Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:32

Чи піде каспійська нафта з Одеси до Бродів, а чи російська – навпаки?


Сергій Драчук

Аудіозапис:

Прага, 10 червня 2004 – З’явилася інформація, що уряд України може знову переглянути свою політику щодо нафтогону Одеса – Броди. За даними з вартих довіри джерел, прем’єр-міністр Віктор Янукович доручив Міністерству палива й енергетики, а його міністр Сергій Тулуб, у свою чергу, “Нафтогазові України” спільно з російською компанією ТНК-BP опрацювати варіанти запуску в комерційну експлуатацію нафтогону Одеса – Броди.

Перевірити цю інформацію не вдалося – керівник прес-центру Кабміну порадила радіо “Свобода” запитати в самого міністра палива й енергетики, а Сергій Тулуб презентує нині в Брюсселі інший енергетичний проект.

У лютому цього року уряд Віктора Януковича вирішив, що можливий лише один варіант: нафтогоном має піти каспійська нафта до Європи. Але відомо, скільки зусиль докладала ТНК-BP, щоб домогтися використання українського нафтогону в зворотньому напрямку для нафти російської. Примітно, що 15 червня в Києві чекають міністра промисловості й енергетики Росії Віктора Христенка.

Прихильники реверсу українського нафтогону наголошують, що для транспортування на Захід нафти (каспійської) немає, а от для транспортування в протилежному напрямку – є (російська). А що кажуть у тих країнах, звідки мала б походити каспійська нафта, – у Казахстані й Азербайджані?

Говорить наш казахстанський колеґа Едіґе Маґауин: «Казахстан із самого початку дотримується багатовекторної політики і багато разів повторював, що не хоче обмежуватися якимось одним пріоритетом. Наприклад, один із перспективних напрямків транспортування нафти є китайський. Казахстан має багаті розвідані поклади нафти, але це більше справа майбутнього. Ті ж обсяги, що видобуваються реально, йдуть уже наявними маршрутами, скажімо, до Новоросійська й так далі. Нафти ж для нафтогону Одеса – Броди, принаймні на найближчі місяці, Казахстан не має», – каже Едіґе Маґауин.

Азербайджан тим часом пріоритет має: це інший нафтогін, Баку – Джейхан, котрим піде нафта в Середземне море. Та Азербайджан має достатньо нафти й для інших шляхів і вже погодився дати певну її кількість для заповнення нафтогону Одеса – Броди, нагадує редактор азербайджанської служби Ельхан Насибов; транспортуванню ж її через український нафтогін перешкоджає більш-менш технічна причина:

«Азербайджан доставляє свою нафту на берег Чорного моря й там продає трейдерам. Далі всі ризики й витрати на її транспортування є справою трейдерів. У пропозиції України для Азербайджану невигідно те, що Україна хотіла б, аби Азербайджан продавав їй нафту вже в Одесі. Азербайджан же на Чорному морі не має танкерів; у разі ж оренди один день простоювання одного танкера через, скажімо, погану погоду обійдеться в тисяч сто доларів. Даючи свою нафту для нафтогону, Азербайджан певним чином погодився взяти на себе ризик її доставки до Одеси. Кілька місяців Азербайджан не відповідав на пропозицію України, а коли погодився, то, як я вважаю, тут відіграли величезну роль добрі дружні стосунки Азербайджану з Україною».

З комерційного ж боку для Азербайджану немає особливої різниці, кому продавати нафту – чи Україні, чи кому іншому, каже Ельхан Насібов. Коли ж зазирнути в перспективу, то Азербайджанові якраз вигідно давати нафту саме до Одеси – Бродів, бо це вже найближчий шлях до Європи.

Із думкою про те, що каспійська нафта для нафтогону Одеса – Броди можлива лише в перспективі, не погоджуються прихильники його європейського спрямування. Вони звертають увагу на те, що додаткових обсягів нафти для нього не потрібно, бо вони передбачені вже укладеними угодами. Наприклад, існує угода з Казахстаном, із державною компанією “КазМунайГаз”, від 17 липня минулого року, де чітко зафіксовані позиції: 4 мільйони тонн казахстанської нафти. Так само наприкінці минулого року підписано угоду з середньоазійським нафтотрейдером “СОМПетрол”, який оперує і казахстанською, і азербайджанською, і туркменистанською нафтою.

Проблему прихильники прямого використання нафтогону вбачають в іншому: українська сторона не може чітко, однозначно визначити свою позицію щодо нафтогону й постійно змінює її. Ця невизначеність збиває плани нафтових компаній і нафтотрейдерів – казахстанським і азербайджанським партнерам просто вривається терпець, і зацікавленість у проекті Одеса – Броди катастрофічно падає. А разом із ним – і сподівання на те, що Україна завдяки транспортуванню каспійської нафти диверсифікує свої джерела енергопостачання.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG