Прага, 26 червня 2004 року - Британська газета "Індепендент" у суботу знову звертається до справи Ґонґадзе – це вже третій матеріал за останній тиждень. Британське видання пише, що отримало понад 200 сторінок конфіденційних матеріалів від українських правоохоронців, які обурені тим, що їхньому розслідуванню вбивства журналіста перешкоджають. На Банковій називають публікації західної преси передвиборчою провокацією і обіцяють покарати винних у смерті Ґонґадзе, який зник ще у вересні 2000-го року.
"Індепендент" звертає увагу на бурхливу реакцію в Києві, яку викликала перша стаття газети. У п`ятницю чільний представник Адміністрації президента назвав британського автора некрофілом. Василь Базів сказав: "Я думаю, що перетворювати обезголовлене тіло журналіста в урну для збирання голосів на виборах це не менший моральний злочин ніж обезглавлення цього тіла. І взагалі такі край цинічні некрофільні танці стають ритуалом доморощених наших язичників від політики".
Близький до влади ітернет-сайт стверджує, що британська газета заплатила 10 тисяч доларів за матеріали про справу Ґонґадзе. Як наголошує "Індепендент," ні видання, ні автор нічого не платили за документи, які самі вирішили передати на Захід люди, які самі займаються слідством.
У суботу британське видання розповідає про внутрішні документи Генеральної прокуратури, згідно з якими генерал Олексій Пукач відповідав за операцію стеження за Ґонґадзе, а потім, як пише "Індепендент," всупереч закону наказав знищити оперативні дані, і активно перешкоджав слідству. Ба більше. Британське видання висуває нове звинувачення. За його даними, працівники міліції не лише стежили за українськими політиками й журналістами, але й продавали цю інформацію, спеціально проводи такі операції, якщо за них платили, і також продавали посвідчення працівників МВС членам кримінальних угруповань.
"Індепендент" зазначає, що попереднього Генерального прокурора України звільнили через тиждень після того як він наказав заарештувати генерала Пукача, якого згодом випустили. Якщо президент Кучма накаже провести нове розслідування, то можливо, що генерал розповість, хто саме давав йому накази, припускає британська газета.
Міліціонери, які стежили за Ґонґадзе, а всього їх було 25, вважають, що остання група на власні очі бачила, як журналіста викрадають, або сама передала його бандитам. Хоча генерал Пукач знищив документи, щоб приховати склад останньої групи, цих людей можна встановити методом вилучення, пропонує британський журналіст. Ключову роль у викраденні Ґонґадзе, крім генерала Пукача, як розповідають працівники МВС, відіграло двоє їхніх колег – Олександр Бернак і Олександр Музика. Інші документи свідчать, що слідство, яке вів київський прокурор Володимир Бабенко, проводили так, щоб не допустити арешту вбивць. Цей прокурор, як пише "Індепендент," намагався знищити тіло журналіста після того як його знайшли.
Британська газета зазначає, що поки що не зрозуміло, як довго Ґонґадзе залишався живий після викрадення. У якийсь момент його вбили пострілом, або ударом в голову. Потім тіло десь зберігали, ймовірно анонімно в моргу. Згодом відтяли голову, а тіло перевезли у ліс під Києвом, де й знайшли восени 2000-го року. Як продовжує "Індепендент," у документах мовиться, що прикриття забезпечував президент України. Але за іронією на таємно зроблених записах немає свідчень, що Кучма особисто наказує вбивати журналіста.
Дехто вважає, що Ґонґадзе викрали за наказом когось із оточення Кучми, яке хотіло догодити президентові. Інші переконані, що викрадення було частиною складного плану російських спецслужб, щоб дискредитувати, або шантажувати Кучму і змусити його відмовитися від курсу на Захід.
Тим часом в Україні журнал "Кореспондент" 26-го червня опублікував копії допитів українських міліціонерів, про які вперше розповіла газета "Індепендент." На запитання Радіо "Свобода," чому він вирішив передати документи українському виданню, автор статтей у британській газеті Аскольд Крушельницький відповів так:
"Я передав ті матеріали журналу "Кореспондент" бо знаю, що вони до великої міри незалежні, чесно працюють. Я хотів, щоб українські громадяни, люди, які не мають доступу до Інтернету, могли самі глянути, якщо забажають, на ті матеріали".
Копії документів, які є в розпорядженні британської газети, також попросила Рада Європи. Базована в Брюсселі Міжнародна федерація журналістів та Комітет захисту журналістів із штаб-квартирою в Нью-Йорку закликають провести нове розслідування справи Ґонґадзе. Із таким же закликом виступив у четвер американський сенатор Бен Кембелл, який теж цитує "Індепендент."
Журналіст Аскольд Крушельницький наголошує, що отримав сенсаційні документи від правоохоронців, яким довіряє, а не від української опозиції. Водночас Крушельницький не виключає, що це частина чиєїсь політичної гри. "У контексті президентських виборів, що наближаються, люди, які передали ці документи, не могли не знати, що це викличе політичний резонанс", - вважає він. На Банковій, зі свого боку, кажуть, що не подаватимуть в суд на британську газету. Спершу про можливість судового позову заявляла Генеральна прокуратура.
"Індепендент" звертає увагу на бурхливу реакцію в Києві, яку викликала перша стаття газети. У п`ятницю чільний представник Адміністрації президента назвав британського автора некрофілом. Василь Базів сказав: "Я думаю, що перетворювати обезголовлене тіло журналіста в урну для збирання голосів на виборах це не менший моральний злочин ніж обезглавлення цього тіла. І взагалі такі край цинічні некрофільні танці стають ритуалом доморощених наших язичників від політики".
Близький до влади ітернет-сайт стверджує, що британська газета заплатила 10 тисяч доларів за матеріали про справу Ґонґадзе. Як наголошує "Індепендент," ні видання, ні автор нічого не платили за документи, які самі вирішили передати на Захід люди, які самі займаються слідством.
У суботу британське видання розповідає про внутрішні документи Генеральної прокуратури, згідно з якими генерал Олексій Пукач відповідав за операцію стеження за Ґонґадзе, а потім, як пише "Індепендент," всупереч закону наказав знищити оперативні дані, і активно перешкоджав слідству. Ба більше. Британське видання висуває нове звинувачення. За його даними, працівники міліції не лише стежили за українськими політиками й журналістами, але й продавали цю інформацію, спеціально проводи такі операції, якщо за них платили, і також продавали посвідчення працівників МВС членам кримінальних угруповань.
"Індепендент" зазначає, що попереднього Генерального прокурора України звільнили через тиждень після того як він наказав заарештувати генерала Пукача, якого згодом випустили. Якщо президент Кучма накаже провести нове розслідування, то можливо, що генерал розповість, хто саме давав йому накази, припускає британська газета.
Міліціонери, які стежили за Ґонґадзе, а всього їх було 25, вважають, що остання група на власні очі бачила, як журналіста викрадають, або сама передала його бандитам. Хоча генерал Пукач знищив документи, щоб приховати склад останньої групи, цих людей можна встановити методом вилучення, пропонує британський журналіст. Ключову роль у викраденні Ґонґадзе, крім генерала Пукача, як розповідають працівники МВС, відіграло двоє їхніх колег – Олександр Бернак і Олександр Музика. Інші документи свідчать, що слідство, яке вів київський прокурор Володимир Бабенко, проводили так, щоб не допустити арешту вбивць. Цей прокурор, як пише "Індепендент," намагався знищити тіло журналіста після того як його знайшли.
Британська газета зазначає, що поки що не зрозуміло, як довго Ґонґадзе залишався живий після викрадення. У якийсь момент його вбили пострілом, або ударом в голову. Потім тіло десь зберігали, ймовірно анонімно в моргу. Згодом відтяли голову, а тіло перевезли у ліс під Києвом, де й знайшли восени 2000-го року. Як продовжує "Індепендент," у документах мовиться, що прикриття забезпечував президент України. Але за іронією на таємно зроблених записах немає свідчень, що Кучма особисто наказує вбивати журналіста.
Дехто вважає, що Ґонґадзе викрали за наказом когось із оточення Кучми, яке хотіло догодити президентові. Інші переконані, що викрадення було частиною складного плану російських спецслужб, щоб дискредитувати, або шантажувати Кучму і змусити його відмовитися від курсу на Захід.
Тим часом в Україні журнал "Кореспондент" 26-го червня опублікував копії допитів українських міліціонерів, про які вперше розповіла газета "Індепендент." На запитання Радіо "Свобода," чому він вирішив передати документи українському виданню, автор статтей у британській газеті Аскольд Крушельницький відповів так:
"Я передав ті матеріали журналу "Кореспондент" бо знаю, що вони до великої міри незалежні, чесно працюють. Я хотів, щоб українські громадяни, люди, які не мають доступу до Інтернету, могли самі глянути, якщо забажають, на ті матеріали".
Копії документів, які є в розпорядженні британської газети, також попросила Рада Європи. Базована в Брюсселі Міжнародна федерація журналістів та Комітет захисту журналістів із штаб-квартирою в Нью-Йорку закликають провести нове розслідування справи Ґонґадзе. Із таким же закликом виступив у четвер американський сенатор Бен Кембелл, який теж цитує "Індепендент."
Журналіст Аскольд Крушельницький наголошує, що отримав сенсаційні документи від правоохоронців, яким довіряє, а не від української опозиції. Водночас Крушельницький не виключає, що це частина чиєїсь політичної гри. "У контексті президентських виборів, що наближаються, люди, які передали ці документи, не могли не знати, що це викличе політичний резонанс", - вважає він. На Банковій, зі свого боку, кажуть, що не подаватимуть в суд на британську газету. Спершу про можливість судового позову заявляла Генеральна прокуратура.
