Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:20

Польська дискусія про Україну на сторінках “Жечпосполітої”.


Володимир Павлів

Аудіозапис:

Варшава, 9 червня 2004 - На сторінках польської газети “Жечпосполіта” відбувається дискусія на тему ролі України для польської зовнішньої політики. Днями у цій поважній газеті з’явився текст малознаного політолога, редактора квартальника “Політична критика” Кшиштофа Ішковського. Текст, м’яко кажучи дивний, бо викладені у ньому тези майже повністю суперечать основам зовнішньої політики Польщі щодо України. Упродовж кількох днів всі, хто фахово цікавиться розвитком українсько-польських стосунків, задумувалися над тим, чи з’ява такого тексту на сторінках авторитетного видання могла б означати зміну настроїв у польських кабінетах влади щодо східного сусіда. Однак, у середу у тій же газеті з’явилася стаття-відповідь речника польського МЗС Боґуслава Маєвського,з котрої випливає, що офіційне ставлення Польщі до Варшави не змінилося.

Приводом для написання критичного тексту Кшиштофа Ішковського стало те, як зізнається сам автор, що польський прем’єр Марек Белька звернувся нещодавно до держав Європейського Союзу із пропозицією пообіцяти Україні можливість майбутнього членства. “Ризик, що ця пропозиція дочекається позитивного відгуку, – пише автор статті, – на щастя, є невеликим”. Кшиштоф Ішковський розглядає принаймні три приводи, чому навіть теоретичне членство України в ЄС суперечило б інтересам Польщі.

По-перше, тому що розширення ЄС ще на одну бідну країну було б шкідливим, бо це означало б зріст конкуренції за європейські кошти на структурні зміни та розвиток бідних регіонів. У випадку України з її великою територією і численним населенням, а водночас низьким ВВП, ця конкуренція, на думку Ішковського, була б особливо гострою.

По-друге, автор статті вважає, що вступ України до Євросоюзу призвів би до його роподілу на так звану “Європу двох швидкостей”, тобто більш та менш розвинуту. В цій ситуації можна не сумніватися, що Польща опинилась би у тій слабшій групі разом з Україною, тобто подалі від Західної Європи. І нарешті третім поянення шкідливості прийняття України до ЄС, автор називає те, що “при існуючих місцних економічних і політичних зв’язках Києва та Москви, членство України в Євросоюзі означало б фактично посилення у ньому впливів Росії”.

Ці ,сказати б, часто суперечливі погляди Кшиштофа Ішковського можливо й не привернули б до себе уваги, якби не те, що опублікувала їх відома щоденна газета. Отже, цей голос не міг залишитися без відповіді офіційної Варшави. Відповідь цю дав речник польського дипломатичного відомства Боґуслав Маєвський.

Речник МЗС Польщі на початку дозволив собі кпину на адресу Кшиштофа Ішковського, зауваживши, що його псевдосенсації не вимагали цитую “особливого інтелектуального зусилля”, оскільки базуються на роздумах, які не мають нічого спільного із офіційною зовнішньою політикою Польщі. У своєму тексті Боґуслав Маєвський фактично повторив добре знані тези про те, що зближення України із Заходом взагалі, а з Європейським Союзом зокрема, є одним із головних пріоритетів польської зовнішньої політики. Отже, можна припустити, що головним завданням цього тексту було дати сигнал дезорієнтованим прихильникам українсько-польського поєднання, що офіційна Варшава не змінила свого ставлення до України.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG