Вашинґтон, 21 червня 2004 – Зустріч президента України Леоніда Кучми з главами держав – членів НАТО під час саміту Північноатлантичного союзу в Стамбулі організована як форма подяки Білого Дому за участь України в антитерористичній коаліції й не буде санкцією українській владі відступати від демократії чи порушувати закони. Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив президент неурядової американської організації «Комітет США з питань НАТО» Брюс Джексон.
Водночас він зазначив, що західні лідери розчаровані діями української влади протягом останнього року від часу засідання комісії Україна –НАТО в Вашинґтоні. Тому рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО, яке рік тому сподівалися ухвалити саме під час Стамбульського саміту, буде розглядатися вже після проведення президентських виборів в Україні в жовтні. А зараз, на думку Джексона, відносини України і НАТО переживають період “безперспективного літа”.
За словами Брюса Джексона, якого вважають одним із головних вашинґтонських лобістів вступу України до НАТО, найактуальнішим для України залишається питання демократизації держави. І відсутність прогресу в цій сфері найбільше непокоїть західних партнерів: «Друзі України в Польщі і в Вашинґтоні занепокоєні відсутністю прогресу в реформах. Така фальсифікація виборів, яка сталася в Мукачевому, є виключенням із європейських правил, такого в Європі в 2004 році не відбувається. Такий приватизаційний аукціон, який щойно відбувся в Києві, був можливий у Росії зразка 1992 року, але неприйнятний для України у 2004 році. Отже, є відчуття розчарування, відчуття, що Україна змарнувала цінний історичний час. Отже, Україна продовжує відставати».
Джексон робить висновок, що українська влада не особливо зацікавлена в демократичних реформах, і її влаштовує невизначена зовнішня політика: «Україна залишається дуже непевною державою, яка дивиться на досвід європейських демократій і не знає, що робити. Вона також дивиться на російську авторитарну модель Путіна, яка видається українській владі дуже привабливою. Вони підписали договір про спільний економічний простір із Росією, Казахстаном та Білоруссю. Тому можна сказати, що Україна повертається до багатовекторної політики – з однією ногою в Європі, а іншою в Росії».
Рішення провести нараду Україна – НАТО на найвищому рівні під час саміту в Стамбулі попри відсутність прогресу у внутрішніх реформах, на думку Джексона, ухвалили лише з однієї причини – завдяки участі українських військових у стабілізаційних силах в Іраку: «Здебільшого чи навіть винятково завдяки вражаючим внескам України в стабілізацію Іраку, які були дуже вагомими, на найвищому рівні ухвалено рішення визнати такий внесок України і провести в Стамбулі під час саміту НАТО зустріч на рівні глав держав. Отже, така зустріч відбудеться в форматі “26+1”, що є дуже вагомим. Для Росії така зустріч проводитися не буде, і Україна буде в Стамбулі єдиною державою, для якої буде організована зустріч у такому форматі. Але саме обговорення під час зустрічі стосуватиметься здебільшого питання участі України в миротворчих операціях, і я не впевнений, що на порядку денному будуть змістовні питання відносин України і НАТО, такі, як участь в інтенсивному діалозі чи інші форми підготовки України до вступу в Північноатлантичний союз. Отже, ця зустріч буде здебільшого формою подяки американського президента за жертви та сміливість українського народу в війні з тероризмом».
Джексон також наголосив, що зустріч президента України з главами держав – членів НАТО не повинна тлумачитися в Києві як санкція на недемократичні чи кримінальні дії української влади. Він очікує, що під час дискусій у Стамбулі президент Кучма почує дуже багато відвертих думок від своїх західних партнерів щодо ситуації з демократією в Україні та необхідності провести чесні та вільні вибори в жовтні.
Водночас він зазначив, що західні лідери розчаровані діями української влади протягом останнього року від часу засідання комісії Україна –НАТО в Вашинґтоні. Тому рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО, яке рік тому сподівалися ухвалити саме під час Стамбульського саміту, буде розглядатися вже після проведення президентських виборів в Україні в жовтні. А зараз, на думку Джексона, відносини України і НАТО переживають період “безперспективного літа”.
За словами Брюса Джексона, якого вважають одним із головних вашинґтонських лобістів вступу України до НАТО, найактуальнішим для України залишається питання демократизації держави. І відсутність прогресу в цій сфері найбільше непокоїть західних партнерів: «Друзі України в Польщі і в Вашинґтоні занепокоєні відсутністю прогресу в реформах. Така фальсифікація виборів, яка сталася в Мукачевому, є виключенням із європейських правил, такого в Європі в 2004 році не відбувається. Такий приватизаційний аукціон, який щойно відбувся в Києві, був можливий у Росії зразка 1992 року, але неприйнятний для України у 2004 році. Отже, є відчуття розчарування, відчуття, що Україна змарнувала цінний історичний час. Отже, Україна продовжує відставати».
Джексон робить висновок, що українська влада не особливо зацікавлена в демократичних реформах, і її влаштовує невизначена зовнішня політика: «Україна залишається дуже непевною державою, яка дивиться на досвід європейських демократій і не знає, що робити. Вона також дивиться на російську авторитарну модель Путіна, яка видається українській владі дуже привабливою. Вони підписали договір про спільний економічний простір із Росією, Казахстаном та Білоруссю. Тому можна сказати, що Україна повертається до багатовекторної політики – з однією ногою в Європі, а іншою в Росії».
Рішення провести нараду Україна – НАТО на найвищому рівні під час саміту в Стамбулі попри відсутність прогресу у внутрішніх реформах, на думку Джексона, ухвалили лише з однієї причини – завдяки участі українських військових у стабілізаційних силах в Іраку: «Здебільшого чи навіть винятково завдяки вражаючим внескам України в стабілізацію Іраку, які були дуже вагомими, на найвищому рівні ухвалено рішення визнати такий внесок України і провести в Стамбулі під час саміту НАТО зустріч на рівні глав держав. Отже, така зустріч відбудеться в форматі “26+1”, що є дуже вагомим. Для Росії така зустріч проводитися не буде, і Україна буде в Стамбулі єдиною державою, для якої буде організована зустріч у такому форматі. Але саме обговорення під час зустрічі стосуватиметься здебільшого питання участі України в миротворчих операціях, і я не впевнений, що на порядку денному будуть змістовні питання відносин України і НАТО, такі, як участь в інтенсивному діалозі чи інші форми підготовки України до вступу в Північноатлантичний союз. Отже, ця зустріч буде здебільшого формою подяки американського президента за жертви та сміливість українського народу в війні з тероризмом».
Джексон також наголосив, що зустріч президента України з главами держав – членів НАТО не повинна тлумачитися в Києві як санкція на недемократичні чи кримінальні дії української влади. Він очікує, що під час дискусій у Стамбулі президент Кучма почує дуже багато відвертих думок від своїх західних партнерів щодо ситуації з демократією в Україні та необхідності провести чесні та вільні вибори в жовтні.
