Мінськ, 1 червня 2004 - Вищий господарський суд Білорусії обнародував повний текст свого рішення про націоналізацію підприємства "Бєлмедпрепарати", яке опинилося в центрі кількох скандалів.
У день заборони усіх таблеток цього підприємства у Латвії, де після березневих масових отруєнь білоруським аскофеном з''явилися нові потерпілі від цитрамону, білоруський суд визнав недійсною державну реєстрацію "Бєлмедпрепаратів" у формі відкритого акціонерного товариства. Фактично відбулася націоналізація фармацевтичного підприємства.
Білоруська прокуратура звернулася до суду, мотивуючи своє бажання націоналізувати одне з найбільших фармацевтичних підприємств країни, по-перше, неправильним визначенням розміру статутного фонду під час акціонування, а по-друге, випуском на підприємстві лікарських препаратів для сільського господарства - такі виробництва було заборонено приватизувати ще постановою Верховної Ради Білорусі у 1996 році.
Найбільшим акціонером "Бєлмедпрепаратів", окрім держави з її 42-відсотковою долею , був "Мінськтранзитбанк", якому належала чверть акцій. До складу акціонерів входили ще кілька юридичних осіб з невеликими пакетами акцій і члени трудового колективу.
Генеральний директор "Бєлмедпрепаратів" Михайло Гаврилов, на початку травня усунутий від роботи, раніше підписав угоду з Міністерством охорони здоров''я Латвії про компенсацію витрат на лікування потерпілих від білоруських таблеток "Аскофен П" і на проведення відповідних перевірок.
В аскофені, як і тепер у "Цитрамоні П", знайшли домішку глібенкламіду, що викликає різке зниження рівня цукру в крові. Речниця латвійського Міністерства охорони здоров’я Зайга Барвіда сказала, що офіційно причину випуску небезпечних таблеток Білорусь не пояснила, але додала:
“Те, що нам розповідали представники “Бєлмедпрепаратів”, ми знаємо: людський чинник, там зовсім випадково переплутали мішки".
Від білоруських таблеток кілька жителів Латвії впали в кому, після чого Мінськ письмово зобов''язався виплатити близько 20 тисяч доларів для відшкодування збитку. Тепер є версії, що рішення суду допоможе уникнути виплати цих грошей, але на самому підприємстві це спростували.
"У порівнянні з морем, безоднею наших боргів 20 тисяч - це такі дрібниці”, – сказала юристка “Бєлмедпрепаратів”.
Також про дрібницю кажуть представники фармацевтичного контролю Білорусі. Одна зі співробітниць республіканської лабораторії Валентина Тимошина зазначила, що від білоруських таблеток потерпіли тільки мешканці Латвії, і ось чому:
“У них йде маркіровка латиською. У нас – російською. Виробляються таблетки абсолютно різними партіями. Одночасно продукція на всі ринки не випускається. Не треба підбурювати населення і казати, що всіма медикаментами можна отруїтися. Це жахливий випадок, але це все ж таки конкретний випадок”.
Тим часом із Латвії повідомили про 5 жертв білоруського цитрамону – щоправда, всіх їх уже виписали з лікарень. У березні від білоруського аскофену там постраждало понад 20 осіб.
У день заборони усіх таблеток цього підприємства у Латвії, де після березневих масових отруєнь білоруським аскофеном з''явилися нові потерпілі від цитрамону, білоруський суд визнав недійсною державну реєстрацію "Бєлмедпрепаратів" у формі відкритого акціонерного товариства. Фактично відбулася націоналізація фармацевтичного підприємства.
Білоруська прокуратура звернулася до суду, мотивуючи своє бажання націоналізувати одне з найбільших фармацевтичних підприємств країни, по-перше, неправильним визначенням розміру статутного фонду під час акціонування, а по-друге, випуском на підприємстві лікарських препаратів для сільського господарства - такі виробництва було заборонено приватизувати ще постановою Верховної Ради Білорусі у 1996 році.
Найбільшим акціонером "Бєлмедпрепаратів", окрім держави з її 42-відсотковою долею , був "Мінськтранзитбанк", якому належала чверть акцій. До складу акціонерів входили ще кілька юридичних осіб з невеликими пакетами акцій і члени трудового колективу.
Генеральний директор "Бєлмедпрепаратів" Михайло Гаврилов, на початку травня усунутий від роботи, раніше підписав угоду з Міністерством охорони здоров''я Латвії про компенсацію витрат на лікування потерпілих від білоруських таблеток "Аскофен П" і на проведення відповідних перевірок.
В аскофені, як і тепер у "Цитрамоні П", знайшли домішку глібенкламіду, що викликає різке зниження рівня цукру в крові. Речниця латвійського Міністерства охорони здоров’я Зайга Барвіда сказала, що офіційно причину випуску небезпечних таблеток Білорусь не пояснила, але додала:
“Те, що нам розповідали представники “Бєлмедпрепаратів”, ми знаємо: людський чинник, там зовсім випадково переплутали мішки".
Від білоруських таблеток кілька жителів Латвії впали в кому, після чого Мінськ письмово зобов''язався виплатити близько 20 тисяч доларів для відшкодування збитку. Тепер є версії, що рішення суду допоможе уникнути виплати цих грошей, але на самому підприємстві це спростували.
"У порівнянні з морем, безоднею наших боргів 20 тисяч - це такі дрібниці”, – сказала юристка “Бєлмедпрепаратів”.
Також про дрібницю кажуть представники фармацевтичного контролю Білорусі. Одна зі співробітниць республіканської лабораторії Валентина Тимошина зазначила, що від білоруських таблеток потерпіли тільки мешканці Латвії, і ось чому:
“У них йде маркіровка латиською. У нас – російською. Виробляються таблетки абсолютно різними партіями. Одночасно продукція на всі ринки не випускається. Не треба підбурювати населення і казати, що всіма медикаментами можна отруїтися. Це жахливий випадок, але це все ж таки конкретний випадок”.
Тим часом із Латвії повідомили про 5 жертв білоруського цитрамону – щоправда, всіх їх уже виписали з лікарень. У березні від білоруського аскофену там постраждало понад 20 осіб.