Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 20:20

“Права людини: українська реальність”: 2-го червня відбудеться судове засідання у справі “Податківці проти власників “Львівської газети”; В Криму розпочав роботу правозахисний Центр документування катувань та корупції; Чому ВР не ухвалила законопроект про відновлення прав депортованих осіб? Кому вигідно знищення пам’яток історії у Києві?


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 27 травня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.

Ми вас вітаємо, шановні слухачі!

Теми сьогоднішнього випуску:

-

2-го червня відбудеться судове засідання у справі “Податківці проти власників “Львівської газети”;

-

В Криму розпочав роботу правозахисний Центр документування катувань та корупції;

-

Чому ВР не ухвалила законопроект про відновлення прав депортованих осіб?

-

Кому вигідно знищення пам’яток історії у Києві?

На друге червня призначений суд у справі щодо засновників “Львівської газети”, директора фірми “Троттола” Ярослава Рущишина і голови мистецького об’єднання “Дзига” Маркіяна Іващишина. Їх звинувачують в ухилянні від сплати податків.

У редакції часопису вважають справу сфабрикованою і вбачають у цьому “новий виток наступу на незалежні медіа”.

Нагадаємо, що у червні минулого року на “Львівську газету” подав до суду позов тоді ще голова Податкової адміністрації у Львівській області Сергій Медведчук, який звинувачував газету у поширенні неправдивої інформації.

Справу проти засновників “Львівської газети” розглядатиме не суд за місцем знаходження відповідача (як це вимагає українське законодавство), а Сихівський місцевий суд Львова, відомий своїм рішенням щодо мера Мукачева Василя Петьовки. Тоді Сихівський суд позбавив його посади.

Моя колега Галина Терещук продовжує розповідь про “Львівську газету”, яка днями у Львові стала темою № 1.

Галина Терещук

Торік у вересні, у час протистояння між “Львівською газетою” та тодішнім керівником львівських податківців, а нині заступником голови ДПА України Сергієм Медведчуком, проти одного з засновників "Львівської газети" Ярослава Рущишина була порушена кримінальна справа. Його податківці звинуватили в ухилянні від сплати податків.

Але у грудні з цієї справи було вилучено документи, які стосувались проведення мистецьким об’єднанням "Дзига" фестивалю "Слухай українське" у 2002-му році.

Податківці звинувачують Ярослава Рущишина у тому, що під час фестивалю не було забезпечено рекламної присутності його фірми "Троттола".

У ході розслідування торік 30-го грудня було намагання з боку податківців заарештувати другого засновника “Львівської газети”, директора мистецького об’єднання “Дзига” Маркіяна Іващишина.

Однак ця історія набула великого розголосу не лише в Україні, а й світі. Маркіяна Іващишина відпустили після кількох годин допиту.

Справа щодо засновників “Львівської газети” (директора фірми “Троттола” Ярослава Рущишина і директора мистецького об’єднання “Дзига” Маркіяна Іващишина) у львівську прокуратуру була передана у травні цього року. І прокуратура у найкоротші терміни скерувала її у Сихівський місцевий суд Львова.

Зауважу, що саме Сихівський суд розглядає усі справи, які стосуються СДПУ(О) та податкових органів області. Усі рішення ухвалюють на користь цих позивачів.

На думку експертів “Львівської газети”, такий поворот справи може свідчити про заангажованість прокуратури, а метою поспіху і залучення багатьох людей в цю справу є близькість президентських виборів в Україні та потреба кинути тінь підозри на багатьох не заангажованих у плани влади людей.

Маркіян Іващишин в інтерв’ю радіо “Свобода” зауважує:

Маркіян Іващишин

Є план загострення ситуації по регіону. Я думаю, що це є розчищення території для Януковича чи для когось іншого. І, відповідно, це треба зробити.

Галина Терещук

Редакція газети констатує, що всі ці дії: абсурдність звинувачень, а також оперативність, з якою почала форсуватися ця справа, змушує зробити висновок про те, що запущено нову схему, мета якої будь-якими засобами добитися потрібного замовникам даної справи результату.

Член комісії по журналістській етиці професор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Здоровега зазначає:

Володимир Здоровега

Я гадаю, що ця справа із власниками має глибокий політичний підтекст, вона ведеться для того, щоб знищити “Львівську газету”.

Галина Терещук

Засновників газети можуть, згідно порушеної кримінальної справи, позбавити волі строком до 7 років. Засновникам газети буде запропонований бартер: за закриття судової справи продати донецьким видання. Уже такі розмови ведуться.

Надія Шерстюк

До речі, як вважають експерти Комітету з журналістської етики, чим ближче до президентських виборів в Україні, тим активніше тисне влада на незаангажовані мас-медіа. Як приклад - судові позови проти газети “Україна молода” та Інтернет-видання “Українська правда”.

Окрім цього, нещодавно стало відомо, що донецька компанія "Восток-інвестпром" купила київську телекомпанію "TV-Табачук", яка судилася з телекомпанією “5-й канал” за право мовлення на 48-му столичному каналі.

Від медійних справ переходимо до проблеми катувань, зокрема у Криму.

В АРК нещодавно розпочав роботу правозахисний Центр документування катувань і корупції. Про це на прес-конференції в Симферополі днями повідомив керівник цього центру, депутат однієї з райрад Симферополя Іван Житнюк.

За його словами, багато громадян, потрапляючи до міліції, часто зазнають від правоохоронців знущань і катувань. Відтепер всі вони зможуть звернутися за юридичною допомогою до щойно заснованого Центру.

Детальніше про це Володимир Притула.

Володимир Притула

Найрезонансніша в Криму справа про знущання над затриманими чи заарештованими нещодавно завершилася судом над двома колишніми правоохоронцями, яких визнали винними і засудили до тривалих термінів позбавлення волі.

Але їхній жертві Ніязі Гафарову це вже ні до чого. Не витримавши знущань правоохоронців, молодий і ні в чому невинний хлопець, схопивши зі столу п’яного слідчого ножа, накинувся на кривдника, але був застрелений ним із табельної зброї.

Цей трагічний випадок набув значного розголосу, і винні були покарані, насамперед, завдяки активній та наполегливій позиції Меджлісу і кримськотатарської громадськості.

Але скільком іншим правоохоронцям, які застосовували недозволені методи слідства, це зійшло з рук?

Регулярно у кримській пресі з’являються публікації про випадки катування в міліції чи інших правоохоронних структурах, однак, як виявилося, в Криму відсутня статистика щодо цих випадків, як і відсутні дані про кількість покараних за застосування недозволених методів слідства.

У Центрі громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму повідомили, що можуть дати лише загальні цифри звільнених з органів внутрішніх справ за негативними обставинами.

Депутат однієї з райрад Симферополя Іван Житнюк каже, що хоча б приблизних даних про рівень тортур у міліції немає і в нього, але явище це поширене і масове. Саме тому він з однодумцями із Ліги офіцерів Криму створив правозахисний Центр документування катувань і корупції. До роботи в центрі залучатимуться досвідчені юристи, криміналісти, психологи та інші фахівці.

Іван Житнюк вважає, що Центр допоможе й правоохоронним органам очиститися.

Іван Житнюк

Правозахисний центр документування катувань і корупції створений з метою надання допомоги державним структурам і правоохоронним органам з метою позбавлення їх від тих костоломів, які дискредитують всю міліцію, всі правоохоронні структури. Через них тінь падає на всю правоохоронну систему.

Але найголовніше – це, звичайно, допомогти простим людям.

Іноді в міліції чи в слідчих ізоляторах до людей вживають такі методи, що вони беруть на себе вину за те, що вони не здійснювали. І це неприпустимо.

Те, що нам дісталося з минулого, воно там і має залишитися. Якщо ми прагнемо до Європи, якщо ми хочемо бути цивілізованими людьми, то всі ці варварські методи не можуть братися на озброєння органами правопорядку.

Володимир Притула

Заявив керівник Центру документування катувань і корупції у Симферополі Іван Житнюк.

За його словами, співробітники Центру доводитимуть кожну справу до суду.

Надія Шерстюк

Минулого тижня ВР не ухвалила проект закону “Про відновлення прав депортованих осіб”. Парламентський комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин вважає рішення помилкою.

Як заявив в інтерв’ю радіо “Свобода” голова Комітету Геннадій Удовенко, українська влада дуже мало зробила для депортованих громадян, зокрема для кримських татар.

Продовжує тему наша парламентська кореспондентка Марина Пирожук.

Марина Пирожук

За даними Ради Міністрів Криму, до Середньої Азії 1944-го року було депортовано 183 тисяч кримських татар.

18-го травня кримські татари провели жалобний мітинг з цього приводу на центральній площі Симферополя. Вони вимагали відновлення національної державності кримськотатарського народу.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв висловив стурбованість тим, що закон про статус кримськотатарського народу в Криму не був ухвалений Верховною Радою. За його переконанням, таке голосування не працює на стабілізацію ситуації в Криму і сприятиме посиленню напруженості.

Думку Джамілєва також поділяє голова Ради Міністрів Криму Сергій Куницин.

Незадоволений поведінкою своїх колег і голова Парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко. Він заявляє , що у депутатів не було причин не ухвалювати законопроект "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.

Геннадій Удовенко

ВР відхилила під формальними приводами дуже поміркований закон, виважений закон. До речі, це урядовий проект.

Хочу сказати, що дуже погану роль відіграє апарат ВР: він робив все, щоб блокувати це рішення.

За 13 років ВР не прийняла жодного законопроекту, пов’язаного з долею депортованих. 60 років вони поневіряються!

Марина Пирожук

Геннадій Удовенко закликає кримських татар тиснути на Верховну Раду і вимагати повернення своїх прав.

Тим часом представник пропрезидентської фракції “Трудова Україна” Григорій Дашутін стверджує, що український парламент з розумінням ставиться до проблем кримських татар. Говорячи про причини, якими керувалися депутати, котрі не голосували за законопроект, він, зокрема, зазначив:

Григорій Дашутін

Тому, що це додаткові фінансування і це навантаження на бюджет. Але національні меншини, які сьогодні є в Україні, ми повинні поважати. Тим паче сьогодні кримськотатарська проблема буде ще на найближчі роки. Але Україна правильно робить крок на зустріч.

Марина Пирожук

Це був член фракції “Трудова Україна” Григорій Дашутін.

Надія Шерстюк

Ми продовжуємо цикл матеріалів, у яких моя колега Богдана Костюк розповідає про руйнування пам’яток історії та культури Києва. Наразі мова піде про пам’ятний знак, пов’язаний з ім’ям Тараса Шевченка.

Богдана Костюк

У травні 1861-го року Тарас Шевченко повернувся на батьківщину, але у труні. 1989-го року на київській набережній з’явився пам’ятний знак на місці, де проносили Кобзареву домовину.

Розповідає краєзнавець, член ліги екскурсоводів України Тетяна Нечай.

Тетяна Нечай

Мене завжди дивувала точність вибору місця, місця останнього прощання з Шевченком. Пам’ятник надзвичайно вдало стояв – можна було вийти, його оглянути з усіх сторін і прочитати те, що на ньому було. Автор-скульптур Роман Петрук вніс туди ідею об’єднання дохристиянства і християнства. На постаменті була молитва:

“Зло начинающих спини, у пута кутії не куй, в склепи глибокі не муруй, а доброзиздущим руками покажи і поможи, святую сил ниспошли...”

Богдана Костюк

А взимку пам’ятний знак невідомі особи скинули з п’єдесталу, і він лежить просто на березі Дніпра.

Тетяна Нечай продовжує.

Тетяна Нечай

Інформація про пам’ятник після того, як ми побачили, що він звалений, і не відбулося ніякої реакції з боку влади і пам’яткоохоронних служб, то ця інформація пішла відразу десь в 300 ЗМІ. Але, на жаль, пам’ятника немає.

Я зверталася до кількох лауреатів Шевченківської премії, до музейщиків, а потім зрозуміла, що треба щось робити. Ми зібралися разом з колегами-екскурсоводами і підписали лист-звернення. Ми писали О.Омельченку, в МВС, в прокуратуру міста Києва, бо це акт вандалізму, злочин - руйнувати пам’ятник не можна, Биструшкіну особисто, у фонд культури Олійнику, в Спілку письменників.

Богдана Костюк

Але відповіді на своє звернення екскурсоводи так і не отримали.

Мені теж не пощастило: наприклад, у міському товаристві охорони пам’яток історії з’ясувалось, що згаданий вище пам’ятний знак не внесений у реєстр, а отже, інформація про нього відсутня. Такий собі пам’ятник–бомж, доля якого, крім кількох десятків ентузіастів, нікого не обходить.

Слово архітекторові, відомій громадській діячці Ларисі Скорик.

Лариса Скорик

Я думаю, що тут своє слово скаже Українське товариство охорони пам’яток. Я представляю це товариство.

Ця дошка мусить бути облікована, тому що Товариство охорони пам’яток багато років скрупульозно обліковувало всі місця, які тим чи іншим чином були зафіксовані як місця нашої історії.

Я думаю, що наше товариство і наша громадська колегія охорони історичного середовища і проблем забудови це питання мусить зараз інтенсивно порушити, не тільки порушити, а й визначити природу цього явища, як таке могло статися? Хтось викинув цей камінь, і нікому до нього немає діла.

Я підозрюю, як це могло статися. Справа в тому, що є ще, напевне, багато охочих, які так само в одночасі викинули й колону Магдебурзького права, щоб вона там не заважала.

Знаєте, з якої причини? Бо вона стоїть саме в тому місці, де вже, так би мовити, з псевдотворчої ініціативи двох так званих майстерень архітектурних зроблені проекти забудови набережної майже на 3 км. Це від Поштової площі аж до Видубичів, тобто до мосту Патона.

Богдана Костюк

“А отже, не виключено, - стверджує пані Скорик, - що у гонитві за прибутком може постраждати історичне обличчя Києва”.

Надія Шерстюк

Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії звукооператор Наталія Антоненко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG