Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:43

Про нову книжку “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”.


Тарас Марусик

Аудыозапис:

Київ, 29 квітня 2004 року.

Тарас Марусик

На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Минулого тижня в Києві була презентована книжка львівського мовознавця Ірини Фаріон “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”. З Іриною Фаріон спілкувався автор рубрики Тарас Марусик.

Свою працю Ірина Фаріон присвятила (цитую) “Світлій пам’яті мовознавців – творців першого академічного і соборного Правопису 1929 року”. Книжка починається розділом, назва якого – “Прелюдія до вбивства” – трохи незвична для видань на подібні теми. Ось як мотивує цю назву Ірина Фаріон.

Ірина Фаріон

Звичайно, незвична, але, насправді, дуже типова для нашого з вами буття, особливо для буття в період імперії Радянського Союзу. “Прелюдія” – це шанс на те, щоб все-таки нас усіх ще не повбивають. А те, що вбивство відбулося усіх, в принципі, тих членів Правописної комісії – це вже стало фактом. Отже, означила я “Прелюдію до вбивства”, маючи на увазі, що мову вбити як теорію духовну набагато складніше, ніж вбити носія цієї мови.

Тарас Марусик

Книжка написана за тим давнім, “скрипниківським”, як його ще називають, правописом 1929 року. Я запитав Ірину Фаріон, якими нормами вона рекомендує користуватися, з огляду на той різнобій, щоб не сказати хаос, який існує сьогодні у правописних нормах.

Ірина Фаріон

Я розумію, що наше суспільство перебуває на стадії абсолютно амбівалентного розвитку. Той правопис, яким ми зараз послуговуємося, засвідчує, насправді, вектор розвитку того суспільства. За теперішньої влади змінити правопис є абсолютно неможливо. Але за теперішньої влади кожна людина здатна змінити саму себе. Тому той, хто знаходить в собі духовну силу на правду, той, безперечно, буде використовувати правопис ’29-го року. Усі решта, очевидно, будуть користуватися іншим правописом.

Тарас Марусик

Після 1933 року українська мова була піддана фонетичним та морфологічним асиміляціям і директивним правописним змінам. На думку Ірини Фаріон, найнебезпечнішою є фонетична асиміляція, тому що вона означає “розхитування” “мовного хребта”.

Ірина Фаріон

А хребет, як відомо, це є основа людського організму. Себто, лексична асиміляція – це асиміляція на рівні плями, яку можна вивести. А асиміляція фонетична – це на рівні стовбура дерева. Тому найбільше на що ми повинні зараз звернути увагу – це, власне, на той аспект. А правопис 1933-го року, власне, був покликаний знищити фонетичну систему української мови, що, в принципі, і відбулося.

Тарас Марусик

Правопис коригує дуже банальні речі: розставляння розділових знаків, написання разом чи окремо, велика чи мала букви.

Ірина Фаріон

А правопис 1933-го року, насправді, поставив перед собою інше завдання: зруйнувати внутрішню будову мови. А найпевніше це можна зробити, втрутившись у фонетичну структуру – на зразок “соціальний” замість “соціяльний”; “ирій” стало “ірій”; “Афіни”, а мало би бути “Атени” і так далі.

Тарас Марусик

Відомо, що спроба ухвалити новий правопис у 2001 році була загальмована Президентом України Леонідом Кучмою і такими, з дозволу сказати, “мовознавцями”, як археолог Петро Толочко. Чи розраховує Ірина Фаріон, що її думки і слова дійдуть до вух та голів членів нинішньої правописної комісії, які примудрилися свій проект правопису видати вже на компакт-диску?

Ірина Фаріон

До голів тих учених це не дійде ніколи, тому що є речі константні. Вони належать до категорії тих людей, які не змінюються. А не змінюються, як правило, даруйте, ну дурні. Ця книжка адресована передусім молодим людям, і тим людям, які розуміють, що розвиток – то є життя, а зупинка – то є смерть.

Це була думка львівського мовознавця Ірини Фаріон, автора книжки “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG