Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:57

“Права людини: українська реальність”: Європейський суд з прав людини: громадяни України проти держави Україна. Остання все частіше програє справи; Старт президентської кампанії: проект захисту прав виборців на Львівщині”.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 6 липня 2004 року.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, вітаємо вас!

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”.

- Європейський суд з прав людини: громадяни України проти держави Україна. Остання все частіше програє справи;

- Старт президентської кампанії: проект захисту прав виборців на Львівщині”.

Такі теми сьогоднішнього випуску, який у київській студії веде Надія Шерстюк, мені допомагає звукооператор Вадим Журба.

За останні два роки Україна перемістилася з першого на шосте місце за кількістю звернень громадян до Європейського суду з прав людини. Про це повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович.

Попри це, за його словами, кількість заяв проти України, які містять формальні ознаки для їхнього розгляду Європейським судом, збільшується.

Ба більше, з кожним роком Україна все частіше програє справи у Страсбурзі. Лише за цей рік таких справ було чотири.

Перша з них стосувалась тривалості розгляду кримінальної справи.

У другій мова йшла про жорстоке поводження із засудженим.

У третій справі дві викладачки Конотопського ПТУ Ірина Півень і Ганна Жовнер скаржилися на невиконання рішень українських судів щодо заборгованості по зарплаті.

І, нарешті, четверта справа, яку програла Україна, стосувалася перебільшення розумних строків розгляду справи.

Як прогнозує Олександр Лавринович, у найближчі два роки кількість справ у Європейському суді з прав людини, у яких українська держава програла пересічним громадянам, може збільшитись у десять разів і сягнути двох тисяч.

“Це трапиться, якщо Україна не змінить свого законодавства, яке містить норми, що порушують права людини,” - вважає міністр юстиції.

Цього року у Національному бюро Мінюсту перебуває на розгляді понад 200 справ, що надійшли з Євросуду.

До основних категорій скарг, які були визнані судом як потенційно прийнятні до розгляду, належать заяви на неможливість виконання рішень національних судів, надмірну тривалість проваджень справ у судах, порушення прав під час затримання і взяття під варту, а також порушення процесуальних прав українців.

А от про те, що змусило звернутися до Європейського суду пенсіонера МВС з Донецька Михайло Халаджі, розповідає Володимир Бойко.

Володимир Бойко

Рано вранці 10-го листопада минулого року прямо в своїй квартирі прокуратурою м. Донецька був затриманий підполковник міліції у відставці, колишній начальник одного з відділів обласного Управління МВС Михайло Халаджі.

Це трапилося наступного робочого дня після того, як предметом обговорення у Верховній Раді стало вміщене в Інтернет-виданні “Україна кримінальна” інтерв’ю Халаджі, де розповідалося про джерела матеріального добробуту Геннадія Васильєва, тоді ще кандидата на посаду Генерального прокурора України.

Як стверджував колишній міліціонер, найближчі помічники Васильєва в 1998-му році шахрайським шляхом виманили в кількох донецьких підприємців, серед яких була й дружина Халаджі, гроші на загальну суму в 600 тисяч доларів США.

Зі слів Халаджі, на ці гроші прокуратурою був споруджений ринок впритул до домової церкви Васильєва – донецького храму Покрова Пресвятої Богородиці.

Інтерв’ю підполковника міліції мало настільки великий резонанс, що 7-го листопада 2003-го року народний депутат Володимир Стретович публічно поцікавився в Геннадія Васильєва, чи дійсно той пожертвував 450 тисяч доларів на дзвіницю своєї церкви?

Відповідати на це запитання з трибуни Верховної Ради Васильєв не став, натомість наступного робочого дня Халаджі було відправлено за ґрати.

Розповідає Михайло Халаджі.

Михайло Халаджі

Мені ніхто не пояснював причину мого затримання. Протягом майже трьох діб без жодних законних підстав працівники прокуратури тримали мене в ізоляторі тимчасового тримання. За цей час мене не погодували жодного разу. Допити проводили з ранку до глибокої ночі.

На другий день після мого затримання мій захисник подав скаргу на моє незаконне затримання.

Володимир Бойко

Через неповні три доби прокуратурі довелося звільняти пенсіонера МВС, за якого вступилися ціла низка незалежних видань, зокрема газета “Свобода”, та Інтернет-сайти “Україна кримінальна” і “Майдан”.

До того ж, наступного дня після затримання захисник Халаджі, відомий донецький адвокат Салов, подав до суду скаргу, в якій попрохав визнати затримання незаконним.

Скаргу прийняла до розгляду суддя Ворошиловського районного суду Донецька Ірина Бухтіярова.

Відповідно до статті 106 Кримінально-процесуального кодексу України впродовж трьох днів суддя мала витребувати з прокуратури справу та перевірити, чи мав слідчий передбачені законом підстави для позбавлення людини свободи?

Але трапилося несподіванка: виявилося, що поспіхом складений протокол затримання не містив навіть посилання на статтю злочину, в якому підозрювався підполковник міліції. І тоді суддя відмовилася виносити рішення по скарзі.

Михайло Халаджі

Через той розголос, який здійнявся у незалежній пресі, працівники прокуратури були змушені мене відпустити.

На другий день після мого звільнення я прийшов у Ворошиловський районний суд до судді Бухтіярової , щоб поцікавитися, чи розглянута моя скарга на моє затримання, але ж Бухтіярова здивувалася тим, що мене відпустили, і сказала прийти через два дні - скарга на моє незаконне затримання буде розглянута.

Через два дні мій захисник отримав листа від судді Бухтіярової, що вона листа мого не розглядатиме, оскільки протокол мого затримання, опублікований в Інтернет-виданні, погано читається.

Я писав скарги на цю відповідь Бухтіярової до голови Апеляційного суду Донецької області Кондрат’єва, в раду суддів Донецької області, писав в прокуратуру, вимагав порушити кримінальну справу.

Оскільки ініціатором мого затримання був Васильєв, примусити суддю Бухтіярову виконувати свої обов’язки так і не вдалося. Тоді я був змушений звернутися до Європейського суду, оскільки щодо мене було порушено дві статті Європейської конвенції з прав людини.

Володимир Бойко

Європейський суд витребував всі публікації, які привели Халаджі на тюремні нари, і зараз вирішує питання про прийнятність його скарги до розгляду. Що ж стосується оцінки вчинку судді Бухтіярової, то заступник голови Апеляційного суду Донецької області Лідія Рибалко повідомила, що суддя вчинила правильно.

Як пояснила заслужений юрист України Рибалко, хоча затримання Халаджі оскаржив до суду його захисник, офіційно допущений до участі в справі, українське законодавство начебто не дозволяє адвокатам подавати скарги в інтересах своїх підзахисних.

Так це чи не так тепер має дати відповідь Європейський суд з прав людини.

Надія Шерстюк

Нещодавно Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду справу харків’янина Олексія Афанасьєва. Це перша справа України щодо застосування тортур у правоохоронних органах.

Подробиці від Вікторії Маренич.

Вікторія Маренич

Стаття 13 Конвенції про права людини декларує можливість кожної людини, чиї права і свободи порушено, мати ефективні засоби правового захисту.

Харків’янин О.Афанасьєв протягом чотирьох років намагався знайти справедливості та відповідальності за свої дії працівників прокуратури та міліції у судах різних інстанцій України.

А справа його почалася першого березня 2000-го року, коли до нього додому завітали троє працівників міліції і “запросили” до Київського райвідділу міліції міста Харкова. Там його змусили зізнатися у шахрайствах.

Коли Афанасьєв відмовився у зізнанні, його почали бити.

Третього березня, тобто за два дні, він опинився у лікарні, де експерт відділу судово-медичної експертизи зафіксувала на тілі затриманого численні травми, в тому числі порушення слуху через травми голови і вуха.

Численні позови і скарги до судів на дії працівників міліції результатів не мали: то справи закривалися через відсутність складу злочину, то експертизи протирічили одна одній, тому О.Афанасьєв вирішив звернутися до Страсбургу.

Олексій Афанасьєв

Йти далі я вирішив тому, що боротися тут, на території України, за свої права сенсу немає – це зайва витрата часу і сил.

Якщо суд у Страсбурзі розгляне цю справу – це буде уроком для України, і, можливо, завтра, тобто в майбутньому, на моєму місці опиниться вже менше людей, які потраплять під прес працівників міліції.

Вікторія Маренич

Адвокат Афанасьєва Аркадій Бужченко впевнений, що кожен адвокат, що працює у кримінальних справах, стикається із подібними фактами щодня, тому, за його словами, слід віддати належне О.Афанасьєву за те, що він не побоявся тиску, погроз і вирішив йти у своїй справі до кінця.

Аркадій Бужченко

За стандартами Європейського суду поводження, яке зазнав О.Афанасьєв у райвідділі, - це вважається тортурами.

Прокуратури різних рівнів намагалися в будь-який спосіб уникнути висновку про те, що працівники міліції взагалі можуть бути винні у такому поводженні. Тому, я вважаю, що виграш цієї справи досить вірогідний.

Вікторія Маренич

Скарга Харків’янина О.Афанасьєва до Страсбурзького суду є першою скаргою проти держави Україна громадянина України щодо застосування тортур працівниками міліції.

Надія Шерстюк

І на завершення передачі до зовсім іншої теми.

3-го липня офіційно розпочалася передвиборча кампанія, а Львівська обласна організація “Комітету виборців України” розпочала проект під назвою “Програма захисту прав виборців під час проведення президентської виборчої кампанії 2004-го року на Львівщині”.

Головна мета проекту - попередити факти порушення прав людини під час виборів президента України .

Як може виборець в Україні захистити свої права, і чим вирізнятимуться порушення прав виборця саме в Західних регіонах України – про це розповість Галина Терещук.

Галина Терещук

Згідно з законом України “Про вибори Президента” і внесеними до нього змінами вперше на громадян України покладена конкретна відповідальність за ці вибори.

І виборці повинні виявляти свою активність саме напередодні виборів — вони мають право ознайомитись зі списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до списку відомостей.

У разі якогось порушення, виборець має право подати скаргу у виборчу комісію або ж звернутися з позовом до суду.

Зрештою, діятиме гаряча телефонна лінія у Комітеті виборців, за якою можна попередити про якесь порушення.

Правильно оформити документи, зокрема, написати заяву у суд, допомагатимуть людям також у комітеті виборців.

За словами голови правління Львівської обласної громадської організації “Комітет виборців України” Романа Кошового, це дозволить проконтролювати, аби у списки не були внесені мертві душі чи ті, хто перебуває на заробітках.

Щодо останніх, то саме із Західних регіонів України виїхало найбільше число людей, вони становлять третину від числа виборців. І саме їхніми голосами і можуть маніпулювати.

Хоча, згідно із законом про вибори, заробітчани мають право голосувати у посольстві України в тій державі, де вони перебувають. Для цього потрібно лише мати якийсь документ, що засвідчує особу, а працівники посольства не мають права допитувати на якому статусі українець перебуває у тій чи іншій країні: легально чи нелегально.

Однак жоден заробітчан не може бути у складі лічильної комісії, тому, по суті, результати голосування закордоном можуть сфальсифікувати, якщо врахувати, що українські посли – це люди Президента чи прем’єр-міністра України.

“Як у цій ситуації запобігти фальсифікації?” - Запитую у Романа Кошового.

Роман Кошовий

Справа в тому, що в нас справді в Україні створено 226 виборчих округів, 225 виборчих – це є виборчі округи загального типу, які є в межах держави Україна, і один виборчий округ в межах планети Земля. Нарешті українська мрія про український глобус здійснилася.

Цей 226-й виборчий округ має зовсім іншу процедуру свого формування, його фактично формують органи виконавчої влади: або МЗС, або ЦВК, кандидати на посаду президента мають право туди делегувати своїх представників.

Але наш досвід показав, особливо у 2002-му році, що жоден закордонний виборчий округ дуже великої кількості голосів не дає.

Галина Терещук

Уже експерти прогнозують, що у Західних регіонах України, які у більшості (як показали останні парламентські вибори, є симпатиками блоку “Наша Україна”) нагнітатимуться міжнаціональні конфлікти, організовуватимуть провокації.

Роман Кошовий

Наша думка є така, що будуть максимально старатися в нашому регіоні визнавати вибори недійсними, тобто будуть старатися не доносити повної інформації до тих самих виборців щодо того, які документи мають право пред’явити виборці, щоб отримати виборчі бюлетені, щоб максимально занизити явку виборців.

Великою пересторогою є те, що буде здійснений максимально великий тиск на тих людей, які будуть працювати в дільничних виборчих комісіях.

Галина Терещук

"Однак саме на цих виборах важлива передвиборна ініціативність виборців, які мають право контролювати за роботою дільничних виборчих комісій,” - вважають у комітеті виборців Львівщини.

Надія Шерстюк

Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії Вадим Журба.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG