Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:50

"Моніторинг тижня": Розширення ЄС; Ситуація в Іраку; Роковини Чернобильської катастрофи.


Михайло Мигалисько

Прага, 1 травня 2004 року.

Аудіозапис програми:

Михайло Мигалисько

Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші та найцікавіші події у світі. Перед мікрофоном Михайло Мигалисько.

Урочисті церемонії з приводу розширення Європейського Союзу. Ситуація в Іраку та участь українських солдатів в коаліційних силах. чергова річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС імені Леніна.

це деякі з тем передачі “Моніторинг Тижня”.

Сьогодні, 1 травня, десять країн стали повноправними членами Європейського Союзу, до якого тепер входить 25 держав. Західні кордони України стали кордонами нового ЄС. Центральноєвропейські та західні лідери заявили, що йдеться про вагомий та історичний момент для Європейського континенту.

Офіційні заходи з цього приводу мають місце у Польщі, Угорщині, Словаччині, Чеській республіці, Словенії, Естонії, Латвії, Литві, Мальті та Кіпрі.

У Празі президент Чеської Республіки Вацлав Клаус заявив: “Ми не приєднуємося до Європи, тому що ми в ній були віддавна, споконвіку, навіть й у періоди важкого гніту”.

А президент Польщі Александр Кваснєвський у Варшаві заявив: “Сьогодні Польща повертається до своєї європейської сім’ї. Проте двері до Європейського Союзу повинні бути відкриті для всіх тих країн, котрі в Європейському Союзі бажають реалізувати свої прагнення, надії та мрії”.

Тим часом, виступаючи у містечку Ґоріція на італійсько-словенському кордоні, президент Єврокомісії Романо Проді також дав надію й іншим європейським державам приєднатися до ЄС.

Романо Проді

Сьогодні це вже п’яте й найбільше розширення ЄС в історії союзу, а я переконаний, що воно не буде останнє. Інші європейські держави та народи вирішать приєднатися до нашого заходу, щоб цілий Європейський континент був об’єднаний в мирі та демократії.

Михайло Мигалисько

Сьогодні понад 75 мільйонів жителів десяти європейських країн стали офіційними й повноправними учасниками Європейського Союзу. Загальна кількість населення ЄС перевищує 450 мільйонів мешканців. А напередодні історичного розширення ЄС у Польщі відбувся Європейський економічний форум. У ньому взяли участь понад 1200 осіб, в тому числі керівники 25 країн і понад 700 представників бізнесу. Серед учасників був і Президент України Леонід Кучма. Тему продовжує мій колега Зиновій Фрис.

Зиновій Фрис

Президент Польщі Александр Кваснєвський, відкриваючи економічний саміт у Варшаві, особливо наголосив на тому, що форум цей розпочинається напередодні історичної події – розширення Європейського Союзу.

"Першого травня, - сказав керівник Польщі, - Європа подолає свою трагічну історію. Однак, найважливішим є те, що ця дискусія, обмін думками принесуть добрі результати громадянам, нам, мешканцям щоразу більшої європейської спільноти", - додав польський президент.

Інша справа – Україна. Її інтеграція до Європейського Союзу, на думку спостерігачів, залишається під великим знаком запитання, бо, як вони кажуть, Київ, крім декларацій, нічого не робить для реалізації своїх намірів. Офіційний Київ, навпаки, звинувачує у всьому євробюрократів. Мовляв, вони лише повчають і моралізують, замість того, щоб сприяти Україні у майбутньому вступові до ЄС.

Напередодні економічного саміту у Варшаві олії до вогню щодо ЄС долив президент Леонід Кучма: “Нам Європейський Союз нічого не обіцяє. Давайте припинимо займатися декларуванням. Мені це нагадує кориду. Європейський Союз - у вигляді професійного тореадора із червоним забралом, а Україна – молодого бичка. Той стоїть на місці, а ми бігаємо навколо, а стріли-то летять. І вже живого місця, як кажуть, немає. А стріли-то летять не з точки зору налагодити добре економічне співробітництво. Нас вчать, вчать і вчать! Україна рухалася, і буде рухатись тільки в цьому головному стратегічному плані для України.

Водночас, як не прикро це визнавати, досі Європейський Союз так і не спромігся виробити стратегію бачення розвитку своїх відносин з Україною. Це стосується і запропонованого ще торік поширення на нашу країну чотирьох свобод, це стосується надання Україні статусу країни з ринковою економікою – при тому Росії цей статус надано, це стосується й пом’якшення візового режиму з 1 травня. Я не думаю, що будуть якісь серйозні, так сказати, проблеми при перетині кордонів, але те, що це - зовсім інша система, ми повинні розуміти, і люди про це повинні знати...”.

З 1 травня Україні доведеться серйозно рахуватися з фактом розширення ЄС. Невипадково Леонід Кучма під час зустрічі на економічному форумі у Варшаві зі своїм колегою Алєксандром Кваснєвським говорили і про зменшення негативних наслідків для України після вступу Польщі до ЄС, зокрема, про перетин українсько-польського кордону, коли з 1 травня це вже буде кордон України з Євросоюзом.

Видається важливим зазначити, що одночасно з самітом у Варшаві відбулася ще одна важлива подія: у столиці Ірландії, яка зараз головує в Європейському Союзі, пройшли переговори представників ЄС з українською делегацією, очолюваною міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. В результаті переговорів статусу ринкової економіки, якого хотів Київ, Україні не пообіцяли. Цей факт Костянтин Грищенко прокоментував так: "Євросоюз – непростий партнер".

Зиновій Фрис, “Радіо Свобода”.

Михайло Мигалисько

А як повідомила прес-служба Президента України, глава української держави Леонід Кучма підписав указ "Про стратегію економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004 - 2015 роки".

Як повідомляє прес-служба, "документ видано з метою реалізації стратегічних пріоритетів економічного та соціального розвитку України щодо забезпечення сталого економічного зростання, утвердження інноваційної моделі розвитку, соціальної переорієнтації економічної політики, створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі", – мовиться у повідомлені прес-служби Президента України.

В ефірі – програма “Радіо Свобода” “Моніторинг тижня”.

В Іраку минулого тижня не вщухали напруження та збройні інциденти довкола шиїтського міста Ен-Наджаф та сунітського міста Ель-Фалуджа.

За деякими повідомленнями, війська коаліції в Іраку завершують облогу міста Ель-Фалуджа. А Командування США повідомляє, що тепер відповідальність за наведення порядку у місті буде покладено на підрозділи, сформовані з колишніх іракських солдатів, але підпорядковані американському Командуванню.

Розповідає наш вашингтонський кореспондент Мирослава Гонгадзе.

Мирослава Гонгадзе

Новостворені загони іракської безпеки, завданням яких буде підтримувати безпеку у місті Фалуджа, нараховують тисячу сто іракських солдатів. Ними командує колишній командувач дивізії армії Саддама Хусейна генерал Аббоуд аль-Джабоурі. Представники американського командування понад тиждень намагались знайти мирне вирішення кризи в Фалуджі. Вже цього тижня Державний секретар США Колін Пауел заявив: “Ми намагаємось знайти мирний шлях, використовуючи місцеві сили, які могли б вплинути на ситуацію у самому місті. Тоді проблема Фалуджі вирішиться сама собою”.

Один з офіцерів американської армії генерал Джон Сатлер повідомив, що командування замовило додаткову поставку до Іраку важкої воєнної техніки, зокрема, танків. Як пояснюють військові - для захисту від партизанів.

Упродовж квітня в Іраку було вбито щонайменше 125 американських солдатів та ще 1000 отримали поранення. Ця цифра перевищила втрати коаліції за весь період військової операції в Іраку. Мирослава Гонгадзе для “Радіо Свобода”, Вашингтон.

Михайло Мигалисько

28 квітня поблизу іракського міста Аз-Зубадія було здійснено напад на механізований патруль українських миротворців. Під час бою загинув снайпер, рядовий контрактної служби Костянтин Михалєв. Вибухом були поранені два військовослужбовці. Кулеметник, рядовий контрактної служби Ярослав Злочевський від важких поранень помер у військовому госпіталі в Багдаді. А другому пораненому – гранатометнику, рядовому контрактної служби Володимиру Бегутову зробили операцію. Загрози його життю немає. За рік перебування в Іраку загинуло 6 українських миротворців.

Українська влада у п’ятницю вирішила залишити миротворців в Іраку. Таке рішення ухвалила Ради національної безпеки та оборони за участю президента Леоніда Кучми. Щоправда, як повідомив міністр оборони Євген Марчук, український контингент надалі виконуватиме виключно миротворчі функції й не братиме участь в заходах, що їм не відповідають. Що це означає, нам розповість із Києва Сергій Кисельов.

Сергій Кисельов

Як і передбачали експерти, які на прохання “Радіо Свобода” коментували ситуацію, ніяких принципових змін РНБО в справу з українськими миротворцями в Іраку не внесла. Як повідомив по закінченню засідання міністр оборони Євген Марчук, РНБО підтвердила незмінність позиції держави щодо участи українського контингенту в стабілізаційних силах в Іраку в межах раніше взятих зобов’язань. Щоправда, при цьому було підкреслено – український контингент надалі виконуватиме виключно миротворчі функції і не братиме участь в заходах, що їм не відповідають.

Пан Марчук розтлумачив цю формулу таким чином: 6-а механізована бригада Збройних сил України виконуватиме виключно мирні функції: охоронятиме низку органів влади в Ель-Куті, елеватори, склади з боєприпасами, мости та патрулюватиме дороги. Окрім того, українські вояки в складі одного з прикордонних загонів братимуть участь у охороні ірано-іракського кордону.

Чим же нові функції українських миротворців відрізняються від попередніх? З цим запитанням “Радіо Свобода” звернулося до колишнього військового, президента українського Центру економічних і політичних досліджень імени Олександра Разумкова Анатолія Гриценка.

Анатолій Гриценко

Дуже важливо, що РНБО України вирішила розглянути питання щодо присутності наших військ в Іраку. Я вважаю, що Україна не повинна змінювати своє рішення, і має дотримуватися своїх зобов’язань, які вона на себе взяла. Водночас, має, дійсно, бути вжито заходів, щоб убезпечити життя наших військових, хоча об’єктивно це буде дуже важко. Справа в тому, що посилання на виключно миротворчий характер діяльності наших військових, як це ми чуємо з коментарю після засідання Ради, воно не додає нічого в заміні цього питання, оскільки ми з самого початку, як посилали війська, розуміли, що вони будуть виконувати не лише миротворчі функції, але й функції з примусу до миру. І саме тому таким чином було визначено бойовий склад нашої бригади: вона має важке озброєння, і, відповідно, готова до дій у серйозних ситуаціях.

Те, що міністр оборони говорить про виконання переважно охоронних функцій, жодним чином не може виключати наших жертв. На жаль. Тому, що, охороняючи життєво важливі об’єкти, ми все одно ставимо наших військових в умови ризику, оскільки ми бачимо, яким чином відбувається ситуація в Іраку. Ми не можемо виключити, що будуть жертви і надалі.

Сергій Кисельов

Міністр оборони також повідомив, що на засіданні РНБО президент України Леонід Кучма доручив військовому відомству максимально посилити безпеку українських миротворців в Іраку, а урядові України – максимально посприяти в оснащенні контингенту сучасною технікою та засобами зв’язку. Політолог Анатолій Гриценко зазначив з цього приводу:

Анатолій Гриценко

Я хотів би також, щоб наше військове керівництво вживало заходів щодо посилення захисту наших військових, і, зокрема, індивідуальних засобів захисту й зв’язку завчасно, а не лише тоді, коли вже почалися жертви. На мій погляд, це була помилка. Якщо, дійсно, зараз є можливість оснастити їх більш новітніми, більш ефективними засобами захисту і зв’язку... Це мало бути зроблено ще тоді, коли вони їх посилали –

Сергій Кисельов

вважає президент українського Центру економічних і політичних досліджень О.Разумкова Анатолій Гриценко. Сергій Кисельов, “Радіо Свобода”, Київ.

Михайло Мигалисько

У середу прем’єр-міністрові Великої Британії Тоні Блерові в парламенті черговий раз довелося боронити свою політику щодо Іраку. На традиційній щотижневій сесії питань-відповідей в Палаті громад він сказав, що політична й військова стратегія в Іраку є і надалі правильною. Повідомляє наш кореспондент у Лондоні Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Лідер офіційної британської опозиції, провідник Консервативної партії Майкл Гауард ставив Тоні Блерові дуже жорсткі питання. Він, зокрема, спитав, чи уряд Блера не знехтував плануванням для повоєнного Іраку і чи не браком такого планування можна пояснити нинішню кризу у тій країні? Блер загалом гідно вистояв проти цих випадів.

Тоні Блер

Я вважаю, що ми здійснили кожне відповідне планування для того, що йшло за поваленням Саддама. Багато з речей, які люди думали, стануться, як, наприклад, гуманітарна криза – сталися. Це правда, що відбуваються акції з боку елементів колишнього режиму та терористів. Деякі з них – іноземці, що прибули до Іраку. Але правда і в тому, що значна більшість іракського народу підтримують коаліцію у тому, щоб Ірак міг завершити повний мирний перехід до демократії –

Олекса Семенченко

сказав британський прем’єр.

Блер говорив у той час, як Іспанія виводила свій контингент з Іраку. Він заперечив, що Сполучені Штати зверталися до нього зі специфічним проханням надіслати додаткові британські війська на заміну іспанським. Однак, прем’єр також додав, що становище постійно переглядається.

Тоні Блер також запевнив парламент, що запеклі бої з повстанцями в Іраку відбуваються з благословення іракських міністрів.

Прем’єр-міністр уже на початку цього тижня потрапив під тиск, коли 52 колишні високі британські дипломати написали йому листа із жорсткою критикою його політики в Іраку і на Близькому Сході. Вони сказали, що Блер мав би або впливати на політику президента Сполучених Штатів у цих регіонах, або припинити її підтримку, бо вона є глибоко хибною.

Однак у перебігу запального обміну репліками між Блером і Гауардом, тему цього листа, практично, заторкнуто так і не було. Олекса Семенченко, для “Радіо Свобода”, Лондон.

Михайло Мигалисько

У Сполучених Штатах президент Джордж Буш і віце-президент Дік Чейні відповіли на запитання урядової комісії, що розслідує обставини ісламських терористичних нападів 11 вересня 2001 року, внаслідок яких загинуло майже 3000 чоловік. Нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн пояснює, чому це засідання вважають екстраординарною подією.

Юрій Дулерайн

Чому екстраординарною? Ну, насамперед, тому, що президент Джордж Буш і віце-президент Річард (Дік, як його називають) Чейні взагалі погодилися зустрічатися з комісією. Закон їх до цього не зобов’язував. Хоча був тиск з боку преси, громадської думки і родин людей, які загинули 11 вересня 2001 року.

Тож, влаштували засідання комісії в Білому домі. Назвали зустріч неформальною, приватною. Лідерів не приводили до присяги, як інших, тобто, не зв’язували стандартною обіцянкою говорити правду, саму лише правду, і нічого, крім правди. На засіданні не робили жодних офіційних записів.

На прохання комісії вони хронологічно виклали дії Адміністрації під час нападу ісламських терористів на Нью-Йорк і Вашингтон. Білий дім тоді, як відомо, евакуювали, бо вважали, що один із захоплених терористами лайнерів може поцілити саме туди. Буш з президентського “Боїнга” підтримував телефонічний зв’язок з віце-президентом Чейні, який у той час сидів у підземному бункері командного центру. Комісія запитувала Буша і Чейні про дії уряду напередодні ісламських терактів.

Закритий характер засідання комісії Скотт Маклелан, прес-секретар Білого дому, пояснював необхідністю збереження секретної інформації. А визначення “неформальна зустріч” – для того, щоб не створювати прецеденту для лідерів країни на майбутнє.

Преса на загал критично поставилася до ідеї закритих свідчень президента, мовляв, наївно було б гадати, що комісія може якимось чином отримати від Президента Буша свідчення, оприлюднення яких становитиме порушення державної таємниці, небезпечне для країни. Як зауважила в редакційній статті “Нью-Йорк таймс”: “Комісія вже публічно заслухала найвищих керівників головних розвідувальних служб країни, а також міністра оборони і радника Буша з питань національної безпеки. Навряд чи президентові відомі таємниці, більш важливі, ніж ті, що відомі їм”.

До речі, у день зустрічі Буша й Чейні з комісією, було опубліковано результати останнього опитування громадської думки. 54% американців вважають, що президент Білл Клінтон несе більшу відповідальність за недостатню увагу до загрози тероризму. Юрій Дулерайн, “Радіо Свобода”, Нью-Йорк.

Михайло Мигалисько

26-го квітня з нагоди 18-тоі річниці Чорнобильської катастрофи генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав світову спільноту допомогти жертвам аварії, нагадавши, що то була “найбільш жахлива ядерна катастрофа” в історії людства. Нині ООН опікується дванадцятьма чорнобильськими проектами. Адже тисячі людей були змушені кинути домівки, шукати засобів для виживання у нових місцях. Тисячі осіб померли унаслідок ураження радіацією. Десятки тисяч людей живуть із постійним психологічним стресом. Допомогти цим людям ООН закликає світову спільноту. Керівництво ж Організації Об’єднаних Націй підтверджує намір і надалі здійснювати в Україні міжнародні чорнобильські проекти. З Києва повідомляє Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Міжнародні чорнобильські проекти мають бути зорієнтовані на конкретні “больові точки”: медичну і гуманітарну допомогу постраждалим унаслідок аварії, реконструкцію об’єкту “Укриття”, наукові дослідження у зоні відчуження тощо. За такими принципами, за словами голови місії ООН в Україні Дагласа Гарднера, будуть працювати чорнобильські програми, які здійснюються під патронатом Організації Об’єднаних Націй, МАГАТЕ, Світового банку. Адже, стверджує пан Гарднер:

Даглас Гарднер

Україна має можливість працювати над подоланням наслідків трагедії, надавати за сприяння міжнародної спільноти допомогу тим, хто постраждав унаслідок аварії. А з другого боку, Україна повинна нагадувати світові про Чорнобиль, про мільйони людей, чиї життя змінились унаслідок аварії, про жертви Чорнобиля. Українська влада і ЗМІ мають бути відвертими і чесними перед своїми співгромадянами і світом.

Богдана Костюк

ООН вкладає понад шість мільйонів доларів США у проекти, спрямовані на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Здійснення нового проекту, розпочатого тиждень тому під егідою місії ООН та посольства Канади в Україні, передбачає розвиток місцевого самоврядування у місцях, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Керівник Агентства Канади з міжнародного розвитку Жан-Марк Матів’є вважає, що Україна потребує внутрішнього розвитку: можна давати мільйони доларів для впровадження міжнародних проектів, але допоки центральна влада не передасть ініціативу місцевим громадам, кошти зникатимуть, а жертви Чорнобиля страждатимуть.

Тим часом в Україні лунає критика на адресу міжнародних проектів з боку громадськості, яка здійснює моніторинг чорнобильських проблем. Наслідки аварії на ЧАЕС мінімізуються, надані світовою спільнотою кошти розбазарюються. Голова Фонду спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи Наталя Преображенська каже: “Зараз є люди, вони досі є представниками СРСР, а не України у міжнародних інституціях, зокрема, в ООН. Тому і другий звіт ООН щодо наслідків Чорнобильської катастрофи цинічно відкинув справжні наслідки її. У самій Україні комусь дуже заважають проблеми, пов’язані з необхідністю приділяти належну увагу постраждалим”.

Зі свого боку, експерт міжнародних чорнобильських програм професор Володимир Шевченко в інтерв’ю для “Радіо Свобода” зазначив, що і через 18 років після Чорнобильської катастрофи на офіційному рівні продовжуються применшення наслідків радіаційного опромінення населення.

Володимир Шевченко

За статистичними даними Міністерства охорони здоров’я, у період з 1991 по 2002 роки показник смертності серед потерпілих зріс з 6, 5 до 15 випадків на тисячу населення. А у ліквідаторів аварії збільшився у чотири рази. Значно зросли рівні захворюваності дітей: на новоутворення – у 7 разів, на хвороби крові – утричі. Зрозуміло, що такі тенденції зберігаються і надалі в Україні і Білорусії, зважаючи на неадекватні обсяги матеріальної та медичної допомоги потерпілим.

Богдана Костюк

А потерпілих, за даними українських науковців, у державі понад три мільйони осіб, з них третина - діти. Наводяться й інші цифри. Тому фахівці ООН та МАГАТЕ мають намір навести лад у статистиці, для чого проведуть дослідження усіх наявних даних і зберуть форум за участю України, Росії і Білорусії, щоб з’ясувати точну ситуацію у регіонах, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З Києва для “Радіо Свобода” – Богдана Костюк.

Михайло Мигалисько

Наразі все у програмі “Радіо Свобода” “Моніторинг тижня”. З вами прощається Михайло Мигалисько. Щасти Вам!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG