Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:18

“Інтернет-майдан”: Президентські перегони та соціологічні опитування; "Екстрема в Павутині": перемога Руслани Лижечко на "Євробаченні"; Церемонія нагородження Міжнародною Академією цифрових наук і мистецтв; Інтернет на переферії: нові реорганізації в Ніжині.


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми

Київ, 17 травня 2004 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас! В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович

Скидається на те, що маразм набирає обертів. Свідками цього є нові, продуковані “Павутиною” “поганяла” для основних персон. Прем’єр, наприклад, несподівано для себе став “Африканцем”.

З цього місця кожен будує власний асоціативний ряд. Люди з посередньою освітою вбачають у тому Бокаса з холодильником запакованим людським ласощем, іншим, більш освіченим, не дає спокою Шекспір.

Мавр покликаний до життя креативною групою влади у часопросторі подій останніх вимацує Дездемону і на якихось непомітних для “піплу” “маківарах” тренує пальці для ефектного задушення останньої.

Душить, вважає інтернет-піпл, є за що. Граблі, замість того, щоб грабати, вкотре вдарили по лобі. Подібні “манси” оживляють дохлих мух на “Павутині”.

Перетерши загальні місця та асоціативні ряди з африканцями, відвідувачі форумів помітили, що офіційного старту президентських перегонів ще не давали. І офіційним претендентом ще ніхто нікого не оголошував.

Політики позабували про свої посади, а преса підзабула, що ці, поки що навіть не претенденти, мають пахать поточну роботу. Себто депутат має бути депутатом, а прем’єр має займатись прем’єрським ділом. Їм за це гроші платять. З твоєї кишені, шановний слухачу.

Україна, перебуваючи у часі теперішнім, живе передчуттям ймовірного майбутнього, коли працювать посадовцям буде запізно, а останньою картою буде імідж того чи іншого претендентського фейсу.

Жовтий дім “Павутини”, маючи категоріями теперішніми, наполегливо продукує прогнози на майбутнє.

Тим часом, окремо взята палата, живучи категоріями майбутнього, невтішні результати видає тут і негайно. Намагання осмислить подібні фокуси соває дах тудум-сюдум.

Словом, “Палата № 6” зі своїм незмінним санітаром Віктором Недоступом вкотре вимагає слова.

Віктор Недоступ

На форумі Інтернет-видання “Версії” такий собі Бугор припустив, що новим гімном України буде “Владімірскій централ”. Про це буде заявлено у президентській маляві першого листопада 2004-го року. “Урядовий кур’єр” надрукує слова: “Розпальцьовка при виконанні довільна, чисто “по панятіям”.

На сайті “Кореспондент-нет” провели голосування: чи може людина, що має дві ходки в зону, бути президентом? “Однозначно ні” проголосувало 78 відсотків, ще якісь відсотки похитуються, “за” проголосувало сім відсотків.

Форумчани нарікають, що якби отаким чином ставили свої питання соціологічні служби при опитуваннях – рейтинги політиків виглядали б дещо некрасиво.

Стосовно рейтингів на різних форумах панують різні рівні недовіри.

На сайті “Мадан.Орг” підмітили, що рейтинг Януковича, наприклад, за місяць встиг зрости чи не вдвоє, і не можуть пригадати, що ж такого він за цей місяць встиг зробити, щоб воно отак підскочило?

Персонаж на прізвисько Турист радить не чекати виборів, а “косити капусту” вже зараз: “Новий туристичний маршрут: по “януковичівським місцям!”

На сайті “Фор-Ю-Ей” питання поставили простіше: ”Хто-небудь повірив у подвійну незамінність Януковича?” Запитання зустріли приємними посмішками.

Відвідувач за підписом Мікс змальовує антиутопію: “Скоро, щоб влаштуватися на хлібну посаду, треба буде мати судимість. На посаду губернатора дві. Держбюджет називатиметься общаком. Гарант буде ділити по справедливості. О, темпора! О, моріц! Все, піду сьогодні ввечері грабувати мирних громадян, може в люди виб’юсь.”

Такий собі Роже Городі має іншу підозру: “Мені здається – відповідь по нашому майбутньому гаранту складається з трьох літер: “к”, “г”, “б”.

Містичним чином тема спецслужб випурхнула і на сайті “Майдан.Орг”. Там замислились: “А яка роль СБУ у політичних розкладах?”

Дописувач за підписом Мартинюк гадає, що “СБУ забезпечує комфорт та психологічну рівновагу номенклатури, роблячи дрібні і більші капості конкурентам в політичній та економічній галузях. Плюс створення певних системних неприємностей, що постійно супроводжують аматорів надання розголосу подіям українських голодоморів та репресій”.

А на сайті “Про-Ю-Ей” Відвідувачка кричить на пуп: “Ющенко переможе! Він єдиний гідний кандидат! Нехай Бог обдарує нас розумом! Нехай врятує Україну!”

Персонаж на ім’я Кобольд аж голову пригнув: “Господи... Сектантство якесь. Ну, хай врятує, хай розумом обдарує. Тільки не треба так горлати!”

Андрій Охрімович

А й справді, не треба так горлать, а то на розум приходять різні думки та байки. Про ведмежі послуги, наприклад, або ж про крілика, який раптом уявив себе левом, напружився і... замість того, щоб грізно рикнути, раптом вискляво пукнув.

Од того, в першу чергу, мала би постраждать уява крілика та гонор тих кому без влади ані туди, ані сюди.

Словом, з того всього для дуже талановитих, грошовитих, харизматичних та вірних панові піарщиків якась екстрема виходить.

Уява стрекоче автоматними та кулеметними чергами, мелодійно дзяволить битим шклом, реве сиренами впереміш з клубами чорного воєнного диму. Таким є уявний та надто хрестоматійний варіант небезпеки.

Тим часом поза хрестоматіями відбувається щось багато приємніше. Власне, з цього й починає нинішню “Екстрему в Павутині” незмінний автор рубрики Павло Вольвач.

Павло Вольвач

Розпочну з новини, далекої від світу екстреми. Хоча сама собою вона є вибухом. І то неабияким.

Отже, українська співачка Руслана перемогла на європейському музичному конкурсі “Євробачення”, що завершився в суботу в Стамбулі.

Відтак, до брендів футболіста Шевченка і боксерів Кличків, через яких світ пізнає Україну, додається ще й Руслана Лижичко.

Отака от радісна і аж неймовірна новина, до якої Україна ще, мабуть, і не призвичаїлась, як слід. А варто б, бо перемога Руслани, крім спалаху патріотичних почувань, несе нам ще й статус господаря наступного, ювілейного, п’ятого конкурсу “Євробачання”.

І ось тут, як то кажуть, почнеться. Всім бо ж пам’ятні українські “битви з урожаєм” та інші діла, котрі цілком улягають у формулу: хотіли як краще, а получилось як завжди.

Вже нині британська “Тайм” пише, що “в країні, де третина населення живе за межею бідності, знайти понад 5 мільйонів доларів для проведення пісенного шоу може бути сильним ударом”. Is it klear, як мовиться.

Втім, думається, гроники таки знайдуть не тепер, так в четвер. І ось тоді запальне “шіді-ріді-дана” зміниться на не менш запальне “шіді-ріді-ДАЙ”.

Уявляєте, скільки охочих пролазливих жевжиків від “шоу-бізнесу” і не тільки кинуться на солодкавий запах ласого пирога? Ось де екстрема почнеться. З віддавлюванням ніг і ламанням ребер. А то й з чимось крутішим.

На тлі чого, скажімо, прикрощі Али Пугачової під час останнього візиту до Запоріжжя, видадуться просто дитячою прогулянкою. Там на місцевому ринку продавець огірків обважив її на 200 грамів.

Втім, згадав я російську примадонну хіба в зв’язку з тим, що вона свого часу на “Євробаченні” спланувала як шмат фанери над однією європейською столицею.

Але то так, до слова і до справжньої екстреми стосунку не має. А її, повірте, хоч греблю гати. І про те наступним разом.

Андрій Охрімович

Сьому щорічну церемонію вручення головних інтернет-нагород року кілька днів тому було оголошено відміненою. Пояснювалось це в основному страхом перед подорожами. До США мали приїхати чи не всі номінанти минулого року. Серед них представники майже трьох десятків сайтів з різних куточків світу. Однією з причин випнулась і загальна економічна та політична ситуація в світі... Дуже нестабільна.

Майя Дрейзин, виконавчий директор головного спонсора цього заходу - Міжнародної Академії цифрових наук і мистецтв, прокоментувала це так: “Через те, що наші номінанти цього року презентують справжню глобальну мережу, організаторам доводиться зважати й на додаткові обставини, особливо у світлі останніх світових подій”.

Тим не менше, церемонія нагородження все ж відбулась.

Далі моя колега Надія Степула.

Надія Степула

12-го травня стали відомими лауреати найпрестижнішої міжнародної Інтернет-премії “Webby Awards”, яку ще називають “Інтернет-Оскаром”, за нинішній рік.

Церемонія відбувалася у Сан-Франциско в режимі on-linе у зв’язку з напруженістю у світі та загрозою терактів.

Премія “Webby” заснована у 1996-му році і вважається найпрестижнішою в Інтернет-індустрії.

Переможців “Інтернет-Оскара” визначало не тільки спеціальне Журі від міжнародної академії віртуальних мистецтв у кількості майже 500 осіб, серед них такі знаменитості, як Вінт Серф, Ларрі Еллісон чи Девід Боуї, а й користувачі “Павутини”.

Теперішнього року до цієї справи могли доєднатися й українські користувачі - тепер їх майже вдвічі більше, ніж торік (близько чотирьох мільйонів!).

Павутинний “Оскар” вручався в 31 категорії. Серед номінантів були представники з 81 країни. Найбільше переможців зі США.

У номінації “Найкращий сайт новин” премію отримав сайт британської телерадіокомпанії “ВВС”, його також визнано кращим у номінаціях “Спорт” і “Освітній сайт”.

Одностайно кращою в номінації “Сервіс” визнано пошукову систему “Google”.

Так само дружно визначено і переможця в категорії “Дивовижне”. І експерти від журі, і користувачі обрали сайт “Співаючі кошенята”. Цей визнаний найдивовижнішим Інтернет-проект пропонує зібрання безлічі мультфільмів про кошенят, які переспівують популярні в світі пісні.

Андрій Охрімович

За даними корпорації “MicroSoft”, в Україні комп’ютери доступні абсолютній кількості громадян. З іншого боку, підлеглі Білла Гейтса натякають на високі темпи розвитку комп’ютерних мереж України.

Виходить так, що на поточний рік понад два мільйони українських громадян користуються комп’ютерами регулярно. І це тільки початок.

Комп’ютеризація охопила не лише великі українські міста, а й патріархальні містечка. Принаймні, в цьому переконують нас українські юзери, хакери, програмісти та веб-дизайнери.

Моя колега Богдана Костюк нещодавно повернулася з одного такого собі просунутого містечка.

Богдана Костюк

Ніжин має давню і славну історію, це місто пов’язане з творенням української державності від доби Київської Русі, козаччини і до наших днів.

Бурхливе сьогодення надало життю Ніжина надзвичайного динамізму і змусило досліджувати віртуальний світ: принаймні, на одному лише центральному майдані я нарахувала три Інтернет-кав’ярні, де можна поласувати чудовою кавою “ЛАВАЗЗО” і стрибнути у павутину, долучившись до електронних глобалізаційних процесів.

Принаймні, молоді ніжинці охоче використовують Інтернет у навчальних цілях (“здирають” реферати і курсові), а у вільний час листуються з друзями.

Заступник ніжинського міського голови Леонід Шаган про плани електронного розвитку міста розповів:

Леонід Шаган

Нам потрібно їх об’єднати в одну Інтернет-систему, тоді можна буде про щось говорити більш розширено.

Я думаю, що через посольство США є домовленість про те, що ми беремо участь в проекті посольства США “Бібліотекам України”, і зараз ми вийшли на кінцеву стадію участі в цьому проекті.

Я думаю, що якщо питання вирішиться, то ми створимо при бібліотеці такий Інтернет-центр, який буде відрізнятися від Інтернет-кафе тим, що працюватиме інформаційна ресурс для поповнення знань цього Інтернет-центру.

Богдана Костюк

А цьогорічний конкурс Посольства США виграла міська бібліотека у Прилуках. Вона незабаром матиме свою чарунку у глобальній “Павутині”.

Андрій Охрімович

“...не доходячи до готелю, я завернув у якийсь занюханий бар. Але звідти назустріч мені виповзли два п’яні в дим типи й почали розпитувать, де метро.

Один дуже скидався на кубинця і весь час дихав мені під ніс смердючим перегаром, поки я пояснював їм дорогу. Після чого мені вже навіть перехотілось заходити до того чортового бару, і я вернувся в готель.

У вестибулі - жодної живої душі. А смерділо так, наче там скидали мільйон п’ятдесят сигарних недопалків...”

Як ви вже самі зрозуміли - це спостереження героя роману Селінджера “Над прірвою у житі”, з одного боку, є таким собі спостереженням, а з іншого – така собі інформація для роздумів нам з вами.

Ну а те, хто і що собі з того всього надумає, не наше з вами діло. Справа, як то кажуть, приватна.

В київській студії разом зі мною працював Михайло Петренко.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG