Белград, 26 травня 2004 – Цукровий скандал розпочався у травнi минулого року, коли Європейський союз припинив iмпорт цукру iз Сербiї, оскiльки брюссельська адмiнiстрацiя встановила, що серби за дорогу цiну вивозили перепакований дешевий iмпортний цукор. Одним iз реекспортерiв був власник чотирьох цукроварень Миодраґ Костич. Свого часу вiн купив їх за дев’ять євро. Чому так дешево? Тому що деякі експерти стверджували, що це нiбито нерентабельнi об’єкти. А оглядачi зауважують, що Костич дiстав цукроварнi майже задарма тому, що вiн був близьким другом окремих урядовцiв. Цукроварнi йому були потрiбнi не для виробництва, а для продажу запасiв та для перепаковування привізного цукру.
Минулого тижня полiцiя затримала двох працiвникiв компанiї Костича. Некоронований король цукру вiдразу щез, вiдтак повiдомив, що вiн через невiдкладнi обов’язки перебуває в Чорногорiї. Його адвокати заявляють, що Костич подасть позов проти полiцiї, оскiльки вона скомпрометувала його зразкову компанiю.
Думки громадськості роздiлилися. Однi кажуть, що Костич уже давно мав опинитися за ґратами. Iншi – що вiн чесно здобув величезне майно, йдеться лише про передвиборчий фокус правлячої коалiцiї, котра прагне показати, що веде рiшучу боротьбу проти порушникiв закону. Пан Костич щодня звертається до телевізійних каналів і запевняє, що вiн повернеться, коли його перестануть переслiдувати та коли дадуть йому можливiсть оприлюднити перед телекамерами докази своєї невинності.
На думку добре поiнформованих белградських журналiстiв, справа дуже проста. Пiдстав для розшукування Костича є безлiч. Вiн утiк тому, що не знає, якi саме докази має полiцiя. У разi, якщо в слiдчих є хоч частина документiв щодо сумнiвних трансакцiй короля цукру ( в яких готiвка щезала, а заборгованість зростала ), то власник однiєї з найбiльших дiлових iмперiй в Сербiї ще довго перебуватиме в невiдомих мiсцях. А в разi, якщо вiн вiдмив документи як слiд, то ще раз виявиться, що зі ста доларiв упродовж десяти рокiв можна створити королiвство, яке варте сотень мiльйонiв.
Минулого тижня полiцiя затримала двох працiвникiв компанiї Костича. Некоронований король цукру вiдразу щез, вiдтак повiдомив, що вiн через невiдкладнi обов’язки перебуває в Чорногорiї. Його адвокати заявляють, що Костич подасть позов проти полiцiї, оскiльки вона скомпрометувала його зразкову компанiю.
Думки громадськості роздiлилися. Однi кажуть, що Костич уже давно мав опинитися за ґратами. Iншi – що вiн чесно здобув величезне майно, йдеться лише про передвиборчий фокус правлячої коалiцiї, котра прагне показати, що веде рiшучу боротьбу проти порушникiв закону. Пан Костич щодня звертається до телевізійних каналів і запевняє, що вiн повернеться, коли його перестануть переслiдувати та коли дадуть йому можливiсть оприлюднити перед телекамерами докази своєї невинності.
На думку добре поiнформованих белградських журналiстiв, справа дуже проста. Пiдстав для розшукування Костича є безлiч. Вiн утiк тому, що не знає, якi саме докази має полiцiя. У разi, якщо в слiдчих є хоч частина документiв щодо сумнiвних трансакцiй короля цукру ( в яких готiвка щезала, а заборгованість зростала ), то власник однiєї з найбiльших дiлових iмперiй в Сербiї ще довго перебуватиме в невiдомих мiсцях. А в разi, якщо вiн вiдмив документи як слiд, то ще раз виявиться, що зі ста доларiв упродовж десяти рокiв можна створити королiвство, яке варте сотень мiльйонiв.