Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:38

«Криворіжсталь» необхідно продати, все одно кому – Андерс Ослунд.


Марія Щур

Київ, 8 червня 2004 – На противагу більшості оглядачів, відомий економіст, колишній радник українського уряду, а нині директор програм по Росії та Євразії Фундації Карнеґі Андрес Ослунд не вбачає нічого поганого у тому, що «Криворіжсталь» може дістатися українським олігархам. Найголовніше, на його думку, віддати завод у приватні руки.

Головними фаворитами тендеру на купівлю 93% акцій компанії «Криворіжсталь» оглядачі називають двох найбільших українських олігархів, пов’язаних із Президентом Леонідом Кучмою – Рената Ахметова та Віктора Пінчука. На думку оглядачів, на яких посилаються впливові західні видання, умови конкурсу виписані ніби спеціально для них. «Аукціон з продажу компанії «Криворіжсталь» - це таке шахрайство, яке вже схоже на жарт», - писав минулого тижня впливовий британський часопис «Економіст».

Андерс Ослнуд погоджується з поширеною думкою про те, що олігархи намагаються купити завод зараз, напередодні виборів, бо не очікують, що Президент Кучма контролюватиме ситуацію після виборів. Але при цьому Андерс Ослунд не вбачає нічого поганого у тому, що «Криворіжсталь» дістанеться українським олігархам, хоча і зазначає, що проведення конкурсу мало б бути чесним: «Нічого поганого у тому, що вони куплять комбінат, немає, але погано те, що вони можуть це зробити у змові проти інших учасників конкурсу з-за кордону».

На відміну від інших західних оглядачів, Андерс Ослунд вважає, що західні інвестори спокійно поставляться до продажу «Криворіжсталі» внутрішнім інвесторам: «Гадаю, ринки сприймуть це спокійно і вважатимуть, що добре, що компанію приватизують взагалі, а не продовжують тримати у державних активах. Це можна порівняти з приватизацією “Славнєфті” в Росії, коли “ТНК” та “Сібнєфть” купили компанію кулуарно за дві третини її ринкової ціни. Але ціна все одно була високою, і головне, що підприємство приватизується, а не те, як воно приватизується».

Андерс Ослунд говорить, що місцеві інвестори в Росії, Україні, Казахстані довели, що вони часто є кращими господарями, ніж іноземці, особливо, коли йдеться про господарювання у таких непростих умовах, як у країнах з перехідною економікою. Проте, на думку інших оглядачів, саме прихід іноземних компаній і змінює умови господарювання у пострадянських країнах у бік цивілізованого ринку.
XS
SM
MD
LG