Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:47

Консультації Україна-НАТО у Варшаві.


Василь Зілгалов Гості: Микола Шульга - народний депутат України, Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (КПУ); Олег Білорус - народний депутат України від БЮТ, колишній посол України в США; Володимир Павлів – кореспондент радіо “Свобода” з Варшави (телефоном).










Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 7 червня 2004 року.

Василь Зілгалов

Добрий вечір, шановні слухачі!

У прямому ефірі, як завжди в цей час, “Вечірня Свобода. З Праги ведучий Василь Зілгалов.

Сьогодні 7 червня і за православним календарем, початок Петрівки, посту, котрий триватиме до середини липня, до свята Петра і Павла. А піст налаштовує на роздуми і глибокий аналіз повсякдення.

Це, до речі, сприятиме сьогодні й нам, бо мова піде про активізації міжнародних зусиль щодо України саме на стратегічному напрямку НАТО.

Сьогодні у Варшаві відбулася нарада міністрів оборони Альянсу за участю глави українського оборонного відомства.

А незабаром, 28-29 червня, відбудеться Стамбульський саміт НАТО, який, як виглядає хоча б із прес-комюніке Парламентської Асамблеї НАТО, буде для українського Президента Леоніда Кучми останньою можливістю побувати на таких форумах, бо різні чинники на Заході знову і знову нагадують, що у жовтні Україна має обрати нового Президента.

Чимало експертів налаштовані скептично щодо НАТівських перспектив Києва, бо вважають що поїзд вже від’їхав, і Україна втратила сприятливі шанси для скорішої інтеграції у Північноатлантичний альянс.

Я нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи” номер телефону у київському бюро, куди можна телефонувати і задавати питання учасниками нашої сьогоднішньої дискусії: 490-29-05, код Києва – 044.

І я вітаю гостей, учасників нашої сьогоднішньої програми: пана Шульгу Миколу, народного депутата України, Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (КПУ); пана Олега Білоруса, народного депутата України від БЮТ, колишнього посла України в США. І з нами також на зв’язку наш колега, кореспондент з Варшави Володимир Павлів.

Я насамперед звертаюся до Володимира. Володимире, добрий вечір! Володимир Павлів

Добрий вечір, Василю!

Василь Зілгалов

Ми знаємо, що сьогодні відбулася нарада міністрів НАТО у Варшаві. Як вона проходила, і для чого був запрошений український представник на цю зустріч?

Володимир Павлів

Це була зустріч у форматі Україна-НАТО, яка вже втретє проходила. Раніше вона проходила у Берліні, потім у Вашингтоні, а тепер дійшла черга до Варшави.

Від України делегація була досить широкою. Її очолював міністр оборони Є.Марчук.

Від українців очікували, з перебільшенням кажучи, звіту про те, як в Україні посувається реформа ЗСУ, системи оборони країни, а також як Україна виконує взяті на себе зобов’язання перед НАТО. Цьому й була присвячена сьогоднішня зустріч.

Василь Зілгалов

А конкретні якісь домовленості були досягнуті на цій зустрічі?

Володимир Павлів

Дуже важко сказати про всі конкретні домовленості, бо для журналістів ця зустріч була закритою.

Але на прес-конференції було повідомлено тільки про те, що між Україною і НАТО був підписаний меморандум про надання Україною у використання Північноатлантичному альянсу своєї військової транспортної авіації.

Конкретно йдеться про ті шість українських літаків “Руслан”, які будуть надалі надаватися, згідно вже з конкретними домовленостями, у конкретних випадках збройним силам НАТО для передислокації як особового складу, так і озброєнь у зони конфлікту в різних кінцях світу.

Василь Зілгалов

Ми знаємо, що керував цією нарадою Генеральний секретар НАТО, і він проводив прес-конференцію. Взагалі, чи говорилося сьогодні у Варшаві про якісь перспективи України в НАТО напередодні Стамбульського саміту?

Володимир Павлів

Це було питання, яке найчастіше ставили і журналісти, і публіцисти, і учасники згаданої прес-конференції, тому що це питання, яке всіх найбільше цікавить, на яке насправді немає (і у Варшаві теж не з’явилося) відповіді. Тому що Генеральний секретар НАТО говорив обтічними фразами: не потрібно поспішати, стратегічне завдання – це те, щоб Україна виконала всі умови і усунула всі перешкоди, які не дають їй можливості зблизитися ближче з Заходом і так далі.

Натомість міністр оброни України Є.Марчук сформулював ті очікування, які має Україна від майбутнього Стамбульського саміту. Є.Марчук сказав, що не вірить у те, щоб Україні були зроблені якісь конкретні пропозиції. Натомість, як сказав Є.Марчук, Україну задовольнить навіть сам факт чітких сигналів з боку НАТО, сигналів, які мали б свідчити про те, що Україна рухається в правильному напрямку.

Василь Зілгалов

Ми маємо інформацію, що говорилося про наступні президентські вибори на цій зустрічі.

Володимир Павлів

Так, від того, як пройдуть наступні президентські вибори в Україні, залежить також перспектива подальшого зближення України з Західною Європою, Західним світом взагалі і України з НАТО зокрема. Тобто, це принципова позиція як Заходу в цілому, так і НАТО, що вибори в Україні повинні пройти максимально прозоро, чесно і демократично.

Це є базовою вимогою для подальшої співпраці між Заходом і Україною

Василь Зілгалов

Володимире, я дякую за інформацію, за участь у “Вечірній Свободі”.

Ми продовжуємо нашу програму.

Я звертаюся до наших гостей у київській студії.

Як ви вважаєте, чому у Варшаві ( і якраз сьогодні у нас є інформації про Парламентську Асамблею НАТО у Братиславі), коли йдеться про Україну, то насамперед акцентують увагу представники військово-політичного альянсу на виборах президентських восени? Пане Шульга, як Ви вважаєте?

Микола Шульга

Очевидно, що не тільки з боку НАТО, а й з боку інших міжнародних організацій увага прикута до України саме під кутом зору найзначніших подій політичних, які відбудуться восени, - це вибори.

І ті попередні події, які в нас відбувалися такого масштабного характеру, і конкретні події: чи в Мукачевому, чи в інших місцях - вони насторожують, що у нас не все прозоро відбувається, і тому ставляться такі вимоги, таке ставлення і так далі. Так що це взагалі-то зрозуміло.

Якщо говорити про контекст відносин України з іншими країнами і міжнародними організаціями, то ця тема продовжується вже не один місяць і, я сказав би, не один рік.

Василь Зілгалов

Пане Білорус, яка Ваша думка з цього приводу?

Олег Білорус

Моя думка така, що в останні роки і останні місяці дуже активно й інтенсивно тиснуть з різних боків і особливо тут, в Україні, на тему про членство в НАТО, в ЄС.

Всі розуміють, що мова йде про формальне членство будь-якою ціною при будь-яких умовах і ніхто не хоче дбати про найголовніший критерій – відповідність спільним європейським і євроатлантичним цінностям.

Якщо говорити конкретно, то мова йде про демократизацію України як суспільства, як держави, як влади. Мова йде про демократію, права людини, чесні вибори, демократичну зміну влади, свободу слова.

Цього всього в Україні немає. Замість демократії у нас демократура, як складна суміш демагогії і формальної демократії.

Тому сьогодні відповідальність наша внутрішня за те як, на якому рівні демократичної міжнародної конкурентоспроможності ми повинні і можемо бути інтегровані у НАТО і ЄС.

Я тому думаю, що сьогодні для нас важливе не формальне членство, а реальна демократизація. Тому що, якби нас хтось силою прийняв у НАТО і ЄС, то це було б контрпродуктивним, бо це б сприяло тому, щоб законсервувати той негативний рівень демократії, який є. І це б освятило те, що твориться в нас з правами людини і свободою слова, коли журналістів убивають, коли в Мукачеве вибори перетворюють на якийсь акт громадянської війни.

І це б відкинуло б Україну з реального шляху демократизації на узбіччя таких європейських доріг. Я вважаю, що краще нам мати відкладене формальне членство і мати сприяння всіх міжнародних організацій, в тому числі НАТО, щоб навести в Україні демократичний порядок, реальне народовладдя замість кланової влади олігархів.

Микола Шульга

Пане Василю, я хочу додати ,що пан Марчук заявив, що він хотів би почути, що Україна рухається в правильному напрямі.

Знаєте, коли застосовуються визначення такі узагальнені як “Україна”, то це дуже вигідна річ. Що значить “Україна”? Україна дуже велика, Україна різноманітна.

Давайте подивимось про кого і про що йде мова. Якщо про сучасну політичну, то дійсно вона всіляко заявляє, що хотіла б бути в НАТО, в ЄС, що притримується напрямку західного і т.д.

Але скажіть, будь ласка, чи щиро це, чи це маневр? Оце питання не таке просте. Якби мова йшла про те, що українська правляча політична еліта – це та еліта, яка відбиває інтереси своїх виборців, притримується програм політичних партій, що їх обирали за певними саме політичними програмами і вони виконують ці програми, то тоді б все було зрозуміло.

А в умовах, коли конкретно існує так звана правляча еліта, вона співпадає у нас з багатими людьми і існує бідне суспільство, яке заморочене своїми повсякденними справами, то це вже йде мова зовсім про інше.

От я вам зараз хочу сказати, що за соціологічними опитуваннями (а я соціолог і тут спираюся як професіонал на ті дослідження, які ми проводимо), що то тільки 19% населення говорить про те, що вони позитивно ставляться до вступу України в НАТО, а 39% - негативно. 42% не визначились, не знають, що в цій ситуації краще, що не краще.

І, очевидно, треба було саме працювати політичній еліті, якщо вона визначилася, якщо її підтримували на виборах до ВР, місцевих, Президента. Якщо б вона відбивала саме інтереси своїх виборців, тоді б це було зрозуміло. А так у нас є якісь складові в суспільстві. І Україна, про яку говорять, що рухається в правильному напрямку, то це така абстракція, яка тільки дає можливість вкотре правлячій еліті зманеврувати на міжнародному рівні.

Василь Зілгалов

У нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Я хотів би до пана Шульги звернутися. Пане Шульга, Ви от тільки сказали, що 19% за вступ до НАТО серед українців і 39% - проти.

Причину Ви цього не говорите. Справа в тому, що велика частина українського населення зрусифіковане. Вона ще не розуміє, що це таке НАТО, їй би до Росії. Це таке, для справки.

Я, як українець, хочу, щоб Україна, чим скоріше, тим краще, вступила до НАТО і до ЄС, і підтримую це. На превеликий жаль, це поки що продовжується.

А Ви, як комуніст, КПУ, яка для Україна являлася п’ятою колоною, чи продовжуєте ту ж п’яту колону (всю історію вона для України була, скільки зла від неї принесли), то Ви за вступ зараз України до НАТО і ЄС, чи проти?

Чи Ви знову хочете втягнути нас, українців, у ту імперію зла (то дійсно імперія зла, яка названа Рейганом), що Ви можете сказати, чи вступаєте, чи продовжуєте ту п’ятиколонну політику свою стосовно до нас, українців , корінної нації? Будь ласка, дайте відповідь.

Микола Шульга

Очевидно, із цим слухачем у нас різні погляди на геополітичну стратегію нашої країни. Але я хочу сказати, що шановний радіослухач відбиває тільки погляди частини наших громадян. І якщо вже хочете, то я можу конкретизувати.

Якщо ви хочете, то у нас розбіжності щодо цього відбувається не тільки за політичними орієнтаціями (а в першу чергу, звичайно, що це за політичними орієнтаціями). Я, якби ви хотіли, то показав би, та ви й самі це добре знаєте, що ті, хто притримуються лівої ідеології, підтримує комуністів, соціалістів, до речі, соціал-демократів, зелених, то ті якраз проти вступу до НАТО. У нас дуже великі розбіжності по регіонах.

Василь Зілгалов

Так що Ви особисто проти.

Микола Шульга

Я особисто проти, і я відбиваю інтереси значної частини населення. Тобто, все не так просто, як хоче сказати наш слухач.

Олег Білорус

Тут проблема набагато складніша, ніж ці статистичні виміри, чи соціологічні опитування, тому що існує така тяжка інерція. НАТО тут зображають у нас , як страхіття.

Якби нашим громадянам, кожному пояснили, що НАТО – це вимоги, щоб була демократія, щоб була забезпечена робота, щоб була забезпечена зарплата гідна, європейські норми й стандарти, то громадян би 90% сказали: “Ми за НАТО, бо тут є європейські норми плюс гарантія безпеки (що буде держава забезпечуватися територіальною цілісністю, недоторканністю, буде верховенство права)”. А коли нашим громадянам кажуть: “Ви за НАТО?” В ментальності наших громадян НАТО – це ворог.

І це треба знімати поступово, і треба пояснювати, що НАТО перетворюється із військової організації в систему колективної євроатлантичної безпеки, демократії, добробуту, прав людини, свободи слова. Це зовсім інші речі. Треба нам це враховувати і на рівні політичних партій, на рівні неурядових, громадських і так далі організацій.

Тобто, треба готувати суспільство до такої форми євроатлантичної інтеграції, яка буде для українців і України конкурентоспроможною і прийнятною, не буде лише означати військової мобілізації, викид українських військ в ті чи інші напрями під егідою НАТО чи навіть без мандату ООН.

Я – за вступ України в НАТО, за рівноправний, ефективний, конкурентоспроможний. Це обов’язково трапиться, бо немає євроатлантичної безпеки без України. Україна – євроатлантична країна. І навіть якщо це членство буде відкладене, воно об’єктивно неминуче.

Але мова йде: коли, як, на яких умовах. Недемократичною Україною вступати не можна, бо це тільки нашкодить народу України. Треба, щоб умовою нашого вступу була реальна демократизація, реальні права людини і свобода слова, верховенство права, і, нарешті, щоб ми думали про європейські стандарти, в тому числі добробуту наших трудящих.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Білорус.

Микола Шульга

Пане Василю...

Василь Зілгалов

У нас є слухач.

Микола Шульга

Будь ласка.

Василь Зілгалов

Мусимо дати йому першому слово. Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Це з Буковини вас турбують.

Василь Зілгалов

Так, чуємо.

Слухач

Я хотів солідаризуватися з паном Білорусом і сказати: якщо ми вступимо до НАТО, Євросоюзу, то я думаю, в нас не буде знищених лісів, брудних річок, в нас не будуть заводи стояти, виробництво. І от якщо це буде, якщо ми вступимо в Євросоюз рано чи пізно, то я думаю, що в нас буде порядок. Тому що з Росії ми знаємо, що поступає. Це Батурин, Соловки... Це все від Росії.

От у пана Білоруса я хотів запитати : якщо ми вступимо в НАТО, воно дійсно буде краще? Отаке питання. Я з ним солідарний, що треба вступати в НАТО, рано чи пізно.

Василь Зілгалов

Дякуємо Вам за репліку і за запитання. Я хотів тільки , перш ніж дати можливість пану Білорусу відповісти, сказати, що сьогодні чимало експертів дуже скептично вже дивляться на цю проблему , на перспективу України в НАТО, і вважають, що Україна втратила шанс, і поїзд, який міг сприяти швидшому її прийняттю, інтеграції в НАТО, вже відійшов. І на стамбульському саміті, багато експертів кажуть, з Україною будуть розмовляти вже інакше.

Пане Білорус, як Ви вважаєте?

Олег Білорус

Я не є таким цинічним політичним песимістом. Поїзди НАТО приходять і відходять. Вони ходять за розкладом. НАТО не менш зацікавлене в Україні , як складовій структурі колективної європейської і євроатлантичної безпеки. НАТО знає, який військовий, військово-технічний, інтелектуальний, економічний, людський потенціал має Україна. НАТО ніколи не відмовиться від того, щоб Україна була в тій чи іншій формі інтегрована.

Сьогодні, не будучи членом НАТО, Україна виконує такі програми з НАТО, які не виконують багато хто із кандидатів – фактично ніхто з кандидатів. І навіть деякі члени НАТО таких програм не виконують, бо це їм не під силу.

Тому, коли Україна вступить в НАТО, буде краще нашим громадянам. Ніхто не буде ракет пускати у вікна, як у Броварах, ніхто не буде взривати артилерійські ракетні склади, як у Мелітополі і в інших містах. Військо України буде скорочене. Воно буде переведене на професійну основу. Військові будуть забезпечені, як люди - житлом і соціально.

Тобто, з цієї точки зору, буде краще. Але треба розуміти і відповідальність. Відповідальність буде і фінансова, і треба буде, щоб і закони діяли, і порядок був.

Саме тому я вважаю, що хто б що не говорив – чи Романо Проді, що Україна ніколи не буде членом ЄС, це неправда. Буде. І без Романо Проді, бо Романо Проді прийшов і піде, а Україна залишиться, ЄС залишиться.

Так і по НАТО. Хто б що не говорив, що поїзд України пішов (так, стамбульський поїзд відійшов), але стамбульський саміт – це не є остання сторінка в історії НАТО і відносин НАТО й України. Ця історія ніколи не закриє останню сторінку. Україна підготується, і до України будуть їздити і просити: “Станьте членом колективної євроатлантичної безпеки, ви потрібні!” Бо безпека є неподільна , від, як кажуть, Владивостока до Ванкувера, від Києва до Ванкувера. Це неминучий процес, бо це є глобальна інтеграція, глобальне співробітництво, і ефект глобальної синергії.

Микола Шульга

Мабуть...

Василь Зілгалов

Дякую, пане Білорус. В нас є слухач. Алло, добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір, Василю! Доброго здоров’я вам, слухачі радіостанції “Свобода”! Це з Надвірної Михайло Тадик. Пане Василю!

Василь Зілгалов

Будь ласка.

Слухач

Я слухаю “Свободу” з ’54-го року. Ви знаєте, я дістаю велику консультацію, велику науку. Я дуже радий! Ви зробили, розвалили Радянський Союз... Ви дуже багато працюєте.

Але я маю питання до товариша Шульги (бо я його “паном” не можу назвати). Вони навіть і самі не хочуть, щоб їх “панами” називали. Ви знаєте, один раз заявив Плющ: “Я б теж вступив у вашу партію, якби ваша партія підтримувала Україну. Але вона виступає проти України”.

Візьміть комуністів у Польщі. Вони підтримують державу Польщу. Наші комуністи чомусь, як антиукраїнці. Розумієте? Пора вже перебудуватися. Ваш електорат падає, і постійно падає. Вже 8-9%. А в наступні вибори через 2 роки ви, мабуть, уже не пройдете в парламент.

Я прошу. Таке питання: чи ви перебудуєтеся, чи ви станете патріотами України? Дякую.

Василь Зілгалов

Дякую за запитання. Пане Шульга, будь ласка.

Микола Шульга

Спасибі. Я дуже вдячний цьому радіослухачеві за таку турботу про Комуністичну партію. Ми разом з ним будемо турбуватися, щоб вона була сучасною, передовою, політичною партією. І він, бачите, хоче зі свого боку допомогти.

Але я от що хочу сказати. Я також з задоволенням хотів би підтримати ті демократичні цінності, які підтримуються (в усякому разі, як офіційні цінності) НАТО. Мене тільки турбують не гасла. Мене турбує реальний стан справ у нашому суспільстві.

Я би хотів обманюватися, але я людина практична, і я постійно аналізую те, що відбувається в нашому суспільстві. Рівень у нас толерантності, політичної в тому числі, дуже низький, з таким рівнем толерантності нам до європейських цінностей дуже далеко.

Тут знову ж таки я не хочу бути голослівним, я хочу сказати вам таке, що ми ставили таке запитання на авторитарність особистостей, ми опитували населення.

Так от було таке запитання: “ Чи згодні Ви з думкою, що кілька сильних керівників можуть зробити з нашою країною більше, ніж усі закони та політичні дискусії?”

Я не буду зараз говорити про тих, хто зараз проти вступу до НАТО, я говорю про тих, хто зараз за вступ до НАТО. Так от серед тих, хто зараз за вступ до НАТО, 51 % вважає, що один сильний керівник може зробити більше, ніж всі закони.

От вам рівень авторитаризму. Про багатопартійність: 37 % серед тих, хто намагається вступити до НАТО, вважають, що не потрібна багатопартійність в Україні.

Чи варто скасовувати смертну кару? Серед тих, хто збирається вступати в НАТО, 59 % вважають, що не треба було скасовувати смертну кару.

От бачите, на який сьогодні ми людський матеріал спираємося. Тут у нас робота в першу чергу всередині країни, і наше завдання, якраз політичної еліти, не малювати тих журавлів, а треба братися за таку важку роботу в країні, і перш за все економіку, перш за все такі речі, які б дали змогу людям, по-перше, більш-менш нормально жити, потім уже відчути себе людиною і зрозуміти, в якому ми сьогодні морально-психологічному стані знаходимося.

Олег Білорус

Василю, я тут повинен додати пару слів. Я представляю всеукраїнську партію “Батьківщина” – це народна партія, це демократична партія, це партія внутрідержавного, внутрісуспільного солідаризму.

Я вважаю, що Україна може бути виведена і облаштована, оптимістично кажучи, за 3-5 років, вона має такі потенціали, але з людьми треба працювати, треба пояснювати, треба виходити з корінних інтересів людських.

Якщо в євроатлантичних країнах наші люди їдуть і заробляють, то вони розуміють, що там є економічна демократія, право людини на заробіток, на працю, відповідний рівень, і вони зрозуміють, що це можливо і у нас.

Я, власне, в п’ятницю виступав у ВР і кажу: “Вимога ЄС і НАТО, щоб у нас була зарплата 300 доларів на місяць середня і пенсія – 100. Ця вимога у нас може бути реалізована за три роки, якщо перестати обкрадати державу на десятки мільярдів”.

Подивіться, я прилетів з Нідерландів, в Нідерландах Ротердамський порт щорічно дає доход 45 мільярдів євро, а бюджет 50 - мільйонної України можновладці тримають в рамках 10 мільярдів доларів на рік.

Це неправда. Тут, виходячи з тих шалених відсотків економічного зростання, реальних можливостей масштабів ВВП, бюджет України повинен бути в 5 разів більший, як мінімум, і то це буде бюджет одного порту.

Я думаю, що Одеський порт не гірший Ротердамського. А митниці, а інше? Пора вже повернутися до того, що ми називаємо економічною демократією, і навести порядок в економіці.

Тоді весь світ зрозуміє, що ми демократична держава, рівна їм. Наша рівноправність, як майбутнього члена ЄС і НАТО, повинна означати демократичну міжнародну рівноцінність, а не лише владу для олігархів, для кланів, які просто грабують народ України.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Білорус. Я хочу дати ще слово нашому слухачеві. Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір! Анатолій, Київ. У мене питання для учасників дискусії і питання для роздумів для всіх українців-патріотів. 500 років історії довели, хто саме є найстрашнішим, найлютішим, найнебезпечнішим ворогом України і українців.

В яку зовнішню організацію, в яку внутрішню партію або організацію мали б вступити українці, щоб вони перестали вбивати, знищувати один одного, щоб перестали бути ворогами один одному?

В яку організацію, в яку партію? Дякую за відповідь.

Олег Білорус

У двох словах. Сьогодні треба перестати говорити: “Чорне-біле, ліві-праві, комуністи - соціал-демократи – соціалісти”. Сьогодні в Україні і завтра, я вірю в це, бо я оптиміст, буде одна партія : партія народної солідарності.

Ця партія буде реалізовувати ті спільні цінності, національні інтереси, які є в народі.

Це ті інтереси, які нас об’єднують як основа, навіть якщо у нас релігії різні, ідеологічні переконання різні, але жити треба, дітей вирощувати, виховувати треба, батьків, дідів треба утримувати.

Тому сьогодні в Україні вже ясно, що є спільні цінності солідарності суспільної, це наша програма дій, на цій програмі Україна може вийти з недолі.

В основі цього праця народу. І об’єднана сила праці народу зробить чудо. Коли говорили про авторитаризм, це і погане явище, але на певному етапі воно також потрібне.

Згадаймо де Голля, який знищену Францію вивів за 5 років у велику державу. У нього було одне просте гасло: “Велич Франції”. Сьогодні треба говорити про велич України, про солідарність задля досягнення цієї величі.

Микола Шульга

Я думаю, що, відповідаючи на запитання нашого слухача, перш за все слід сказати, що треба навести елементарний порядок, треба жити за законами, тобто те, про що нам говорять і ззовні, щоб ми створили державу правову.

Цього не відбувається. Якщо у нас 40 % економіки знаходиться “в тіні”, то про це мовчать.

Олег Білорус

Яких 40? 60!

Микола Шульга

Говорять, що 40. Я навіть на це погоджуюся. Хай їх виведуть з “тіні”, хай наші закони працюють не вибірково, а хай наші закони будуть над усім голова, хай ми будемо сповідувати високу мораль і в ЗМІ, і в своїй поведінці.

Хоча б ці три принципи нам зробити, то я думаю, що не треба було б нам тих трьох років, про які Ви говорили, цього нам би вистачило на півроку, і ми б змогли більш-менш пристойно жити.

Олег Білорус

Тут ми підійшли до найгострішої проблеми...

Василь Зілгалов

Я нагадаю нашим слухачам “Вечірньої Свободи”, що ми обговорювали проблему: “Консультації Україна – НАТО у Варшаві”.

Нашими гостями сьогодні були два народні депутати: пан Микола Шульга від КПУ і пан Олег Білорус від БЮТ. Я дякую нашим слухачам за дзвінки, за участь. Слухайте “Вечірню Свободу”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG