Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:07

“Економічний журнал”: Історичне розширення ЄС і Україна.


Михайло Мигалисько

Аудіозапис програми:

Прага, 2 травня 2004 року

Михайло Мигалисько

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”, перед мікрофоном – Михайло Мигалисько.

Історичне розширення ЄС і Україна – це головна тема нашої півгодинної програми. Першого травня десять нових країн стали повноправними членами ЄС, до якого тепер входить 25 держав. Західні кордони України тепер є кордонами нового ЄС.

Офіційні заходи з цього приводу мали місце у Польщі, Мальті, Кіпрі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Латвії, Литві, Естонії та Словенії. У Празі президент Чеської республіки Вацлав Клаус заявив:

Вацлав Клаус (переклад)

Ми не приєднуємося до Європи, тому що ми були в ній віддавна, споконвіку, навіть і в період важкого гніту, а Президент Польщі Александр Кваснєвський в Варшаві заявив:

Александр Кваснєвський (переклад)

Сьогодні Польща повертається до своєї європейської сім’ї, проте двері до ЄС повинні бути відкриті для всіх тих країн, котрі бажають реалізувати в ЄС свої прагнення, надії та мрії.

Михайло Мигалисько

Тим часом, виступаючи на італійсько-словенському кордоні, президент Єврокомісії Романо Проді також дав надію і іншим європейським державам приєднатися до ЄС.

Романо Проді (переклад)

Сьогодні – це найбільше розширення ЄС в історії Союзу. Я переконаний, що воно не буде останнім. Інші європейські держави, народи вирішать приєднатися до нашого заходу, щоб ціла європейська та континент були об’єднані в мирі та демократії.

Михайло Мигалисько

Від першого травня понад 75 мільйонів нових десятьох європейських країн стали офіційними і повноправними учасниками ЄС. Загальна кількість мешканців ЄС перевищує 450 мільйонів мешканців.

А напередодні історичного розширення ЄС у Польщі відбувся європейський економічний форум. У ньому взяли участь керівники 25-и країн і понад 700 представників бізнесу.

Серед учасників був і Президент України Леонід Кучма. Тему продовжує мій колега Зиновій Фрис.

Зиновій Фрис

Президент Польщі Александр Кваснєвський, відкриваючи економічний самміт в Варшаві, особливо наголосив на тому, що форум цей розпочинається напередодні історичної події – розширення ЄС.

“Першого травня, - сказав керівник Польщі, - Європа подолає свою трагічну історію. Однак найважливішим є те, що ця дискусія обмін думками несуть добрі результати громадянам, нам, мешканцям, щораз більшої європейської спільноти”.

Інша справа – Україна. Її інтеграція до ЄС, на думку спостерігачів, залишається під великим знаком запитання, бо, як вони кажуть, Україна, крім декларацій, нічого не робить для реалізації своїх намірів.

Офіційний Київ, навпаки, звинувачує у всьому євробюрократів, мовляв, вони лише повчають і моралізують, замість того, щоб сприяти Україні в майбутньому вступові до ЄС.

Напередодні економічного самміту в Варшаві олії до вогню щодо ЄС долив Президент Леонід Кучма.

Леонід Кучма

Нам ЄС нічого не обіцяв. Давайте перестанемо займатися декларуванням. Мені це нагадує кориду: ЄС у вигляді професійного тореадора з червоним забралом, а Україна, знаєте, молодого бичка, той стоїть на місці, а ми бігаємо навколо, а стріли то летять.

І вже немає, як то кажуть, живого місця. Я стріли то летять не з точку зору налагодити добре економічне співробітництво, а нас вчать, вчать і вчать.

Україна рухалася і буде рухатися тільки в цьому головному стратегічному плані для України. Водночас, як це не прикро визнавати, досі ЄС так і не спромігся виробити стратегію бачення розвитку своїх відносин з Україною.

Зиновій Фрис

З першого травня Україні доведеться серйозно рахуватися з фактом європейського розширення.

Невипадково Леонід Кучма під час зустрічі на економічному форумі у Варшаві зі своїм колегою Александром Кваснєвським говорили і про зменшення негативних наслідків для України після вступу Польщі до ЄС, зокрема про перетин українсько-польського кордону, коли з першого травня це вже буде кордон України з ЄС.

Видається важливим зауважити, що одночасно із саммітом у Варшаві відбулася ще одна важлива подія – в столиці Ірландії, яка зараз головує в ЄС, пройшли переговори представників ЄС з українською делегацією, очолюваної міністром закордонних справ Костянтином Грищенком.

В результаті переговорів статусу ринкової економіки, якого хотів Київ, Україні не пообіцяли. Цей факт Костянтин Грищенко прокоментував так: “ЄС – непростий партнер”.

Зиновій Фрис, радіо “Свобода”.

Михайло Мигалисько

Як повідомляє прес-служба Президента України, глава української держави Леонід Кучма підписав указ “Про стратегію курсу економічного та соціального розвитку України шляхом європейської інтеграції на 2004-2015 роки”.

Як повідомляє прес-служба, документ виданий з метою реалізації стратегічних пріоритетів, соціального та економічного розвитку України щодо забезпечення сталого економічного зростання, утвердження інноваційної моделі розвитку соціальної переорієнтації економічної політики, створення передумов для набуття Україною членства в ЄС, мовиться в повідомленні прес-служби Президента України.

Західні сусіди України стали членами ЄС. З першого травня всі питання торгівлі з ними регулюються правилами ЄС. Відповідний протокол Україна і ЄС підписали ще минулого місяця, але переговори, щодо того, як пом’якшити перехідний період, ще тривають.

Тему продовжить наш економічний оглядач Марія Щур.

Марія Щур

Як наголошують представники ЄС, і в цьому їх підтримують і українські експерти, в перспективі розширення ЄС матиме позитивний вплив на економічні стосунки України із більшою Європою.

Але на початкових етапах експерти прогнозують багатомільйонні втрати. За підрахунками Київського міжнародного центру перспективних досліджень, Україна втратить в перші роки від 320 до 340 мільйонів доларів.

Йдеться передусім про головних торгівельних партнерів в регіоні: Польщу, Угорщину та балтійські країни, а з продукції йдеться головне про сталь, продаж якої складає близько двох третин експорту.

Пояснює економіст центру Тетяна Щербакова:

Тетяна Щербакова

Український експорт до країн-кандидатів скоротиться у зв’язку із розширенням ЄС. Це відбудеться передусім через те, що тарифні обмеження ЄС є більш жорсткими, ніж тарифні обмеження країн-кандидатів.

Це, по-перше, квоти на металопродукцію, та антидемпінгове спеціальне розслідування щодо металопродукції та хімічної продукції; третє – це вимоги щодо сільськогосподарської продукції.

Марія Щур

Щодо останнього пункту, то Тетяна Щербакова пояснює, що йдеться про процес сертифікації, який в ЄС набагато складніший, ніж у країнах-кандидатах.

Вирішити значну частину цих проблем могло б надати надання статусу країни із ринковою економікою, який вже кілька років мають такі країни, як Росія та Казахстан.

На якому етапі перебувають переговори з цього питання, я запитала голову місії при ЄС Романа Шпека.

Роман Шпек

Якщо ми зможемо довести відповідність критеріям, тоді можна говорити про отримання статусу країни з ринковою економікою. Відповідні консультації будуть в четвер на рівні міністра закордонних справ України та трійки міністрів закордонних справ ЄС.

Воно відбудеться в Дубліні, де буде обговорено увесь спектр питань двостороннього співробітництва, в тому числі ті наболілі для українських товаровиробників.

Продовження дискусії буде 18-го травня під час засідання ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, яке відбуватиметься в Брюсселі, українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністр Віктор Янукович.

Михайло Мигалисько

Україна належить до тих небагатьох держав, з якими ЄС очікує встановити найбільш змістовні відносини після свого розширення. Про це, перебуваючи днями в Вашингтоні, заявив заступник генерального директора Департаменту зовнішніх зв’язків Європейської комісії Майкл Лей.

Він займається розробкою стратегії ЄС з тими державами, які стали новими сусідами ЄС після його розширення. Лей наголосив, що розширення ЄС не перетворить організацію на неприступну фортецю для сусідів ЄС, а надасть їм нові можливості для розвитку.

Сергій Куделя повідомляє з Вашингтону.

Сергій Куделя

За словами Майкла Лея, нова політика сусідства ЄС передбачає заключення так званого плану дій з Україною, який складатиметься з двох компонентів.

З одного боку, держава зобов’язується дотримуватися відповідних цінностей та встановлює чіткі економічні і зовнішньополітичні пріоритети.

ЄС у відповідь зобов’язується зближувати свої відносини з цією державою. Майкл Лей виділив п’ять основних сфер, в яких відбуватиметься таке зближення.

До них належить сфера зовнішньої політики та політики безпеки, розвиток спільного ринку, правоохоронна співпраця, утворення єдиних мереж транспорту, енергетики та високих технологій і розвиток між людських контактів через програми обміну.

Лей також відзначив, що Україна давно хотіла підписати і з ЄС угоду про асоціативне членство. Однак, на його думку, це залишається поки неможливим.

Пояснює Майкл Лей:

Майкл Лей (переклад)

Зараз держави-члени ЄС не мають згоди щодо надання Україні можливості підписати таку угоду, тому ми шукаємо інші формули, які б дали зрозуміти, на підставі яких критеріїв ми зможемо переглянути наші відносини через три роки.

Тільки тоді мова може йти про новий крок у взаємозобов’язуючому договорі. Таким може стати так званий сусідський договір, який би через три роки створив новий формат для наших відносин з Україною.

Водночас, Україна також хоче створити зону вільної торгівлі у ЄС, але ми вважаємо, що вона спочатку повинна вступити до СОТ, лише після цього можна обговорювати договір про вільну торгівлю з ЄС.

Сергій Куделя

Майкл Лей також зазначив, що вступ України до СОТ може зашкодити ратифікований нещодавно договір про утворення ЄЕП із Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Майкл Лей (переклад)

Вступ до ЄЕП може суперечити іншим цілям України, тому вона повинна врахувати усі наслідки, які матиме утворення митного союзу із трьома іншими державами СНД для її торгівельної політики, вступу до СОТ та утворенню зони вільної торгівлі із ЄС.

Якщо ж Україна утворить з цими державами ще і валютний союз, то ми опинимося у зовсім новій ситуації. Мені видається, що такій державі, як Україна, відчувають себе дещо стиснутими з обох боків, тому підписують угоди про ЄЕП поки на загальному рівні.

Ми не маємо нічого проти регіональної співпраці, але країни, які беруть в ній участь, повинні врахувати вплив такої співпраці на інші свої цілі. Майкл Лей також підкреслив, що ЄС відкритий для вступу до нього України чи будь-якої іншої європейської держави.

Культурні розбіжності, на його думку, не матимуть впливу на рішення щодо вступу, оскільки ЄС сформувалася як плюралістична організацією. Отже все залежатиме лише від виконання державою об’єктивних економічних та політичних критеріїв вступу.

Михайло Мигалисько

Поки нафтогін Одеса-Броди ще і досі стоїть порожній США та Україна по-різному дивляться на причини цього явища.

Якщо Президент Леонід Кучма звинувачує західних партнерів в тому, що вони втратили інтерес до цього проекту, то один з найвищих посадовців Державного департаменту США Стівен Пфайфер вважає, що затягує справу українська сторона.

Тему продовжить Марія Щур.

Марія Щур

У квітні Україна мала підписати угоди із Казахстаном і Азербайджаном та американськими нафтовими компаніями, що видобувають нафту у Каспії, на транспортування нафти українським нафтогоном Одеса-Броди.

Проте, місяць вже майже минув, а справа так і не зрушила з місця. На думку українського Президента, Україна опинилася у безвихідній ситуації, бо вона, з одного боку, відмовилася перекачувати російську нафту в реверсному режимі, а з іншого – не може знайти зацікавлених партнерів.

Леонід Кучма (переклад)

На сьогоднішній день немає ні пропозиції тієї сторони, що хоче продати нафту, ні жодної пропозиції від тих, хто хоче цю нафту купити.

Марія Щур

Проте помічник заступника державного секретаря США Стівен Пфайфер який також цими днями перебував в Києві, вбачає проблему у тому, що Україна занадто довго не могла вирішити, куди і чию нафту вона хоче перекачувати.

За словами Пфайфера, Україна вже протягом кількох місяців зволікає з початком комерційних переговорів із західними нафтовими компаніями.

Стівен Пфайфер (переклад)

Ми вже впродовж кількох місяців намагаємося переконати уряд скласти групу технічних, юридичних та комерційних експертів, які б сіли разом із представниками західних компаній і провели переговори, в результаті яких був би підписаний комерційний контракт.

Ці переговори не проходять так швидко, як нам би хотілося. Якщо ми знову чуємо пропозицію, що нафту треба перекачувати не з Одеси до Бродів, а з Бродів до Одеси, то в нам виникають запитання.

Марія Щур

Саме ці вагання, які знову проявилися в позиції української сторони, на думку аналітика з компанії “World market research” Ендрю Нефа, і стоять на перешкоді початку функціонування нафтоперегонну Одеса-Броди.

Ендрю Неф (переклад)

Головне, що потрібно – це проявити політичну волю збоку українського уряду, щоб він перестав хитатися між Росією і Америкою, обіцяти кожному, що він зробить саме так, як від нього хочуть.

В інтересах України, зрештою для цього цей нафтогін було збудовано, унезалежнити свої джерела енергії від Росії і пов’язати свою економіку тісніше з Європою.

Для цього потрібно стабілізувати тарифи і запропонувати вигідні умови нафтовим компаніям. Зараз для цього добра нагода, бо в Босфорі знову закупорка.

Тож привабливість українського транспортного каналу зростає. Головне – політична воля.

Марія Щур

Вважає аналітик з питань енергетики Ендрю Неф, щоправда він вважає, що до виборів цю політичну волю так і не буде проявлено.

Михайло Мигалисько

У минулих передачах ми розповідали про київських підприємців, що управляли містом, як-от війти Федір Ходика та Яцько Балика або міський голова Густав Ейсман.

Часом вони зловживали владою на користь свого бізнесу, як, приміром, війти Ждан Тадрина і Пилип Лакерда. На початку минулого століття у корупції так само був звинувачений київський підприємець, міський урядовець і депутат парламенту Всеволод Демченко. Розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1898 року київський дворянин Всеволод Демченко закінчив у Петербурзі Інститут інженерів шляхів сполучень і повернувся до Києва працювати у технічному відділі Києво-Полтавської залізниці.

За 4 роки він залишив державну службу і став підприємцем. Через деякий час капітал колишнього інженера оцінювався у кілька мільйонів рублів, йому належали 2650 десятин землі на Київщині і Херсонщині та 6 прибуткових будинків у Києві.

Демченко успішно поєднував бізнес із громадською діяльністю: був обраний мировим суддею, старостою церкви Олександра Невського на Липках, членом правління Київського Політехнічного Інституту.

Нарешті, підприємець був обраний гласним (тобто, депутатом) Міської думи, а невдовзі і головою “мостової комісії”, яка займалася упорядкуванням території Києва.

1909 року очолювана Демченком комісія замостила гранітними кубиками центральні вулиці міста, і саме тоді він звів для себе 4 великих прибуткових будинки.

Висунуте проти Демченка звинувачення у розкраданні коштів з міського бюджету довести не вдалося, і 1911 року він очолив повітову земельну управу та бюджетну комісію губернського земства.

У січні того року Демченко купив у цукрозаводчика Лазаря Бродського частину садиби на Липках на нинішній вулиці Пилипа Орлика. На цій ділянці підрядчик Олександр Гілевич за проектом архітектора Івана Беляєва збудував для підприємця двоповерховий особняк у стилі неокласицизму.

За статуями, розташованими обабіч вікна над входом, кияни назвали його “будинок з каріатидами”. У ньому 6 вересня 1913 року Демченко дав званий обід з нагоди урочистого відкриття на Думській площі пам’ятника Столипіну. Згодом він продав “будинок з каріатидами” купцю Рабінерсону.

1912 року Демченко був обраний до Четвертої Державної думи Російської імперії і працював у фракції “проґресивних націоналістів”. Проте відданість російській ідеї не перешкоджала депутату пропаґувати модерний, як він казав, “американський” стиль життя.

Попри це, 1915 року міністерство внутрішніх справ звинуватило Демченка у корупції та зловживанні службовим становищем, однак того разу його вина теж не була доведена.

У лютому 1918 року більшовики конфіскували “будинок з каріатидами” разом з багатою художньою колекцією Рабінерсона. Наступного року Всеволод Демченко виїхав за кордон. Він помер в Італіїї 1933 року. А через 6 років під час зведення будинку Верховної Ради була зруйнована церква Олександра Невського. Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”.

Михайло Мигалисько

Вести бізнес без реклами – все одно, що підморгувати дівчатам в повній темряві. В правдивості цих слів американського соціального психолога Стюарта Брітта переконалися вже багато підприємців. А як почувається сьогодні сам рекламний бізнес в Україні? Про це ведучій рубриці “Власна справа” Ірині Білій розповідає директор однієї з рекламних агенцій. Ірина Біла

Днями рекламна агенція “Бревіс” приймала вітання з нагоди другої річниці свого існування. Не зважаючи на свій доволі юний вік, особливо як для рекламного бізнесу, їй вдалося завоювати довіру і привабити доволі маститих клієнтів, про яких мріють багато їхніх колег, а точніше – конкурентів.

Розповідаючи про специфіку своєї роботи директор агенції “Бревіс” Петро Качанов назвав й деякі назви цих, за його словами, поважних клієнтів:

Петро Качанов

Основні види діяльності – це реклама. Ми займаємося рекламою, і відповідно, все, що торкається підгрупи в рекламі, то це іміджева реклама, це непряма реклама.

Ми, власне, надаємо послуги повного циклу. В нас є досить такі поважні клієнти, я їх можу назвати: це такі, як компанія UMC, пиво “Славутич”, “Крафт Фудз Україна”, “Кенпак Україна”.

Це ті, з якими ми працювали до сьогоднішнього дня і працюємо надалі.

Ірина Біла

Іміджева реклама, є суттєвим доповненням до основної, тобто реклами в друкованих виданнях, а також на радіо й телебаченні. Вона призначена безпосередньо довести потенційному покупцеві переваги того чи іншого товару.

І, здебільшого, активно практикується на вулицях, в супермаркетах, або ж, скажімо, під час величезних шоу, які збирають силу-силенну люду.

Власне, організаторами цих масових видовищ здебільшого і є ті, чиї торгові марки або ж іншими словами - бренди, можна побачити на рекламних щитах під час проведення акцій.

Останній вид реклами називається івент, тобто подієвий маркетинг, який дозволяє ефективно вибудовувати емоційний зв’язок між брендом і споживачем. Про його переваги Петро Качанов:

Петро Качанов

Це прямий контакт зі споживачем. Її унікальність в тому, що є різні групи людей. На сьогоднішній день, коли у нас починають показувати по телебаченню рекламний блок, то більшість людей може просто переключити телевізор на інший канал.

Тобто це доповнення до прямої реклами, і це доповнення може бути досить ефективним на сьогоднішній день. В нашій країні все більше компаній, коли вони формують свої бюджети, розуміють, що цей напрямок реклами є ефективним, і вони все більше і більше придають цьому уваги.

Ірина Біла

Здебільшого потужні закордонні фірми-виробники, що прийшли на український ринок вже давно співпрацюють з певними рекламними агентствами, які, в свою чергу також відкривають власні представництва в Україні, завойовують цей ринок і створюють українським рекламникам неабияку конкуренцію. Петро Качанов далі:

Петро Качанов

Зараз ринок дуже насичений, є дуже багато агентств, подібних до нашого. Є тільки одна відмінність, це є мереженими агентствами. Тобто якесь агентство, яке було засновано чи в США, чи ще в якісь іншій країні, воно має свої філії чи представництва у нас.

Наше агентство немає ніяких засновників, не має ніякого іноземного капіталу. Ми намагаємося все ж таки конкурувати з цими агентствами.

Мені важко зараз стверджувати, чи вдається нам це, чи не вдається, але мені здається, що з нами працюють такі великі компанії, то вони бачать в нас потенціал і бачать в нашій агенції професіоналів.

Ірина Біла

Відомо, що реклама, як, зрештою, і конкуренція - рушії прогресу. А розумні люди кажуть, що там, де немає конкуренції, спиться краще, але живеться гірше.

Михайло Мигалисько

Цією розповіддю Ірини Білої ми завершили передачу “Економічний журнал”. Я, Михайло Мигалисько, прощаюся з вами до наступного тижня.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG