Київ, 15 червня 2004 року.
Віктор Міняйло
Сьогоднішнім гостем нашої постійної рубрики “А мова – як море!” є вчитель-методист вищої категорії київської школи № 87 імени Олександра Довженка, а також співавтор підручників “Рідна мова” для 5-8 класів Ярослава Остаф. З нею розмовляв ведучий рубрики Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Ярослава Остаф викладає українську мову понад 25 років. Вона вже давно співпрацює з науковцями Інституту педагогіки. З Леонідом Скуратівським, який очолює лабораторію української мови, та його співробітницями Галиною Шелеховою і Валентиною Новосьоловою Ярослава Остаф створила корпус підручників, за якими тепер навчаються українські школярі.
Ярослава Остаф розповідає про завдання, які поставив перед собою авторський колектив.
Ярослава Остаф
Це завдання, щоб виховати мовно, досконало особистість, яка б володіла вільно рідною мовою, вміла слухати, відтворювати, створювати власні висловлювання.
Одне слово, специфіка йде така, щоб більше людина розмовляла, і це була таки дійсно досконало розвинута мовно особистість.
Тарас Марусик
Я запитав Ярославу Остаф, чим пояснюється застосування в підручниках комунікативного методу, який більше підходить до вивчення іноземних мов: звуженням можливостей реального спілкування рідною мовою в Україні чи даниною новому методові.
Ярослава Остаф
Це і перше, і друге, оскільки хотілося б, щоб діти наші досконало володіли мовою. Мені здається, що в Західній Україні мова жива, а тут мені мова чомусь нагадує кольоретку із “Собору” Олеся Гончара, яку робив Володька Лобода.
В тому числі, наша українська мова зараз в такому стані. Одне слово, я зараз відчуваю дуже велику проблему із вживанням української мови. Мені здається, знову ми заходимо в якийсь печерний вік, коли ми повинні виборювати свою мову, право на свою мову.
Тарас Марусик
Ярослава Остаф вважає, що піднесення початку 90-их років минулого століття позначилося на підвищенні престижу української мови. Крім того,...
Ярослава Остаф
...потреба здавати мову у вищих навчальних закладах, екзамен з рідної мови, спонукає дітей краще вивчати. Більше годин було виділено на початку 90-х років на вивчення рідної мови.
А ось зараз нова програма школи дванадцятирічної передбачає зменшення кількості годин на вивчення рідної мови. Замість цих годин, що йшли на українську мову, йдуть годину на етику, на фізкультуру, зокрема, футбол.
Я не проти етики, я не проти футболу, але не за рахунок української мови. Діти спілкуються українською мовою, дітям хочеться спілкуватися, але ви знаєте, що ситуація така, що ціннісна орієнтація повернена не в бік української мови, на превеликий жаль.
Тарас Марусик
Це була вчитель-методист вищої категорії київської школи № 87 імени Олександра Довженка, а також співавтор підручників “Рідна мова” для 5-8 класів Ярослава Остаф.
Віктор Міняйло
Сьогоднішнім гостем нашої постійної рубрики “А мова – як море!” є вчитель-методист вищої категорії київської школи № 87 імени Олександра Довженка, а також співавтор підручників “Рідна мова” для 5-8 класів Ярослава Остаф. З нею розмовляв ведучий рубрики Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Ярослава Остаф викладає українську мову понад 25 років. Вона вже давно співпрацює з науковцями Інституту педагогіки. З Леонідом Скуратівським, який очолює лабораторію української мови, та його співробітницями Галиною Шелеховою і Валентиною Новосьоловою Ярослава Остаф створила корпус підручників, за якими тепер навчаються українські школярі.
Ярослава Остаф розповідає про завдання, які поставив перед собою авторський колектив.
Ярослава Остаф
Це завдання, щоб виховати мовно, досконало особистість, яка б володіла вільно рідною мовою, вміла слухати, відтворювати, створювати власні висловлювання.
Одне слово, специфіка йде така, щоб більше людина розмовляла, і це була таки дійсно досконало розвинута мовно особистість.
Тарас Марусик
Я запитав Ярославу Остаф, чим пояснюється застосування в підручниках комунікативного методу, який більше підходить до вивчення іноземних мов: звуженням можливостей реального спілкування рідною мовою в Україні чи даниною новому методові.
Ярослава Остаф
Це і перше, і друге, оскільки хотілося б, щоб діти наші досконало володіли мовою. Мені здається, що в Західній Україні мова жива, а тут мені мова чомусь нагадує кольоретку із “Собору” Олеся Гончара, яку робив Володька Лобода.
В тому числі, наша українська мова зараз в такому стані. Одне слово, я зараз відчуваю дуже велику проблему із вживанням української мови. Мені здається, знову ми заходимо в якийсь печерний вік, коли ми повинні виборювати свою мову, право на свою мову.
Тарас Марусик
Ярослава Остаф вважає, що піднесення початку 90-их років минулого століття позначилося на підвищенні престижу української мови. Крім того,...
Ярослава Остаф
...потреба здавати мову у вищих навчальних закладах, екзамен з рідної мови, спонукає дітей краще вивчати. Більше годин було виділено на початку 90-х років на вивчення рідної мови.
А ось зараз нова програма школи дванадцятирічної передбачає зменшення кількості годин на вивчення рідної мови. Замість цих годин, що йшли на українську мову, йдуть годину на етику, на фізкультуру, зокрема, футбол.
Я не проти етики, я не проти футболу, але не за рахунок української мови. Діти спілкуються українською мовою, дітям хочеться спілкуватися, але ви знаєте, що ситуація така, що ціннісна орієнтація повернена не в бік української мови, на превеликий жаль.
Тарас Марусик
Це була вчитель-методист вищої категорії київської школи № 87 імени Олександра Довженка, а також співавтор підручників “Рідна мова” для 5-8 класів Ярослава Остаф.