Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 05:01

“Альтернатива”: Стосунки держави і молодого громадянина.


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 8 липня 2004 року.

Надія Степула

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...

Андрій Охрімович

Едуардо Галеано, уругвайський публіцист, письменник та соціолог писав про роль держави у напівколоніальних країнах: “У добу приватизації та вільної торгівлі гроші починають керувати без посередників. В чому ж тоді полягає роль держави?

Держава має подбати про дисципліну дешевої робочої сили, приреченої жити на мізерні подачки, а також про придушення легіонів безробітних.

Держава - жандарм, не більше того. Про інфраструктуру та сервіс подбає ринок, про зубожіння, жебраків та райони, що населені біднотою, подбає Бог, якщо не поталанить поліції.

Державній владі достатньо лише іноді прикидатися дбайливою матінкою, не відволікаючись від своїх основних функції: стеження та покарання.

В межах неоліберального проекту права людей віддано на відкуп елітам, і вже вони, на свій розсуд, в якості подачки для мас, дбають про освіту, медицину...”

Надія Степула

Едуардо Галеано змальовує уругвайську ситуацію та фактичну роль держави в ній.

В Україні ситуація своя, українська. Тож питання про стосунки держави та громадянина постають у суто українському контексті. Чи знає держава своїх громадян, особливо молодь? Чи знають так звані еліти, якої думки про них прості громадяни, особливо молоді? Як думка молоді стосується безпеки України?

Про ці аспекти українського життя розмовляють Віктор Недоступ та один з фундаторів громадської організації “Громадський комітет безпеки України”, а також ініціатор проекту-дослідження “Фаворит молоді – 2004” Олексій Толкачов.

Модерує Надія Степула. Про звук дбає Вадим Журба. Автор програми Андрій Охрімович.

Ну, а відкриває цей випуск “Альтернативи” скрипт Сергія Грабовського.

Сергій Грабовський

Соціологію не любить ніхто. Політики - тому, що вона засвідчує їхні реальні, а не уявні рейтинги. Чиновники - бо вона фіксує однозначну оцінку їх суспільством як вщент корумпованих осіб. Інтелектуали – бо показує практично нульовий рівень впливу їхніх ідей на реальний соціум.

Не любить соціологію і народ, оскільки висліди її досліджень “роздягають” пересічних громадян перед ними самими ж. Але водночас до послуг соціологічних досліджень і до аналізу їхніх результатів удаються всі. Адже так хочеться знати, чи справді падишах політично здохне бодай післязавтра, як не завтра, і на скільки менше, ніж ти, одержує грошей пересічний громадянин?

Соціологію варто поважати. Вона здатна сказати тобі щось таке, чого ти не очікуєш. Тільки треба вміти сформулювати вірні запитання для масової аудиторії, знайти добрих інтерв‘юерів і не менш вправних інтерпретаторів одержаних цифр.

І тоді з‘ясується, скажімо, що ледь не дві третини української молоді вважають, що українці та росіяни – один народ. Чи що майже половина молодих українців тільки й прагне, що емігрувати з України.

Речі дуже драстичні для багатьох політиків та інтелектуалів, але чи винне дзеркало, коли хворобливими плямами вкрите обличчя нації?

Але соціологія здатна на більше, ніж просто зафіксувати чинний стан справ.

За допомогою її інструментів можна дослідити витоки хвороби, назвати прізвища її винуватців та окреслити шляхи можливого суспільного зцілення.

А от на що не здатні соціологи, так це на лікування соціуму. Вони тільки діагности. У тому числі і тоді, коли свідчать, що все менше людей виявляє бажання чесно відповідати на запитання соціологічних анкет.

Андрій Охрімович

Так бачить і розуміє соціологію наш колега Сергій Грабовський.

Далі розмова Віктора Недоступа з практиком у цій дивовижній сфері Олексієм Толкачовим.

Віктор Недоступ

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про державну безпеку?

Олексій Толкачов

Займалися і продовжуємо й на сьогодні займатися національною безпекою, яку ми розуміємо як складову безпеки громадянина, безпеки суспільства і безпеки держави.

Все це має розглядатися в поєднанні і забезпечуватися спільно. Якщо людина буде в пригніченому стані, то ні про який розвиток і ні про безпечний стан суспільства, тим більше держави, йтися не може.

Віктор Недоступ

Чи досвід Ваших досліджень свідчить про те, що є все ж таки в Україні свідома політика пропагування позитивних національних прикладів, позитивних культурних, позитивних просто життєвих прикладів?

Олексій Толкачов

З самого початку незалежності України почалася експансія масової культури, яка не завжди несла позитивні приклади для наслідування, молодь залишилася без жодних орієнтирів для розвитку, без прикладів для наслідування.

Ми в новому соціальному проекті поставили за мету дослідити, чим живе на сьогодні молодь, і посприяти формуванню позитивних прикладів, орієнтирів для розвитку сучасної української молоді, не іноземних прикладів, а наших вітчизняних, українських.

Поки що ми займалися дослідженням ситуації з кар’єрою в Україні. На жаль, 42% заявили, що вони дійсно прагнуть стати успішними, але необов’язково в Україні. Тобто, це потенційно трудова міграція. 42% - хіба це не є загрозою безпеці суспільства або безпеці держави?

Далі ми питали: “Хто ж на сьогодні може бути з відомих українських постатей взірцем, який зробив успішну кар’єру в Україні?”

Близько 25% називали особистостей історичних, кого-завгодно, тільки не сучасників, або взагалі казали, що серед сучасників таких людей немає.

Ми проводили опитування по ЗМІ. Дійшли до таких висновків, що криміналом в ЗМІ молодь цікавиться більше, ніж політикою. Але коли почали питати стосовно того, хто ж з українських або ж іноземних журналістів є фаворитом молоді, виявилося, що 45% взагалі не має фаворитів.

Перше місце займає по полярності телебачення, хоча ми не дослідили можливість впливу того, що ретранслює телебачення на свідомість молоді.

Віктор Недоступ

А взагалі які реакції на телебачення молоді?

Олексій Толкачов

Були такі відповіді, як “задовбує”, “розум засмічує”. Дуже багато віддає перевагу інтернету – 28%.

Якщо говорити про населення старшого віку, то перевага йде до друкованих ЗМІ, і телебачення, і Інтернет займає близько 10%, а молодіжна - 28%.

Надія Степула

“Давайте уявимо, що десь у світі існує людина, яка не втратила здорового глузду. Людина ця може сформулювати деякі неприємні запитання, на які неможливо знайти відповіді у ЗМІ, та які можуть допомогти нашому розумінню того, що відбувається на планеті, яка б’ється у конвульсіях.

В епоху Миру, себто в період з 46-го, не менше двадцяти двох мільйонів людей було забито. Тут війна, там війна, ще десь мала війна, завжди вчасно для того, щоб споживачам новин було про що побалакати.

Але ніколи ведучі не інформують, а коментатори не коментують нічого, що допомогло б відповісти на питання цього останнього власника здорового глузду. У цій війні хто продає зброю? Хто приносить цей людський біль? Хто має вигоду від цієї трагедії?”

(Едуардо Галеано. “Фабрика війни”.)

Олексій Толкачов

На сьогодні ми провели ще опитування стосовно того, хто ж подбає про українську молодь?

Якщо хтось і турбується про молодь, то це вони про себе і рідні батьки, родина. Піклування держави, громадських організацій, політичних партій на собі відчуває абсолютно мізерна частка молоді.

Віктор Недоступ

Мені взагалі здається, що молодіжна політика в Україні спадкова як совдепівська політика.

Олексій Толкачов

Це тільки поширює відразу молоді до державної політики, до державних підходів таких консервативних, можна сказати, трохи запліснявілих.

Коли йдеться про молодь, то все це зводиться до роздачі презервативів серед молоді, до організації концертів і величезного поширення пива. Ці концерти не формують ніякої світоглядної позиції в молоді, вони не здійснюють позитивного впливу на молодь.

Віктор Недоступ

Як зараз стан з баченням своєї реалізації у молоді?

Олексій Толкачов

Я й досі не розумію, яким чином і де молодь знайшла для себе таки позитивні приклади для наслідування, але ситуація з уподобаннями молоді почала вирівнюватися.

Коли ми проводили стосовно кар’єри, в яких сферах життєдіяльності молодь хоче робити собі кар’єру, то бізнесу віддали свої уподобання відсотків 30.

Знову повернулася зацікавленість до таких неприбуткових сфер, як культура (11%), наукова робота (14%), хоча останні роки вважалося, що науковці – це жебраки в Україні.

Тим не менше молодь вже подолала для себе такі стереотипи, рівномірно починає цікавиться різними сферами життя.

Віктор Недоступ

Щодо науки, то, можливо, це той відсоток молоді, які планують реалізуватися закордоном?

Олексій Толкачов

Ні, в Україні. І вступають на природничі факультети і намагаються займатися науковою роботою.

Я особисто маю дуже багато знайомих молодих студентів, які розуміють, що це не принесе ніколи їм багатства, але дуже цікаво.

Надія Степула

“Поки еліти сповідають безкарність, засоби масової інформації, особливо телебачення, проповідують насильство та обов’язкове споживацтво.

Нещодавні університетські дослідження показали, що діти Буенос-Айреса по телевізору бачать сорок сцен насильства в день.

Скільки сцен споживацтва бачать вони? Скільки прикладів розкоші, викидання грошей на вітер та пихи бачать вони? Наскільки багато установок на кшталт КУПИ отримують ті, хто купити нічого не може? Наскільки часто вбивається їм в голови: хто не купує, той не живе, хто не має, той не вартує ніц”.

(Едуардо Галеано. “В’язні”.)

Віктор Недоступ

Вирізняє молодь поняття “Україна” як загальне поняття і поняття “Українська держава”.

Олексій Толкачов

Молодь дуже любить Україну як країну, свою рідну Батьківщину з культурою, можливо, з мовою, але дуже скептично ставиться до України як до держави. Патріотизм є саме до країни, до українських степів, до української музики, до української мови, до українських поетів, до української історії, але в жодному випадку не до української держави такої, якою вона є на сьогодні.

По Громадському комітету національної безпеки України колись досліджували це питання і доходили висновку, що державна влада в Україні за своїми ознаками на сьогодні є окупаційною, вона не є українською, вона не є патріотичною. Дуже багато тих справ, які робить українська держава, українська владна еліта спрямована на власне збагачення.

Я займався проектами Рівненської та Хмельницької АЕС, проектом будівництва каналу через Донецький біосферний заповідник – це величезні проекти, які на сьогодні проводяться на найвищому державному рівні українською державною владою і спрямовані на збагачення конкретних кланово-олігархічних груп.

Віктор Недоступ

Чи має шанси молодь заробити, долучившись до таких проектів?

Олексій Толкачов

До таких проектів ні. Молодь прекрасно бачить, що це робиться на найвищому рівні і від цього отримує користь хто-завгодно, але тільки не сама ця молодь, яка на сьогодні кинута на призволяще.

Молодь розважається як може, заробляє як може: розносячи газети, працюючи промагентами, збираючи пожертви і влаштовуючи штучні концерти на Хрещатику.

А від добудови двох атомних електростанцій молоді, конкретно молодому нашому респонденту жити краще не стане.

Андрій Охрімович

“Вони народжені з корінням завислим у повітрі. Багато хто з них – діти селян, яких вигнали з землі, і які загинули у мурашниках міст. Між колискою та могилою, між голодом та кулями відстань не надто велика.

З кожних двох бідних дітей один працює, виснажуючи себе за їжу: він торгує на вулицях, миє машини, працює на фабриці, посудомийкою в ресторані, він достатньо дешевий для виробництва товарів на експорт.

А що ж інший? З кожних двох дітей один зайвий, ринок не має потреби в ньому. На ньому неможливо отримати прибуток. А, як відомо, той, на кому неможливо заробити, не має права на життя.

Система, орієнтована на максимальне виробництво позбавляється від стариків, рівно ж, як і від дітей. З точки зору системи: старість – це невдача, дитинство – це небезпека”.

(Едуардо Галеано. “В’язні”.)

Олексій Толкачов

Я здивований цим, але молодь, на мій погляд, почала займатися самовихованням.

Це знову ж таки повернення до таких класичних сфер, як наукова робота, культура, мистецтво, спорт, в яких молодь прагне себе реалізовувати кар’єрно, так само і до певних позитивних цінностей – це українські ЗМІ, ЗМІ, які друкуються українською мовою, український шоу-бізнес, українські групи, співаки. На все це виникає попит, і вже досить часто молодь віддає перевагу все-таки чомусь українському, рідному.

Прикро, що це не є результатом якоїсь цілісної і цілеспрямованої політики.

Віктор Недоступ

Як молодь сприймає цей продукт? Чи фільтрує вона взагалі цей базар, який йде з російського боку (попсовий мається на увазі)?

Олексій Толкачов

Реалізація культурними спробами, економічними спробами, “тези Чубайса” про ліберальну імперію – то є величезна загроза національній безпеці України.

Надія Степула

Передача добігає кінця, і вимагає цитати від Едуардо Галеано.

“Факти насміхаються над правами. Діти ув’язнені серед ув’язнених, у цій великій тюрмі, яка заставляє людей пожирати один одного. Система, внаслідок загальної паніки та страху, спілкується з багатими дітьми, як з грошима, з бідними – як зі сміття, а середніх прив’язує до телевізора”.

Цитата, ясна річ, про уругвайське життя? Так що без паніки. Так би мовити...

Цей випуск “Альтернативи” готували журналіст Віктор Недоступ, соціолог Олексій Толкачов. Модерувала Надія Степула. Звук препарував Вадим Журба. Автор програми Андрій Охрімович.

Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!

Говорить радіо “Свобода”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG