Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:23

Чому так різко зростають ціни на нафтопродукти в Україні?


Ірина Халупа Гості: Володимир Саприкін - експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова; Сергій Сапегін - директор Науково-технічного центру “Психея”.














Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 25 травня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Вітаємо всіх, хто нас слухає!

Наша тема на вівторок, 25-те травня: “Чому так різко зростають ціни на нафтопродукти в Україні?”

Цю тему з нами обговорять два гості-експерти: експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Саприкін і директор Науково-технічного центру “Психея”, пан Сергій Сапегін.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь у сьогоднішній передачі.

За останні кілька тижнів різко піднялися ціни на нафтопродукти в Україні. “Уряд вважає це підвищення невиправданим і обіцяє зробити серйозні кроки, щоб стабілізувати ситуацію,” – заявив перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров.

Підвищення цін на пальне пов’язане з двома чинниками, як вважає уряд. По-перше, зростанням цін на сировину, яка постачається на нафтопереробні заводи України у зв’язку з експортним митом на нафту РФ; по-друге, рекордним зростанням цін на нафту на світовому ринку.

Кабінет Міністрів та учасники нафторинку домовилися сьогодні, що експорт світлих нафтопродуктів з України буде припинено на тиждень. Це дозволить збільшити кількість світлих нафтопродуктів на внутрішньому ринку, що сприятиме в свою чергу стабілізації цін на бензин.

Крім того, збільшенню обсягів нафтопродуктів в Україні посприяє пуск нафтопереробних заводів, які зупинилися на ремонт.

З метою стабілізації цін на пальне в Києві на урядовому засіданні вирішено поставити додаткові обсяги нафтопродуктів з Шебелинського газопереробного заводу, що входить до “Нафтогаз України”. Це, за даними віце-прем’єр-міністра Клюєва, дозволить уже в найближчі дні знизити ціни на столичних АЗС в середньому на 10%.

Говорить віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв. Андрій Клюєв

Це спекулятивне підвищення. Паралельно з тим, що підприємства-виробники будуть самі проводити заходи з обмеження рентабельності та зниження цін, ми також будемо просити Антимонопольний комітет, аби той розглянув цю складну ситуацію.

Ірина Халупа

А ось як оцінює ситуацію довкола цін на нафтопродукти заступник голови Антимонопольного комітету України Юрій Кравченко.

Юрій Кравченко

Комітет зараз почав розгляд справ проти основних нафтотрейдерів, які працюють у Києві насамперед за ознаками антиконкурентних узгоджених дій. Це означає, що ми досліджувати будемо питання щодо можливого одночасного підвищення цін за попередньою умовою.

Таке дослідження почате. У нас за законом є три місяці на проведення цього дослідження, і ми можемо подовжити цей термін, якщо дослідження буде складним.

Це дослідження і розслідування. Це значить направлення запитів, аналіз інформації.

Саме в Києві у нас ці справи порушені за можливими ознаками антиконкурентних узгоджених дій. Це означає, що основні нафтотрейдери , ми вбачаємо, попередньо домовилися і підняли ціну на світлі нафтопродукти узгоджено. Сьогодні буде 3, 20, завтра 3, 50 і так далі.

Комітет не може зупинити ціну або її знизити, або її підняти, якщо не відбулося порушення нашого законодавства. В даному випадку ці підприємства, які працюють на ринку світлих нафтопродуктів, не є монополістами ринку.

Комітет разом з органами влади повинен вивчити економічне обґрунтування ціни. Якщо туди забивається підвищення ціни на світову нафту, підвищення плати за митні оформлення, підвищення плати за транспортні послуги і ця ціна обґрунтована, то підприємство справедливо цю ціну підвищує.

Якщо це буде економічно обґрунтовано й відповідні викладки будуть дані не тільки Антимонопольному комітету і новій інспекції (це інспекція при Міністерстві економіки, яка, насамперед, робить аналіз цін і моніторинг цих цін), то тоді не буде вбачатися ознак порушень з боку цих нафтотрейдерів.

Ірина Халупа

Шановні гості, оптові ціни на нафтопродукти, вироблені українськими нафтопереробними заводами в травні, перевищили показники аналогічного періоду минулого року на 40-60%. У роздробі за останній тиждень ціни на бензин зросли натомість на 30-40% і навіть більше.

Як це зрозуміти? Чи настільки збільшився попит на нафтопродукти? Чи існує взагалі в природі щось таке, як зниження цін на бензин? Чи можна це, що ми маємо сьогодні, цю ситуацію, відвернути якимсь чином? Пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Я згодний з оцінкою ситуації Кабінету Міністрів. Тобто, дійсно, сьогоднішня поведінка трейдерів, а також урядників нафтопродуктів є значною мірою спекулятивною. Дійсно, є підстави для підвищення цін на нафтопродукти, проте так зване українське підвищення не є адекватним світовим тенденціям, дійсно, продавці та виробники діють за спекулятивною поведінкою.

Таким чином треба приймати уряду насамперед, а також Антимонопольному комітету якісь заходи. Проте сьогоднішній коментар, що Антимонопольний комітет може провадити тримісячне вивчення – це досить дивно. Тобто, економіка України взагалі може загинути, поки Антимонопольний комітет зробить свій науковий висновок щодо цього питання.

Ірина Халупа

Пане Сапегін, наскільки я розумію, Ви займаєтеся вивченням цін на нафторинку і спостерігаєте за різними ритмами зростання. Ті цифри, які ми щойно чули, що Україна переробляє нафту на 40-60% вище, ніж те, що було минулого року, але водночас зростають і ціни, як це тоді зрозуміти?

Сергій Сапегін

Я вважаю, що чинники, які впливають на сьогоднішній стан ринку, їх декілька. Не треба забувати, що світові ціни на нафту зросли. Не треба забувати, що Україна є імпортером і залежить від тих цін сировини, яка поступає на українські нафтопереробні заводи. Але те, що ми спостерігаємо сьогодні на нашому ринку, це не може бути обумовлено тільки ринковими механізмами, які є в Україні.

Ірина Халупа

Чи це спекуляція?

Сергій Сапегін

Я вважаю, що є економічно обумовлені частки для росту цін і є частка, яка не може бути обумовлена тільки економічними, тобто, згоден з Вами.

Ірина Халупа

Я сьогодні розмовляла ще з одним експертом з питань нафти. Він заявив, що однією з причин сьогоднішньої ситуації є також певна монополія, яка існує сьогодні на українському нафтовому ринку. Всі знають, хоча не всі відверто говорять, що цю монополію мають дві нафтових компанії :“ТНК” та “Лукойл”.

Чому український уряд, на вашу думку, шановні гості, не займається диверсифікацією свого нафтового ринку? Якщо він не візьметься до цього, тоді Україна завжди буде заручником Росії і російської нафти. Пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Я ще додав би до цих двох російських нафтових гігантів нафтову компанію “Альянс”. Вона теж присутня значною мірою на українському ринку.

Сьогодні, як ми знаємо, питання Одеса-Броди не вирішується, воно зависло, і обіцянка уряду щодо травневого введення в дію нафтопроводу нереальна. На мою думку, вона нереальна ще й до кінця цього року.

Дійсно, це питання значною мірою ще й політичне, хоча економічне підґрунтя є базою для запуску цього нафтопроводу. Україна вже котрий рік доводить, що цей проект рентабельний, економічний, проте зрушень поки що ніяких немає.

Безумовно, поява каспійської нафти як в Європі, так і частково в Україні суттєво змінила б ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів.

Ірина Халупа

А чому таке відволікання?

Володимир Саприкін

На жаль, не все залежить від України. Україна зробила майже максимум, проте вона не зробила головного: вона не довела для, наприклад, західних компаній, які головні видобувачі нафти на Каспії, що український проект дійсно економічно привабливий, і не показала конкретні розрахунки. Мені здається, що це головне питання.

Ірина Халупа

Пане Сапегін, чи Ви погоджуєтеся з паном Саприкіним у цій справі, у цій ситуації щодо Одеса-Броди? Чи, може, тут теж є присутній певний елемент страху перед великим російським гігантом, страху з боку України?

Сергій Сапегін

Треба відзначити, що обсяги постачання російської нафти на наші нафтопереробні заводи сягає десь близько 90%. Такий чинник, як каспійська нафта був би дуже важливий для диверсифікації і для стабілізації внутрішнього ринку.

Ірина Халупа

Але чому тим ніхто не займається? Збудували нафтопровід, а він порожній стоїть. Бавилися різними напрямками: то Одеса-Броди, то навпаки.

Ось пан Саприкін сказав, що не могли переконати західні компанії, що цей проект є не лише рентабельним, але й позитивним для Європи загалом.

У чому суть проблеми, на Вашу думку? Чи це ,може, справді, не додуманий до кінця проект, чи ,може ,тут діє певний елемент страху перед Росією, тобто, бажання не образити Росію?

Сергій Сапегін

Я думаю, що цей проект із економічного розрахунку перейшов у політичну площину і не може бути, на жаль, у цьому році реалізований.

Ірина Халупа

Але чи в тій ситуації взагалі можна відокремити політику від економіки, пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Чесно кажучи, нафта і політика йдуть поруч. Проте тут питання і економічне. З іншого боку, поглянемо, що зробила Польща для продовження своєї ділянки труби. Поки що нічого.

Сьогодні представники Держдепартаменту США кажуть, що ми підтримаємо цей проект, проте вони також конкретно ніякої допомоги не здійснюють.

Я розумію, що Держдепартамент США не може примусити нафтові компанії давати нафту, проте якась реальна допомога могла б бути із цього боку.

Тут дуже багато потенційних учасників у цьому проекті і дуже багато проблем. Більшу частину Україна розв’язала, проте є деякі проблеми міжнародного характеру, оскільки це міжнародний проект, транснаціональний. Тому є питання іще допомоги Україні.

Ірина Халупа

Що повинно бути наступним логічним кроком українського уряду, щоб якось загладити ту ситуацію, яку ми бачимо сьогодні, пане Сапегін?

Сергій Сапегін

Оскільки стан ринку нафтопродуктів сьогодні, якщо можна називати його ринковим, вийшов за такі ринкові межі, то, на мій погляд, треба заходи, які будуть прийматися для його стабілізації, не можуть бути до кінця ринковими, то повинні бути жорсткі.

Повинні бути адміністративні міри. В Україні повинен плануватись баланс помісячного постачання нафти, повинен плануватись баланс експорту нафтопродуктів за межі України. Все це повинно враховувати той попит, який є і який буде наступні місяці на внутрішньому ринку.

Володимир Саприкін

Тобто, доцільно було б обмежити експорт нафтопродуктів, такий початковий захід пропонується урядом сьогодні.

Ірина Халупа

На один тиждень поки що.

Володимир Саприкін

На мою думку, це дуже такий сумнівний договір, тобто добровільне обмеження або припинення експорту. Це досить складна ситуація. Тобто компанії, які підписали договори ,угоди про постачання, припиняють постачання і отримують величезні збитки. Це така дуже ситуація міфічна, я би сказав.

Сергій Сапегін

Безумовно, на мій погляд, стан ринку сьогодні в значній мірі обумовлений тим, що поставляючи аграріям по цінах 1700 гривень за тонну дизпалива, нафтові компанії повинні були десь компенсувати ті збитки, які вони понесли за це постачання. Можливо, що стан сьогоднішнього ринку – це і є один із таких от компенсаційних заходів.

Володимир Саприкін

Проте селяни отримали тільки приблизно 15-16% від того, що їм обіцяли виробники нафтопродуктів. Тобто, вони не виконали своїх домовленостей.

Ірина Халупа

Так що ця ситуація ймовірно стане гіршою перед тим, як вона стане кращою, правда?

Сергій Сапегін

Безумовно, я б ще додав, що сьогодні меморандум, який був підписаний між нафтопереробними заводами і урядом України, ще діє і діє до кінця травня. Проте Мінекономіки відмічає, що аграрії вже сьогодні не можуть купувати по зазначених цінах дизпальне.

Ірина Халупа

Як це може завершитися? Тобто, якщо вони мають на сьогоднішній день всього 15-16% того, що мали отримати, чи є у селян гроші купити це необхідне пальне за новими цінами? Це може створити досить кризову ситуацію, чи не так, пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Безумовно, тобто на загальних підставах за такими псевдоринковими цінами вони не здатні купувати дизельне паливо. Це буде велика проблема, як посіяти чи інші роботи провести в полі. Це з нафтової кризи перейде до зернової кризи.

Підвищення цін на нафтопродукти зазвичай піднімає ціни на всі товари, продукти і послуги. Це буде стримувати розвиток економіки і значно вдарить по населенню. Населення буде платити більшу ціну за продукти харчування, за проїзд і т.д. Це найбільший удар завдасть саме населенню.

Ірина Халупа

Так що це така ситуація чи такий процес, який тягне за собою цілу низку інших результатів і наслідків.

Прем’єр-міністр сьогодні сказав, що буде пiдписаний (чи може це сьогодні і відбулося) протокол з нафтотрейдерами. Протокол дозволить стабiлiзувати ситуацiю з нафтопродуктами.

"Якщо нафтотрейдери не пiдуть назустрiч, то ми будемо вживати, як кажуть, непопулярнi заходи", - сказав Янукович. Він, ймовірно, має на увазі те, що ви назвали якимись адміністративними заходами.

Що може зробити уряд у цій ситуації, бо нафтотрейдери можуть розвести руки і сказати: “Панове, це ж ринок, дивіться, нафта подорожчала по всьому світі, ми ж тут ні при чому”.

Як тоді бути, пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Дійсно, тут я не згоден з паном Сапегіним. Ринок нафтопродуктів є найбільш дійсно ринковим порівняно з іншими підгалузями ПЕК. Регулювати його неринковими методами дуже складно, і це призведе до можливих якихось переривань у постачанні. Можуть виникати якісь черги на заправках.

Питання уряду сьогодні головне те, що він має домовитись. Якщо дійсно Антимонопольний комітет менше ,ніж за три місяці, проведе своє дослідження і зробить висновок, що була змова. Він має штрафувати і приймати якісь жорсткі заходи проти цих порушників. Також Кабінет Міністрів може ввести мита, які обмежують експорт та розширять імпорт нафтопродуктів в Україну.

Низка таких заходів – це єдине, що можна застосувати. Проте цю ситуацію уряд мав передбачити, оскільки для цього уряду це вже друга бензинова криза. Уряд, на жаль, не навчився нічому.

Ірина Халупа

Я хотіла запитати: це нібито грім з неба, ніхто про це навіть не думав? Уряд, наскільки я розумію, повинен прогнозувати такі ситуації і бути готовим у таких моментах, і втримати стабільність, рівновагу і спокій у державі і в ринку.

Як ви оцінюєте реакцію уряду у цій ситуації? Які з цього можуть бути політичні наслідки для українського прем’єра Віктора Януковича, пане Сапегін?

Сергій Сапегін

Я хотів би відмітити, що наш центр ще в квітні попереджав, що ринок може дійти до зростання цін до 50% у травні . У нас були такі пронози, і ми писали про них у наших журналах. Це по-перше.

По-друге, я хотів би відзначити, що хочемо ми чи ні, але Україна іде до світових цін. Наприклад, у січні 2003 року світові ціни українські гуртові відрізнялись десь близько НП 50%. Сьогодні ця різниця складає не більше 10%.

Але такі темпи зростання цін, такі темпи входження в ринкові ціни, я думаю, що вони недопустимі в Україні.

Володимир Саприкін

Загалом, якщо порівняти, наприклад, оцей рік, тобто, за 5 місяців цього року зростання цін на нафту. Наприклад, по корзині ОПЕК це 7 сортів нафти, то зростання склало приблизно десь 33%.

Ми бачимо, що за цей рік зростання цін на нафтопродукти склало приблизно 60%. Темпи вдвічі більші, ніж світові. Ми випереджаємо весь світ по цінах.

Тут такий досить складний момент. Наприклад, уряду вдасться зупинити зростання цін, проте вони не можуть повернутись значно назад. Вони на 10% можуть знизитись. Також не повернуться ціни на продукти харчування, на товари і послуги. Вони теж загальмуються на значному рівні. Це будуть значні збитки як для населення, так і загалом для держави. Допущення таких кризових явищ значно шкодить всій економіці України.

Ірина Халупа

Пане Сапегін, наскільки така криза може підняти загалом всі ціни на продовольчих ринках в Україні?

Сергій Сапегін

Про проценти важко зараз щось казати, тому що ми не відчули ще стабілізації самого ринку нафтопродуктів.

Ірина Халупа

Так що він ще й далі коливається, ціни можуть зростати ще й далі?

Сергій Сапегін

Ми вважаємо, що ціни будуть зростати й далі і в роздробі, тому що...

Ірина Халупа

До скільки?

Сергій Сапегін

Не можу сказати, тому що вони ще не припинили зростання в оптовому сегменті і тому що світові ціни, ми не можемо сказати, що вони стабілізувались. Є прогнози дуже песимістичні: до 50-70 доларів за барель нафти.

Тому зараз про якісь стабілізаційні спостереження ще рано казати. Але вже сьогодні ми знаємо, що і в роздрібній торгівлі, і супермаркети переглядають свої ціни, тому що вже зросли ціни на послуги.

Ірина Халупа

Шановні гості, за останні кілька днів сталася досить важлива подія, яка стосується Росії, її стосунків з ЄС і її плани стати членом СОТ.

Росія домовилась з ЄС, ЄС буде підтримувати Росію. Росія також обіцяла підписати Кіотський протокол щодо викидів газу в атмосферу світу. Але також Росія погодилася підвищувати ціни на енергоносії, зокрема на нафту. Таким чином зближувати ті ціни до світових цін. Як це вплине власне на цю ситуацію, яку ми бачимо сьогодні в Україні на українському нафтовому ринку? Пане Саприкін.

Володимир Саприкін

Тут дуже складне питання. ЄС мав низку претензій до Росії в енергетичній сфері, насамперед щодо газового сектору. Тут було питання вільного доступу до газопроводів, підвищення цін на газ всередині самої Росії.

Деяких домовленостей досягнуто. Незначне підвищення цін на газ і поступове буде відбуватися в Росії. Проте інші газові питання ( вони об’єднувалися в так званий “газовий ультиматум”) стали фактично блефом.

ЄС відійшов від цих вимог і пішов на повну згоду та домінування Росії в газовій сфері, як на теренах СНД, так і на теренах, можливо, Євразії.

Він підтвердив перевагу конкурентну, насамперед “Газпрому”, перед іншими постачальниками, наприклад, Туркменистаном, чи Узбекистаном, чи Казахстаном.

Тобто, тут є певні питання. Тут є інші поступки, в інших сферах, не в енергетичній з боку Росії, безумовно. І головною поступкою було те, що Росія має наближуватися до Кіотського протоколу.

Це такий загальний термін. Наближуватися до його ратифікації. Це може статися, а може і не статися.

Мене дивує позиція ЄС. Він останнім часом веде політику на зближення з Росією, насамперед в енергетичній сфері, оскільки він значно залежний саме від Росії.

Ірина Халупа

Це розумно з його боку чи ні?

Володимир Саприкін

Він, мабуть, виважив, де він виграє, тобто, він не хоче погіршувати відносини з Росією, оскільки він є значно залежним в енергетичній сфері від постачань російської нафти та російського газу.

Ірина Халупа

Пане Сапегін, щойно закінчився черговий саміт (я навіть не знаю, саміт ,зустріч у верхах - як це називати ті зустрічі, які тепер проводяться) з метою організувати чотирьох сусідів в ЄЕП.

Чи ця новостворена організація (новостворена, але ж не зовсім зліплена і спечена) може якимось чином домогти Україні з її нафтовими проблемами?

Сергій Сапегін

Однією з нафтових проблем, яка є в Україні, є подвійне обкладання митом на нафту та газ. Це дуже важливе питання для України, тому що воно призводить до того, що ціни в Україні на нафтопродукти вищі за ті, які могли б бути.

Я думаю, що це важливе питання для України. Хоча з іншого боку, вступ України до ЄЕП не несе за собою автоматичного постачання нафтопродуктів, енергоносіїв по нижчих цінах.

Ірина Халупа

Я хочу повернутися на хвилину до політичної площини цієї проблеми. Ми трошки заторкнули це питання, але не зовсім.

Пане Саприкін, чому уряд Віктора Януковича не передбачав цієї ситуації? Хіба там бракує експертів? В чому річ?

Володимир Саприкін

Це питання, скоріше, до уряду, я не є членом уряду.

Ірина Халупа

Ви ж аналітики, аналізуйте!

Володимир Саприкін

Проте існує низка постанов Кабінету Міністрів, Указ Президента України щодо проведення моніторингу цін на нафтопродукти. Наскільки виконуються ці постанови, цей указ? Є дуже великі сумніви, що вони виконуються.

Якщо б це виконувалося, то можна було б прогнозувати, а головне, попередити таке зростання цін. Мені здається, що Указ Президента, а також постанови уряду не виконуються.

Це призводить до таких от бензинових криз.

Ірина Халупа

На рахунок тих нафтових криз ми вирішили сьогодні поїздити по автозаправках і подивитися, як там ситуація виглядає, як реагують на зростання цін люди, споживачі.

Наш колега Павло Вольвач розпитував їх, в чому справа. Давайте послухаємо.

Павло Вольвач

Справді райдужні настрої спостерігалися хіба в бензинових калюжах. Поки політики та фахівці, говорячи про ситуацію з підвищенням цін на бензин, розводяться про ставки експортного мита, джобберську мережу та монопольний ринок, пересічні громадяни, пов’язані насамперед з автокермом, висловлюються простіше і конкретніше.

Водій 1

Херово! Погано!

Павло Вольвач

Як Ви думаєте, чому подорожчав бензин?

Водій 1 (переклад)

Хтось гроші заробляє!

Павло Вольвач

Тобто, Ви вважаєте, що це штучно?

Водій 1 (переклад)

Не штучно, але заробить багато. Звісно, що штучно. В принципі, він піднявся і раніше, але можна було його залишити за старою ціною, так завжди заробляли. А так сказати, “під шумок”, як у нас все робиться, підняли - і всі заробляють гроші.

Павло Вольвач

Як ви думаєте, довго ця ситуація протриває?

Водій 1

Поки не зароблять.

Водій 2

Козли і сволоти!

Павло Вольвач

А чим це викликано?

Водій 2

І грабіжники. Мутять, мутять - бабки заробляють.

Павло Вольвач

Спробували ми довідатися про ситуацію і від менеджерів автозаправок, але і на заправці “ТНТ”, що на Печерському мості, і на заправці “Лукойла”, що по вулиці Червоноармійській, менеджерів не виявилося.

За словами операторів, вони з’являться лише завтра. Самі ж оператори були не вельми балакучими.

Оператор 1 (переклад)

Я не знаю. Думаю, що трошки знизять ціни, бо люди почнуть бунтувати. Це невигідно, це штучне підвищення, зароблять, відмиють гроші, і все.

Павло Вольвач

Більш словоохотливими виявилися хлопці-заправники.

Добрий день, хлопці! Радіо “Свобода”. Скажіть, сильно подорожчав бензин на вашу думку, як фахівців?

Заправник 1

Сильно, в півтора раза він подорожчав за останні місяці три, то я вважаю, що це сильно.

Павло Вольвач

Які конкретно ціни: 76-ий, 95-ий?

Заправник 1

76-го у нас немає, а 95-ий – 3 гривні 30 копійок, 98-ий – 3 гривні 65 копійок.

Павло Вольвач

На Вашу думку, чим викликано таке стрімке подорожчання?

Заправник 1

Тому що немає своєї нафти, немає своєї нафтопереробки. Мито Росія, можна сказати, підняла, а у нас немає іншого виходу.

Павло Вольвач

Як Ви вважаєте, довго ще протриває така ситуація?

Заправник 2

Бог його знає!

Павло Вольвач

Існують версії, що це штучне подорожчання, викликане якимись спекулятивними методами, змовою крупних торговців нафтою.

Заправник 1

Сьогоднішня ситуація з паливом в Україні інакшою і не може бути, тому що паливом ми не забезпечені, нафтопродуктами.

Павло Вольвач

Висловлювали свою думку і водії авт, які хоч і нечасто, але все ж під’їжджали до станції.

Водій 2

Це погано, звичайно, бо з цього приводу одразу подорожчає на ввезення-вивезення товарів з країни.

Водій 3

Вони що хочуть, те і роблять. Правильно?

Павло Вольвач

Як будуть реагувати, скажімо, водії?

Водій 4

Будуть їздити, а де ж вони дінуться?

Водій 5 (переклад)

Я без поняття. Що, до п’яти гривень буде чи що?

Водій 6 (переклад)

Передвиборча кампанія, тиск на уряд.

Водій 7

А повна біда. Грошей немає у людей, жебрають, а пани дадуть трохи копійок пенсіонерам, справа ж до виборів.

Павло Вольвач

Ось такі думки.

Ірина Халупа

...які записав Павло Вольвач на вулицях і автозаправках Києва.

Шановні гості, ми на початку передачі заторкнули нафтотрейдерів, їх також заторкнув у своїх заявах сьогодні прем’єр-міністр України Віктор Янукович, коли мова йшла про протокол, який він збирається підписати з тими нафтотрейдерами і компаніями.

Хто вони такі, ті нафтотрейдери? Чи це справді якісь одиниці? Чи це представники тих трьох нафтових гігантів, про яких ми згадували на початку передачі, пане Саприкін?

Володимир Саприкін

Безумовно, переважна більшість тих трейдерів, це мережа (є таке слово джобберська, дуже довго пояснювати) великих компаній. Також є мережа НАК “Нафтогаз України”, є окремі незалежні компанії, які, наприклад, імпортують з інших країн, насамперед з Росії, нафтопродукти.

Проте, я повторююся, головні продавці – це великі російські нафтові компанії.

Ірина Халупа

Так що існує певна монополія?

Володимир Саприкін

Оцінки багаторічні Антимонопольного Комітету вказують на те, що жодна з російських компаній не займає монопольну частину ринку.

Проте, якщо підсумувати їх разом, то тут буде... це суперечить закону, але російський сегмент, як ми бачимо, займає левову частину ринку.

Ірина Халупа

Скільки?

Сергій Сапегін

Щонайменше – 80 %.

Ірина Халупа

Я б сказала, що це монополія. Пане Сапегін, чи це не так?

Сергій Сапегін

Тут треба відрізняти роздрібний ринок від оптового ринку. На оптовому ринку, я вже казав, ми маємо десь близько 90 % постачання нафтопродуктів з російської сировини.

Тут ситуація зрозуміла. В роздрібному ринку, я вважаю, що там менший відсоток. Якщо взяти, наприклад, компанії “ТНК-Україна”, “Лукойл-Україна”, нафтову компанію “Альянс” і “УкрТатНафту”, то тут ми будемо мати ,на мій погляд, десь половину автозаправочних станцій України, кращих автозаправочних комплексів.

Ірина Халупа

Наша передача, шановні гості, добігає кінця. Я хотіла б поставити таке останнє запитання: як довго може ще цей процес тривати і на скільки можуть ще збільшитися ціни на нафту?

Скільки потрібно, щоб український водій сказав: “Досить!”, пане Саприкін?

Володимир Саприкін

З точки зору...

Ірина Халупа

Буду їздити метром.

Володимир Саприкін

З точки зору підвищення цін межі немає, власники нафтових компаній, а також АЗС можуть підвищити безкінечно, але межу має поставити уряд.

Ірина Халупа

Наскільки вони можуть зростати - доки не створяться серйозні кризові ситуації і процеси в економіці і взагалі в соціальній сфері?

Володимир Саприкін

Це вже питання, скоріше, психологічне. Це значний аргумент, ціни збільшуються тому, що люди мовчать. Я не закликаю когось пікетувати чи ще щось, проте це було б краще, ніж, можливо, пікетування суду щодо “Сільських вістей”.

Це зачіпає все населення України, населення має якось відреагувати на це.

Ірина Халупа

Пане Сапегін, що Ви скажете?

Сергій Сапегін

Я вважаю, що є та грань, вище якої ціни в Україні не можуть рости.

Ірина Халупа

Що це за грань?

Сергій Сапегін

Це світові ціни. Наприклад, в Німеччині один літр бензину сягає десь 1,15-1,2 євро, це в перекладі означає порядку 7 гривень за один літр.

Ірина Халупа

Але навіть у Європі і у США є певна розбіжність у цінах на нафту, але ми про це поговоримо у іншій передачі, бо весь наш час насправді випарувався.

Я вам дякую, шановні гості, за цікаву розмову. З нами сьогодні були два експерти з питань енергетики: Володимир Саприкін і директор Науково-технічного центру “Психея” Сергій Сапегін.

Я, Ірина Халупа, прощаюся з вами до завтра. Слухайте радіо “Свобода”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG