“Шановне Радіо “Свобода”.
Пишуть Вам в’язні Вінницької в’язниці для довічно-ув’язнених Деркач Сергій та Ключник Сергій. Вибачте, можливо комусь зі слухачів радіо “Свобода” не подобається, що наші листи інколи читають в ефірі, адже ми, все ж таки, засуджені, а тим більше на довічне ув’язнення. Але, ми теж є частиною нашого українського народу. І повірте нам, що ніхто при нинішньому режимові не застрахований від несправедливого, незаконного засудження. Ми вдячні і редакції радіо “Свобода” і її слухачам за розуміння.
Нас, так само, як і усіх пересічних людей на волі, турбує і майбутнє нашої держави, і її сьогодення. радіо “Свобода”, як ніхто інший, дає вичерпну і правдиву інформацію про події у нашій державі та за її межами. За що ми любимо і поважаємо цю радіостанцію. Дякуємо Вам, шановні працівники радіо “Свобода” за вашу натхненну працю.
Напередодні 50-річниці радіо “Свобода” прийміть наш скромний подарунок – вірші та переклади Сергія Ключника, що написані і зроблені в ув’язненні.
Бажаємо Вам Божої Благодаті та ще раз дякуємо за Вашу працю на благо українського народу.
З повагою та любов’ю Сергій Деркач та Сергій Ключник».
20 травня 2004 рік.
“До 50-річчя радіо “Свобода”.
Крізь мури, перепони й перешкоди лунає срібний голос радіо “Свободи”. Злочинна влада бачить в ньому шкоду, адже розповідає правду він народу. Знімає срібний голос поволоку, і знову закликає на толоку, Щоб збудувати справжній дім. І кожен вільно та щасливо зможе жити в нім.
Бо те, що ми зліпили – швидше хлів, в якому хазяйнує й править тхір. Він так всіх одурманив, насмердів і перекроїв все на свій манір, поставивши до влади на місцях самих тхорів. Цей тхір за дім не дбає, а нас усіх за бидло має. Так виженім його! І оберім господаря свого. Та знову й знову чути дзвін, він як набат гримить – до волі й до свободи кличе він. Крізь роки, перепони й перешкоди Лунає срібний голос радіо “Свободи”.
Пишуть Вам в’язні Вінницької в’язниці для довічно-ув’язнених Деркач Сергій та Ключник Сергій. Вибачте, можливо комусь зі слухачів радіо “Свобода” не подобається, що наші листи інколи читають в ефірі, адже ми, все ж таки, засуджені, а тим більше на довічне ув’язнення. Але, ми теж є частиною нашого українського народу. І повірте нам, що ніхто при нинішньому режимові не застрахований від несправедливого, незаконного засудження. Ми вдячні і редакції радіо “Свобода” і її слухачам за розуміння.
Нас, так само, як і усіх пересічних людей на волі, турбує і майбутнє нашої держави, і її сьогодення. радіо “Свобода”, як ніхто інший, дає вичерпну і правдиву інформацію про події у нашій державі та за її межами. За що ми любимо і поважаємо цю радіостанцію. Дякуємо Вам, шановні працівники радіо “Свобода” за вашу натхненну працю.
Напередодні 50-річниці радіо “Свобода” прийміть наш скромний подарунок – вірші та переклади Сергія Ключника, що написані і зроблені в ув’язненні.
Бажаємо Вам Божої Благодаті та ще раз дякуємо за Вашу працю на благо українського народу.
З повагою та любов’ю Сергій Деркач та Сергій Ключник».
20 травня 2004 рік.
“До 50-річчя радіо “Свобода”.
Крізь мури, перепони й перешкоди лунає срібний голос радіо “Свободи”. Злочинна влада бачить в ньому шкоду, адже розповідає правду він народу. Знімає срібний голос поволоку, і знову закликає на толоку, Щоб збудувати справжній дім. І кожен вільно та щасливо зможе жити в нім.
Бо те, що ми зліпили – швидше хлів, в якому хазяйнує й править тхір. Він так всіх одурманив, насмердів і перекроїв все на свій манір, поставивши до влади на місцях самих тхорів. Цей тхір за дім не дбає, а нас усіх за бидло має. Так виженім його! І оберім господаря свого. Та знову й знову чути дзвін, він як набат гримить – до волі й до свободи кличе він. Крізь роки, перепони й перешкоди Лунає срібний голос радіо “Свободи”.
