Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:11

“Віта Нова”: Музичний фестиваль "MAZEПА ФЕСТ" в Полтаві; Першість України з національного рукопашу "Спас" у Києві; Василь Бец і його винахід - вічний двигун.


Павло Вольвач

Аудіозапис програми:

Київ, 31 травня 2004 року.

Павло Вольвач

Доброго дня, шановні радіослухачі! В ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

Що не кажи, а в усталеній українській традиції є своя принадність. Принаймні знаєш, що від кого очікувати. Ось хоча б з відродженням козацтва. Це вже традиція. Де тільки щось на обрії історично-патріотичне заповідається, зразу надцяте козацтво відроджується. Трясе гротескними оселедцями, поблискує булавами, бунчуками та, перепрошую, погонами. Які справжнім козакам були потрібні, як корові сідло, але на нинішніх екс-міліціонерах та відставних армійцях виглядають досить таки органічно. Так що де там козацтво, а де масовка із оперети, розібратися важко. І все, знаєте, гетьмани, гетьмани, отамани. Ну, хіба вже хтось зовсім неповороткий змушений ходити в полковниках...

Це я не просто так собі підпливаю жовчю, ні. Це я веду до теми. Якраз сьогодні у нас кілька матеріалів, присвячених козацькій автентиці. У різних її вимірах: від музичного до... як би це висловитися... зубодробильного. Щось типу, як про герць поведемо мову.

Отож до діла.

Спочатку екскурс в історію.

Ім’я гетьмана Івана Мазепи упродовж століть пов’язувалося для когось із зрадою, для когось з патріотизмом, але байдужим воно не залишало нікого.

Нині, за умов існування вимріяної гетьманом незалежної України, табу з його імені зняте, і життєвий шлях Івана Мазепи досліджують науковці та політики, а магнетизм його постаті став відправною точкою для творчості молодої української мистецької генерації.

Власне, з магнетизму цього почався і всеукраїнський музичний фестиваль, про який розповідає наша київська кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

5-6 червня у Полтаві на співочому полі, де, за легендами, збиралася з подругами Маруся Чурай, зберуться на фестиваль “МАZЕПА ФЕСТ” найкращі виконавці української рок–музики.

Розповідає один із засновників фестивалю, журналіст і продюсер Олександр Євтушенко.

Олександр Євтушенко

Це саме рок-фестиваль. Це дійсно жива музика. Багато молоді. Багато драйву. Ми намагаємося показати найкращі українські команди. Серед хедлайнерів є “Вій”, “№482”, “Гайдамаки”, “Борщ”, “Мертвий півень” разом з В.Морозовим, група “Перкалаба” і група “Дивна суміш”. Всі ці команди грають абсолютно різну музику в широкому спектрі.

Якщо порівняти “Дивну шуміш”, яка грає дуже жорсткий гарт-кор, з “Перкалабою”, то “Перкалаба” грає колоритний гуцульський фольк-ска-регбі-рок. “Борщ” – це така турбо-парк машина. “Гайдамаки” – це знову фольк. “№482” – це європейський гітарний поп-рок. “Вій” – це класика. А група “Скарб” – це нова команда, яка покаже абсолютно чудову програму. Вона поки що нікому невідома, але я думаю, що “Мазепа” відкриє цю команду.

Богдана Костюк

Серед талановитої молоді Олександр Євтушенко називає гурт “ON LINE” і полтавські групи “Фрідом” та “Бавовна”.

Акустичний блок представлять барди Леся Горова та Оксана Виговська.

Для когось з учасників “МАZЕПА ФЕСТ” – це чергова поява перед прихильниками сучасної української музики, а для когось – це перший вихід у широкі музичні світи, освячений таємничою постаттю української історії, гетьманом Мазепою.

Павло Вольвач

Може, завдяки подібним фестивалям постаті наших героїв поступово позбуватимуться музейних шат і набуватимуть живої плоті і крові. А це якраз на часі.

Пам’ятаєте анекдот?

“На уроці вчителька запитує:

-

Дітки, хто такий Рафаель?

У відповідь хором:

-

Черепашка ніньдзя”.

Смішки смішками, але лицарі без страху і докору впевнено лідирують в шкалі безперечних авторитетів не одного покоління підлітків. Правда, враховуючи постійну прописку на українських телеекранах американських бойовиків, українські хлопчаки за приклад для наслідування обирають переважно Джекі Чана, Чака Норріса чи Арнольда Шварценегера.

А шкода. Бо в давнину запорізький козак міг спокійно вийти сам на сам із десятком турків. А характерник – то й проти сотні. І перемогти. І то не на екрані, а у відкритому двобої.

Свідком відродження козацьких традицій стала Наталка Позняк-Хоменко, яка побувала на першості України з національного рукопашу “Спас”, що вперше відбулася в столиці.

Наталка Позняк-Хоменко

Про бойову майстерність українських запорожців ходять легенди. І не лише в Україні. Розповідають, наприклад, що у японських самураїв є стиль “п’яний козак”. За переказами, ватага запорожців потрапила з якоюсь місією до Японії, а там вирішили їх споїти і пов’язати. Споїти-то споїли, але, коли самураї кинулися на козаків, ті голіруч порозкидали їх, як сліпих кошенят.

На початку 90-х інтерес до українського національного бойового мистецтва виріс надзвичайно. Із бойових рухів, які український народ проніс крізь століття, заховавши у всім знайомому танці гопак, творилися різні бойові стилі. На сьогодні їх в Україні кілька: “Бойовий гопак”, “Сварга”, “Триглав”, “Хрест”, “Козацька Вежа”, “Спас”.

Розповідає віце-президент Всеукраїнської Федерації козацького бойового мистецтва “Спас” Олександр Корнієнко.

Олександр Корнієнко

Це дуже широкий арсенал бойових дій. Ну, фактично в “Спасі” все, що сприяє виживанню, є доречним. Бо це ми кажемо “Бойове мистецтво “Спас”, а в традиції це є бойовим звичаєм. А це більш широке поняття, ніж бойове мистецтво. Але однозначно, що “Спас” – це бій направлений або на травмування, або на знищення противника.

Наталка Позняк-Хоменко

Щоправда, те, що продемонстрували учасники всеукраїнської першості з національного рукопашу “Спас”, що з’їхалися до столиці із Дніпропетровська, Запоріжжя, Гуляйполя та Вільнянська Запорізької й Олександрії Кіровоградської областей, дещо відрізнялося від козацької бойової традиції.

Ніхто нікого тут на смерть не вбивав, більше того, за правилами, учасники змагань були надійно захищені екіпіруванням від ударів у голову та нижче пояса, а після поєдинку бійці традиційно обіймалися, демонструючи відсутність агресії. І все ж, відчувалося, що у відкритому двобої кожен із цих юнаків зможе постояти за себе.

Говорить Олександр Корнієнко.

Олександр Корнієнко

Те, що ми бачимо на килимі, – це спортивний варіант, рукопаш. Десь в 1994-1995-му для того, щоб люди могли змагатися, ми розділили бойове мистецтво і спортивне, вдосконалили правила змагань і вивели уже як окремий напрямок вид спорту.

Зараз задача вивести його в кандидати на вид спорту, а далі вже як вид спорту. Україна не має поки що національного виду спорту.

Наталка Позняк-Хоменко

Сьогодні “Спас” активно розвивається в 16 областях України. Найбільша зацікавленість до нього в традиційно козацьких регіонах: Запоріжжі, Кіровоградщині, Дніпропетровську.

В Запоріжжі діє перша національна школа бойових мистецтв, у столиці відкрито кафедру в Міжрегіональній Академії управління персоналом відкрита кафедра, є свій курс в Києво-Могилянській Академії.

Зацікавлення серед молоді саме національними видами рукопашу велике.

Ось що розповів голова батьківського комітету військово-патріотичного клубу “Патріот” Валерій Чапленко із легендарного міста Гуляйполе.

Валерій Чапленко

Ми приймаємо усіх дітей незалежно від їх фізичних здібностей, матеріального становища. Займаються вони у нас практично безкоштовно: немає у них ні абонплати, нічого. Клуб існує за рахунок пожертвувань, за рахунок спонсорства.

Змінюються діти? Так, вони змінюються, вони не бешкетують. В школі одразу видно, що це наші діти - вони не бігають на уроках, їм хватає свого. Вони бережуть свою енергію для тренувань, для змагань. Дисциплінуємо ми своїх дітей.

У мене малий ходить у другий клас, уроки він робить самостійно, йому не треба нагадувати, бо він знає, що він прийшов у 12-й годині із школи, йому треба поїсти, зробити уроки, бо на 4 години йому на змагання. Так практично всі діти.

Багато старших хлопців, які вже закінчують школу (є тут і неодноразові переможці всеукраїнських турнірів), запрошують на навчання у заклади Міністерства оборони, МВД Львова. Користуються попитом наші хлопці.

Наталка Позняк-Хоменко

Валерій Чапленко привіз до Києва наймолодшу групу своїх вихованців, восьми-десятирічних. Судячи з того, із яким завзяттям вони чітко виконали показову програму, а потім ще півдня борюкалися на килимі, “Спас” їм припав до душі.

Хлопці розповіли, що в арсеналі бойових прийомів багато суто козацьких: бочка, павучок, сальто, колесо, коса, шпагат у повітрі.

На тренування ходять і дівчатка.

Про зміну в характері та поведінці говорить і десятирічний Денис Дрозд.

Денис Дрозд

Я був таким розбишакою, всіх бив, а прийшов сюди, мені якось шкода стало їх всіх. Мене також спочатку мучили, і я зрозумів, що бувають і сильніші і не треба нікого чіпаю.

Наталка Позняк-Хоменко

А влітку вже готується черговий, уже восьмий, козацький фестиваль, куди з’їдуться помірятися силами представники різних стилів національних бойових мистецтв, серед яких і російські: “Тверская буза”, “Руський стиль” тощо.

“Там, на славному козацькому острові Хортиця, відбувається справжнє випробування і загартування козацького духу,” - запевняє Олександр Корнієнко.

Олександр Корнієнко

Все, що сприяє відродженню українського духу, воно мусить бути. Я вважаю, що вони сприяє, сприяє потужно, тому що джерел звичаїв народних не так багато. Скажімо, є лекції в університетах, є школи вишивки.

Ми несемо бойову культуру, і ми хочемо щоб хлопці українські вирощувалися на нашій культурі. Крім самих технічних елементів хлопці в самому потоці знаходяться національному в нормальному розумінні.

Крім того були досліди. На жаль, не в Україні, а в Росії. Вони були потужні. Введення національного елементу в любий вид боротьби підвищує показники спортсменів у змаганнях приблизно на 20%.

Наталка Позняк-Хоменко

Важко щось заперечити, бо не може українець бути більшим американцем, ніж Шварцнегер, чи більшим китайцем як Джекі Чан та Брюс Лі. А от бути козаками нам сам Бог велів.

Павло Вольвач

Втім, хай не складається враження про українців, як про забіяк-молотобійців. Вони, крім усього іншого, ще й мрійливий народ.

У казках вони мріють про жар-птицю і Котигорошка, а в реальному житті, та ще й коли заради здійснення мрії хтось і з печі злізе, то взагалі починають замірятися на щось дуже практичне і здійсненне: ну, щось на кшталт золота легендарного Полуботка...

А ось винахідник з Чернігова Василь Беца вважає, що йому вдалося нарешті вийти з натовпу фантастів та невизнаних шукачів світових наукових пригод і втілити свою давню мрію у реальну річ - вічний двигун!

Розповідає Володимир Ляшко.

Володимир Ляшко

Тема вічного руху і вічного двигуна безмежна. У світі існує велика бібліотека опусів авторів всіх часів і народів на цю, здається, безмежну тему.

Причому посилання на великих і їхні висновки про непорушність закону збереження енергії, лише додає азарту все новим і новим винахідникам.

На початку 18-го століття винахідник Орфіреус, справжнє ім’я якого Іоганн Бесслер, навіть збудував таку фантастичну машину і з великою легкістю вводив в оману королів, обивателів та професорів Лейдена. Один з них навіть написав про “ винахід віку” самому Ньютону. Однак і машина Орфіреуса розвалилася.

Тому й не дивно, що ще у 1775-му році Академія наук Франції, наприклад, вирішила більше не розглядати повідомлень про подібні винаходи, вважаючи їх неперспективними.

І ось уявіть собі моє здивування, коли з Чернігова одержую повідомлення: “Винахідник Василь Беца сконструював пристрій, який у Державному департаменті інтелектуальної власності зареєстрували і видали панові Беці патент на винахід “Саморухомий механізм”.

Не вірилося, що тут скажеш! Однак Василь Беца , фізик за освітою, впевнений у своїй науковій правоті і вважає, що історія Закону про збереження і перетворення енергії має свої особливості, що позначилося і на суті самого закону.

Василь Бец

Моменти із Закону збереження і перетворення енергії історією. Звичайно, я вивчив її. В основі стояли такі світила науки, як Джоуль, Майєр. Але Джоуль був пивоваром по спеціальності, а Майєр був лікарем. І тут виходить, що і раніше ще займався цією проблемою і Ломоносов.

Володимир Ляшко

Київським науковим світилам чернігівський винахідник представив багато креслень і описів експериментів.

Так що Ви самі Вашу установку їм не показували?

Василь Бец

Ні. Ви знаєте, інформація цінна.

Володимир Ляшко

Прилад Василя Беци – це колесо, яке приводиться у безкінечний рух, як пояснює винахідник, за допомогою магнітів і сили земного тяжіння.

Він повідомив також, що збирається дещо удосконалити винахід, втілити його у великий макет і продемонструвати науковцям.

Академія наук України підключила до розробки чернігівчанина один з інститутів Харкова.

Василь Беца переконаний, що за його винаходом велике майбутнє. Хоча й скептиків вистачає. Вони відверто насміхаються над сучасними баронами Мюнхаузенами.

На одному з сайтів, присвячених “перпетум мобіле”, вічним двигунам, один з дотепників написав: “Вічний двигун вже є! Це кохання. Візьміть закохану жінку і підключіть до неї динамомашину. Затративши на поцілунок одну тисячну долю джоуля, ви одержите коефіцієнт корисної дії близько 1 018 відсотків з урахуванням затрат на харчі і косметику! А ось спосіб підключення не розкрию - це ноу-хау!”

І все ж хочеться вірити, що Василь Беца вхопив жар-птицю за хвоста. Не залишатися ж українцям з “фата морганою” Полуботкового золота.

Павло Вольвач

Це був радіожурнал “Віта Нова”. Це був Павло Вольвач, тобто я, а також помічний і незамінний звукооператор Михайло Петренко.

Ходіть здорові, мрійте, плануйте, конструюйте вічні двигуни, любіть світ і все живе в ньому. А якщо, все ж таки, хтось щодо вас поведеться неадекватно, відповідайте блискавичним рухом прихильника національного рукопашу: чи то “Спаса”, чи “Гопака”, чи якої іншої “циганочки з виходом.” І все буде гаразд.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG