Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:53

"Сюжети"


Надія Степула

Київ, 4 червня 2004 року.

Аудіозапис програми:

Надія Степула

Дорогі слухачі!

На хвилях радіо “Свобода” звучать СЮЖЕТИ – радіожурнал про світ культури і культуру світу.

З вами – автор і ведуча – я, Надія Степула. – Вітаю Вас!

Спершу до Вашої уваги – рубрика “СЮЖЕТИКИ”:

Відлуння оплесків переможній Руслані, яка підкорила “Євробачення”, не вщухає.

Коментарі були різні. Послухаймо один із них – схвильований монолог голови управління культури Київської держадміністрації Олександра Биструшкіна. Олександр Биструшкін

Це просто емоційний сплеск від того, що справедливість дійсно перемогла. Це той рідкісний випадок, коли винагороджена сміливість, талант, любов до своєї Батьківщини, прагнення перемогти дійсно спрацювало на те, що переважна більшість проголосувало за нашу дівчинку.

А те, що Руслана повністю заслуговує на це своєю самовіддачею, я тільки думав, коли дивився, а потім сприймав і аналізував це, то подумав, а якби ж наші футболісти хоча б трошки, хоча 70-80% так працювали як Руслана. Господи, та ми б чемпіонат світу виграли б, розумієте.

Руслана для нас приклад. Я розумію, що це гіперболізовано все, але вона як Жанна д’Арк. Вона показала? що таке є дійсно патріотизм в чистому вигляді помножений на професійність, на талант і на самовіддачу.

Але бачимо, що не тільки Руслана була. Ми зараз говоримо тільки про Руслану, але й треба говорити і про ту команду, яка працювала з нею. Група підтримки. Ви подивіться, як хлопці і дівчата з нею танцювали, який це був єдиний згусток оцієї енергії, позитивної енергії.

Я кажу, що разом з тим треба відзначити і хорошу роботу, як було спродюсовано все, вибачте, як нормально спрацювали організаційно, що були і в Прибалтиці, і в Європі, що було вчасно зроблено кліп. Кліп розкручений. Готували маси для сприйняття революційної ситуації, що переможе дівчинка з України. І це допомогло.

Надія Степула

Співачка Руслана Лижичко стала Народною актрисою України – це звання присвоєно їй Указом Президента Леоніда Кучми. Не забарилися й клопоти. Не святкового, а іншого плану: мер столиці Олександ Омельченко заявив, що Київ не готовий прийняти конкурс “Євробачення” у 2005 році. Але обмовився, що “Київ не готовий сьогодні”. – Завтра все може стати іншим. Передбачається, що проблема буде вирішена позитивно – і ювілейний (п”ятдесятий) конкурс “Євробачення” в Україні відбудеться на достойному рівні.

Звучить уривок із поеми “Римський триптих” Кароля Войтили.

Читає актор Народного Старого театру у Кракові Кшиштоф Глобіш (Переклад)


“Йдіть. благословенні! Ідіть і прокляті...” І так проходять покоління, Приходять на світ нагими Й вертаються в землю – “Із праху постав ти і прахом ти станеш....”- (“Кінець невидимий так само, як початок”)

Кароль Войтила – Папа Римський Іван Павло Другий – після недавнього виходу в світ його поеми “Римський триптих” подарував пастві ще одну книгу. Її назва - “Вставайте, ходімо!” Опублікована у перекладі італійською мовою міланським видавництвом “Мондадорі”, яке належить сім’ї італійського прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі накладом 500 тисяч примірників, книга понтифіка одночасно вийшла ще в чотирьох країнах – Франції, Іспанії, Польщі та Німеччині. Рорзповідає вона про двадцятирічне єпископство Кароля Войтили у Кракові аж до його обрання на Апостольський престол у 1978 році.

Нагадаю, що попередня автобіографічна книга Івана Павла Другого “Дар і диво” вийшла у 1996 році і була присвячена його дитинству, юності та початкам духовного служіння майбутнього Папи Римського. Між цими двома виданнями світ побачили також поетичні твори Кароля Войтили і їх численні переклади.

Найдавнішу з відомих людству на сьогодні друковану книгу після реставрації виставила для огляду Британська бібліотека в Лондоні. Це священний буддійськй текст – “Алмазна сутра”, що датується 868 роком нашої ери. Звиток паперу сірого кольору з ієрогліфами, обгорнутий навколо дерев’яної основи – така це книга. Видана вона була за багато сотень років до з’яви техніки шрифтового друку в Європі, а знайдена в одній із печер Даньхуаня на заході Китаю ще у 1900 році.

Ну, а книгодрукування нинішніх часів – річ настільки звикла, що вже не викликає трепетного зачарування, як древні сутри...

Що новенького на літературно-книжковому просторі України? Які тенденції та які набутки?

Про це - і не тільки про це – у розмові з прозаїком і сценаристом Олесем Ульяненком. Автором багатьох книг, зокрема й неоднозначно прочитаного в Україні роману “Сталінка”. Який невдовзі з’явиться екранізованим. Лауреата найвищої літературної нагороди – Шевченківської премії.

Він отримав її у 34 роки – вперше й, мабуть, востаннє в історії української літератури в такому “юному” віці... Олеся Ульяненка поодинокі критики вважають “співцем безодней” – не бездонних колодязів духовності і не безодней пречистих небес Духу, - а безодней, у які падають людські душі, не втримавшись на життєвих віражах. Письменник у своїх книгах намагається шукати промінь світла для тих приречених на падіння....

Сьогодні ми з Олесем Ульяненком говоримо про той літературний процес, в орбіті якого працює і він...

Пане Ульяненко, яким Вам бачиться літературний процес у нинішній Україні?

Олесь Ульяненко

Бачиться мені, як сама країна – неструктурований і відсутність тих чинників, які впливають взагалі на свідомість. Тобто немає фантастики потужної, немає пригодницької літератури, немає кримінального роману. У нас є психологічний роман. Оце єдине, що ми можемо похвалитися, то це такою глибою індивідуальною українською ментальністю, яка десь копає так глибоко, що її ніхто не розуміє.

Надія Степула

А з чим це пов’язано на Вашу думку?

Олесь Ульяненко

Кожна держава, напевне, розвивається з власними якимось чинниками. Але кожна держава подібна.

Надія Степула

Маєте на увазі у літературному плані?

Олесь Ульяненко

В любому. Це майже, що, напевне, буде загальний такий план, тому що, коли в країні якась така “нерозбериха”, то воно і у всіх прошарках культури, технологічних, бізнесових ради дуже тяжко дати. Воно там дуже взаємопов’язане.

Надія Степула

А в чому головна причина?

Олесь Ульяненко

Можна так звернутися до того, що всього там 10-15 років цій незалежній державі, вона починає з нуля.

Надія Степула

А класика? Це ж великі надбання культурні.

Олесь Ульяненко

Великі надбання були колись, а сьогодні є сьогодні.

Надія Степула

Багато зч, що було колись залишається, актуальним є на сьогоднішній день.

Олесь Ульяненко

Класика тим є і класика. Шекспір є актуальним, я думаю, в Англії дотепер, тому що він взяв конкретну картинку з всього світу, вихопив якісь такі риси, які притаманні людям перш за все. Найвищі такі почуття.

Надія Степула

А Шевченко актуальний не в тому плані, що організовуються Шевченківські свята?

Олесь Ульяненко

Шевченко – це найгеніальніший поет, який виразив весь дух, менталітет нації. Він стояв дуже близько до того, він прозирив туди. Тому він буде актуальний завжди. Можливо там кажуть, що треба модернізувати.

Надія Степула

Це Ви про проект Василя Шкляра?

Олесь Ульяненко

Так. І Василь Шкляр говорив. Я думаю, що Шкляр має свою рацію.

Надія Степула

Але є дуже різка критика ось цього його проекту. Є памфлет Сезоненка. А є багато інших відгуків про те, що не можна переписувати ні Шевченка, ні Панаса Мирного, ні будь-кого.

Олесь Ульяненко

Можна зробити просто шкільні варіанти. Адаптуватися. А видавати так як воно є і того ж Панаса Мирного, і Шевченка.

Я вважаю так, що класика, те, що людина зробила, написала. Не будеш же ти перебудовувать Золоті Ворота. От перебудували ті Золоті Ворота. То вони й не подібні на ті Золоті Ворота.

Надія Степула

Пане Ульяненко, а якби Ваші романи теж зараз адаптували, Ваші книги, якби Ви до цього поставились? Ось захоче Шкляр “Сталінку” взяти і переписати, скажімо, сторінок на 50.

Олесь Ульяненко

Слава Богу я же живий і я ще не дозволю, напевне, його переписувати.

Надія Степула

Може б і Панас мирний не дозволив? Це ж виходить, що Шкляр просто користається тим, що людина не може встати і захиститися.

Олесь Ульяненко

Я проти того взагалі.

Надія Степула

Пане Олеся, література для тих, хто тільки починає шукати себе у цьому світі, чи є вона в полі нинішньої сучасної української літератури? Вони читають Зюскінда і багато чого ще.

Олесь Ульяненко

Вони читають Купленда, Зюскінда, Бендеру. Та, яка сучасна література. Ковтають екстазі, де там танці напрольот, нюхають кокаїн, де їм весело – це світ їх яскравий, наповнений еротики. І ця повинна буть література. Вона і є.

Надія Степула

Але чи у Вас є приклади того, що скажімо, чиновники щось заборонили, бо чомусь чинили опір у цьому плані? Чи хтось із письменників запропонував спочатку якісь книги?

Олесь Ульяненко

Пані Надію, Просто люди закривають очі і бояться отакої теми. Оскільки, я так звертався, що давайте я напишу таку тему і вона більш мені сучасна – це міська проза. Я просто знаю їхнє життя не тому, що я такий, як вони, а просто, що вони до мене тягнуться, додому прибігають, зустрічаємся.

Але коли заходимо до більш таких старших, то вони просто таки якось нашорошуються одні. Цей якійсь нездоровий моралізм, пережитки совєтської такої системи, напевне.

Надія Степула

А як Ви думаєте, яка роль літературної преси, літературних журналів у тому, щоб українська література нинішнього дня стала більш відомою, доступною?

Олесь Ульяненко

Журнали – це завжди перша ластівка, яка пропанує автора. Це перший піар який подається на загал.

Надія Степула

Який із журналів на нинішній день найбільш популярним видається Вам?

Олесь Ульяненко

“Кур’єр Кривбасу”. Я люблю сучасність, але він, напевне, самий сильний журнал зараз, нині, який виходить в Україні.

Надія Степула

Про переклади. А в якому на нинішній день стані ця галузь?

Олесь Ульяненко

Напевно, що в ніякому.

Надія Степула

Чому? Виходить багато різних книг.

Олесь Ульяненко

Тільки не українських авторів. В нас немає перекладацької школи, яка є і в Росії.

Надія Степула

Пане Олесю, цей Ваш песимізм і скептицизм вкупі, звичайно, що Ви його обгрунтовуєте, але чи має він якийсь вихід у такий простір оптимізму? Чи можна сподіватися на те, що якось зміниться все це з літературою, з духовністю і коли це буде?

Олесь Ульяненко

Пані Надію, я ж не песиміст. Я просто констатую факти, те, що я бачу, що книжки не видаються і такі книжки, які купляються.

Надія Степула

Чи це залежить від політики держави чи від самих письменників?

Олесь Ульяненко

І від політики держави і від самих письменників.

Надія Степула

Чому влада завжди винна? В усі часи була якась влада. Але починаючи з часів найдавніших ми маємо зразки літератури і трьохтисячолітньої давності не української, але у світі є така література.

У світі є дуже багато чого неписаного при різних владах, є багато написаного і виданого і в українській літературі. Чому Ви вважаєте, що сьогодні саме влада має вирішальним якимось словом або підносити літературу або не підносити? Чи це фактор якийсь важливий?

Олесь Ульяненко

Влада повинна і не заважати, а просто допомогти. Тому що це наш час становлення дуже важкий.

Надія Степула

А чи бачите Ви на обрії чи за обрієм вихід з того всього? Ви молодий письменник, лауреат Шевченківської премії, ще можете дуже багато написати.

Олесь Ульяненко

Мені здається, що мені вже 300 років.

Надія Степула

А, ну це інші річ. Це стан душі.

Олесь Ульяненко

А я маю надію, що все буде гаразд. Що просто люди навчаться працювати. І люди пишуть. В нас дуже багато талановитих поетів, письменників. Просто дайте їм якусь руку простягніть і вони реалізуються.

Надія Степула

“Contra spem spero” (Без надії сподіватися), як казала Леся Україна.

Олесь Ульяненко

Напевно, не сподіватися, але, я думаю, надію мати.

Надія Степула

Чи “Dum spiro spero” (поки надію надіюсь)?

Олесь Ульяненко

Нам треба просто працювати.

Уривок із пісні Юрія Покальчука

Радіожурнал СЮЖЕТИ відзвучав, дорогі слухачі.

З вами були – автор і ведуча, Надія Степула та звукорежисер Наталя Антоненко. Дякуємо за увагу.

Хай щастить Вам - і на сюжетики, і на сюжети,- сповнені тепла та світла!

До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG