Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:33

“Права людини: українська реальність”: В Криму оприлюднене звернення відомого євпаторійського юриста, який перебуває за гратами; Луганець Сергій Мельничук судиться з місьввиконкомом через порушення мовного закону; Яворівська районна прокуратура затягує слідство у справі загибелі братів Калимонів. Рубрика “Голоси скривджених”.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 1 липня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

- В Криму оприлюднене звернення відомого євпаторійського юриста, який перебуває за гратами;

- Луганець Сергій Мельничук судиться з місьввиконкомом через порушення мовного закону;

- Яворівська районна прокуратура затягує слідство у справі загибелі братів Калимонів. Рубрика “Голоси скривджених”.

Про це ви почуєте сьогодні у репортажах наших кореспондентів.

У програмах радіо “Свобода” ми розповідали про скандал довкола жорстокого побиття відомого євпаторійського юриста Костянтина Сизарєва. Його заарештувала у квітні місцева міліція. Наразі він перебуває за ґратами і стверджує, що потрапив туди лише за те, що збирав факти корупції у правоохоронних органах.

Днями він передав на волю аудіозапис свого звернення, в якому він відкинув усі звинувачення.

Детальніше розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Ця історія тягнеться з минулого року, коли група правоохоронців, як стверджує Костянтин Сизарєв, прибули до правозахисної громадської організації "Юстіс" в Євпаторії, яку він очолює, і вилучили системні блоки трьох комп’ютерів.

Офіційна причина – використання неліцензійного програмного забезпечення. Але Костянтин Сизарєв переконаний, що справжня причина цього в тому, що там зберігалася широка база даних про корупцію у правоохоронних органах Євпаторії, на підставі чого він писав кандидатську дисертацію.

Юрист розцінив дії міліції як незаконні і подав до суду.

Справа мала розглядатися 28-го квітня, але напередодні він був затриманий співробітниками міліції. Приводом до цього стала заява одного з місцевих мешканців про те, що Костянтин Сизарєв "завдав йому тілесних ушкоджень у ділянці лівого ока".

У матеріалах цієї справи мовиться, що бив потерпілого юрист правою рукою, тоді, як стверджує дружина Сизарєва, у той час його рука була в гіпсі через зламаний палець.

Але, як би там не було, уже за півгодини після затримання Костянтин Сизарєв був жорстоко побитий співкамерниками.

За словами його представників, юристу після цього не одразу надали медичну допомогу, а відправивши за три години після інциденту до лікарні, прикували до ліжка.

Заарештованому під час однієї із зустрічей зі своїм адвокатом вдалося записати своє звернення, де він розповів про знущання над ним у СІЗО. Він також відкинув будь-які звинувачення у злочині.

Костянтин Сизарєв

Сьогодні я провину в інкримінованому мені діянні не визнаю, тому що я цього не робив, я фізично не міг ударити цю людину, і всі свідки підтверджують, що я ніколи не бив його.

Крім того, я перебуваю в місцях позбавлення волі тільки тому, що це потрібно міліції для того, щоб не можна було довести справи про комп''ютери до їхнього логічного правового кінця.

Сьогодні 22-ге червня 2004-го року. Говорив вам Сизарєв. Хотів би, щоб ви дуже уважно поставилися до моїх висловлювань. Крім того, я хочу звернути вашу увагу на те, що рано чи пізно правда переможе.

Володимир Притула

Заявив Костянтин Сизарєв.

Його адвокат Оксана Денисова повідомила, що Комітет Верховної Ради України з боротьби з організованою злочинністю та корупцією звернувся до Генерального прокурора Геннадія Васильєва з проханням вивчити обставини арешту й утримання під вартою Костянтина Сизарева.

За її словами, зараз Європейський суд з прав людини почав виробництво справи "Сизарєв проти України". За словами Оксани Денисової, представники суду вже звернулися до уряду України з проханням дати пояснення за фактом затримання євпаторійського юриста.

Тим часом редактор євпаторійської міської газети "Житуха" Надія Полякова заявила про те, що її переслідують співробітники правоохоронних органів Євпаторії. Вона пов''язує це з публікацією в її газеті низки матеріалів про дії працівників міліції стосовно затриманого ними євпаторійського юриста Костянтина Сизарєва.

Редактор стверджує, що за нею слідкують, правоохоронці у формі і цивільному опитують її родичів, сусідів, знайомих. Усе це вона розцінює як тиск на неї та її газету.

Тим часом начальник Центру громадських зв’язків кримського главку міліції Олександр Домбровський відкинув будь-які звинувачення на адресу правоохоронців.

За його словами, дії євпаторійської міліції перевіряли численні комісії, в тому числі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, і ніяких порушень не знайшли.

Втім, як стало відомо, перевірка кримської прокуратури ще триває, тож крапку у цій справі ще ставити рано. Тим більше, що жорстоко побитий Костянтин Сизарєв знову перебуває у спільній камері євпаторійського СІЗО.

Надія Шерстюк

Рік тому, 9-го липня 2003-го року загинули рідні брати: 37-річний Роман та 30-річний Ігор Калимони зі Львова. Трагедія сталась на трасі Краківець –Львів внаслідок зіткнення автомобіля братів з машиною голови Закарпатської обласної державної адміністрації.

Уже рік Яворівська районна прокуратура ніяк не завершує слідство у цій справі.

Рубрика “Голоси скривджених”. Розповідає Галина Терещук.

Галина Терещук

Трагедія сталась в обідню пору. “Волга” голови Закарпатської обладміністрації на дорозі, що йшла під гору, обганяла фургон і, як вислід, вдарилась в Пежо, у якому їхали брати Калимони.

Водій Волги Іван Староста зламав ногу, смерть братів наступила миттєво. Роман залишив дружину вагітну з третьою дитиною, Ігор дружину, а також обоє залишили самотніми двох батьків.

За словами очевидців трагедії, в машині Закарпатської обладміністрації поруч із водієм сиділа ще молода жінка, після зіткнення автомобілів вона кудись телефонувала, і коли прибули правоохоронці, на місці трагедії її не виявилось.

За словами родини потерпілих, це була працівниця Закарпатської адміністрації, яка згодом звільнилась з роботи.

Яворівська прокуратура одразу порушила кримінальну справу. Експертиза показала, що аварія трапилась через порушення правил дорожнього руху водієм Закарпатської обладміністрації.

Івана Старосту працівники прокуратури не взяли під арешт, оскільки він був травмований. Пан Староста проходив лікування у Виноградівській районній лікарні.

Після похорону, родина почала цікавитись розслідування справи, але, як пояснив їм слідчий Яворівської прокуратури Ігор Муха, прокуратура не має матеріального забезпечення на поїзди аж на Закарпаття, а водій не з’являється на допити в прокуратуру.

Розмовляю з дружиною загиблого Ігоря Калимона Іриною.

Ірина Калимон

Я впевнена, що якби то була звичайна машина, а не голови Закарпатської області, то, можливо, то було б швидше. Він взагалі казав, що заблукав, коли він заїхав, то не бачив, що то зустрічна смуга. Ні вони казали, що вони їхали до Львова.

Галина Терещук

Двічі родина Калимон побувала на Закарпатті. Перший раз водій голови Закарпатської адміністрації просто нахамив вагітній вдові, а наступного разу він втік зі шпиталю і досі про його місце перебування невідомо, тобто він перебуває в розшуку.

Одразу після аварії, водій звільнився з роботи в обладміністрації.

Ірина Калимон каже, що родину намагались залякати, аби вони не домагались проведення слідства.

На 40- й день після смерті два хрести на могилі братів Калимон були спалені і залишена сірникова коробка, на якій був написаний телефон Ірини.

На цей факт правоохоронні органи Львова не звернули жодної уваги, мовляв, хрести згоріли через запалені на могилі свічки.

Я запитала Ірину Калимон, чи вірить вона у справедливість у справі загибелі її чоловіка і його брата?

Ірина Калимон

Мало віриться, тому що минув рік, а руху ніякого. Нам говориться одне, а не робиться нічого.

Галина Терещук

Родина Калимон не жадає якоїсь помсти за смерть рідних людей. Її лише дивує зухвала поведінка керівництва Закарпатської адміністрації, що жодного разу ніхто із чиновників до неї не зателефонував і не поцікавився трьома напівсиротами, сім’ю потерпілих обурює зверхній тон розмови водія Іван Старости, а загалом безкарність людей при владі і їхня безвідповідальність, а що найгірше – вседозволеність, зокрема на дорогах.

Оскільки водій у розшуку і його можуть правоохоронці шукати й 10 років, то сім’я Калимон звертається із цивільним позовом до Закарпатської обласної адміністрації, аби ця державна структура, працівник якої на службовій машині, перебуваючи у відрядженні за дорученням адміністрації, відшкодувала збитки за машину, в якій їхали загиблі брати і надала матеріальну допомогу трьох напівсиротам і батькам братів Калимон.

Надія Шерстюк

Ще у вересні минулого року луганець Сергій Мельничук подав позов до суду на неправомірні, як він вважає, дії Луганського міськвиконкому.

На думку Сергія Мельничука, чиновники образили його честь і гідність, надавши відповідь російською мовою у відповідь на його письмове звернення українською.

Судова тяганина навколо мовного питання у Луганську триває вже майже два роки. При цьому суд неодноразово відкладав розгляд справи.

В останнє суд не відбувся через те, що не з’явився представник відповідача, чи не єдиний чиновник у міськвиконкомі, який володіє державною мовою.

Розповідає Василь Соколенко.

Василь Соколенко

С.Мельничук вже звертався і до громадських організацій, щоб ті посприяли у вирішенні конфліктної ситуації. Він наполягає на тому, що міська влада, судові та правоохоронні органи дискримінують його як українця за мовною ознакою. Як приклад, він наводить своє звернення до Луганського міськвиконкому, коли наполягав на тому, щоб влада надала йому відповідь, як і належить за законом, державною мовою.

Не домігшись свого, він звернувся до суду, і ось вже майже два роки триває судова тяганина. А, зокрема, позов щодо морального відшкодування моральних збитків Ленінський районний суд міста Луганська розглядає вже 9 місяців.

Останнє засідання суду не відбулося з досить дивних причин.

Сергій Мельничук

Як повідомила мені суддя Таранова, відповідач, представник міськвиконкому, не з’явився до суду – він захворів. Була написана заява представником Луганського міськвиконкому, що в міськвиконкомі лише одна людина володіє державною мовою - це представник відповідача і замінити його немає кому.

Василь Соколенко

Не дивлячись на те, що на засідання суду представник відповідача неодноразово не з’являвся, суд і цього разу відмовився розглядати справу за його відсутності.

Сергій Мельничук

Суддя повідомила, що вона не збирається проводити слухання моєї позовної заяви без відповідача, хоча ст. 172 ЦПК України зобов’язує проводити розгляд позовів без представників відповідача або позивача, якщо ця особа не з’явилася до суду вдруге без вагомих причин.

Василь Соколенко

До цього слід додати, що, розглядаючи заяви С.Мельничука, працівники суду, прокуратури демонстративно використовували російську мову.

З приводу цих порушень свої зауваження вже висловлювала і обласна прокуратура, і обласний Апеляційний суд. С.Мельничук, звернувшись по черзі до всіх вищих судових інстанцій, тепер має намір відправити свій позов до Страсбургу, щоб Європейський суд з прав людини встановив справедливість.

Надія Шерстюк

Корупція у місцевих органах влади призводить до порушень чинного законодавства, яке регулює приватизацію земельних ділянок. Яскравим прикладом є ситуація, що склалась у Новобузькому районі на Миколаївщині, про яку розказав фермер Микола Остапенко.

З ним розмовляла наша кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Микола Остапенко називає себе “інженером – сільгоспником” – закінчив Миколаївський інститут сільського господарства, мав справу з тракторами і комбайнами, на землі працював майже ціле життя.

У 1993-му році створив фермерське господарство на базі приватних земляних ділянок, що належали його родині. Вирішив стати “господарем на землі”. А далі почалися поневіряння, про які Микола Остапенко розповідає:

Микола Остапенко

21 гектар землі, коли я пропрацював, я бачу, цього мало, щоб жити по-людськи, то треба більше землі. І я вирішив подати заяву до райради для розширення свого фермерського господарства.

Мені в цьому відмовила Новобузька районна рада народних депутатів Миколаївської області. Пишуть (я майже дослівно цитую): “Щоб не зробити, щоб указ Президента не призвів до соціальної несправедливості на селі, то виконання цього указу відставити”.

Богдана Костюк

Вищий Арбітражний суд України виніс рішення на користь Миколи Остапенка – чинне законодавство дозволяє виділяти ділянки землі з резерву, але повноваження на це має місцева влада. Тобто, Новобузька райрада, яка досі рішення вищих судових інстанцій не виконала. “Прична у кумовстві і скорумпованості новобузького чиновництва,” - переконаний пан Остапенко.

Микола Остапенко

Ця корумпована кримінальна кумівська влада, не заспокоюючись, подає заяву про перегляд ВСУ. Але ВСУ знову вирішив справу на мою користь. Вся справа в тому, що з 92-го року районною радою землі, що були відведені під землі запасу, вони їх “приватизували”. Вісім років, тобто по час відсудження, я в 2000-му році відсудив, вони з цієї землі збирали урожай, продавали і клали гроші собі в кишеню.

Богдана Костюк

Представники Новобузької райради відмовились коментувати ситуацію, що склалася навколо “справи Остапенка”. А сам пан Микола обробляє разом з родиною свій 21 гектар і чекає, що рано чи пізно положення Земельного кодексу України впроваджуватимуться і на Миколаївщині.

Надія Шерстюк

Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG