Прага, 3 травня 2004 – Україна за рівнем свободи преси перебуває серед «не вільних» держав – нижче, ніж Росія і навіть Ірак. Із іншого боку, на відміну від Росії та Іраку, України нема серед найнебезпечніших для журналістів місць на Землі. Та все-таки свобода преси в Україні викликає серйозне занепокоєння, а її президент Леонід Кучма – один із найлютіших ворогів преси за категорією «авторитарні владці». Такі короткі підсумки кількох звітів, які до сьогоднішнього Всесвітнього дня свободи преси оприлюднили кілька правозахисних організацій.
«Фрідом Гавс» або ж «Дім свободи», американська правозахисна організація, вважає, що за становищем засобів інформації Україну не можна назвати вільною. Саме так : «не вільна» – класифіковано Україну за минулий рік. Правозахисники зазначають, що заплановані на нинішній рік вибори в низці держав, серед того й в Україні, започаткували там кампанії проти незалежних засобів інформації, переважно у вигляді більших переслідувань і тиску правоохоронних органів.
При цьому Україна виявилася на гіршому місці, ніж Росія, хоча, як каже «Фрідом Гавс», Росія серед небагатьох зазнала найсерйознішого відступу, й демократія в ній занепадає і через дальше зміцнення вже й так майже тотального контролю Кремля за радіо й телебаченням, і через нові обмежувальні закони й фінансовий тиск влади на критиків, особливо ж із таких тем, як війна в Чечні.
Кращим від України виявився й Ірак, де після скинення режиму Саддама Хуссейна з’явилася справжня свобода преси, але брак безпеки (в країні гинуть журналісти) та велика кількість юридичних і процедурних обмежень навіть попри значне поліпшення залишають Ірак серед «не вільних» держав - та все-таки він вище від України.
Зате України немає в переліку десяти найгірших у світі місць для журналіста від Комітету на захист журналістів – іншої правозахисної організації з Нью- Йорка. Той перелік очолює якраз Ірак, а закінчує десятку Росія. Та коли в Іраку бандитизм, перестрілки й обстріли, а ще журналістів викрадають, то в Росії небезпеку становить «керована демократія» президента Владіміра Путіна, яка робить незалежну журналістику дедалі слабшою, за якої придушують критику президента, повідомлення про скорумпованість влади й про порушення прав людини російськими військами в Чечні, а в реґіонах безкарно вбивають журналістів.
А от «Репортери без кордонів», правозахисники з Парижа, мають, крім загального, й окремий звіт про Україну. У ньому детально розібрано напади на журналістів, погрози й перешкоди на тлі наближення президентських виборів і контролю нинішнього президента і його прихильників над найвпливовішими засобами інформації.
Вибори можуть стати небезпечним часом для незалежних журналістів, зауважують «Репортери без кордонів», нагадуючи про долю Георгія Гонгадзе і досі не розкриту його справу.
А ще ця організація згадала й особисто Леоніда Кучму. Президент України став одним із «хижаків», як висловлюються правозахисники, найлютіших ворогів свободи преси. Кучму, разом із президентами Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Ірану та Еритреї, залічено до «авторитарних владців». Іракських керівників у переліку вже немає. Російський президент Владімір Путін, для порівняння, опинився серед «фіктивних демократів».
«Фрідом Гавс» або ж «Дім свободи», американська правозахисна організація, вважає, що за становищем засобів інформації Україну не можна назвати вільною. Саме так : «не вільна» – класифіковано Україну за минулий рік. Правозахисники зазначають, що заплановані на нинішній рік вибори в низці держав, серед того й в Україні, започаткували там кампанії проти незалежних засобів інформації, переважно у вигляді більших переслідувань і тиску правоохоронних органів.
При цьому Україна виявилася на гіршому місці, ніж Росія, хоча, як каже «Фрідом Гавс», Росія серед небагатьох зазнала найсерйознішого відступу, й демократія в ній занепадає і через дальше зміцнення вже й так майже тотального контролю Кремля за радіо й телебаченням, і через нові обмежувальні закони й фінансовий тиск влади на критиків, особливо ж із таких тем, як війна в Чечні.
Кращим від України виявився й Ірак, де після скинення режиму Саддама Хуссейна з’явилася справжня свобода преси, але брак безпеки (в країні гинуть журналісти) та велика кількість юридичних і процедурних обмежень навіть попри значне поліпшення залишають Ірак серед «не вільних» держав - та все-таки він вище від України.
Зате України немає в переліку десяти найгірших у світі місць для журналіста від Комітету на захист журналістів – іншої правозахисної організації з Нью- Йорка. Той перелік очолює якраз Ірак, а закінчує десятку Росія. Та коли в Іраку бандитизм, перестрілки й обстріли, а ще журналістів викрадають, то в Росії небезпеку становить «керована демократія» президента Владіміра Путіна, яка робить незалежну журналістику дедалі слабшою, за якої придушують критику президента, повідомлення про скорумпованість влади й про порушення прав людини російськими військами в Чечні, а в реґіонах безкарно вбивають журналістів.
А от «Репортери без кордонів», правозахисники з Парижа, мають, крім загального, й окремий звіт про Україну. У ньому детально розібрано напади на журналістів, погрози й перешкоди на тлі наближення президентських виборів і контролю нинішнього президента і його прихильників над найвпливовішими засобами інформації.
Вибори можуть стати небезпечним часом для незалежних журналістів, зауважують «Репортери без кордонів», нагадуючи про долю Георгія Гонгадзе і досі не розкриту його справу.
А ще ця організація згадала й особисто Леоніда Кучму. Президент України став одним із «хижаків», як висловлюються правозахисники, найлютіших ворогів свободи преси. Кучму, разом із президентами Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Ірану та Еритреї, залічено до «авторитарних владців». Іракських керівників у переліку вже немає. Російський президент Владімір Путін, для порівняння, опинився серед «фіктивних демократів».
