Варшава, 26 травня 2004 - Прес-служба президента Польщі подала інформацію, що сьогодні у середу в президентському палаці у Варшаві відбудеться зустріч Александра Кваснєвського з канцлером Німеччини Ґергардом Шредером. Польський та німецький лідери обговорюватимуть як питання, пов’язані із функціонуванням розширеного Європейського Союзу, так і проблеми двосторонніх стосунків. Найважчим питанням польсько-німецьких стосунків є проблема нерухомостей, котрі на території Польщі залишили нинішні громадяни Німеччини. Частина з них хотіла б повернути свою колишню власність.
В даному випадку мова йде про нерухомості колишніх громадян Польської Народної Республіки німецької національності, котрі у вісімдесятих роках минулого століття виїхали до Німеччини. Видаючи своїм громадянам право на переселення закордон, влада народної Польщі позбавляла їх громадянства, і ці люди втрачали право власності на залишену нерухомість. Теоретично це право переходило до державної скарбниці, однак, впевнені у тому, що ситуація ніколи вже не зміниться, чиновники комуністичної Польщі часто ігнорували необхідність записувати державу, як власника, до актів про нерухомість.
Саме це і використовують тепер німецькі спадкоємці колишніх власників цих нерухомостей. Днями у районному суді польського містечка Пруднік розпочався процес, в котрому представник місцевої влади змагатиметься за стару міську кам’яницю із німецькою сім’єю, спадкоємцями колишніх власників нерухомості. Німецьке подружжя ще у 2001 році оформили у Польщі законні акти про спадок і на цій підставі вписали свої імена в акти власності на нерухомість. Після цього вони прийшли до польської сім’ї, котра вже 20 років орендує у держави цей будинок і запропонували або викупити його у них, або забиратися. Спантеличені польські орендатори будівлі звернулися до місцевої влади, від якої ось уже два десятиліття винаймають цей будинок – платять орендну плату та ремонтують його. Влада, звичайно ж, заявила, що будинок є власністю державної скарбниці і що німці не мають права претендувати на неї. Однак, оскільки у актах власності держава не записана як власник, справа потрапила до суду. І тепер суд вирішить, хто ж має право власності на кам’яницю – чи держава, чиновники якої не подбали про відповідне юридичне оформлення власності, чи спадкоємці колишнього власника, як про це говорять видані цією ж польською державою документи про спадок.
Ця справа викликала величезні емоції серед мешканців тих польських населених пунктів, котрі раніше були заселені переважно німцями. За приблизними підрахунками тільки в одному регіоні - Опольському воєводстві є близько 700 колишніх німецьких кам’яниць, правовий статус котрих на сьогоднішній день є неврегульованим. Експерти вважають, що для того, щоб не допустити масових претензій громадян Німеччини щодо своєї колишньої нерухомості у Польщі, відповідної угоди мало б досягти для початку політичне керівництво обох країн. Тому зустріч у середу президента Кваснєвського та канцлера Шредера викликає більш, ніж звичайне зацікавлення у значної частини громадян обох країн.
В даному випадку мова йде про нерухомості колишніх громадян Польської Народної Республіки німецької національності, котрі у вісімдесятих роках минулого століття виїхали до Німеччини. Видаючи своїм громадянам право на переселення закордон, влада народної Польщі позбавляла їх громадянства, і ці люди втрачали право власності на залишену нерухомість. Теоретично це право переходило до державної скарбниці, однак, впевнені у тому, що ситуація ніколи вже не зміниться, чиновники комуністичної Польщі часто ігнорували необхідність записувати державу, як власника, до актів про нерухомість.
Саме це і використовують тепер німецькі спадкоємці колишніх власників цих нерухомостей. Днями у районному суді польського містечка Пруднік розпочався процес, в котрому представник місцевої влади змагатиметься за стару міську кам’яницю із німецькою сім’єю, спадкоємцями колишніх власників нерухомості. Німецьке подружжя ще у 2001 році оформили у Польщі законні акти про спадок і на цій підставі вписали свої імена в акти власності на нерухомість. Після цього вони прийшли до польської сім’ї, котра вже 20 років орендує у держави цей будинок і запропонували або викупити його у них, або забиратися. Спантеличені польські орендатори будівлі звернулися до місцевої влади, від якої ось уже два десятиліття винаймають цей будинок – платять орендну плату та ремонтують його. Влада, звичайно ж, заявила, що будинок є власністю державної скарбниці і що німці не мають права претендувати на неї. Однак, оскільки у актах власності держава не записана як власник, справа потрапила до суду. І тепер суд вирішить, хто ж має право власності на кам’яницю – чи держава, чиновники якої не подбали про відповідне юридичне оформлення власності, чи спадкоємці колишнього власника, як про це говорять видані цією ж польською державою документи про спадок.
Ця справа викликала величезні емоції серед мешканців тих польських населених пунктів, котрі раніше були заселені переважно німцями. За приблизними підрахунками тільки в одному регіоні - Опольському воєводстві є близько 700 колишніх німецьких кам’яниць, правовий статус котрих на сьогоднішній день є неврегульованим. Експерти вважають, що для того, щоб не допустити масових претензій громадян Німеччини щодо своєї колишньої нерухомості у Польщі, відповідної угоди мало б досягти для початку політичне керівництво обох країн. Тому зустріч у середу президента Кваснєвського та канцлера Шредера викликає більш, ніж звичайне зацікавлення у значної частини громадян обох країн.