Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:54

Український парламент ухвалив закон про скорочення Збройних сил України.


Ірина Халупа Гості: Леонід Поляков - військовий експерт Українського центру економічних та стратегічних досліджень ім. Разумкова; Володимир Терещенко - експерт, завідувач сектору КВН Національного центру євроатлантичної інтеграції, колишній командувач ракетними та артилерійськими військами, генерал–лейтенант запасу.







Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 22 червня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми. З вами передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Вітаємо всіх, хто нас слухає!

Тема на вівторок, 22-ге червня: “Український парламент ухвалив закон про скорочення Збройних сил України”.

Її з нами обговорять наші гості: Леонід Поляков - військовий експерт Українського центру економічних та стратегічних досліджень ім. Разумкова; Володимир Терещенко - експерт, завідувач сектору КВН Національного центру євроатлантичної інтеграції, колишній командувач ракетними та артилерійськими військами, генерал–лейтенант запасу.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Верховна Рада сьогодні ухвалила закон, згідно з яким в цьому році Збройні сили України мають бути скорочені на 70 тисяч осіб. До 30-го грудня 2004-го року кількість військовослужбовців буде скорочено до 210-ти тисяч, а кількість працівників ЗСУ до 75-ти тисяч.

Закон передбачає, що скорочення фінансуватимуть бюджетні кошти. Крім того, щоб реалізувати цей намір, необхідно виділити ще додаткових 220 мільйонів гривень, в тому числі 132,6 мільйонів гривень для виплати військовослужбовцям грошової допомоги при звільненні і 45,9 мільйонів гривень для виплати грошової допомоги звільненим військовослужбовцям під час працевлаштування.

На нинішній день ЗСУ становлять близько 355 тисяч осіб. Україна наразі посідає перше місце у Європі за кількісним показником військових і 13-те місце в світі. Проте за матеріальними витратами на одного військовослужбовця, вона посідає аж 126 місце в світі.

Парламент також сьогодні висловив недовіру Кабінету Міністрів України з виконання конституційних повноважень у сфері оборони.

У відповідності до цього документу уряд має провести радикальне реформування ЗСУ. Постанова також передбачає завершення розробки і утвердження стратегії національної безпеки на період до 2015-го року.

Попри висловлене парламентом невдоволення ситуацією у війську, сам міністр оборони говорив сьогодні більше про досягнення. Він нагадав, що з метою удосконалення діяльності оборонно промислового комплексу Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка затвердила державну програму реформування та розвитку озброєння оборонно-промислового комплексу на період до 2010-го року.

Міністр Оборони Євген Марчук. Євген Марчук

Реалізація державної програми дозволить забезпечити розвиток озброєння військової техніки на мінімальному рівні, провести модернізацію і продовження ресурсу та закупівлю відповідної кількості основних типів озброєння, об’єднання сил швидкого реагування перш за все.

На цей час продовжується модернізація танку Т-64Б та випробування військово-транспортного літака АН-70, на що в бюджеті 2004-го року виділені значні кошти.

Позитивних зрушень досягнуто у реформуванні військової освіти та кадрової політики, підготовлена широкоформатна програма, яка кореспондується із програмою реформування ЗСУ, яка буде сприяти значній оптимізації військової освіти.

Уряд у своїй діяльності вперше за роки незалежності України підійшов системно до вирішення проблем у сфері оборони. Це дозволило на підставі створеної законодавчої бази здійснити довгострокове планування з врахуванням завдань, що стоять перед воєнною організацією держави та її економічними можливостями.

Я як міністр оборони хочу завірити про те, що ЗСУ, не дивлячись на всі проблеми, які у них є, все-таки на сьогодні, я запевняю вас, що ЗСУ є надійним гарантом територіальної цілісності і недоторканості кордонів нашої держави і готові до виконання покладених на них завдань.

Ірина Халупа

Тим часом голова Парламентського комітету з питань національної безпеки i оборони Георгій Крючков, виступаючи сьогодні, говорив в основному про проблеми.

Він наголосив, що необхідно термінового забезпечити повний обсяг фінансування програм військових реформ, соціальних гарантій військовослужбовцям, а також вирішення проблем оборонно-промислового комплексу.

Георгій Крючков

Дивує непослідовністю в здійсненні затверджених програм реформування ЗСУ, а також те, що ця робота проводиться не в правовому колі.

Нагадаю: про наміри і плани скоротити чисельність ЗСУ протягом двох років на 155 тисяч стало відомо рік тому з повідомлень газет. У вересні-листопаді 2000-го року рішення були прийняті і затверджені указами Президента. На їх виконання Міністерством оборони розгорнута організаційна підготовча робота, визначені військові частини з’єднання, що підлягають розформуванню, десятки тисяч військовослужбовців, які мали бути звільнені, були попереджені, пройшли комісії, частина з них, зокрема ті, хто знайшов підходящу роботу, звільнена, інша більше півроку чекають вирішення своїх доль.

Нарешті у лютому цього року уряд за дорученням з Банкової подав до ВР проект закону, яким запропонував скоротити чисельність до кінця 2005-го року.

Все це, плюс непоодинокі факти казенно-бюрократичного підходу до звільнення військових зі служби призвело до небезпечного загострення морально-політичної обстановки у військовому середовищі.

Ситуація вимагає негайних, радикальних кроків. Головне, на наш погляд, на всіх рівнях змінити ставлення до проблем оборони, передовсім до потреб ЗСУ.

Що потрібно, на думку нашого комітету, зробити? Невідкладно визначитися з перспективами розвитку ЗСУ, уряду забезпечити в повному обсязі фінансування програм реформування ЗСУ, визначених законом соціальних гарантій військовослужбовців, вирішення долі сотень військових містечок, військового майна, яке вивільняється, визначитись з порядком і конкретними строками усунення соціальної несправедливості, кричущих диспропорцій в розмірах пенсійного забезпечення військовослужбовців залежно від часу виходу їх на пенсію.

Ірина Халупа

Пан Крючков говорить про непослідовність в програмі реформування українського війська.

Шановні гості, чи ухвалення цього закону сьогодні пришвидшить скорочення війська і втілення невідкладних реформ? Пане Поляков, почнемо з Вас.

Леонід Поляков

Дякую, пані Ірино.

Я думаю, що прийняття цього закону, як і попереднього про соціальний захист минулого тижня, а також за ствердження воєнної доктрини, слід розглядати як мінімальну необхідну правову базу для поточного етапу реформування ЗСУ. Я хотів би сподіватися, що мова йтиме не лише про скорочення.

Як ми бачили раніше, те, що називали реформуванням, воно практично було лише скороченням. Хотілося б сподіватися, що у цьому разі, по-перше, скорочення буде відбуватися цивілізовано з забезпеченням всіх нормативів, всіх виплат і інших вимог, і за рахунок цього скорочення ресурси будуть вивільнятися на розвиток, чого не було раніше.

Ірина Халупа

Ці скорочення, що вже відбулися, пане Терещенко, як вони відбувалися? Ось пан Поляков каже, що сподіваємося, що майбутні будуть відбуватися цивілізовано. Отже, що вже було зроблено у цьому напрямку? Що було зроблено не так?

Володимир Терещенко

Я дякую.

Перш за все, безумовно, якщо глянути в історію 92-93 рр., коли ми прийшли до висновку про потребу скорочення з мільйонної армії до меншої чисельності, то ряд завдань виконано.

Безумовно, те, що ми маємо сьогодні 350 тисяч, то це те скорочення, яке ми змушенні були зробити і це зроблено було правильно.

Питання в тому, що так були допущені перекоси, які сьогодні вилізли на поверхню. І ми чули у виступі сьогодні пана Крючкова і це абсолютно відповідає сьогодні реальній дійсності.

Але, якщо подивитися все-таки на подальший крок по скороченню, то я б відштовхнувся сьогодні від двох документів, які пан Поляков уже згадав, це доктрина і стратегічно-оборонний бюлетень.

Тому що вони, якби виявляються фундаментом з якого, якби піти до скорочення до подальшого і знайти більш кращі шляхи.

Так от, на великий жаль, на мій погляд, оці два документи самі по собі в багатьох місцях не відповідають один одному. І оце, на мій погляд, дає привід сказати, що не всі питання продумані, не всі питання мають повну уяву, як їх зробити. І я боюся, що помилок буде допущено ще багато і багато.

Ірина Халупа

А які моменти суперечать один одному, скажіть, будь ласка, такі найбільш кричущі?

Володимир Терещенко

Наприклад, якщо ми візьмемо такі питання як основні реальні та потенційні загрози, ті, які розглядаються в військовій доктрині і стратегічні бюлетені різняться між собою.

Тому, якщо це робили різні команди, то може десь вони не врахували один одного. Я так розумію, що доктрина ця повинна бути значить документом, яка відображає всі згустки всього стратегічно оборонного бюлетеня або в принципі це один і той же документ, але він рознесений на два папери.

Ірина Халупа

Пане Поляков, чи Ви теж вважаєте, що можуть бути якісь проблеми у зв’язку з тим, що є певні протиріччя між тими двома важливими документами?

Леонід Поляков

По-перше, я хотів би зазначити, що на превеликий жаль, стратегічної оборони бюлетень був представлений нашим іноземним партнерам, а своїм його не показують або приховують.

І в мене виникає підозра, що просто бояться критики. Я сумніваюсь, що там є щось таке суттєво таємне, що треба ховати від власних громадян, які на свої податки утримують і державний апарат і збройні сили.

Але в принципі в мене враження таке, що дійсно, як зазначив пан генерал видно, що в воєнній доктрині відбувалися з роками певні зміни і врешті-решт вона прийнята і затверджена Президентом.

А стратегічний бюлетень, ті уривки, які оприлюднюються вони не завжди кореспондуються з текстом доктрини. Я так уже починаю підозрювати, що його розробники, можливо були непоганими фахівцями з оперативного планування.

А чи вони були гарними фахівцями з стратегічного планування, чи вони врахували справді національні інтереси на даному етапі в усій повноті, я дуже сумніваюся, бо все це робилося кулуарно.

Ірина Халупа

Чи є якісь плани, щоб цей бюлетень був опублікований, чи це ще одна державна таємниця? Пане Терещенко, може Ви щось знаєте з цього приводу?

Володимир Терещенко

Оскільки я сам приймав участь у презентації стратегічно-оборонного бюлетеня разом з міністром оборони у Брюсселі. І тоді він був прийнятий у Брюсселі непогано.

Але представники НАТО рекомендували його все-таки доопрацювати, вони делікатно робили деякі зауваження, а ми самі бачили ці промахи і пробіли, які треба було б ліквідувати.

Я думаю, що якраз недостатньо відшліфований бюлетень не дав можливості його оприлюднити, на мій погляд, побоюючись, що буде багато критики, яку буде не так просто реалізувати і поправити її у подальшому.

Тому, на мій погляд, Міноборони і ті, хто його розробляв уже сьогодні повинні і, я думаю, що вони працюють з тим, щоб оприлюднити більш-менш досконалий стратегічний бюлетень.

Ірина Халупа

Все ж таки ті скорочення, які заплановані, то наскільки можливо їх втілити в життя до кінця цього року. Йдеться про 70 тисяч осіб, це не 700 і не 7 тисяч, це мале містечко.

Чи впорається Міноборони і всі інші відомства, які задіяні у цьому плані з таким великим завданням, пане Поляков?

Леонід Поляков

Я думаю, що можливості для того, щоб вони впоралися абсолютно всі є. Але тут треба пам’ятати ось які речі.

По-перше, те, що сказав пан Крючков, що на даному етапі мова іде не тільки про тих, що скорочуються в процесі реформування відповідно до прийнятого сьогодні закону.

Мова йде також іде про кричущу несправедливість, коли ті, хто звільнявся на початку 90-тих отримували, наприклад, одну пенсію. Ті, хто наприкінці 90-тих, уже іншу. Ті, хто зараз звільняються, ще одну. І як кажуть, наприклад, що зараз прапорщик може звільнитися з більшою пенсією ніж 10 років тому полковник.

Я думаю, що всі повинні бути однаковим перед законом і цю кричущу несправедливість, безумовно, теж треба ліквідувати, як і ту довжелезну в 50 тисяч чоловік чергу на житло.

Уже близько 300 чоловік в цій черзі померли не діждавшись власного житла з числа колишніх військовослужбовців. Декілька тисяч стоять в цій черзі понад 10 років і т.д.

Водночас трошки інша сторона цього скорочення. Коли називається ця цифра, то мова не йде про всіх тих живих людей 70 тисяч, бо списочна та чисельність, яка існує на папері і та, яка реальна, штатна чисельність, то це великі різниці.

Ірина Халупа

Так що конкретно про яке число йдеться?

Леонід Поляков

Конкретно я думаю, що близько 30 тисяч. А решта це або пусті клітинки так звані вакантні незаповнені або буде значно зменшено призов восени. Тобто людей просто не наберуть на строкову службу і таким чином буде скорочено. Буде зменшено чисельність набору до військових навчальних закладів.

Ірина Халупа

Але легше буде виконати план, правда?

Леонід Поляков

Так, якщо така потреба, то і таким шляхом можна, звичайно.

Я більше турбуюсь не про тих, кого не призвуть в армію. Я більше турбуюсь, про тих, кого вже за контрактом прийняли, хто служить на офіцерській службі або кого призивають, щоб у них були належні умови для бойової і командирської підготовки, щоб вони були справжньою армією здатною захистити Україну, а не паперовою.

Ірина Халупа

Пане Терещенко, все ж таки минулі проблеми і гріхи дуже важко іноді виправити. Ось ми чули з виступу пана Крючкова і зі слів пана Полякова певну несправедливість, яка була задіяна у намаганнях реформувати українські збройні сили.

Чи ці несправедливості можуть бути якимось шляхом виправлені в рамках цієї ж реформи?

Володимир Терещенко

Ви знаєте, я б поставив це питання, як колишній військовий у дещо іншому ракурсі.

Мене, безумовно, цікавить скорочення збройних сил і те, що буде армія менше, то це не так уже обтяжливо. Мабуть, і не потрібно мати в Європі найбільшу армію.

Але питання стоїть в другому. Ми кажемо реформування. Реформування перш за все повинно проводитися в напрямку, який покращив би боєздатність і стан самої армії.

На яких би постулатах ми зможемо це зробити? У нас немає зовсім постачання в армію ніяких видів озброєння. Наше озброєння майже все виходить за ресурси і терміни безпечної експлуатації.

Ми повністю, пан міністр і каже, що зберегли і покращили систему освіти, але ми знаємо, що рівень підготовки сьогодні фахівців і офіцерів набагато знизився.

Таким чином немає можливості сьогодні дати в армію якесь наповнення, яке б скоротивши її по чисельності зробило її більш боєздатною, більш боєспроможною.

Ми ведемо розмови про високоточну зброю. Ніякої високоточної зброї ми сьогодні не маємо і не маємо перспективи її мати.

Що таке високоточна зброя? Це високоточні ракети. Ми їх не маємо. Ми скорочуємо всі ракетні війська. Це високоточні артилерійські снаряди. Ми їх не маємо. І ті розробки, які вели на сьогодні не ведемо.

Це – високоточні авіаційні засоби ураження. Вони вийшли із ресурсу, і ми других не ведемо. І не маємо можливості закупити. Тому, на мій погляд, абсолютно правильно стоїть питання: реформування, яке включає і скорочення.

Але з другого боку, воно передбачає обов’язкове наповнення Збройних Сил сучасною технікою. Якщо вдасться якимось чином все-таки оці дві дилеми звести, то ми будемо мати, може, не ідеальний, але все-таки крок вперед.

Ірина Халупа

Пане Поляков, чому таке – не хочу сказати “зневажливе”, але воно ніби-то і є зневажливим – це ставлення до Збройних Сил України?

Ось пан Крючков сказав, що треба змінити ставлення до питань оборони. Чому це не є пріоритетним питанням для українського уряду?

Леонід Поляков

Я хотів би зазначити ряд причин об’єктивних і суб’єктивних.

Стосовно об’єктивних причин: серед того переліку пріоритетів в нашого населення, який протягом довгого періоду досліджують соціологи, оборона зараз стоїть на якомусь “-надцятому” місці.

Це було не так на початку ’90-х років, коли Україна лише отримала незалежність. Тоді питання оборони були для населення набагато більш важливі.

А якщо в державі для населення питання оборони стоять далеко позаду після економічних там, соціальних і інших питань, то це, безумовно, впливає і на ставлення до цього питання.

І інша проблема – що ті процеси, які відбувалися в нашій державі, вони вивели на верхівку у всіх гілках влади тих особистостей, які мали міцні лікті, які більше турбувалися, мабуть, про своє місце під сонцем, а не про державні інтереси.

Якщо ми подивимося, як вирішуються інші питання – наприклад, приватизації чи якісь політичні питання, то туди направляються і термінові, і набагато більші зусилля.

Водночас на оборону вони протягом довгого часу, поки вона не потурбувала нас збиттям літака та падінням літака у Скнилові і іншими подібними речами, не зверталося належної уваги – навіть мінімальної. І це дало свої наслідки.

Зараз, в принципі, почали звертати на це увагу. Це є певним позитивним зрушенням.

Проблема в тому, що команда залишається старою. Вона вже напрацювала певний стиль, коли їй більше подобаються, скажімо, кадри, які лояльні, ніж ті, які професіональні.

Їй більше подобається робити кулуарно, ніж виносити питання на відкриту дискусію. Вони не люблять відповідати за те, що вони роблять, а люблять лише командувати і таке інше.

Поки не зміниться оця ситуація, знову ж таки, не маючи ворога, так би мовити, прямо на кордоні, який прямо от загрожує Україні, всі будуть це відкладати на потім, а зараз турбуватися про більш нагальні питання – як влада, так і населення.

Ірина Халупа

Пане Терещенко, скільки залежить від самого міністра, від особи, цієї особистості, яка стоїть на чолі українського військового відомства?

Ось ми бачили вже дуже багато, жменю різних міністрів, які приходили і відходили з тих чи інших причин. Що може зробити Марчук в цій ситуації? Може він, справді, зробити якусь велику різницю?

Може він зробити Збройні Сили знову престижними? Може він вибороти те, що їм потрібно, щоби справді поставити військо на ноги? Щоб ті люди, які без житла сидять, щоб всі ті несправедливості були наладнані, і також щоби оборонне відомство мало своє місце під сонцем.

Володимир Терещенко

Я, безумовно, погоджуюсь з Вами, що ми чекаємо міністра, який наведе, так сказати, порядок у цій справі і зрушить її з місця. І великі надії держава, я думаю, і всі люди в державі покладають на нинішнього Міністра оборони Євгенія Кириловича Марчука.

Мені він імпонує як людина, його енергія. Я знаю режим його праці. Він працює надто багато і плідно. Але не все залежить від цього тільки.

Я думаю, що не все гаразд в команді Марчука на сьогоднішній день. Мабуть, не будемо переходити на персоналії. Але все-таки на мій погляд, заступницький колектив Міністерства оборони, командувачі Збройних Сил, округів, корпусів, вони сьогодні заслуговують багато нарікань на те, що недопрацьовують і не бачать таких шляхів, сучасних шляхів.

Вони звикли працювати в старих режимах тієї армії, яка була. Ми всі – вихідці із армії Радянського Союзу – хто сьогодні очолює Збройні Сили, і хто стоїть у руля великих колективів людей.

Але сьогодні завдання – змінити, побачити зовсім другі шляхи, як зберегти те, що тобі дісталося, що ти його не наживав, що ти його не розвивав але воно твоє. І як це зробити в умовах, коли нестача фінансування, коли немає достатньої модернізації, немає регламенту обслуговування – це по плечу не кожному. Не кожному.

Я думаю, що іще грає велику роль, безумовно, час. Я, наприклад, не можу відповісти на питання – який час має Євген Кирилович Марчук для того, щоб реалізувати сої плани? Тому що плани його – не один місяць, не один рік, і, може, не один десяток років.

Мабуть, не він один буде закінчувати реформування. І тому на плечі других ляже, чи зуміють державу підготувати достойну зміну міністру, начальнику Генерального штабу, других посадовців. Це проблема велика. Кадрова проблема сьогодні вже вибачається.

Так, в народі я сьогодні відчую, як кажуть люди: чому не призначається начальник Генерального штаб? А кого можливо було б призначити? А командуючого сухопутними військами замість Шуляка.

І не буду пророком, але на мій погляд, однією з причин є якраз той дефіцит, який не дозволяє в одну мить вирішити питання кадрової політики, яке би рухало уперед оту реформу, за яку взялось сьогодні Міністерство оборони і держава в цілому.

Ірина Халупа

Судячи з Вашого дихання, пане Поляков, Ви щось хочете додати.

Леонід Поляков

Я думаю, що пан генерал абсолютно правий. І я хотів би сподіватися, що хоча б цього разу проблема не буде вирішуватися черговою перетасовкою кадрів, а буде, дійсно, прийнято адекватне рішення стосовно просування молодих кадрів, які зараз лише мають одну генеральську зірку.

Але їх останнім часом доволі багато я бачив перспективних, які наша армія, на щастя, ще зберегла, яким можна доручити, дійсно, відповідальні завдання. Бо ті, кого вже багато років “тасують”...

Ірина Халупа

Чи Марчук розуміє це? Він – така людина, яка може відкрити двері перед такими молодими перспективними військовими?

Леонід Поляков

Знову я погоджуюсь з паном генералом. На жаль, далеко не все залежить від пана Марчука.

Якщо ми подивимося уважно на те, як призначалися його заступники, і ви пам’ятаєте випадок минулого року з побиттям сина колишнього міністра Кузьмука...

Ірина Халупа

Так.

Леонід Поляков

...То я думаю, що це не в компетенції міністра оборони вирішувати багато питань. І це, на превеликий жаль, має дуже негативний вплив, в тому числі і на кадрову політику.

Хоча, хотілося б, звичайно, сподіватися, що все ж таки він зможе не лише розганяти, скажімо так, старих генералів, але і матиме, скажімо, здібності до селекції молоді, а не лише притасовки там старих кадрів.

Ірина Халупа

Пропоную нашим гостям і слухачам послухати коротке опитування, яке ми провели сьогодні на вулиці Києва. Йдеться про контрактну службу в українських Збройних Силах. Виступаючи сьогодні в парламенті, Міністр оборони Євген Марчук сказав, що цьому немає альтернативи.

Тарас Марусик зустрів на Хрещатику двох хлопців. Їм – 20 і 16 років, а також маму хлопчика. Вона ж з військової родини. Хлопчикові – 2,5 роки. Вони розповіли свої думки про контрактну службу. Давайте послухаємо.

Респондент 1

Позитивне – я думаю, що це доволі логічно. По-перше, це буде більш професійна армія. Це вже будуть туди йти люди, котрі хочуть це робити. Їм будуть платити гроші. В більшості країн, наскільки я знаю, так вони й працюють. Не усіх європейських, наприклад, але в більшості.

І по-друге, я думаю, зручніше буде. Не всі ж хотять в армію йти. Хоча це, в принципі, громадський обов’язок, як вважається в нас.

Тарас Марусик

Скільки Вам років?

Респондент 1

20.

Тарас Марусик

Ви у війську ще не були?

Респондент 1

Ні, ще не був.

Тарас Марусик

Якщо перед Вами постане вибір у майбутньому – близькому чи дальшому – іти у військо на контрактній основі чи займатися чимось іншим в житті, що Ви виберете?

Респондент 1

Я не знаю, чесно кажучи, це буде нескоро ще.

Тарас Марусик

Дякую. Тепер, будь ласка, те саме запитання до Вас. Ваше ставлення до можливого переходу служби в армії в Україні на контрактну основу?

Респондент 2

Я вважаю, що це дуже гарно, тому що люди будуть робити те, що їм хочеться, будуть отримувати за це гроші.

Тарас Марусик

В якому сенсі робити те, що хочеться?

Респондент 2

Йти і служити народові своєму, щоб армія була професійна.

Тарас Марусик

Скільки Вам років?

Респондент 2

Мені 16.

Тарас Марусик

Ви вже думали про те, що будете робити після школи? Чи в армію за контрактом, якщо вона в той час вже буде, чи продовження навчання, або щось інше?

Респондент 2

Ні, на початку наступного року я буду думати про це.

Тарас Марусик

Дякую, хлопці.

Скажіть, будь ласка, скільки Вашому синові років.

Респондентка

Два з половиною роки.

Тарас Марусик

Отже, до Вас запитання як до мами хлопця, який років так через 16 може потрапити до війська. Як Ви ставитеся до контрактного варіанту служби?

Респондентка

Мені здається, що контрактний вид служби є більш правильним, по-перше, людина сама повинна обирати свій шлях, тому що зараз дуже багато з молодих людей намагаються уникнути цієї служби, бо у нас в цій сфері склалася така ситуація з “дідівщиною”, з усякими такими неприємностями.

Тому я думаю, кращий все-таки контрактний вид служби. Чесно кажучи, у мене просто батько військовий, а чоловік служив в органах МВС.

Якщо вже складеться, де служити моїй дитині, то я схильна до СБУ, МВС - такі структури.

Тарас Марусик

Тобто Ви спокійно поставитеся до майбутнього вибору Вашого сина, якщо він захоче на контрактній основі в будь-якій з цих структур служити?

Респондентка

В залежності від того, яка ситуація буде в країні.

Тарас Марусик

Дякую.

Ірина Халупа

Опитування про контрактну службу провів Тарас Марусик.

Сьогодні міністр оборони Євген Марчук повідомив, що в 2003-4 роках під час виконання комплексу завдань зі створення умов для проходження служби за контрактом в Збройних силах України налічувалося 42 тисячі контрактників.

За словами міністра, за останні два роки рівень грошового утримання військовослужбовців цієї категорії збільшено в середньому на 70 %.

Отже, як Ви гадаєте, пане Терещенко, чи будуть іти до війська радо українські хлопці за таких умов?

Володимир Терещенко

Я хотів би тут відповісти тут таким чином. По-перше, альтернативи контрактній службі в перспективі немає, але поспішності в цьому питанні, негайно, ради моди, того, що робиться в інших державах – цього робити непотрібно.

Якщо ми порахуємо: сьогодні 70 тисяч офіцерів, 35 тисяч прапорщиків, 20 з лишком тисяч контрактників, 10-15 тисяч жінок-військовослужбовців – це люди професіонали, це люди, які працюють за контрактом, але, на превеликий жаль, великих результатів ці люди нам не дають.

Тому, для того, щоб перейти на контрактну службу, треба створити умови. І не треба поспішності в цьому робити.

Якщо та заробітна платна, яка буде відповідати рівню розумінню, що контрактна служба, як важка служба, відповідає і прагненням, і бажанням молодої людини, він прийде, і він буде працювати, не покладаючи, як кажуть рук.

Але на сьогоднішній день контрактник - це не той військовослужбовець, на якого може розраховувати і міністр оборони, і, я думаю, держава.

Ірина Халупа

Пане Поляков, контрактна служба – перспектива чи ні?

Леонід Поляков

Я думаю, що на мирний час – це основна перспектива, оскільки в ідеалі передбачає вищий професійний рівень, ніж у призовника, якого зараз призивають на півтора роки, а скоро будуть призивати на рік, очевидно, а потім... побачимо, бо є програма переходу і до повного комплектування за контрактом, є якісь сумніви.

Коли це воно буде – невідомо. Ось що хотілося зазначити, що коли називають ці цифри, то, на жаль, не говорять, які категорії займають ці контрактними.

Ірина Халупа

А які саме?

Леонід Поляков

Я так думаю, що зараз вони ще переважно займають тилові, технічні посади, але не ті посади, які в першу чергу визначають бойову готовність, тобто командир екіпажу, командир відділення, заступник командира взводу чи їм рівні, в тому числі і головних фахівців з питань, наприклад, радіозв’язку, чи розвідки, чи інших фахів, які потребують кваліфікації, оскільки вони пов’язані з тяжкими умовами служби, там жорсткий відбір, і далеко не всі контрактними, або ті, хто бажає, можуть його пройти.

І відповідно, якщо навіть і могли б пройти, то тільки справжній професіонал очікує, що його будуть поважати, у нього, як правило, висока самооцінка, інакше справжнім професіонал не буває.

А що значить висока самооцінка? Йому, звичайно, буде прикро, коли він стрибає з парашутом, бігати по полігонах і отримувати 500 гривень в той час, як його такий самий товариш може заробити ці 500 гривень за тиждень, а, може, і за день, не так сильно напружуючись, як він, навіть не так сильно ризикуючи.

Це всім відомо, як відомо і те, що на ці контрактні посади поступають в основному люди з таких глухих місць, де дуже важко знайти роботу.

Ірина Халупа

Перспектив немає.

Леонід Поляков

Або з родин військовослужбовців з гарнізону, як, наприклад, дружини офіцерів та прапорщиків і таке інше. Тобто чисельність – це ще не все. Хай, будь ласка, міністр повідомить про якісних склад цих контрактників, цих 42 тисяч – тоді буде розмова.

А що таке чисельність? Вона ні про що не говорить.

Ірина Халупа

І на закінчення, шановні гості, таке запитання, яке я особисто потребую роз’яснення. Коли ми говоримо про скорочення, то ми говоримо виключно про повітряні сили, Чорноморський флот, чи загони МВС підлягають таким скороченням?

Чи це зовсім окрема парафія, пане Терещенко?

Володимир Терещенко

На мій погляд, скорочувати багато треба структур, і не тільки Міністерства оборони. І у тих документах, про які ми вели сьогодні розмову, то розмова велася суто про збройні сили, не торкаючись інших структур, в інших силових відомствах.

Ірина Халупа

Як ви гадаєте, МВС теж треба скорочувати?

Володимир Терещенко

Ми порівнюємо збройні сили із чисельністю у світі. У нас 13-те місце і таке інше, то одразу можна порівняти і чисельність МВС, яке займає одне з перших місць, мабуть, у світі, у Європі за чисельністю.

Я думаю, що, безумовно, скорочувати силові структури потрібно, і МВС в тому числі.

Ірина Халупа

Дякую вам, шановні гості. На цьому ми завершуємо цей випуск “Вечірньої Свободи”. Про скорочення українських збройних сил сьогодні з нами дискутували: Леонід Поляков, військовий експерт Українського центру економічних та стратегічних досліджень ім. Олександра Разумкова; Володимир Терещенко, експерт, завідувач сектору КВН Національного центру євроатлантичної інтеграції, колишній командувач ракетними та артилерійськими військами, генерал – лейтенант запасу.

Слухайте радіо “Свобода”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG