До певної міри (я не знаю, чи Ви зі мною погодитесь в цьому, пані Ірино) все продемонстрували вибори в Російській Федерації – і думські вибори, і президентські. Адже там саме ось ці якості, очевидно, були найбільш витребуваними, чому, власне, і відбулось в Російській Федерації те, що відбулося. Брак цих категорій, дійсно, сьогодні існує.

Але як домогтися, щоб цю ситуацію поправити на краще? Як ви розумієте із нашої передачі, із нашого діалогу, підходи до цього є, і причинність є різна. Я вважаю, що краще це робити не через суб’єктивну оцінку. Вона завжди обов’язково виникне, коли один депутат оцінює іншого.

Я якось написав у одній зі статей (навіть її взяли в заголовок), що у політика немає іншого судді, окрім народу. Саме громадяни України, які будуть обирати ту чи іншу політичну силу і її представників, по суті, і будуть задавати ті стандарти етичні, моральні, які вони хотіли б бачити.

Якщо та чи інша політична сила, яка отримала перемогу на виборах, потім ці стандарти не демонструє, не приводить їх в життя, вона обов’язково потерпить поразку.

Ірина Халупа

Шановні гості, все ж таки я хотіла б повернутись до питання більшості. Чи вона ще на сьогоднішній день існує? Може, це так, як у Шекспіра: “Мавр своє зробив – Мавр може відійти”. Висунула більшість єдиного кандидата і тепер вона вже не потрібна, може розсипатися на групи, фракції і тому подібне. Пане Козаченко, як Ви думаєте?

Олексій Козаченко

По-перше, я хочу сказати наступне. Більшість як така нікого нікуди не висувала, тому що жодного депутата більшості не опитували, не цікавились його думкою чи його позицією з цього приводу.

Ірина Халупа

Але ж лідери фракцій, груп - ні?

Олексій Козаченко

Те, що стосується лідерів фракцій і груп, то я неодноразово казав, що позиція сьогодні роль лідерів фракцій і груп в сьогоднішньому парламенті виявилася гіпертрофованою, а їхня здатність до конфронтації, вміння не потупатися принципами оцінюються певними політичними силами не як недолік чи вада, а як перевага.

Саме це, до речі, і довело парламент як самостійну гілку до того, як його сприймають сьогодні в суспільстві. Так от я хочу сказати, що те, що стосується більшості як такої, то саме момент маніпулювання начебто думками, я підкреслюю начебто думками депутатів, які входять у більшість, привело до того, що спочатку багато депутатів спочатку повиходили з груп і фракцій.

Сьогодні, скажімо, ряд депутатів, в тому числі і мої колеги, утворили групу “Центр”. Група “Центр” заявила при утворенні , що вона не надає право будь-яким надфракційним утворенням виступати від свого імені без узгодження з групою.

Тобто, якщо хтось буде говорити, що він виступає від нашого імені, то це є фальсифікація цього моменту, цього процесу.

Що стосується більшості, то тут є така досить тонка річ: незалежно від того, як формуються чи розпадаються угруповання всередині парламенту, формування більшості йде за іменним принципом, тобто депутати, які свого часу писали заяви на вхід до більшості, пишуть заяви про вихід з більшості, чи, навпаки , хтось вступає до неї.

Це не залежить від структурування всередині парламенту.

Ірина Халупа

Пане Оніщук, існує більшість чи її вже немає?

Микола Оніщук

Пані Ірино, природно, що останнє голосування в парламенті свідчить, що більшість як парламентський інститут і як система взаємодії певних утворень парламентських існує.

Це не можна заперечувати, можна, очевидно, говорити про те, що є певні тенденції в розвиткові цього утворення, вони очевидні. Ви дуже правильно акцентували сьогодні увагу на те, що відбуваються певні процеси, які так чи інакше змінюють чи то формат, чи то сутність, чи якість цієї більшості, але вона існує.

Ірина Халупа

Яка її мета тоді сьогодні?

Микола Оніщук

Ви знаєте, мета полягає насамперед...

Ірина Халупа

Підтримувати Президента? Висунути єдиного кандидата? Що?

Микола Оніщук

Але це тільки половина роботи. Якщо більшість висуває кандидата в президенти, то вона повинна забезпечити і його перемогу.

Природно, це не є суто парламентським завданням, тому що парламент творить тільки закони, але як політична категорія, а насамперед є спочатку політичне утворення, більшість, а потім інструментом цього політичного утворення є парламент.

Коли ми говоримо про політичне утворення, то я маю на увазі ту сукупність чи систему політичних партій, парламентського типу насамперед, які сьогодні достатньо ефективно, скажу вам відверто, функціонують в ... сенсі.

Адже є і Коордрада, є консультативна рада уряду і парламенту і багато інших механізмів, які в щоденному, підкреслюю, в щоденному практично режимі іде спілкування керівників чи уповноважених від цих суб’єктів.

Тому інша справа, що варто очікувати, що відбудеться найближчим часом переформування парламенту. Я не виключаю, що президентські вибори восени суттєво змінять структуру, але це нормальний політичний процес.

Те, що відбувається в парламенті, це є наслідком того, що відбувається в політиці в цілому, насамперед коли ми говоримо про виборчий процес і результати виборів.

Ірина Халупа

Ви себе вважаєте далі членом більшості, пане Оніщук?

Микола Оніщук

Насамперед і коли Ви говорили, що Микола Оніщук тепер є позафракційним, то мені більше до вподоби, коли мене називають народним депутатом від Партії промисловців і підприємців.

Це, знаєте, марка, мені б хотілося, щоб так було, тому що видається, що саме зі своєю партією...

Ірина Халупа

Тобто це означає, що Ви є партійним, але позафракційним поки що?

Микола Оніщук

Так, я пов’язую сукупність уявлень громадян про те, що це є за люди, а ми вже про тему моральності і справедливості сьогодні говорили.

Ірина Халупа

Так що, пане Оніщук, які плани у промисловців і підприємців? Будете іти самотужки, на самостійне плавання зважитеся чи будете розшукувати нових союзників у парламенті?

Микола Оніщук

Ви знаєте, якщо розшукувати нових союзників, то не варто було розлучатися з нашими колегами по фракції.

Ірина Халупа

Це теж правда.

Микола Оніщук

Таким чином ми будемо іти і готувати наші інструменти, я маю на увазі і партію, і Український союз промисловців і підприємців, і Федерацію роботодавців. Тобто по суті сьогодні ми є певною громадсько–політичною групою.

Ми будемо просити і завойовувати підтримку громадян у 2006 році, щоб стати потужною парламентською фракцією.

Ірина Халупа

Так що, Ви плануєте кандидувати у 2006-му?

Микола Оніщук

Так, саме так.

Ірина Халупа

Від цієї партії. А Ви, пане Козаченко, у своїй групі “Центр”. Але чи Ви залишаєтеся тоді членом Аграрної партії? Чи будете Ви кандидуватися?

Олексій Козаченко

Я не виходив із Аграрної партії. А що стосується кандидування на наступних виборах, то я вважаю, що для мене особисто про це передчасно взагалі говорити. Є ціла низка проблем, на яких я сьогодні вважаю за доцільне сконцентруватися.

Ірина Халупа

Тоді увійшовши в групу “Центр”, я припускаю, що Ви тоді не вважаєте себе членом більшості.

Олексій Козаченко

Справа в тому, що я не можу зовсім погодитися у всьому зі своїм колегою відносно того, що є більшість. Більшість - це є природна річ, без якої не може працювати парламент, тому що суто за Конституцією парламент ухвалює свої рішення більшістю.

Коли формувалася більшість, то я в ній бачив і продовжую бачити не інструмент політичного впливу на ті чи інші процеси, на суспільство врешті-решт, а саме як парламентський інструмент, який дозволяє продумано, планово, системно проводити певні закони, певні законодавчі речі.

Що стосується сьогоднішнього стану, в якому сьогодні опинилася більшість, то я можу сказати, що ця доцільна ідея утворення парламентської більшості була суто і сильно девальвована спробою використовувати обраний в округах депутатів для досягнення вузько політичних інтересів.

Очікування виборців, яких представляють ці народні депутати у ВР, дуже мало співпадали насправді з тими подіями, які відбувалися в сесійній залі, тому і викликало певну незадоволеність депутатів, які заявили про свою нейтральну центральну позицію.

Ірина Халупа

Ви, пане Козаченко, цікаві речі говорите. Мені завжди чомусь здавалося, що більшість просто є, я ніколи не знала, що більшість можна створити. Ось в українському парламенті її таки було створено.

Як ви думаєте, шановні гості (таке останнє запитання), у зв’язку з тим, що сказав пан Козаченко, що єдиний парламент – це не від всіх членів більшості, це лідери фракцій і груп дозволили собі таку розкіш.

Як тепер виглядатиме передвиборчий процес? Чи кожна партія буде висувати свого кандидата, і знову будемо мати цілу низку кандидатів, чи це буде двобій, пане Козаченко?

Олексій Козаченко

Я думаю, що фактично ті речі, які озвучували ваші експерти, а я з ними згоден, що фактично це буде двобій. За присутність на цих виборах, тобто за підняття рейтингу своїх політичних сил, які будуть представляти, але учасники, а не кандидати на перемогу.

Ірина Халупа

Дякую, пане Козаченко. Пане Оніщук, що Ви скажете?

Микола Оніщук

Пані Ірино, оскільки я так розумію, що ми вже закінчуємо програму...

Ірина Халупа

На жаль.

Микола Оніщук

...я хотів би подякувати Вам за таку Вашу толерантну поведінку сьогодні під час передачі.

Ірина Халупа

Що Ви маєте на увазі? Лише сьогодні? Я думала, що завжди!

Микола Оніщук

Я сьогодні особливо підкреслюю.

Ірина Халупа

Дякую.

Микола Оніщук

Що стосується перспектив політичного процесу в Україні, то, ви знаєте, я все-таки очікую від нього нової якості і по формі, і по суті, і по наслідках.

Адже справедливості ради, ми суттєво оновили наше вітчизняне виборче законодавство на всіх рівнях. Це означає, що тепер ми маємо право розраховувати і на нову якість влади, в тому числі і на нову якість тих народних депутатів, політичних утворень в парламенті, які будуть мати місце за результатами виборів 2006 року.

Ірина Халупа

Дякую Вам, пане Оніщук, і Вам, пане Козаченко. На цьому ми закінчуємо “Вечірню Свободу”. Нашими гостями сьогодні були два народні обранці: від новоствореної групи “Центр” Олексій Козаченко і від Партії промисловців і підприємців України Микола Оніщук.

Слухайте “Свободу”! Шануймося!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG