«Шановна редакціє Радіо "Свобода".
У зв’язку з наближенням 50-річного ювілею виходу в ефір Вашого вільного голосу щиросердечно вітаю увесь колектив Вашої редакції, що є нашим заочним університетом.
Не знаю як хто, а я почув перші Ваші голоси ще у далекому 1954 році. Тоді була назва - "Визволення". Попри заглушування, ми кожного дня отримували важливі новини з усього світу, і з України зокрема. Формувався світогляд слухачів. Із колишніх дикторів, мені запам’яталися Ганна Бойчук та Ігор Качуровський. Коли живі, бажаю їм довголіття та доброго здоров’я.
А тепер із задоволенням слухаємо: Зиновія Фриза, Василя Зілгалова, Ірину Халупу, Наталку Щур, Володимира Притулу, Анастасію Осадчук, Мирославу Гонгадзе та всіх інших, не названих. Бо Ви усі - люди сповнені патріотизму до України, із високим професіоналізмом та журналістською етикою.
Однак мушу висловити Вам своє глибоке співчуття у зв’язку із так званим «переходом на іншу роботу» Ганни Стеців-Герман.
Можна по-різному оцінювати такий поступок цієї журналістки. Одні кажуть – зрада, інші – мрія про славу. Дехто – гроші і так далі. Але, як засвідчує інтерв’ю «Фактам», пані Ганна Герман заявила, що живе у матеріальному достатку... Завжди вміла заробляти гроші, тощо. То виходить, що це - пряма зрада своїх колег та своїх дотеперішніх ідейних переконань. Це у двічі гірше, коли зраджує жінка, дружина чи політичний діяч.
Ну що ж. Із цим наразі доводиться миритися. Бо світ зараз, ой який ненадійний, жорстокий і зрадливий. Але найгірше, на мій погляд, це те, що Ганна Герман відтепер буде стверджувати перед світом, що Віктор Янукович найкращий патріот України. Кращий навіть за Віктора Ющенка. І що усі події, які відбувалися нещодавно у Донецьку, Сумах, Мукачевому та інших регіонах України, не без допомоги і сприянні Віктора Януковича, законні, демократичні та справедливі.
Ось так. Одним журналістам відрубують голови, інших розстрілюють.., а окремих - просто купують».
Микола Савчук, селище міського типу Великий Бичків, Закарпаття.
8 червня 2004 р.
У зв’язку з наближенням 50-річного ювілею виходу в ефір Вашого вільного голосу щиросердечно вітаю увесь колектив Вашої редакції, що є нашим заочним університетом.
Не знаю як хто, а я почув перші Ваші голоси ще у далекому 1954 році. Тоді була назва - "Визволення". Попри заглушування, ми кожного дня отримували важливі новини з усього світу, і з України зокрема. Формувався світогляд слухачів. Із колишніх дикторів, мені запам’яталися Ганна Бойчук та Ігор Качуровський. Коли живі, бажаю їм довголіття та доброго здоров’я.
А тепер із задоволенням слухаємо: Зиновія Фриза, Василя Зілгалова, Ірину Халупу, Наталку Щур, Володимира Притулу, Анастасію Осадчук, Мирославу Гонгадзе та всіх інших, не названих. Бо Ви усі - люди сповнені патріотизму до України, із високим професіоналізмом та журналістською етикою.
Однак мушу висловити Вам своє глибоке співчуття у зв’язку із так званим «переходом на іншу роботу» Ганни Стеців-Герман.
Можна по-різному оцінювати такий поступок цієї журналістки. Одні кажуть – зрада, інші – мрія про славу. Дехто – гроші і так далі. Але, як засвідчує інтерв’ю «Фактам», пані Ганна Герман заявила, що живе у матеріальному достатку... Завжди вміла заробляти гроші, тощо. То виходить, що це - пряма зрада своїх колег та своїх дотеперішніх ідейних переконань. Це у двічі гірше, коли зраджує жінка, дружина чи політичний діяч.
Ну що ж. Із цим наразі доводиться миритися. Бо світ зараз, ой який ненадійний, жорстокий і зрадливий. Але найгірше, на мій погляд, це те, що Ганна Герман відтепер буде стверджувати перед світом, що Віктор Янукович найкращий патріот України. Кращий навіть за Віктора Ющенка. І що усі події, які відбувалися нещодавно у Донецьку, Сумах, Мукачевому та інших регіонах України, не без допомоги і сприянні Віктора Януковича, законні, демократичні та справедливі.
Ось так. Одним журналістам відрубують голови, інших розстрілюють.., а окремих - просто купують».
Микола Савчук, селище міського типу Великий Бичків, Закарпаття.
8 червня 2004 р.
