Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:04

Про нову книжки Лариси Масенко “Мова і суспільство”.


Тарас Марусик

Київ, 25 травня 2004 року.

Тарас Марусик

Ті, хто цікавиться мовною проблематикою, можуть розкошувати. Останнім часом з’явилися в продажі зо п’ять нових видань, одне цікавіше від іншого. І в цьому ряду дві книжки Лариси Масенко: “Мова і суспільство”, що побачила світ у видавничому домі “КМ Академія”, та друге доповнене видання її попередньої праці “Мова і політика”, випущеної у співпраці з журналом “Соняшник”.

Сьогодні ми зупинимося на новій праці Лариси Масенко.

“Мова і суспільство” охоплює досить великий історичний період. Подаю назви деяких розділів: “1930-ті роки: українська мова в добу Великого терору”, “1970-ті – початок 1980-их років: посилення русифікації”, “Суржик як соціолінгвістичний феномен”, “Мовна поведінка особистости в ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости”.

Одним з основних завдань своєї нової книжки Лариси Масенко назвала дослідження мовної політики СРСР, бо без цього важко зрозуміти мовну ситуацію в сучасній Україні, яка є наслідком попередньої політики асиміляції. Особливо асиміляція посилилась у 30-і роки минулого століття.

Лариса Масенко далі.

Лариса Масенко

Але фактично вже й в 20-х роках під час українізації вже були такі дзвіночки, що це весь час контролює Москва, оцей процес. Щойно їй здалося, що він виходить вже на якусь небезпечну для того, щоб Україна відділилася, стадію, одразу ж було надзвичайно брутально, просто страшним терором це все припинено.

До речі, я хочу подякувати В.Кобайчукові, яки зараз видав дуже цікаву книжку “Хронологія мовних подій в Україні”. Він мені допоміг і розшукати і документи 30-х років опубліковані, наскільки нещадно нищилася вся праця мовознавців 20-х років і всі здобутки періоду доби українізації.

Тарас Марусик

Все ж найбрутальніше нищення розгорнулося в 1933-34-х роках.

Лариса Масенко

Це підтверджує ту тезу Джеймса Мейса про те, що ми можемо говорити про геноцид української нації, оскільки період голодомору, тобто знищення носіїв української мови, поєднувалися надзвичайно брутальним наступом на українську мову і на мовознавців українських.

Тарас Марусик

Цей процес торкнувся не лише України, але й українських етнічних територій, зокрема Кубані, коли були закриті українські школи, педінститут і радіо.

Лариса Масенко

Вся мережа національних шкіл, яку розвинув Скрипник, в тому числі за межами України: на Кубані, у Воронезькій області – все це було закрито, і відразу була збільшена мережа російських шкіл. Це Затонський відразу зробив після Скрипника.

Тарас Марусик

Така політика не могла не мати наслідків. Після 1991-го року українські мовознавці не раз вказували на головні проблеми, пов’язані з негативною історичною спадщиною, і найголовніша, на думку Лариси Масенко, відсутність державної мовної політики.

Незважаючи на масштабне нищення української мови, аж до спроб змінити її внутрішню структуру, що запроваджувалося в 1933-му році спеціальними постановами, аби з української мови зробити діалект російської, мова вистояла.

Лариса Масенко

Це вже було настільки сильне сформоване мовне утворення, що все одно це не вдалося зробити. Українська мова все пережила, цією мовою створена дуже багата культура, і зараз дуже легко було б її поширити безперечно, але для цього потрібен поштовх, потрібне бажання влади. Оскільки, здається, все робиться навпаки і таке враження, що все ж таки підтримується російська мова в Україні, то ми маємо дуже багато проблем, ми маємо дуже сильний мовний конфлікт, який наростає, і, на жаль, відсутність політики тільки його загострює.

Тарас Марусик

Гостем рубрики “А мова – як море!” була відомий український мовознавець Лариса Масенко.
XS
SM
MD
LG