Доступність посилання

ТОП новини

“Інтернет-майдан”: "Палата №6": "Євробачення" налякало Сан Санича Омельченка"; "президентські перегони". “Перші наслідки ЄЕП”; Звіт тимчасової слідчої комісії ВР по вивченню закордонного втручання в українську політику; Україна, українці та Ірак; "Зло на дні бурого бульйону поп-музики".


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 24 травня 2004 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

На одному з форумів сайту “Кореспондент-нет” відвідувач Олексій Галицький заявив, що держава Україна – цілком пристойна держава.

“Вона має найдосконалішу Конституцію, прогресивне податкове законодавство та розвинену систему соціального забезпечення. Три гілки влади мають забезпечити систему взаємоконтролю. Місцеве самоуправління наділене колосальною автономією та правами”.

Тобто, як на простий розум, все в нас є: пенсії хороші, високооплачувана робота за бомжами сама ганяється, квартирами всі забезпечені аж до третього коліна. Боже, рай який!

Але пильний погляд за вікно тверезить ідилічні голови. Хлопці якісь машину миють. І навряд чи податки сплачують. Дядько пляшки збирає. На балконі навпроти сушаться соціально не надто вбезпечені калісони. Чому ж нема іділії?

Читаємо далі. “В Україні, – пише пан Галицький, - 97,5% виборців не пам’ятають за кого голосували на виборах, до якої партії вони належали, скільки було прізвищ у бюлетені, і що то були за бюлетені. 62% українців взагалі не цікавляться політикою”. “Пасивні суспільства – робить висновок пан Галицький, – легко керовані. Відсутність реакцій призводить до диктатур різних форм: явної, парламентської, правової, етнічної, економічної”.

Багатство оце політологічне з віртуальної “Палати №6” приніс санітар Віктор Недоступ. “Яка диктатура у палаті?” - поцікавилися ми. “Диктатура піару,” – туманно мукнув санітар перед тим, як увімкнути мікрофона.

Віктор Недоступ

На форумі сайту “Про-Ю-Ей” обговорюють тему: “Євробачення” налякало Сан Санича Омельченка”. Тобто, київський мер не знає, де будувати палац помпезний і за які гроші?

Дописувачка Світлана Березовська пише: “Києву гаплик! Омельченку ще два роки мерувати. Він сам зізнався, що не готовий до такого”.

Дописувачка за підписом Киянка вважає, що “були б інвестиції. Он Майдан свого часу за чотири місяці покалічили. Копати він може”.

Персонаж на прізвисько Пацан пише: “Налякало “Євробачення”. Так навіть краще! Може, хоч щось його зупинить від копань! Набридло вже ями, об’їздити, чесне слово!”

На форумі сайту “Фор-Ю-Ей” вже обговорюють участь Януковича у “Євробаченні-2005”.

Дописувач під псевдо Гайди до Байди, коментуючи “Дикі танці” довкола перемоги співачки Руслани, відзначає, що запрошення Руслани до команди Януковича має на меті пов’язати ім’я останнього з роком 2005-м, щоб виборцям заздалегідь засіло у підсвідомості.

“Проте, – пише Гайди до Байди, - чим успішніша Руслана, тим більше блякнуть радянські байки про Україну”.

Персонаж на ім’я Пілот таке руйнування байок не сприймає всерйоз: “На черзі хіт “Дикі шахтарі” на вершині териконів. Класно буде: Руслана в касці, а музиканти з відбійними молотками замість гітар”.

На форумах “Майдану” місцеві взагалі знущаються з успіху української попси на політичних теренах.

“Руслану в Президенти України! Андрія Шевченка в прем’єри!” – пропонує відвідувач Володимир. “А Кучму з гітарою на “Євробачення,” – додає дописувач Іван Драга.

Тим часом на форумах “Української правди” за деревами вгледіли ліс. Сукупна підозра відвідувачів виглядає приблизно так: все, що робиться в Україні, замість оголошеної мети, має завдання підвищити кому-небудь рейтинг.

Тож такий собі Студент самотужки провів опитування на одному з базарів. Організовано все було, як по телевізору. Тільки без офіційної помпи і тим більше легітимності. Результати видалися разючими: Януковича всі знають, але голосувати не будуть; Ющенка люблять, але не вірять у чесність виборів; інших кандидатів не сприймають всерйоз.

На сайті “Контекст” пішли ще далі: провели електронне голосування стосовно харизми: на кого ще може вказати Бог? Янукович, Кучма та Путін отримали нуль відсотків. За Омельченка проголосувало сто відсотків респондентів. А голосуючих було ... аж двоє. Ноу комент.

А тим часом непіддатні піару відвідувачі форумів помітили перші дзвіночки з неіснуючого Єдиного економічного простору.

В тій таки “Українській правді” такий собі Сашко іронічно вклоняється до землі: “Спасибі братам по ЄЕПу за світові ціни на бензин. Тепер завдяки нашим партнерам з Росії А95-й буде дорожче. Отака вона, єдина економічна зона!”

На “Фор-Ю-Ей” персонаж під псевдонімом Мікс не без долі азарту всміхається: “Що, серйозно підняли мито на нафтопродукти? Молодці росіяни! Так тримати! Козлів треба вчити. На словах “братерство, єдина економіка, дружба”. На ділі – дерти треба молодших братів. Прислухатись. Дихають? Ще дерти. Зрозуміють це нарешті “молодші брати”? Чи дійде до скудоумних, що новий СРСР неможливий? Думаю, не дійде. А ви як думаєте?”

Андрій Охрімович

“Колись наші внуки Будуть самі того Не підозріваючи По обличчях наших Ходити У обличчя наші Плювати Самі того Не підозріваючи Будуть головою Об небо битися І дивуватися Від слів, що небо Колись було Високим І будуть ламати Гілки наших дерев Щоб біля вогнищ Своїх нарешті Зігрітися І подумати Про своїх внуків...”

“Цікаво, - здригнувся я, - що оцим своїм віршем хотів сказати “самвидавівський” поет Ромко Шукель? Кому в підкірку хотів він імплантувати свій інтелігентський песимізм? І чи не є він одним із агентів впливу, яких, коли вірити Сергієві Грабовському, в Україні скоро під кожним ліжком шукати будуть?

На думку мого колеги, розквіт цих пошуків має припасти на час президентських виборів.

Думки ці прийшли в голову Сергія після ознайомлення з попереднім звітом тимчасової слідчої комісії Верховної Ради на чолі з комуністом Валерієм Мішурою. Комісія та займалась ретельним вивченням закордонного втручання в українську політику через недержавні організації.

Словом, все це надихнуло пана Грабовського на ще один скрипт.

Сергій Грабовський

За інформацією офіційного сервера українського парламенту www.rada.gov.ua, звіту насправді бути не могло, бо, як визнав сам голова комісії, вона жодного разу не збиралася у достатньому для кворуму числі. Але звіт відбувся. Бо головуючий, перший віце-спікер Адам Мартинюк, теж комуніст, так вирішив.

Звучить пісня

“НАША СЛУЖБА И ОПАСНА И ТРУДНА...”

Сергій Грабовський

Нагадаю, що ще Ленін говорив: кожен комуніст має бути чекістом. Так званий попередній звіт був зроблений, на думку депутатів від опозиції, у кращих традиціях совєтського сексотства, коли кожен противник чинної в Україні влади був записаний у дійсні чи потенційні агенти ЦРУ.

Отже, цитую фрагменти звіту...

Звучить пісня

“СЛУЖБА ДНИ И НОЧИ...”

Сергій Грабовський

Недержавні організації (скорочено НДО) всмоктують до себе інтелектуалів і перетворюють їх на непогано оплачуваних агентів впливу: пропагандистів і апологетів західної демократії.

Зарубіжні ж менеджери НДО є повністю політичними діячами, які займаються політикою нового типу, підозріло нагадуючи вербовку недавнього минулого...

Навіть поверховий аналіз свідчить, що діяльність НДО, яка фінансується з-за кордону, дає можливість проводити так звану легальну розвідку із відкритих джерел.

Звучить пісня

“СЛУЖБА ДНИ И НОЧИ...”

Сергій Грабовський

Потрібно звернути увагу вищого керівництва нашої країни на необхідність вжиття усіх заходів, які мають забезпечувати національну безпеку держави, не допустити втручання у внутрішні справи України, гарантувати конституційні права українських громадян, бути господарями на своїй землі, перекрити канали будь-яких закордонних вливань в українську політику, давати рішучу відсіч спробам іноземних посольств і організацій втручатися у наші внутрішні справи, диктувати принизливі умови та впливати через закордонні фінансові організації на прийняття рішень на користь визначених політичних сил.

Звучить пісня

“СЛУЖБА ДНИ И НОЧИ...”

Сергій Грабовський

Найцікавіше у цьому те, що так переймається національною безпекою України та бореться з іноземним впливом на політичні процеси в ній високопоставлений функціонер Комуністичної партії, яка є складовою централізованої наддержавної структури під назвою СКП-КПСС зі штаб-квартирою у Москві.

Звучить пісня

“ПУТАНА, ПУТАНА, ПУТАНА...”

Андрій Охрімович

Ірак вже давно не є тим місцем, де панують ідилія і спокій. Останнім часом розмов про цю гарячу точку побільшало. Зокрема, у зв’язку зі знущаннями над в’язнями тюрми Абу-Грейб.

У цих контекстах доречним виглядає свіжоспечений анекдот.

Зарубіжна гуманітарна делегація відвідує слідчий ізолятор в Іраку. “А ось тут ми їх мочимо,” - говорить наглядач, показуючи душ і сортир. Члени делегації схвально закивали головами.

Жарт, звісно. А якщо no kidding (себто без жартів), то гаряче дихання Іраку все предметніше відчувається на потилиці України. І, якщо вірити деяким повідомленням, відголосок Іраку може, чого доброго, уречевитись десь посеред Хрещатику.

Павло Вольвач

“Може бути чи не може?” – це питання, яке подумки ставив собі пересічний українець, приміряючи вибухи на мадридському вокзалі до власної домівки, дістало відповідь. Таки може. “Україні загрожують теракти через присутність в Іраку” – про це на закритому засіданні парламенту заявили представники СБУ і Ради нацбезпеки.

Голова радбезу Володимир Радченко зазначив також, що після подій в Ель-Куті Україна “проти своєї волі” стала однією із сторін у конфлікті. Так що ось так: завернеш десь на Сінний купити кіло картоплі, а гарячі іракські асасини запропонують натомість кіло тротилу. Або кинуть у міський водогін Абу-Касимові капці.

Щоправда, як зазначив пан Радченко, “Україною розроблено і здійснюється програма протидії”. Звучить обнадійливо. Але якось неконкретно. Можливо, будуть перевіряти паспорти в осіб з неформатно гачкуватим носом. А, може, зіграють на випередження і залякають терорюг ще до здійснення їхніх підступних замислів.

Вибуховою канонадою артилерійських складів у Новобогданівці, наприклад. Мовляв, “тут вам нє сдєсь!”

Поки ж політики вирішують, що робити, солдати воюють. І стикаються не лише з підступами воїнів Аллаха.

Виявляється, як зазначалось на тих же таки закритих слуханнях у парламенті, українськими миротворцями останнім часом намагаються керувати... поляки. Вони направляють наших вояків на ті дільниці, де якраз ведуться найзапекліші бойові дії.

Що ж, в якому-небудь Неджефі чи Ель–Куті може бути жарко, але напевно ж, не жаркіше, ніж було свого часу під Жовтими Водами.

Тим часом, як повідомив міністр оборони Євген Марчук, українським миротворцям Батьківщина вділила неякісне обмундирування, зокрема шоломи. Напевне, злодійкуваті генерали і прапорщики-інтенданти приміряли ситуацію до власних бронебійних лобів, від яких все відскакує рикошетом.

Втім, як запевнив пан Марчук, понад шістдесят вищих офіцерів звільнено.

Андрій Охрімович

Бронебійні генеральські лоби аж ніяк не гарантують од перспективи кінця світу. Скоріше, навпаки. Якраз вони найбільше підходять на роль солдатів апокаліпсису. Поет Ромко Шукель з сайту “Самвидав.нет” картинку цю малює по-своєму.

“І полетять, - пише він, - з неба блискавки уперемішку з метеоритами і штучними супутниками, але нікого вони вже не налякають, бо всі давно поховаються глибоко під землю, всі будуть, напевно, давно готові до цього, однак всі все одно будуть здивовані тим, що сталося саме так, а не інакше, і розжиріле, і сите Зло поліниться встати на кінцеву битву з Добром, а спухле від голоду виснажене Добро не матиме сили встати на кінцеву боротьбу зі Злом, і кінець світу перенесеться на невизначений термін...”

Так перспективно та ритмічно мислить “самвидавівський” поет, тоді як Гурам Петріашвілі, який, до речі, теж поет, розжиріле зло віднайшов на дні бурого бульйону поп-музики і ну його розглядать під лупою скепсису та тяжкої гидливості.

Гурам Петріашвілі

Думаю, що сучасна поп-музика досягла апогею бездуховності та інфантильності. Ну, а свідчать про це слова проспівані зі сцени: “Я взрослая уже, ти цалуй мєня вєздє...”

Щоб у безмежному морі музики знайти якраз таке словосполучення, треба бути феноменом певного ґатунку.

В чому ж він полягає?

Відповідь дає інформація з Інтернету: “Маша Распутіна не раз заявляла журналістам, що повернулась на сцену просто через бажання співати. Благо, чоловік успішний бізнесмен і постачає співачку усім необхідним”.

Головна проблема для Маші: “Куди потратить гроші?” Здається, відповідь на це болюче питання у співачки знайшлась.

На одному з недавніх концертів у Ростові, коли глядачі закидали її квітами, Маша заявила, що в цьому залі подарунки може роздавати тільки вона. Распутіна гаркнула: “Мені нічого не треба, я можу все купить сама”. Після чого покликала свого директора і попросила негайно сплатити гонорар.

Діставши в руки пачки хрумких купюр, вона стала кидати їх в публіку. А коли на сцені спалахнула піротехніка, Марія підійшла до одного з вогняних фонтанів і підпалила віяло сторублівок. Злі язики плещуть, що поп-діва на той момент була під добрячою мухою.

Що про це можна сказати?

Кожним вчинком людина щось промовляє людям. Распутіна сказала нам ось що: “Я співала не тому, що люблю мистецтво і вас. Я співала, щоб досягнути матеріального благополуччя. Досягла і не знаю, що далі робити. Мені нудно. Нудно самій з собою. Вийшла співати, щоб розвіяти нудьгу. Не допомогло. Через те й палю гроші. Знову не допомагає. Боже, як нудно! Поможіть, люди добрі!”

Нудьга страшна штука. Вона приходить, коли людина сама собі нецікава. Тоді вона кидається на стіни, палить гроші і кричить на пуп про те, куди її треба цілувати.

Як рятувати цю публіку?

Може звернутися до них так: “Нудьгуючі пані та панове! Для початку прочитайте кілька біографій. Наприклад, Бетховена, Мікельанджело, Сервантеса, Петефі... Може, тоді зрозумієте, що вища мета артиста, це не матеріальне благополуччя. І, може, дасть Бог, впаде на вас яблуко Ньютона, і в ваших безумних головах спалахне думка: “Кращими ліками від нудьги є не що інше, як любов до людей...”

Андрій Охрімович

І на завершення кілька висловів від Бернарда Шоу.

“Вміти зносити самотність і отримувати від нього задоволення – великий дар”.

“Секрет героїзму: ніколи не дозволяти страху смерті керувати вашим життям”.

“Люди завжди звалюють вину на силу обставин. Я не вірю в силу обставин. В цьому світі успіху досягає тільки той, хто шукає потрібних йому умов і, якщо не знаходить, створює їх сам”.

“Взагалі то влада не псує людей, однак дурні, коли вони при владі, псують владу”.

На цьому все В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG