Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 24 травня 2004 року.
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі!
Сьогодні, як завжди в цей час, у прямому ефірі “Вечірня Свобода”. З Праги ведучий Василь Зілгалов.
Актуальність питання “Куди, як рухатися Україні: в ЄС чи в ЄЕП?” залишається для українського суспільства гострою і сьогодні.
Україна вустами її сьогоднішніх керівників висловлює різні, інколи прямо протилежні судження. Якщо прем’єр Янукович готовий інтегруватися до ЄЕП повністю вже тепер, то Президент Л.Кучма висловлюється обережніше: “Насамперед зона вільної торгівлі, а там побачимо.
В Росії вважають, якщо не втягти Україну, Білорусь та Казахстан під “російський дах” ЄЕП упродовж двох-трьох наступних років, то потім уже ніколи.
Саме про це і дискусія у “Вечірній Свободі” з директором економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, доктором економічних наук Володимиром Сіденком, народним депутатом від “НУ” Іваном Зайцем та керівником депутатської групи “Союз” Миколою Гапочкою, який з нами на зв’язку із Луганська.
Я вас всіх вітаю, шановні гості! Добрий вечір! Дякую, що ви до нас приєдналися.
Я нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи” номер телефону у нашій київській студії, куди можна телефонувати і ставити питання учасникам нашої сьогоднішньої дискусії: 490-29-05, код Києва – 044.
Сьогодні відбувся у Ялті саміт. Але виникає таке питання. Якраз під час Ялтинського саміту в Україні відбувається досить таки дивний процес: “бензинова криза”, “криза пального”, і далі вона погрожує перерости в широку економічну кризу.
І в мене є питання до всіх наших учасників дискусії. Ця “бензинова криза”, “криза пального”, яка погрожує, як вважають експерти, перерости в економічний ґрунт, - це випадковий збіг обставин чи за цим щось стоїть? Як Ви вважаєте, пане Гапочка? Микола Гапочка
Я не просто вважаю, я маю достовірну інформацію, що це збіг обставин, які змусили такий ріст цін на бензин і дизпальне, тому що сьогодні на Луганщині стоїть на технологічній, так сказать, зупинці Лисичанський нафтопереробний завод, це якийсь дуже великий... Часто стоїть і в Херсоні. Це ринок з пропозицією зменшений, відповідно попит збільшений.
Єсть тут і суб’єктивні причини, які, я думаю, що землетрейдери, які очікують великого урожаю, заклали вже підґрунтя для того, щоб збільшити коефіцієнт обміну пального на зерно і таким чином отримати додаткові доходи, які очікуються від урожаю зерна.
Це два фактори, які сьогодні сприяли.
Безумовно, і ціна на світовому ринку нафти, ви знаєте, сягнула своїх верхніх границь. І тому ці три обставини є результат цієї ціни.
Василь Зілгалов
Дякую.
Але експерти називають ще інші причини.
Пане Заєць, а як Ви вважаєте, що за цією “бензиновою кризою” стоїть?
Іван Заєць
Тут значно більші причини, ніж ті, що назвав пан Гапочка.
Перша причина – це та, що є абсолютно бездіяльним уряд. І в цій ситуації уряд мав би вже давно піти у відставку. Я такого безініціативного уряду, де міністри і прем’єр сидять, як гриби, ще не бачив. Я пам’ятаю, як діяв Пустовойтенко в подібних ситуаціях, як діяв пан Ющенко: тут були наради, тут були розмови з нафтотрейдерами. Сьогодні ж ми нічого цього не бачимо.
Друга причина полягає в тому, що ця влада нічого не зробила для диверсифікації постачання нафти, хоча така технічна можливість сьогодні є – це трубопровід Одеса-Броди. Найкоротший шлях використати цей трубопровід для постачання енергоносіїв з Каспійського моря до Європи – це задіяти його для диверсифікації постачання нафти в Україну.
Отже, нічого не зроблено для диверсифікації і постачання нафти.
По-третє, це механізм, яким чином вкрасти 10 мільярдів гривень, які уряд приховав. Дуже довго уряд думав над тим, яким чином це зробити. З одного боку, дуже хочеться використати ці кошти для того, щоб залучити громадян до виборів на своїй стороні, а з іншого боку, олігархи ніколи не давали грошей своїм людям. Тому такий механізм сьогодні знайдено – це механізм підвищення цін на бензин. Цей механізм дозволяє не просто красти українській мафії, а разом і з російською.
Четвертий фактор полягає в тому, що діє ЄЕП, це ЄЕП у дії, бо приєднання до цих угод зруйнувало останню, я сказав би, психологічну політичну оболонку захисту української економіки.
Було б дуже дивним, якби Росія не скористалася б цією нагодою. Адже відомо, що російська економіка сьогодні перебуває не в найкращому стані, і щоб порятувати свою економіку, Росія потребує вливання великих фінансових ресурсів. Для Росії такими фінансовими ресурсами є “нафтодолари”. Отже, Росія буде з України стягувати ці “нафтодолари”, які буде використовувати для підтримання своєї економіки. Я сказав би, що це певний проект тиску на українську владу.
Коли ми будемо говорити про Кримський саміт, то я думаю, поговоримо більш детально про всі ці речі.
Але в цій ситуації я бачу абсолютно неадекватну реакцію нашого уряду, зокрема Президента, і відповідальність за підвищення цін на бензин я повністю перекладаю на творців так званого ЄЕП: на Президента України Л.Кучму, на уряд України на чолі із В.Януковичем, на комуністів під орудою Петра Симоненка і на парламентську більшість, до якої входить і пан Гапочка. Вони повинні тепер відповідати перед своїм народом, що вони зробили.
Хоча ми їх попереджували, що створення цього ЄЕП розімкне нашу економічну систему, і це підвищення буде, і що Росія скористається цим підвищенням у своїх власних інтересах, а не в інтересах України. Тому, пане Гапочка, треба відповідати за свої рішення сповна.
Василь Зілгалов
Дякую, пане Заєць.
У нас є слухач.
Добрий вечір!
Слухач
Добрий вечір!
Слухач
У мене запитання до пана Гапочки.
Пане Гапочка, я трошки продовжу те, що сказав Іван Олександрович Заєць. Я пересічний громадянин України, і мені абсолютно зрозуміло, що це таке за ЄЕП. Це відновлення Російської імперії, імперії зла, яку і зараз Росія нав’язує Україні. Це факт незаперечний. І не робіть із нас дурнів, ми добре розуміємо.
У мене до Вас запитання: чим Ви можете виправдатися те, що Ви голосували за ЄЕП? Тобто, Ви учасник отого злочину, зрадництва перед Україною, українським народом. Будь ласка, дайте відповідь.
Микола Гапочка
Я так розумію, що Ви з Іваном Зайцем із одної бригади, і ваш зговір зрозумілий. Іван Заєць розуміється на всьому: і в екології, і в економіці, і в нафті, а окрім бруду, нічим він в житті не користувався. Тому я хочу сказати, щоб Ви знали, що це люди, в яких немає нічого святого за душею: ні інтересів суспільства, ні тим більше, державного.
Сьогодні ЄЕП не працює. Я був учасником російсько-української парламентської зустрічі в Алушті, де зустрічався зі своїми російськими колегами, з науковцями і державними людьми, які мають зовсім іншу модель, яку сьогодні Ви виношуєте, окрім бруду, то на Ющенка, сьогодні Ви бруд виливаєте на Януковича за паливо.
Це Ваше ремесло,... Вам держава ніколи не потрібна, тому що я... Іван Заєць маневрує між політиками вже 12 років і більше збитку приніс, ніж Одесі Денікін в 1918 році.
Так що я хочу сказати, що злочин Ви творите, а ми сьогодні, пропонуючи не імперію, а саме ЄЕП (це відповідно економічний простір, який працював більше 70 років в одному комплексі народно-господарському).
І сьогодні ця потреба є в таких промислових регіонах, як Луганщина, Донеччина і багато інших територій. Сьогодні стоять виробництва, які можуть дати додатково..., такі, як Луганський тепловозобудівний завод, який може дати 1 млрд. ВВП розвитку, якщо буде замовлення російське і казахстанське.
Якщо ви державні люди, то... не політика тут, а головне сьогодні робочі місця, економіка в регіонах, які завжди годували таких пересічних громадян, як Ви і Іван Заєць.
Василь Зілгалов
Дякую, пане Гапочка.
Іван Заєць
По-перше, я хочу вибачитися за Гапочку перед тим громадянином, який нам телефонував, бо та людина не належить ні до якої бригади. Тут є, знаєте, якийсь “сходняк”, і тому ми такі терміни не використовуємо.
По-друге, пан Гапочка повинен знати, що підвищення цін на бензин обов’язково викличе інфляційну спіраль. Хай він поцікавиться у себе на Луганщині, чи, наприклад, на Донбасі, у що це виллється для металургів чи для тих же самих вуглекопів...
Василь Зілгалов
Пане Заєць, дякуємо.
Ми продовжуємо. Але я хочу все-таки до пана Сіденка звернутися. Пане Сіденко, як Ви вважаєте, чи оце зростання цін на пальне випадково збіглось з Ялтинським самітом?
І взагалі, як от в подібних ситуаціях, які можуть виникнути в майбутньому (і вони будуть виникати), як вирішувати цю проблему, як каже Леонід Кучма, “найпростішу проблему створення зони вільної торгівлі”?
Володимир Сіденко
По-перше, я б сказав так, що дійсно має місце тенденція до підвищення світових цін на нафту, яка позначається на цінах на всі енергоносії, і це об’єктивно не може не позначатися на довгостроковій тенденції до підвищення цін.
Але я хотів би сказати, що тенденція до підвищення цін не є якоюсь раптовою, вона вже розвивається протягом кількох місяців. І тому ось такий раптовий сплеск дозволяє зробити висновок, що є і інші фактори, які стоять за цим.
Я думаю, що Росія об’єктивно використовує, і вона права зі своїх позицій, коли використовує таку тенденцію для того, щоб покращувати свої економічні геополітичні позиції.
А от, що стосується нашої країни, то мене дивує, що вже другий рік поспіль ми стикаємося з аналогічною ситуацією. Був у нас неврожай на аграрному ринку, і жодного впливу держави на стримування цін ми тоді не бачили.
Знову ми бачимо таку саму ситуацію сьогодні щодо цін на енергоносії, і знову-таки нам нема чим крити. Тобто, не все гаразд у нашій системі державного управління.
Василь Зілгалов
У нас є слухач. Добрий вечір, ми Вас слухаємо!
Слухач
Добрий вечір! Я, Володимир Іванович, з Лисичанська Луганської області.
Я Гапочці хочу поставити питання. Хай він приїде в Лисичанськ і подивиться, як Росія витісняє і зупиняє наші заводи. Скляний завод, який працює один в Лисичанську вже на грані зупинки, бо завозять з Саратовська, в Северодонецьку азот і аміачну селітру з Росії.
І вони хочуть зупинити всі наші заводи, і тоді з’їдять не тільки котів, що в Лисичанську, а й того Гапочку. Хай він приїде і подивиться, що там коїться.
Микола Гапочка
Я тут поруч з Вами. Якщо Ви з Лисичанська, якщо назвете директора заводу “Пролетарій” прізвище, то я скажу, що Ви з Лисичанська. Я хочу сказати, що експорт сьогодні скла з Лисичанська зараз самий, що користується попитом і в Росії, і в Європі.
Тому зараз дуже за лисичанським склом... воно виставляється і працює за межами, розширивши вдвічі об’єми виробництва полірованого скла.
І сьогодні завод “Пролетарій” не втрачає свого, займається відновленням заводу..., другого, котрий буде в найближчий час запущено, і потужність буде збільшена ще в два рази. Це так Вам, як кажуть, для довідки.
І після того, як запрацював нафтопереробний завод на російській сировині в Лисичанську, почали платити зарплату, і економіка, і бюджет поправилися, робочі місця збільшились. Ось чому, якщо Ви з Лисичанська, тоді я ставлю Вам такі питання.
Василь Зілгалов
Дякую, пане Гапочка.
Я хочу запитати учасників нашої дискусії: як співвідносяться оці сьогоднішні переговори в Ялті з реальністю?
Ми знаємо, що Україна веде досить успішні переговори з СОТ. Так деякі вважають експерти, і представники навіть уряду заявляють, що до кінця року може бути проблема якраз вступу України до СОТ вирішеною. Як тоді це буде співвідноситься з ЄЕП?
І далі, у червні, ми знаємо, що в Стамбулі відбудеться саміт НАТО, де Україна могла, мала, мусила б представити серйозні документи щодо розвитку своєї співпраці з НАТО, тобто із західним світом, з ЄС, зі США.
Як все це співвідноситься із ЄЕП, пане Заєць?
Іван Заєць
Тут ми говоримо про призначення цієї зустрічі в Ялті. Я думаю, що варто виділити три складових: це геополітична складова; складова, яка обумовлена президентськими виборами в Україні; і я б ще одну таку складову сказав би - це проба сил сторін ЄЕП, простіше - промацування України.
Що стосується геополітичної складової, то нині світ перебуває на порозі дуже важливих рішень, які викликані війною в Іраку. Відбуватиметься подальша диференціація світу на утвердження вже існуючих структур солідарних, міждержавних утворень.
В цій ситуації Росія може опинитися поза світовою політикою, оскільки вона зацікавлена в тому, щоб Україна була інтегрована в Росію, щоб була імперська держава.
Тому ця зустріч спрямована на те, щоб продемонструвати, що Україна відмовилася від європейського вибору, що вона взяла курс на євроазійський простір.
Це сценарій втягнення України в політичний простір, в зону бідності і безправ’я, в зону мафії і корупції.
Коли тут говорять про те, що треба конституція економічна, коли говорять про те, що треба створить якомога швидше єдиний регулюючий орган, коли говорять про те, що треба вийти на єдину політику по входженню до СОТ, фактично призупинити процес входження України до СОТ, то все це говорить про те, що ця зустріч є такою демонстрацією для світового співтовариства, що Україна втікає з Європи, іде у східному напрямку.
На жаль, із тих матеріалів, якими я володію, я не бачу такого опору із боку нашого Президента. Мені відомо, чому поїхав туди пан Путін.
Мені відомо, чого поїхав туди пан Назарбаєв. Пан Назарбаєв говорить про те, що треба якомога швидше створити єдиний митний і транспортний союз.
А от наш Президент начебто каже, що треба створити найперше зону вільної торгівлі, а тут же виступає за прийняття пакетним підходом нормативно-правової бази десь на рівні там десятків-десятків документів по створенню ЄЕП. Тому ясно, що ця зустріч – вона демонстративна така зустріч, вона демонструє Заходу, що Україна відмовляється від європейського вибору.
Якби я був президентом, або їхав президент-державник, то він би обов’язково поставив кілька питань, або захищав би домовленості про створення зони вільної торгівлі. Він би говорив про припинення “торгової війни” з боку Росії. А ми знаємо, знову ж таки, ціни на бензин – це їхня справа, і справа уряду нашого... Плата за проліт українських літаків над територією Росії, це підвищення тарифів на нафту.
Я захищав би підтвердження своїх європейських прагнень, захищав би українців у Росії, диверсифікував би енергопостачання. Нічого цього не було предметом (обговорення) сьогодні у Криму.
Тому сьогодні можна сказати, що це така “капітулянтська” зустріч з боку українських інтересів.
Василь Зілгалов Дякую. У нас є слухач. Добрий вечір. Ми Вас слухаємо. Представтесь, будь ласка.
Слухач
Добрий вечір, шановні! Я ось слухаю вашу передачу. Цікаво. Але ви знаєте, турбує мене більше, мабуть, ніж Зайця і інших депутатів, чому в Україні валовий національний продукт створюється за рахунок експорту – 65%. Тобто, наша економіка працює не на свій народ, а народи інших країн? І чого це не турбує Зайця?
Адже яка різниця – чи в ЄЕП, чи в Європу – аби тільки розвивалась своя економіка.
Прикладом для цього є гітлерівська Німеччина. У неї не було сталі в кінці 40-х років, але ж від цього не підвищились ціни на сталь, не було й палива – теж не підвищились ціни на сталь. Там була централізована національна економіка. Чого це не турбує Зайця?
Василь Зілгалов
Дякуємо за репліку. Пане Сіденко...
Іван Заєць
Чекайте-чекайте! Я вам скажу, що мене це дуже турбує...
Василь Зілгалов
Сьогодні пан Назарбаєв фактично закликав Україну відмовитися від індивідуального вступу до СОТ. А закликав, щоб разом із іншими членами ЄЕП вирішити проблему вступу до СОТ. Як Ви це от розцінюєте як експерт?
Володимир Сіденко
Ви знаєте, ця теза вже й не перша. Але знаючи механіку прийому нових членів до СОТ, я скажу, що це технічно неможливо.
Тому що ЄЕП не має сьогодні (навіть після ратифікації Угоди про ЄЕП) офіційно зареєстрованого митного союзу. А отже, з нами ніхто не буде вести розмову, як з єдиним цілим. Можуть вести лише окремо з кожною країною.
Більше того, ситуація така, що документи по конкретизації цієї угоди можуть бути готові лише в наступному році. А ми говоримо про те, що потрібно завершити переговори вже цього року. Тому така позиція не є ані політично, ані технологічно прийнятною.
Іван Заєць
Дозвольте все-таки відповісти нашому слухачеві, шановний ведучий.
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Іван Заєць
Слухач до мене звернувся. Я мушу вам заявити, що якраз я,як політик, завжди відстоював таку позицію, що найоб’ємнішим ринком є внутрішній ринок і що українській владі треба розвивати своє власне виробництво.
Я весь час не втомлююсь повторювати про те, що нам треба випускати свій комбайн (ми маємо для цього всі підстави), що нам треба випускати свій трактор. Ми маємо випускати свій літак, ми маємо випускати свій автобус.
У нас є економічні і технологічні можливості для формування таких високотехнологічних підприємств, які будуть інтелектуалізувати наше життя, а не навпаки, деінтелектуалізувати.
Тому в даному випадку я не погоджуюся із тим закидом щодо мене. Але я вітаю нашого слухача, що він підняв таку дуже важливу тему – це створення саме внутрішнього ринку.
Між іншим, про це говорив і той слухач, який був із Луганського регіону. Сьогодні, дійсно, Росія розорює багато наших виробництв з тим, щоб послабити нашу економіку і знищити конкурентоздатність.
Наш вихід – це розвиток внутрішнього ринку. 75-80% усього потенціалу будь-якої експортноорієнтованої економіки демократичної держави працює на внутрішній ринок. У нас, дійсно, це десь третина і не більше. Тому я виступаю саме за те, щоб розвивати внутрішній ринок. Це те, проти чого виступає уряд і пан Президент.
Василь Зілгалов
Дякую. Пане Гапочка, як Ви вважаєте, якщо Україна до кінця цього року вступить до СОТ, про які тоді переговори взагалі по ЄЕП може йти мова, коли СОТ ніколи не дозволить, щоб Україна створила якісь там інші митні союзи?
Микола Гапочка
Я хочу відповісти на це питання, я не розумію, чого Ви проводите паралель між вступом до СОТ і ЄЕП. Тут нема ніяких протиріч, по-перше.
По-друге, Росія теж є держава, яка вступає до СОТ. Тому тут нема ніяких підстав для проведення якихось застережень відповідно вступу і об’єднання в ЄЕП. Це не протирічить зовсім ніяк. Це я говорю зовсім відповідально.
І хочу сказати, що питання, яке задала Зайцю людина досвідчена – отакий він політик, як економіст, не розуміючи головного, що в умовах ринкових це повинно мати попит, а в нас є можливості. На внутрішньому ринку економіка не дозволяє попит. Тому пропозицій багато, і комбайни можна робити. Хто купить і за що? Оце питання.
Тому експорт – це є нормальний розвиток економіки держави. Все цивілізоване суспільство працює на експорт. А внутрішній ринок якщо буде, то попит, безумовно, задовольнить. Сьогодні, до речі, в склі на внутрішньому ринку зросла вдвічі потреба, тому що почало збільшуватись будівництво житла.
Василь Зілгалов
Дякую. В мене до всіх питання таке є. Чи є відмінності (бо все-таки експерти вбачають такі відмінності) між позицією глави уряду і позицією Президента щодо ЄЕП? Бо глава уряду недавно був у Москві і в інтерв’ю численних заявляє, що нас в Європі ніхто не чекає, ми повинні інтегруватися в ЄЕП, і виконати всі умови, які закладені якраз в основі ЄЕП.
А Президент набагато обережніший. Він каже, що “побачимо, хай наперед буде створено зону вільної торгівлі”. Чи тут якісь є відмінності ? Як Ви вважаєте, пане Сіденко?
Володимир Сіденко
Ви знаєте, заяви наших лідерів держави так часто змінюються залежно від контексту, в якому вони дають інтерв’ю, що говорити всерйоз про якусь чітку позицію або Президента, або прем’єр-міністра дуже важко.
В будь-якому разі я бачу, що практично дії, які випливають з цих заяв, майже тотожні. І тому, на мій погляд, вони обидва ґрунтуються на вірі в те, що ЄЕП, так би мовити, зміцнить позиції України і дозволить їй увійти в Європу разом з Росією, я б так сказав.
Василь Зілгалов
Але ми знаємо, що Росія не збирається до ЄС.
Володимир Сіденко
Росія вбачає в європейському процесі дещо інше. Вона бачить європейський процес двоцентричним, в якому Росії належатиме така ж роль, як і Брюсселю. А це зовсім не те, що вкладається в українську стратегію європейської інтеграції. В цьому є певна відмінність.
Принаймні, якщо слідувати не заявам, а офіційно затвердженим документам, і зокрема, нещодавно оприлюдненій Стратегії розвитку до 2015 року, яка, до речі, затверджена Указом Президента.
Василь Зілгалов
У мене ще питання до вас всіх. Чи реально взагалі таку силу-силенну документів серйозних, які назвали сьогодні (понад 100), ухвалити за якихось півтора-два роки?
Микола Гапочка
Я ще раз підкреслюю, я був учасником міжпарламентської делегації України і російської Думи і хочу сказати, що дійсно там фахівці з Росії особливо підкреслюють, що це великий обсяг роботи і базово-юридичної, правової.
Якщо спільно працювати на зустрічі цій і користуватися бажанням досягти мети, то це не менше двох років, щоб вийти на правове поле повністю, велика робота і конструктивна, і послідовна.
Але треба пам’ятати, що це треба українському народу і більше нікому, в першу чергу і насамперед.
Василь Зілгалов
Дякую. Пане Заєць, от наприклад, в Брюсселі багато експертів каже, що дуже важко з Росією вести розмови, Росія не виконала більшості умов, які вона уклала відповідно до угоди з ЄС.
А тут, наприклад, прем’єр каже, що тільки з Росією до ЄС. Тут якісь парадоксальні речі, пане Заєць?
Іван Заєць
Чи є розбіжності в позиції Президента і прем’єр-міністра? Я думаю, що немає. Тому що прем’єр-міністр слухається Президента. Я бачу розбіжності між Адміністрацією Президента і урядом, коли ряд експертів, ряд міністрів категорично виступили проти підписання і ратифікації угоди в тому вигляді, в якому вона була підписана.
Це перше. Друге: чи реально за такий короткий час і чи потрібна така велика кількість документів? Я думаю, реально їх створити і підписати, якщо не захищати національні інтереси України.
Ви знаєте, пан Азаров та і пан Президент, що їм підсунуть з Москви, те вони і підписують. Але це, шановні друзі, вже не захист національних інтересів України, це обслуговування концепції іншої політичної влади.
Зрозуміло, що так українська влада не повинна була б діяти. Що стосується ще одного моменту (ми ж не обговорюємо його) – це вибори Президента України. Так от, дуже багато сьогодні якраз Росія користується тим, що в Україні президентські вибори.
Вона користується для проникнення на українські ринки, вона хоче використати ці вибори, щоб наша влада зробила жертвопринесення, в першу чергу у вигляді економічного суверенітету нашої держави.
Тоді виникає питання: чи не забагато жертв приноситься заради обрання в Україні потрібного Росії Президента? Чи потрібен нам такий Президент? Президент, який в обмін на підтримку і задля задоволення власних амбіцій годен здати державу, її національні інтереси.
Тобто я констатую, що процес створення ЄЕП не забезпечує національні інтереси України, і влада веде таку політику, яка шкідлива для України як держави, для економіки і її громадян.
Я вам скажу: що, не міг би уряд попрацювати сьогодні з нафтотрейдерами хоча б по якості пального? Кожен громадянин України знає, що за два останні роки якість пального не тільки не підвищилася, а понизилася, а ціни зросли.
А ми тільки сьогодні можемо однозначно констатувати, що ціни на бензин у нас – на рівні світових. Там висока ціна і висока якість, у нас – низька якість і майже світова ціна.
Що, уряд цього не розуміє? Що, вони не могли перевірочок пару штук зробити, як це годиться? Тому мова сьогодні йде про те, що нашим керівництвом, такими депутатами, як Гапочка, реалізується абсолютно безвідповідальна політика, яка не захищає громадян України.
Василь Зілгалов
Дякую. Шановні наші гості, я хотів вам ще одне питання поставити, яке цікавить і слухачів багатьох. Багато спостерігачів вважає, що, особливо незалежних, і в Москві, і на Заході (до речі, сьогодні ці оцінки вже з’явилися), що нічого з ЄЕП не вийде, що ці документи, про які сьогодні було сказано, якщо навіть в Ялті і будуть ухвалені, то не буде за таких короткий термін опрацьований механізм їхньої реальної дії.
І ЄЕП перетвориться в те, у що свого часу перетворилася СНД. Як Ви вважаєте щодо такої оцінки, пане Сіденко?
Володимир Сіденко
Ви знаєте, я не дуже сумніваюсь у тому, що документи будуть опрацьовані, зважаючи на наявний в Москві потенціал у цій галузі. До речі, не з нуля починають, існують певні напрацювання і в рамках СНД, і в рамках ЄврАзЕС, і рамках інших інтеграційних угруповань, які можуть бути запозичені.
Питання в іншому, що за своїми характеристиками ці країни сьогодні вже істотно відрізняються. Навіть якщо ви візьмете економіку Білорусі і Росії, то вони значно вже відмінні: за часткою приватної власності, за тими механізмами державного контролю, які є.
Якщо ви, скажімо, порівняєте ще з Україною, то це ще більша відмінність. Є дуже велика відмінність і структурна. Я не бачу, чим, скажімо, ці відмінності можуть бути узгоджені лише завдяки тому, що зверху насадять цю комісію, яка буде нав’язувати всім певну дисципліну.
До речі, коли аналізувалося питання можливого приєднання України до ЄврАзЕС, то зверталася на це увага. Тоді ці аргументи спрацювали, тоді Україна відмовилася. Зараз, коли до концепції ЄврАзЕС додана лише конструкція цієї єдиної комісії, ми вже приймаємо і кажемо, що все це спрацює.
Але це наївна віра.
Василь Зілгалов
Пане Гапочка, як Ви вважаєте?
Микола Гапочка
Хочу відповісти депутату Зайцю, що більшого наклепника на державне суспільство немає. Він уже 12 років у парламенті робить наклеп на суспільство, на державу, на владу, на людей, які працюють на суспільство, нічого не зробив важливого на копійку для держави, щоб люди сказали йому “дякую”.
Ще з Руху розповідав, що він і житниця, і хлібниця, і сальниця, тому у нас нічого і не залишилося.
Тому я вважаю, що ЄЕП – це єдина на даному етапі важлива і потрібна для нашого суспільства робота, яку потрібно виконати, і використати цю можливість ЄЕПу для розвитку держави, суспільства, для полегшення в суспільстві людям життя.
А в Європу нас запросять, коли ми будемо мати середню зарплату у 2000 євро, це буде у 2017 році. Тому це єдине сьогодні правильне рішення, яке треба використати для суспільства.
І Росія нас в цьому напрямку підтримує нас і поступає по-слов’янськи чесно.
Василь Зілгалов
Дякую. Пане Заєць, будь ласка, хвилина.
Іван Заєць
Я думаю, що тепер всі слухачі знають і зрозуміли, в чому біда України. Це від такої влади, яку презентує сьогодні пан Гапочка. А чи вийде щось з цього ЄЕП? Я думаю, що нічого не вийде, але Україна дуже багато втратить.
Я не можу змиритися з тим, щоб уряд, ВР у своїй більшості, Президент кожен день тільки займалися цією справою, не думаючи про внутрішній ринок, не думаючи про ці самі ціни на бензин, не думаючи про те, як вони будуть збирати урожай на цих полях, не думаючи про наше виробництво, про нашу освіту, про нашу культуру.
Я вам скажу, що я обізнана людина у цих справах і авторитетно заявляю, що надзвичайно великі сили відволікаються на обслуговування цих шкідливих для України проектів.
Це не так просто, щоб Президент 20-30 разів на рік зустрічався з лідером іншої держави і не думав про свою державу. Не так просто, щоб уряд весь цей час працював навіть не з урядом, а з іншими експертами російськими, щоб щось зробити.
Тому прикро, що наші керівники так і не зрозуміли, що їхнє завдання – це обстоювання національних інтересів і прав наших громадян.
Василь Зілгалов
Дякую, шановні гості. Нагадаю, що у прямому ефірі була “Вечірня Свобода”. З Праги був ведучий Василь Зілгалов.
Сьогодні ми обговорювали проблему ЄЕП і місце України в ньому. У нас сьогодні в програмі брали участь директор економічних програм Центру ім. Разумкова Володимир Сіденко, народний депутат від “НУ” Іван Заєць, народний депутат України, керівник депутатської групи “Союз” Микола Гапочка.
Дякую слухачам за активну участь. Говорить радіо “Свобода”!
