Сьогодні, вівторок 18-го травня, міністри закордонних справ та оборони 25 країн-членів Європейського Союзу продовжать дводенні переговори. Учора учасники міністерської зустрічі обговорили проблеми врегулювання на Близькому сході і конфлікт в Іраку, а також ухвалили документ про “Європейську політику сусідства”, яка поширюється на Україну, Росію, Молдову, Азербайджан, Грузію, Вірменію на сході нових кордонів Європейського Союзу і на Марокко, Сирію, Єгипет, Ізраїль, Палестинську Автономію, Туніс і Алжир, - на півдні ЄС. “Європейська політика сусідства” передбачає для нових сусідів лібералізацію торгівлі, тіснішу політичну, гуманітарну й наукову співпрацю. Серед обговорюваних у Брюсселі справ є також і внутрішні питання Євросоюзу.
Згідно з повідомленнями інформаційних агентств міністри оборони країн – учасниць Європейського Союзу ухвалили план дії в оборонній сфері до 2010-го року. Серед пріоритетних завдань вказано на необхідність формування невеликих «бойових підрозділів», які спеціалізуватимуться у відверненні конфліктів. «Європейський Союз прагне відповідати на глобальні ризики, включно зі зростаючим тероризмом та поширенням криз», - заявила міністр оборони Франції Мішель Альйот-Мері.
У документі міністрів оборони ЄС мовиться, що ключовим фактором нової стратегії буде формування «підрозділів швидкого реагування». Ці сили діятимуть у тісній координації співпраці з ООН та НАТО. Документ нової стратегії повинні ухвалити глави держав та урядів на саміті ЄС в середині червня. Згідно з повідомленням німецького агентства ДПА зроблено значний поступ і у напрямку формування «Європейського оборонного агентства», яке займатиметься розбудовою оборонних спроможностей та координацією співпраці серед європейських виробників зброї та військової техніки.
Якщо в оборонних питаннях не виникло якихось окремих розбіжностей в поглядах, то набагато складнішим на брюссельській зустрічі міністрів закордонних справ виявилося питання щодо нової європейської конституції. Міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро попередив, що «перед міністрами кілька днів важких переговорів». А глава зовнішньополітичного відомства Польщі Влоджімєрж Чімошевич із певним розчаруванням зауважив, що він вніс на обговорення три пропозиції щодо прав голосування представників країн -членів ЄС, однак не отримав жодної відповіді. Польща, а також Іспанія та деякі менші держави намагаються зберегти систему голосування, яка б не створювала позиції домінування таких великих держав,як Німеччина та Франція. А Великобританія домагається збереження права на «національне вето» окремих країн- учасниць Євросоюзу в таких питаннях як податки, соціальне забезпечення, оборона та закордонна політика. На думку британського міністра закордонних справ Джека Стро не виключено, що переговори стосовно Хартії основних прав не будуть доопрацьовані до сімнадцятого червня, тобто до початку саміту глав держав та урядів країн-членів ЄС. В рамках цієї зустрічі планувалося на найвищому рівні завершити переговорний процес і передати документ на ратифікацію двадцяти п’яти країн Європейського Союзу.
Згідно з повідомленнями інформаційних агентств міністри оборони країн – учасниць Європейського Союзу ухвалили план дії в оборонній сфері до 2010-го року. Серед пріоритетних завдань вказано на необхідність формування невеликих «бойових підрозділів», які спеціалізуватимуться у відверненні конфліктів. «Європейський Союз прагне відповідати на глобальні ризики, включно зі зростаючим тероризмом та поширенням криз», - заявила міністр оборони Франції Мішель Альйот-Мері.
У документі міністрів оборони ЄС мовиться, що ключовим фактором нової стратегії буде формування «підрозділів швидкого реагування». Ці сили діятимуть у тісній координації співпраці з ООН та НАТО. Документ нової стратегії повинні ухвалити глави держав та урядів на саміті ЄС в середині червня. Згідно з повідомленням німецького агентства ДПА зроблено значний поступ і у напрямку формування «Європейського оборонного агентства», яке займатиметься розбудовою оборонних спроможностей та координацією співпраці серед європейських виробників зброї та військової техніки.
Якщо в оборонних питаннях не виникло якихось окремих розбіжностей в поглядах, то набагато складнішим на брюссельській зустрічі міністрів закордонних справ виявилося питання щодо нової європейської конституції. Міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро попередив, що «перед міністрами кілька днів важких переговорів». А глава зовнішньополітичного відомства Польщі Влоджімєрж Чімошевич із певним розчаруванням зауважив, що він вніс на обговорення три пропозиції щодо прав голосування представників країн -членів ЄС, однак не отримав жодної відповіді. Польща, а також Іспанія та деякі менші держави намагаються зберегти систему голосування, яка б не створювала позиції домінування таких великих держав,як Німеччина та Франція. А Великобританія домагається збереження права на «національне вето» окремих країн- учасниць Євросоюзу в таких питаннях як податки, соціальне забезпечення, оборона та закордонна політика. На думку британського міністра закордонних справ Джека Стро не виключено, що переговори стосовно Хартії основних прав не будуть доопрацьовані до сімнадцятого червня, тобто до початку саміту глав держав та урядів країн-членів ЄС. В рамках цієї зустрічі планувалося на найвищому рівні завершити переговорний процес і передати документ на ратифікацію двадцяти п’яти країн Європейського Союзу.