Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 21:54

Представник ЄС вбачає у вступі України до ЄЕП можливу перешкоду її євроінтеграції.


Сергій Куделя

Вашингтон, 27 квітня 2004 - Україна належить до тих небагатьох держав, з якими Європейський Союз очікує встановити найбільш змістовні відносини після свого розширення. Про це, перебуваючи днями у Вашингтоні, заявив заступник генерального директора департаменту зовнішніх зв”язків Європейської комісії Майкл Лей. Він займається розробкою стратегії відносин ЄС із тими державами, які стануть новими сусідами Євросоюзу після його розширення. Лей наголосив, що розширення Європейського Союзу не перетворить організацію на “неприступну фортецю” для сусідів ЄС, а надасть їм нові можливості для розвитку.

Рішення про розробку стратегії відносин із новими сусідами Євросоюзу після його розширення не було актом доброчинності з боку організації. За словами Майкла Лея, держави-члени ЄС просто не хочуть раптом виявитися оточеними зоною політичної та економічної нестабільності на півдні та сході від своїх кордонів. Водночас безпосереднім поштовхом до вироблення “нової сусідської політики” ЄС було занепокоєння єврочиновників щодо можливих ускладнень на кордоні України із Польщею, Угорщиною та Словаччиною після вступу останніх до організації. Пояснює Майкл Лей:

“На кордоні цих держав встановилося багато людських контактів та розвинулася торгівля, люди звикли до простого перетину кордону. Нам би не хотілося, щоб у зв”язку із розширенням на кордоні почали виникати перешкоди чи ускладнювався рух транспорту. Ми б також хотіли підтримати програму політичних та економічних реформ, які проводяться в Україні і більш успішно у Молдові”.

За словами Майкла Лея, нова сусідська політика ЄС передбачає так званий план дій із Україною, який складатиметься з двох компонентів. З одного боку, держава зобов’язується дотримуватися певних цінностей та встановлює чіткі економічні і зовнішньополітичні пріоритети. Євросоюз, у відповідь, зобов’язується зближувати свої відносини із цією державою. Майкл Лей виділив п’ять основних сфер, в яких відбуватиметься таке зближення. До них належать сфера зовнішньої політики та політики безпеки, розвиток спільного ринку, правоохоронна співпраця, утворення єдиних мереж транспорту, енергетики та високих технологій, і розвиток контактів через програми обміну. Лей також відзначив, що Україна давно хотіла підписати із ЄС угоду про асоціативне членство. Однак, на його думку, це залишається неможливим.

“Зараз держави-члени ЄС не мають згоди щодо надання Україні можливості підписати таку угоду. Тому ми шукаємо інші формули, які б дали зрозуміти, на підставі яких критеріїв ми зможемо переглянути наші відносини через три роки. Тільки тоді може йти мова про новий крок у формі взаємозобов’язуючого договору. Таким договором може стати так званий “сусідський договір”, який би через три роки створив новий формат для наших відносин із Україною. Водночас Україна також хоче створити “зону вільної торгівлі” із ЄС, але ми вважаємо, що вона спочатку повинна вступити до СОТ. І лише після цього можна обговорювати договір про вільну торгівлю”.

Майкл Лей також зазначив, що вступу України до СОТ може зашкодити ратифікований нещодавно договір про утворення Єдиного економічного простору із Росією, Білоруссю та Казахстаном.

«Вступ у ЄЕП можу суперечити іншим цілям України. Тому, вона повинна врахувати усі наслідки, які матиме утворення митного союзу із трьома іншими державами СНД для її торговельної політики, вступу до СОТ та утворенню зони вільної торгівлі із ЄС. Якщо ж Україна утворить з цими державами ще й валютний союз, то ми опинимося у зовсім новій ситуації. Мені видається, що такі держави, як Україна, відчувають себе дещо стиснутими з двох боків і тому підписують угоду щодо ЄЕП поки на загальному рівні. Ми не маємо нічого проти регіональної співпраці, але країни, які беруть у ній участь, повинні врахувати вплив цього на інші плани».

На завершення Майкл Лей підкреслив, що Євросоюз відкритий для вступу до нього України чи будь-якої іншої європейської держави. Культурні розбіжності, на його думку, не матимуть вплив на рішення щодо вступу, оскільки ЄС сформувалася як плюралістична орагнізація. Отже, все залежитиме лише від виконання державою об’єктивних економічних і політичних критеріїв вступу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG