Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:10

"7 днів демократії": Розширення ЭС; Вибори в Макачевому; Свобода Слова в Україні і Росії.


Михайло Мигалисько

Аудіозапис програми:

Прага, 1 травня 2004 року.

Михайло Мигалисько

Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі “Сім днів демократії”, підсумок тижня. У студії – Михайло Мигалисько.

Головною подією політичного життя цього тижня було розширення Європейського Союзу, однак ми поглянемо ще раз і на справи довкола виборів в Мукачеві і на свободу засобів масової інформації в Україні і Росії.

Під час офіційної церемонії в столиці Ірландії Дубліні десять нових країн стали повноправними членами ЄС, до якого тепер входить 25 держав. Західні кордони України стали кордонами нового Європейського Союзу. Центральноєвропейські та західні лідери заявили, що йдеться про вагомий історичний момент для європейського континенту. Угорщина, Словаччина, Польща, Чеська Республіка, Словенія, Естонія, Латвія, Литва та Кіпр з-понад 75 мільйонами населення стали офіційними і повноправними учасниками Європейського Союзу. Загальна кількість населення ЄС перевищуватиме 450 мільйонів мешканців. В історії ЄС досі найбільше розширення мало місце 1995 року. Тоді членами стали Швеція, Фінляндія та Австрія.

Ірландська столиця Дублін була місцем теперішньої історичної події випадково, лише тому, що Ірландія в режимі ротації тепер головує в Європейському Союзі. Однак, як зазначають спостерігачі, Ірландія стає і певним символом надії для пост-комуністичних держав, які увійшли до ЄС, адже протягом кількох десятиліть Ірландія перетворилася із бідної сільськогосподарської країни на державу з динамічною економікою нових технологій.

А напередодні історичного розширення ЄС у Польщі відбувся Європейський економічний форум. У ньому взяли участь понад тисячу двісті осіб, в тому числі керівники двадцяти п’яти країн і понад сімсот представників бізнесу. Серед учасників - і Президент України Леонід Кучма.

З подробицями – мій колега Зиновій Фрис.

Зиновій Фрис

Президент Польщі Александр Кваснєвський, відкриваючи економічний саміт у Варшаві, особливо наголосив на тому, що форум цей розпочинається напередодні історичної події – розширення Європейського Союзу.

"Першого травня, - сказав керівник Польщі, - Європа подолає свою трагічну історію".

Торкаючись безпосередньо форуму, головних його цілей, президент Кваснєвський заявив: "Маємо великий шанс на добру й плідну дискусію, яка має принести новий імпульс Європі, нашим країнам, економіці та фірмам. Однак найважливішим є те, що ця дискусія, обмін думками принесуть добрі результати громадянам, нам, мешканцям щоразу більшої європейської спільноти", - додав польський президент.

Інша справа – Україна. Її інтеграція до Європейського Союзу, на думку і спостерігачів, і посадовців ЄС, залишається під великим знаком запитання, бо, як вони кажуть, Київ, крім декларацій, нічого не робить для реалізації своїх намірів. Офіційний Київ, навпаки, звинувачує у всьому євробюрократів. Мовляв, вони лише повчають і моралізують, замість того, щоб сприяти Україні у майбутньому вступові до ЄС.

Напередодні економічного саміту у Варшаві олії до вогню щодо ЄС долив президент Леонід Кучма: “Нам Європейський Союз нічого не обіцяє. Давайте припинимо займатися декларуванням. Мені це нагадує кориду. Європейський Союз - у вигляді професійного тореадора із червоним забралом, а Україна – молодого бичка. Той стоїть на місці, а ми бігаємо навколо, а стріли-то летять. І вже живого місця, як кажуть, немає. А стріли-то летять не з точки зору налагодити добре економічне співробітництво. Нас вчать, вчать і вчать! Україна рухалася, і буде рухатись тільки в цьому головному стратегічному плані для України. Водночас, як не прикро це визнавати, досі Європейський Союз так і не спромігся виробити стратегію бачення розвитку своїх відносин з Україною. Це стосується і запропонованого ще торік поширення на нашу країну чотирьох свобод, це стосується надання Україні статусу країни з ринковою економікою – про тому Росії цей статус надано, це стосується й пом’якшення візового режиму з 1 квітня. Я не думаю, що будуть якісь серйозні, так сказати, проблеми при перетині кордонів, але те, що це - зовсім інша система, ми повинні розуміти, і люди повинні знати...”.

З 1 травня Україні доведеться серйозно рахуватися з фактом розширення ЄС. Не випадково Леонід Кучма під час зустрічі на економічному форумі у Варшаві зі своїм колегою Алєксандром Кваснєвським говорили і про зменшення негативних наслідків для України після вступу Польщі до ЄС, зокрема, про перетин українсько-польського кордону, коли з 1 травня це вже буде кордон України з Євросоюзом. Видається важливим зазначити, що одночасно з самітом у Варшаві відбулася ще одна важлива подія: у столиці Ірландії, яка зараз головує в Європейському Союзі, пройшли переговори представників ЄС з українською делегацією, очолюваною міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. В результаті переговорів статусу ринкової економіки, якого хотів Київ, Україні не пообіцяли. Цей факт Костянтин Грищенко прокоментував так: "Євросоюз – не простий партнер".

Зиновій Фрис, “Радіо Свобода”.

Михайло Мигалисько

Західній сусід України - Угорщина першого травня офіційно приєдналася до Євросоюзу. Аналітики в Будапешті і за кордоном вважають, що роль Угорської Республіки в об’єднаній Європі лише посилиться. А це вигідно її східному сусідові Україні, інтереси якої іноді лобіює в Брюсселі Угорщина. Тим часом пересічних людей по обидва боки угорсько-українського кордону цікавлять суто практичні речі.

Про це та інше слухайте в розповіді нашого будапештського кореспондента Василя Плоскіни

Василь Плоскіна

1 травня в Угорщині – святковий день. Але масові народні гуляння з нагоди вступу Угорської республіки до Євросоюзу розпочнуться вже опівночі і закінчаться тільки у неділю ввечері. У п’ятницю угорські видання відвели подіям кінця тижня перші полоси. Дехто з оглядачів, проте, не зациклюється тільки на феєрверках і концертах. Вони пишуть про майбутні стосунки Угорщини з сусідніми державами, для яких кордони ЄС з’являться буквально на відстані витягнутої руки. На разі Угорщина не планує змінювати порядок видачі безкоштовних віз для громадян України. Їх можна буде отримати так само швидко упродовж кількох днів, як це робилося і досі.

Угорська сторона, за прогнозами експертів, не вбачає якихось ускладнень і в двосторонніх економічних стосунках з Україною. Радше навпаки – вони розвиватимуться більш динамічно і з прицілом на перспективу зміцнення контактів між прикордонними регіонами. Останнє дуже важливо, адже, якщо Угорщина ратифікує Шенгенську угоду, то безкоштовні візові поїздки українських громадян, очевидно, припинять. Будапештські газети, водночас, відзначають з оптимізмом, що після 1 травня Україна не планує змінювати митні правила ввозу товарів з країн ЄС. Але цього, однак, не слід виключати на часі після обговорення і ухвали відповідного закону у Верховній Раді України. Починаючи з суботи, Угорщина посилить перевірку в’їзду на своєму східному і південному кордоні, оскільки він стане і зовнішнім кордоном Євросоюзу. Тим не менше, при в’їзді в Україну з ЄС таких заходів не вживатимуть. Василь Плоскіна для “Радіо Свобода”, Будапешт.

Михайло Мигалисько

У прикордонних з Україною Польщі, Словаччині та Угорщині проходять офіційні відзначення історичної події - розширення ЄС. Історичним назвуть 1 травня 2004 року і громадяни України, які від цього дня стають сусідами ЄС на Сході, а відтак відчують на собі, які зміни це сусідство їм принесе. З Праги тему продовжує Оксана Пеленська

Оксана Пеленська

Згадую, як колись, ще за комуністичних часів, у містечку Мостиська, що на кордоні з Польщею, одна старша жінка, показуючи рукою на Захід, мені сказала: “Ось, дивіться, бачите, за тими деревами хата моєї сестри, але я туди не можу - кордон, віза та й взагалі не пустять”. 70 років не пускав режим до вільного світу і цю жінку, і взагалі нікого - невиїзною була вся країна.

Роки незалежності принесли свободу пересування, нарешті впала залізна завіса. Дочекались свого і ця старша жінка, і ще тисячі жителів прикордонних областей. Отримані пільги дали їм право вільно, без перешкод дістатись до родини, вести свій малий бізнес. Та не встигла моя знайома, як належиться, використати своє право на вільне пересування, як знову перед нею виріс новий бар’єр – кордон з Євросоюзом. Як пояснити цій старшій жінці з українсько-польського кордону, що зустріч із сестрою відкладається на недосяжний термін, що потрібна віза, кошти на перебування в Польщі й ще гора інших паперів?

Опинились у скруті тисячі простих людей, які на дрібній і що важливо - взаємовигідній торгівлі заробляли своїх кілька доларів на тиждень. Про свої заробітки говорить пенсіонерка Оксана Пляк із села Биків поблизу польського кордону.

Оксана Пляк

Ну, так 3-4 долари, більше не заробите, бо я не несу так багато. Можна заробити і більше, але я не можу більше нести.

Оксана Пеленська

Уряди Польщі, Угорщини та Словацької Республіки отримали від Євросоюзу спеціальні кошти на зміцнення прикордонної смуги, укріплення переходів. А консульські відділи цих країн дістали нові, більш суворі правила видачі віз. Наприклад, тільки Словаччина на зміцнення майже 100-кілометрового кордону з Україною отримала з каси Євросоюзу 54 мільйони євро. На що ці кошти будуть використані?

На запитання “Радіо Свобода” відповідає речник словацького Міністерства внутрішніх справ Любоміла Мікловічова.

Любоміла Мікловічова

На словацько-українському кордоні є 9 пунктів прикордонного контролю і 4 переходи. З кошторису нашого міністерства нам вдалось провести реконструкцію будинків на трьох переходах – у Черній над Тисою, у Зброї та Вишньому Німецькому. Окремі прикордонні переходи ми вже забезпечили спецтранспортом, маємо і сніжний скутер. На прикордонних пунктах є вже пристрої нічного бачення і для зняття відбитків пальців, а три переходи забезпечені апаратурою для ідентифікації документів. Словом, це буде найбільша і найважливіша інвестиція в охороні словацько-українського кордону.

Оксана Пеленська

За словами речника, для українських громадян нічого не змінюється в порядку перетину кордону зі Словаччиною – для цього потрібна віза, а це означає матеріальні затрати, довгі черги, складні переїзди і не раз морально принизливі переговори в різних офіційних кабінетах.

Серджіо Каррера, аналітик з Центру Європейської політики в Брюсселі вважає, що громадянам України, так само, як і Білорусі, потрібно надати допомогу в отриманні віз, особливо враховуючи те, що за 2-3 роки нові країни – члени ЄС вступлять до Шенгенської зони.

Оксана Пеленська для “Радіо Свобода”, Прага.

Михайло Мигалисько

В ефірі – програма “Радіо Свобода” “Сім днів демократії”, підсумок тижня.

А у Білорусі розширення Євросоюзу зустрічали скандалами та арештами. У вівторок посли європейських країн у Мінську оголосили, що їм не дозволяють відсвяткувати історичну подію для Євросоюзу. Білоруська влада не побажала, щоб європейці орендували приміщення Державного цирку, куди вже запросили майже 2 тисячі осіб. Також стало відомо, що заарештовано колишнього посла Білорусі в Латвії Михайла Мариніча, якого звинуватили в крадіжці секретних документів. З Мінська інформує наш кореспондент Юрій Свірко.

Юрій Свірко

Посол Франції в Мінську Стефан Шмелевський, який представляє в Білорусі голову Євросоюзу, показав журналістам кольорові запрошення на святкування в приміщенні Державного цирку, під час якого планувалося озвучити звернення голови Європейської комісії Романо Проді до мешканців Білорусі з приводу розширення Євросоюзу. Але тепер ці запрошення стали просто сувенірами, наголосив французький посол.

Стефан Шмелевський

Ми не отримали адміністративного дозволу на проведення цього заходу. Запитання, яке, природно, постає: чому не дали дозволу? Я не маю відповіді, яку б я міг вам дати на це запитання.

Юрій Свірко

Посол Франції сказав це в будинку посольства Литви в Мінську, де відбулася прес-конференція всіх керівників європейських дипломатичних місій у Білорусі. Спершу цю прес-конференцію планували провести в Національному прес-центрі Білорусі, але внаслідок дій білоруської влади її тричі відкладали. У литовському посольстві у Мінську відбудеться тепер і головний захід з приводу розширення Євросоюзу – урочистий прийом. А до цього посли по черзі завітають до місій усіх нових держав Європейського Союзу в Білорусі: Словаччини, Естонії, Латвії, Чехії та Польщі – щоб урочисто підняти там європейські прапори.

Події останнього часу ще раз підтверджують, що розширений Євросоюз матиме в особі Білорусі особливого сусіда. На сесії в Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи заслухано доповідь депутата з Кіпру Христоса Пургурідеса про зниклих осіб у Білорусі, а також розглянуто пропозиції про санкції проти Білорусі та судові процеси в Європі над тими мінськими чиновниками, котрі можуть бути причетними до політичних вбивств.

“Які санкції проти Мінська плануються?” – запитав я посла Франції Стефана Шмелевського.

Стефан Шмелевський

Я не можу відповісти на це запитання, бо воно є чисто риторичним. Я думаю, що треба задавати його після можливого схвалення доповіді пана Пургурідеса в Раді Європи. Щодо послів європейських країн тут, у Мінську, ми ретельно виконуватимемо інструкції, які прийдуть від голови Євросоюзу або з Брюсселю з цього приводу.

Юрій Свірко

Відразу після прес-конференції європейських послів стало відомо, що білоруський КДБ заарештував їхнього колегу – колишнього посла Білорусі в Латвії Михайла Мариніча. КДБ Білорусі заявило, що нібито у Мариніча вилучені 2 незареєстровані пістолети та понад 90 тисяч доларів, але при цьому йому інкримінують крадіжку секретних офіційних документів.

Юрій Свірко, “Радіо Свобода”, Мінськ.

Михайло Мигалисько

Напередодні офіційного прийняття до Європейського Союзу десяти нових країн у Німеччині досить часто лунали застереження щодо спорудження нових бар’єрів на східних кордонах ЄС. Водночас чимало німецьких політологів виступають проти подальшого розширення цієї організації.

З думкою експерта з питань Східної Європи, професора Мюнстерського університету Лотара Майера вас ознайомить наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба

Надія Кандиба

Лотар Майер належить до тих німецьких експертів, які пропонують поки що відмовитися від прийняття до Європейського Союзу подальших нових членів. Він виступає і проти надання Україні перспективи членства в ЄС. Тут, як сказав німецький політолог, існують “абсолютно прагматичні причини”.

“Україна була б не гіршим кандидатом на вступ до Європейського союзу, ніж, скажімо, Румунія, - визнав професор Мюнстерського університету, - але з політичних та економічних міркувань нині вона не може отримати такої перспективи.”

Лотар Майер наголосив, що Європейський Союз просто не в стані витримати ще одного інтеграційного процесу. Тому, на думку німецького професора, враховуючи внутрішньоєвропейські проблеми, нині було б помилково обіцяти Україні членство в ЄС, як винагороду в разі її успішного просування на шляху демократичних перетворень.

З огляду на такі слова німецького експерта, можна сказати, що український державний лідер Леонід Кучма мав рацію, коли говорив про те, що успішність набуття членства України в Європейському Союзі не залежатиме від того, хто перебуватиме на посаді Президента.

“Але і цілком реальним може бути надання Україні спеціального правового статусу, в рамках якого визначалися б її відносини з ЄС”, - сказав Лотар Майер.

Він переконаний, що це може стати реальністю вже найближчим часом, однак успіх цього процесу залежатиме від того, який шлях подальшого розвитку обере Україна. Порушення принципів демократії та прав людини є серйозною перешкодою на шляху просування України в європейському напрямку, вважає німецький експерт. Лотар Майер також застеріг перед небезпекою спорудження нової “залізної завіси” на східних кордонах Європейського союзу. Особливо це стосується кордонів між Польщею та Словаччиною з одного боку, та Україною - з іншого.

“Тут бажано ухвалити якісь спеціальні правила для того, щоб підтримати подальший позитивний розвиток відносин між прикордонними регіонами. Крім того, Європейський Союз має пам’ятати, що Україна підтримує дуже інтенсивні економічні контакти зі східноєвропейськими країнами. Рішення, що ухвалюються всередині ЄС, не повинні призвести до згортання цих відносин”, - наголосив експерт з питань Східної Європи, професор Мюнстерського університету Лотар Майер.

Надія Кандиба з Німеччини для “Радіо Свобода”.

Михайло Мигалисько

Минулого тижня події у Мукачевому й надалі залишалися однією з головних тем у політичному житті України та у заявах європейських партнерів України. У Києві відбувся круглий стіл на тему: «Уроки виборів мера Мукачевого: чи можливі повторення?» Обговорили питання перебігу та наслідків виборів міського голови Мукачева, а також роль громадських організацій у підвищенні демократичності виборчого процесу та запобіганні фальсифікацій. Детальніше про це Марина Пирожук

Марина Пирожук

Обговорюючи події у Мукачевому, учасники круглого столу запропонували визнати результати виборів мукачівського мера недійсними, а членів виборчих комісій притягнути до кримінальної відповідальності. Вони також ініціювали зміни до виборчого законодавства та проведення парламентських слухань. Присутній на круглому столі народний депутат України, голова Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко пов’язав ситуацію в Мукачевому з інтеграцією в ЄЕП і НАТО. Він наголосив, що у такій ситуації у Мукачевому були зацікавлені ті, кому вигідне створення єдиного економічного простору, а також компрометація України напередодні Стамбульського саміту НАТО.

Матвієнко заявив, що очолюваний ним комітет робитиме все для того, аби покарати всіх, хто допустив злочин і порушив закон. Не збирається миритися з мукачівською ситуацією і Парламентська комісія з розслідування подій у Мукачевому. Її голова Юрій Оробець каже, що суддя, який відмовився розглядати скаргу Віктора Балоги про визнання виборів мера недійсними, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Тим часом представники СДПУ(о), чий ставленик офіційно визнаний переможцем мукачівських виборів, продовжують звинувачувати “Нашу Україну” в організації політичного скандалу. Коментуючи рішення суду відмовити Балозі у розгляді скарги про визнання виборів недійсними, член СДПУ(о) Нестор Шуфрич зазначив:

Нестор Шуфрич

Суд відмовив Балозі в його скарзі щодо визнання виборів недійсними або визнання інших результатів виборів у зв’язку з тим, що у них нема доказів, які б підтверджували ці факти.

Марина Пирожук

У свою чергу голова Парламентської комісії з виборів мера у Мукачевому Юрій Оробець висловлює переконання, що уже найближчим часом ситуація може змінитися на користь Віктора Балоги.

Юрій Оробець

Є ще надії, з однієї сторони, відновити результати, оскільки у нас уже кілька сотень свідчень з цього приводу, як членів дільниць, так і спостерігачів, які свідчать про істинні дані.

Марина Пирожук

Президент України вважає, що за подіями у Мукачевому криється боротьба політичних сил за владу. Кучма наголосив, що дав жорсткі доручення силовим структурам вивчити ситуацію і знайти винуватих. Він також зазначив, що мукачівські події негативно впливають на імідж України.

Леонід Кучма

Події, які відбулися в Мукачевому з виборами міського голови, вони дійсно не можуть залишити байдужим. Я зараз не хочу аналізувати, хто правий, хто ні, але, на мій погляд, боротьба за владу затьмарює політикам розум. І те, що люди дивляться і бачать, що відбувається – хай вони подумають, що за таких політиків ніхто голосувати не буде, ні на яких виборах. Тому, що зрозуміло, що всі відпрацьовують технології майбутніх президентських виборів.

Марина Пирожук

Кучма також зазначив, що дав доручення силовим структурам з’ясувати, хто винен у подіях у Мукачевому, зазначивши при цьому, що ці події негативно впливають на імідж України. Між тим, представники міжнародних структур продовжують спостерігати за мукачівськими подіями. Відповідну заяву з цього приводу зробив генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швіммер. Марина Пирожук, “Радіо Свобода”, Київ.

Михайло Мигалисько

Рух України до Європи на повинен стати для неї рухом від Росії. Так вважає Марк Медіш, який консультує кандидата у президенти США від демократичної партії Джона Керрі. На його думку, стіна між Росією та Україною не сприятиме стабільності на континенті.

Наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя повідомляє нові подробиці своєї розмови із Марком Медішем.

Сергій Куделя

Раднику кандидата у президенти США Джона Керрі не бракує слів для критики зовнішньополітичного курсу чинного президента. Він вважає, що теперішні відносини США із Україною та багатьма іншими державами необхідно розглядати у контексті революційного підходу команди Буша до світової політики.

Марк Медіш

Чинна політика США реалізується через військову силу. Її підґрунтям є уявлення масивних, прямих та значних загроз безпеці цієї держави. І вона применшує роль стратегічних відносин на підставі інших невійськових розрахунків.

Сергій Куделя

Водночас, як зазначає Медіш, у відносинах з Україною головним для США стане її власний вибір щодо напряму руху.

Марк Медіш

Головний ризик для України – це втрачені можливості щодо її стратегічного вибору. І цей вибір як для України, так і для її сусідів полягає у відповіді на запитання: яким ми хочемо бачити наступне десятиліття? Ми хочемо бачити розділену, розколоту Європу, чи ми хочемо подальшого зближення? Чи готові ми на Заході мобілізувати політичні та економічні ресурси для того, щоб прийняти Україну та інші держави на сході Європи, які не досягнули ще стандартів Заходу, але прагнуть до них? Це стратегічний вибір, який ми мусимо зробити як на Заході, у Вашингтоні та Брюсселі, так і у Києві.

Сергій Куделя

Водночас Медіш оголосив, що не слід очікувати, що у разі перемоги Джона Керрі на виборах восени нова адміністрація буде байдужа до того, як обирали нового президента в Україні. Він вважає, що попередження Мадлен Олбрайт щодо можливих санкцій проти корумпованих посадовців в Україні не є лише поодинокою думкою.

Марк Медіш

Слова Олбрайт відповідають настроям у демократичній партії, і я думаю, що українські посадовці врахують її попередження. Якщо українська влада сама вирішить ізолювати Україну, то їй необхідно буде жити із наслідками цього рішення, і ми не зможемо говорити про партнерство. Цим почнеться новий період втрачених можливостей. Зрозумійте, весь регіон намагається надолужити втрачені десятиліття комуністичного безладдя. І це час у житті реальних людей, який можна або загубити, або наздогнати. Але я не вірю, що українська влада чи суспільство хочуть отримати таку систему, яка існує зараз у Білорусі, -

Сергій Куделя

- сказав Марк Медіш і додав, що українці все ж не повинні сумніватися - шлях на Захід для них відкритий.

Для “Радіо Свобода” Сергій Куделя, Вашингтон.

Михайло Мигалисько

Наприкінці нашої передачі поглянемо ще на ситуацію із свободою слова і засобів масової інформації. Росія і Україна - майже поруч у рейтингу свободи преси американської організації Freedom House. Однак їхній рейтинг, скоріш за все, можна назвати рейтингом несвободи.

Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

Російські журналісти можуть радіти. В їхній країні ситуація із свободою преси, на думку організації “Freedom House” (“Дім Свободи”), є кращою, ніж в Україні чи, скажімо, в Білорусі. Росію і Україну поділяють лише три рядки у рейтингу свободи слова, який традиційно запропонований авторитетною американською організацією.

Разом із цим в російських ЗМІ, які розповідають про доповідь “Freedom House”, сусідство Росії і України з деякими іншими державами не здається таким вже й приємним. Так, вище, ніж Росія – Непал, Ангола, Сьєрра-Леоне, Гондурас. Під Росією – Ємен і Бангладеш. І, звичайно, після Ємену і Бангладеш йде Україна.

Як підкреслюють спостерігачі у Росії, можна назвати сусідство певним вироком якщо не свободі слова у російських ЗМІ, так, принаймні, причетності російських засобів масової інформації до європейських. Місце Росії вважається таким, що навряд чи може бути схарактеризоване як почесне.

Така ж ситуація і з Україною. Україна залишається у групі “невільних” країн, де займає 152 позицію серед 193 країн світу. При цьому, у порівнянні з минулим роком, ситуація з мас-медіа, на думку організації “Freedom House”, в Україні погіршилася. “Freedom House” спеціально підкреслює посилення тиску на ЗМІ в Україні, а також в Алжирі, Камеруні і Тунісі у зв’язку із загальнонаціональними виборами, які відбудуться у цій європейській і цих африканських країнах.

До речі, серед країн колишнього Радянського Союзу, які залишаються поза ЄС, “вільних країн” з точки зору ЗМІ взагалі немає. При цьому тільки 3 країни (Болгарія, Грузія і Румунія) вважаються “частково вільними”. Болгарія саме цього року позбулася статусу “вільної”. Всі інші 11 країн колишнього Радянського Союзу та Варшавського договору “не вільні”. І до їхнього переліку 2004 року увійшла й Молдова.

Як підкреслюють спостерігачі, є досить цікавим той факт, що ситуація із свободою преси в Україні навіть є гіршою, ніж в Росії. Однак, все-ж-таки, і в Росії, і в Україні ситуація набагато краща, ніж в Білорусі Олександра Лукашенка. 182-ге місце, яке посідає Білорусь у переліку, який, нагадаю, нараховує 193 країни світу, свідчить про той факт, що про наближеність до європейського континенту європейська країна Білорусь, з точки зору свободи преси, може тільки мріяти. А в України та Росії – певні шанси піднятися хоча б трішки вгору поки що існують.

Віталій Портников, “Радіо Свобода”, Москва.

Михайло Мигалисько

Наразі все у програмі “Радіо Свобода” “Сім днів демократії”. З вами прощається Михайло Мигалисько. Щасти Вам!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG