Київ, 20 квітня 2004 - Найактуальнішою на сьогодні подією залишається рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня “Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм”. Нацрада ухвалила одноголосно до 15 травня створити постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в авдіовізуальних засобах масової інформації. Крім того, з 19 квітня стали чинними рекомендації, згідно з якими всі загальнонаціональні канали, а також канали, що мовлять більше, ніж на одне адмiнiстративно-територiальне утворення, повинні вести трансляції українською мовою.
Одним з головних мотивів такого кроку Нацради став лист голови Рахункової палати України Валентина Симоненка, адресований голові українського уряду Вікторові Януковичу, частина якого присвячена діяльності цього органу (цитую): “Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, ігноруючи виконання законів України щодо мовної політики, не контролює мовний режим комерційних телеканалів та не забезпечує дотримання ними ліцензійних умов діяльности... Фактично, Національною радою допущений недержавний підхід при створенні умов функціонування і розвитку української мови”.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи 18 квітня на телеканалі ICTV в програмі “Докладно”, висловився про поспішність рішення Національної ради з телебачення і радіомовлення.
“Це сокирні рішення, що мають хвилинний характер, - сказав він. - Я переконаний, що в державі українською державною мовою має бути українська. Нею повинні усі володіти добре, але не шляхом примусу”.
НатомістьЛьвівська обласна філія Всеукраїнської організації “Свобода” ухвалила звернення до жителів Львівщини із закликом звертатися з 19 квітня в Нацраду і в облорганізацію “Свобода” про факти використання іноземної мови в теле- і радіопросторі державних каналів. У тексті заяви зазначено, що (цитую) “за 13 років існування незалежної української держави українська мова опинилася в жалюгідному становищі. Державні органи влади не робили жодних реальних кроків щодо дієвости норм Конституції та українського законодавства. Незважаючи на існування відповідних законодавчих норм про обов''язкове володіння та використання державної мови, не було звільнено жодного державного чиновника, який відмовлявся говорити українською мовою”.
Може, якщо українські громадяни заворушаться, то вдасться за кілька років відвоювати Україні свій інформаційний простір. Якщо ж ні, то сценаріїв може бути вельми багато, і один гірший від іншого.
Одним з головних мотивів такого кроку Нацради став лист голови Рахункової палати України Валентина Симоненка, адресований голові українського уряду Вікторові Януковичу, частина якого присвячена діяльності цього органу (цитую): “Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, ігноруючи виконання законів України щодо мовної політики, не контролює мовний режим комерційних телеканалів та не забезпечує дотримання ними ліцензійних умов діяльности... Фактично, Національною радою допущений недержавний підхід при створенні умов функціонування і розвитку української мови”.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи 18 квітня на телеканалі ICTV в програмі “Докладно”, висловився про поспішність рішення Національної ради з телебачення і радіомовлення.
“Це сокирні рішення, що мають хвилинний характер, - сказав він. - Я переконаний, що в державі українською державною мовою має бути українська. Нею повинні усі володіти добре, але не шляхом примусу”.
НатомістьЛьвівська обласна філія Всеукраїнської організації “Свобода” ухвалила звернення до жителів Львівщини із закликом звертатися з 19 квітня в Нацраду і в облорганізацію “Свобода” про факти використання іноземної мови в теле- і радіопросторі державних каналів. У тексті заяви зазначено, що (цитую) “за 13 років існування незалежної української держави українська мова опинилася в жалюгідному становищі. Державні органи влади не робили жодних реальних кроків щодо дієвости норм Конституції та українського законодавства. Незважаючи на існування відповідних законодавчих норм про обов''язкове володіння та використання державної мови, не було звільнено жодного державного чиновника, який відмовлявся говорити українською мовою”.
Може, якщо українські громадяни заворушаться, то вдасться за кілька років відвоювати Україні свій інформаційний простір. Якщо ж ні, то сценаріїв може бути вельми багато, і один гірший від іншого.