Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 23:58

У Києві на 53-му році життя помер відомий історик Джеймс Мейс.


Сергій Кисельов






















Аудіозапис:

Київ, 4 травня 2004 - Минулого понеділка в Києві на 53-му році життя помер Джеймс Мейс - видатний учений, якого в Сполучених Штатах Америки вважають американським, а в Україні - українським. Професор Києво-Могилянської академії, Джеймс Мейс є автором одного з найґрунтовніших досліджень голодомору в Україні початку 30-х років минулого століття. Він перейнявся трагічною долею українського народу та його болями так беззастережно, що понад 10 років тому переїхав в Україну й почав жити тут як пересічний громадянин, як звичайний київський професор. Згідно з повідомленнями, причиною смерті стало порушення кровообігу, яке спричинив тромбоз.

Американці про таких говорять: more native than the natives. Тобто, "більш місцевий, аніж місцеві". Або "рідніший від рідних". Обидва переклади навдивовижу підходять до Джеймса Мейса. Він народився в Оклахомі й прожив цілком благополучне життя в Сполучених Штатах. Він дістав диплом магістра в Мічиганському університеті та докторський ступінь у Гарварді. 1983 року він видав ґрунтовну монографію, що називалася так: "Комунізм та дилеми національного звільнення: націонал–комунізм в Радянській Україні з 1918 по 1933 роки". Ця книга відразу ж поставила молодого вченого в один ряд із визначними американськими дослідниками–совєтологами. Згодом його запросили працювати головою спеціальної комісії, яку створив Конгрес США для розслідування обставин організованого більшовиками в 1932–1933 роках штучного голоду в Україні. Робота припускала не тільки вивчення архівних матеріалів, але й опитування живих свідків, що волею долі опинилися в Америці та в Канаді.

Сотні свідоцтв про голодомор, зібраних Джеймсом Мейсом і його співробітниками, склалися в багатотомну Білу книгу про найбільший сталінський злочин в Україні.

Невідомо, що найбільше вплинуло на Джеймса Мейса. Та понад десять років тому цей корінний американець, у чиїх жилах не тече жодної краплі української крові, залишив США й переїхав до України. Тут він добряче вивчив українську мову, одружився й викладав у Києво–Могилянській академії. Як згадують його друзі, він навчився не лише жити на одну професорську зарплату, носити взимку шапку–вушанку з кролика та при нагоді пити горілку без содової. Він перейнявся тут болем України, він навчився розуміти її народ так, як, може, інколи той і сам себе до кінця не розуміє.

В інтерв’ю для радіо "Свобода" професор Києво–Могилянської академії Роман Веретельник, який приїхав в Україну з Канади, сказав: "Я мав нагоду вперше запізнати Джеймса Мейса на Першому конгресі українців в 1990 році в Києві, а уже попередньо знав його роботи дослідницькі. Але в Києві так ми запізнались і я вже тоді побачив, яка його відданість була українській справі. Це були роки, коли він писав ті свої перші роботи, коли писати про голодомор не було популярним, як зараз. І тоді він ризикував тим, що його власне будуть вважати необ’єктивним науковцем, але він це робив і робив це переконливо і на дуже високому рівні. Але хочу тут додати, що власне те, що він своєю чутливістю відчував Україну, українську історію — все це йому дуже боліло, і він так, як Агатангел Кримський колись сказав про себе, він був українцем за вибором. Завжди це було в нього, що Україна і українці йому не були чужими".

А ось уривок з інтерв’ю, яке дав радіо " Свобода" сам Джеймс Мейс у липні 2002 року:

"Голодомор є абсолютно центральний для розуміння теперішньої України. Я вважаю, що Україна сьогодні це абсолютно пост-геноцидне суспільство. Що причини, що незалежна Україна не могла досягти більше політично, економічно, це через те, що відбувся фундаментальний зрив в нормальному історичному розвитку українського народу, українського національного руху, української національної свідомості, політичної свідомості, і ми живемо наслідками цього процесу".

...І ще про англійську мову. Американець, який жив, працював і помер в Україні, носив прізвище Mace. З англійської це слово перекладається як "булава" — це його перше значення. Нехай українська земля буде пухом цій в усьому непересічній людині.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG